M04025

211

Завданням рекультивації є не тільки повернення землі для використання в сільському і лісовому господарствах, а й запобігання її подальшій деградації, створенім стійких екологічних систем, оздоровлення природного середовища регіону.

Рекультивація земель має здійснюватися на ландшафтноекологічних принципах, що передбачають оптимальне співвідношення різних напрямів реабілітації порушених територій, створення продуктивних ценозів, підвищення і відтворення родючості рекультивованих ґрунтів і запобігання негативному впливу техногенних утворень на природне середовище.

Площа порушених земель в Україні становить понад 190 тис. га. Цільове призначення рекультивованих земель України - сільське господарство, лісові насадження, водойми, під забудови, рекреаційні (для баз відпочинку) та ін.

Законом України про охорону природного середовища і ресурсів передбачено заходи охорони надр і посилення адміністративної та кримінальної відповідальності за забруднення земель і погіршення якості земельних ресурсів.

Проблема видобутку і використання корисних копалин сьогодні стає дедалі актуальнішою. За оцінкою спеціалістів, усю сировину, що видобувається із земних надр за рік, можна навантажити у залізничний потяг завдовжки 700 тис. км, який 17 разів може опоясати земну кулю по екватору. Проте більшість матеріалів, взятих у природи, залишається невикористаними. Незважаючи на досягнення в технології виробництва, у відходи йде майже 98% корисних речовин. Наприклад, втрати вугілля під час видобутку становлять 27%, тобто кожна четверта його тонна залишається у надрах; гірничо-хімічної сировини у шахтах залишається від 20 до 50%.

Земельний кадастр грунтів України, прийнятий у 1992 році, це система необхідних відомостей і документів про правовий режим земель, їх якісну характеристику і народногосподарську цінність. У цьому документі враховується поширеність земель за угіддями, землевласниками, землекористувачами, категоріями земель, а також якісна характеристика та господарська цінність земель, та моніторинг земельного фонду.

Рекультивація земель – це комплекс робіт, спрямованих на відновлення продуктивності і господарської цінності порушених

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com

212

земель, а також на поліпшення умов довкілля відповідно інтересам суспільства.

Будь-яке будівництво, добування корисних копалин, геологорозвідка тощо не починається, доки не буде розроблено проект рекультивації порушеного грунтового покриву.

Рекультивації підлягають усі землі, що зазнають змін у рельєфі, грунтовому покриві, материнських та підстеляючих породах, що відбуваються або уже відбулися у процесі гірничих, будівельних, гідротехнічних, геологорозвідувальних та інших робіт.

Ерозія ґрунту і заходи боротьби з нею

Ерозія (лат. erosio - роз'їдання) грунту - це різноманітні процеси руйнування грунту і переміщення продуктів руйнування водою і вітром.

За походженням ерозію поділяють на:

1.Геологічна (природна) - є природним процесом, який відбувається поза впливом людини, під дією вітру і води. У природі існувала завжди як нормальний геологічний процес. Швидкість її була приблизно такою самою, як і процесу ґрунтоутворення. Відбувається дуже повільно, не завдає великої шкоди, не знижує родючості ґрунту, запобігти практично неможливо.

2.Прискорена (руйнівна) - є результатом діяльності людей: неправильного ведення землеробства, лісового господарства, будівництво, промисловість, транспорт, прокладання доріг тощо, коли порушується цілісність поверхні ґрунту, її дерновий захист, виникають борозни, канави, а за ними і яр. Проходить швидко.

В залежності від факторів руйнування ерозію поділяють на водну та вітрову:

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com

213

види ерозії

сельові

потоки

Рис 5.6 Види ерозії грунтів.

За ступенем забруднення грунти поділяються на сильнозабруднені, середньозабруднені, слабкозабруднені.

Усильнозабруднених грунтах кількість забруднюючих речовин

вдекілька разів перевищує ГДК. Вони мають низьку біологічну продуктивність та істотні зміни фізико-хімічних, хімічних та біологічних характеристик, внаслідок чого вміст хімічних речовин у вирощуваних культурах перевищує норми.

Усередньозабруднених грунтах перевищення ГДК незначне, що не призводить до помітних змін його властивостей.

Услабкозабруднених грунтах вміст хімічних речовин не перевищує ГДК, але перевищує фон.

5.8 Земельні відносини: закордонний досвід регулювання.

Кризові явища в галузі природокористування, які мають довготривалий характер, торкнулися всього світу. Функціонування та розвиток народного господарства будь-якої країни, будь-якого регіону на сьогодні об’єктивно пов’язане з неминучим порушенням земель під час виконання масових земляних робіт у будівництві, видобутку корисних копалин та інших видах використання надр. Також відбувається деградація грунтів внаслідок промислових викидів в атмосферу, залишкових пестицидів, нітратів, ущільнення грунтів сільськогосподарськими машинами, знаряддями та транспортними

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com

214

засобами з проявленням інших негативних впливів господарської діяльності.

Однак повністю всюди і водночас виключити порушення і деградацію земель внаслідок господарської діяльності неможливо. Тому заходи фізичної охорони земель мусять поєднуватися із заходами правового та економічного захисту.

Спочатку на заході спробували за допомогою податків та платежів створити екологічний механізм природокористування, вбудований у ринковий, котрий автоматично відновлював би рівновагу системи, порушену «зовнішніми витратами» за принципом «платить той, хто засмічує». Ідея цієї концепції здавалася досить простою: якщо змусити платити підприємця за порушення і забруднення довкілля, він мусить вжити заходів, щоб зменшити до мінімуму цей вплив або уникнути його зовсім. Вважалося, що накладання на підприємця такого податку виконуватиме функцію «ціни» за погіршення середовища, ставка податку мусила бути б рівною за величиною збитку, заподіяному довкіллю за рік.

Однак природоохоронне регулювання що спиралося на податок, виявилося у ряді випадків неефективним, в першу чергу над затратний характер цього методу. Крім того, виникли серйозні ускладнення встановлення у кожному конкретному випадку достеменної величини викидів різноманітних забруднювачів, екологічного збитку, його грошової оцінки та ін. Таким чином, даний метод було відхилено.

Замість нього розробили інший – платня за забруднення. Платежі від податків відрізнялися. По-перше, за базу розрахунку платежу брався не спричинений збиток, а вартість його запобігання, наприклад проведення викидів та скидів забруднювачів.

Спонукаючий економічний ефект у такому випадку створюється за обов’язковою умовою, що ставки платежів ( по кожній забруднюючій речовині, наприклад, пилу, що розвіює вітер з 1 га відвалів) мусить бути віднесена на рахунок виробничих витрат, і, як слідство, відшкодування через ціни на продукцію. Однак, практика відхилила і цей метод.

Механізм регулювання через податки та платежі виявився неекономічним, бо складався з витрат на сплату податків або платежів, оскільки їх виплата не дає підприємствам права забруднювати довкілля. Внаслідок сумарні витрати спільноти набагато перевищують той обсяг витрат, котрий є реально необхідним для запобігання

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com

215

забруднення. Метод податків та платежів цілком спроможний обанкрутити навіть економічно сильне підприємство.

На початку 1980-х років у США, Німеччині (тоді ФРГ) та інших країнах було обрано працездатний механізм природоохоронного регулювання, що передбачав правило використання цілої низки регуляторів, у котрому головною ланкою є адміністративнозаконодавчі заходи. Сьогодні в економіці цих країн в галузі охорони природи найбільш суттєве місце посідають важелі спонукального характеру (субсидії, позики, податкові пільги та інше). Чільне місце

тут надається держсубсидіям на природоохоронні заходи.

Велика роль припадає у системі екологічного регулювання системі стягнень, яка є не стільки важелем економічного регулювання, скільки необхідним доповненням адміністративно-законодавчого підходу до регулювання.

У США, наприклад, механізм регулювання у сфері добування корисних копалин, як і механізм регулювання якості довкілля, ґрунтується на законодавчих та економічних важелях. Однак, самі економічні важелі відіграють велику і все зростаючу роль. Головною ланкою економічного механізму регулювання стає орендна система розвідування і добування корисних копалин, що визначає стосунки між приватним капіталом та державою – власником надр.

Орендна система надання земель під розробку та добування мінеральної сировини встановилася в США ще у 1920х роках, після прийняття відповідного законодавчого акту. Оренду родовищ було впроваджено лише для деяких видів викопного палива. Спочатку ця система обіймала два основні елементи – власне рентні платежі та платню за право розробки конкретного родовища або «роялті». У подальшому, система оренди поповнилася ще одним важливим елементом – виплатою орендних «бонусів», котрі являли собою одноразові платежі до федерального бюджету у формі першого орендного внеску перед початком розробки родовища.

Власне, ця платня має більше символічний характер. Наприклад, оренда земель, що пов’язана з пошуком або розробкою фосфатів, натрієвих солей, сірки та інших корисних копалин, складає всього від $ 0,8 до $ 2 за га на рік. Інша річ платежі за розробку надр («роялті»). Вони стягуються державою або як частина вартості отриманої продукції або у формі відвантаження частини продукції. Сума

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com

216

«роялті» не рідко є предметом торгу між державою та гірничодобувною компанією.

Оренда системи визначає і шляхи розподілення прибутків, що отримують в цілому від оренди: 10% прибутку надходить до федеральної казни; 52,2% до спецфонду рекультивації земель та 37,5% відправляється штату, в якому розробляється родовище з метою розвитку інфраструктури та фінансування соціальних програм.

Величезне значення у програмі природоохоронного регулювання під час гірських розробок у США має законодавство про охорону оточуючого середовища. Особливе місце в ньому посідає Закон про рекультивацію земель (1977р). Основна роль у реалізації програми рекультиваційних робіт лягає на штати. Самі штати не можуть виділити все необхідне для рекультивації, федеральний уряд відшкодовує певну частину витрат за програмою штату «рекультивація порушених земель».

Оренда землі під час гірських розробок широко розповсюджена у Німеччині. У випадку, коли добуваюча фірма отримує ділянку у користування, вона зобов’язана по завершенню гірничих робіт повернути її власнику.

Таким чином, механізм природоохоронного регулювання в країнах з розвинутою економікою передбачає величезну за масштабами та різноманітну за формами роль держави.

5.9 Резюме.

Отже, зробимо деякі висновки. Якщо мінеральні добрива в нормальних кількостях в основному поліпшують поживний режим ґрунтів, то органічні добрива разом із цим збагачують його гумусом, покращують фізико-хімічні властивості, збільшують активність мікрофлори ґрунту. Внесення органічних добрив разом із мінеральними перевищує за ефективністю дію такої самої кількості поживних речовин, якщо мінеральні та органічні добрива застосовуються окремо. Тільки використання органо-мінеральної системи добрив разом з іншими агротехнічними й біологічними засобами створює надійну основу для поліпшення родючості ґрунтів, збільшення обсягів урожайності сільськогосподарських культур, регулювання якості продукції та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com

217

Стійкість ґрунтів до забруднення унаслідок викидів промислових підприємств, стоків тваринницьких комплексів, ферм, а також мінеральних й органічних добрив, пестицидів тощо визначається за такими показниками, як суми активних температур, крутизна схилів, кам'янистість, структурність, питомий опір, механічний склад, вміст гумусу, тип водного режиму, реакція рН, місткість іонів, розораність, господарська освоєність.

Від ступеня стійкості ґрунтів значною мірою залежить рівень їх техногенного забруднення. Дерново-підзолисті ґрунти Полісся і каштанові (сухі степові) в комплексі з солонцями та солончаками мають дуже низьку стійкість до техногенного навантаження. Найстійкішими є чорноземні ґрунти. Саме цим пояснюється високий "імунітет" до техногенного навантаження в ДонецькоПридніпровському регіоні України.

Якщо узагальнити всі негативні зміни, то можна констатувати, що майже на 22 % території України спостерігаються сильно уражені, дуже сильно уражені та непридатні до використання ґрунти

5.10 Контрольні запитання:

1.Причини та наслідки забруднення грунтів нітратами.

2.Пестицидні навантаження в сучасних агроценозах.

3.Особливості поведінки пестицидів у системі грунт-

рослина.

4.Наслідки застосування пестицидів у сільському

господарстві.

5.Причини обмеження використання стічних вод для

зрошення.

6.Поведінка радіонуклідів у агроценозах.

5.11 Тести:

1.Що таке рекультивація земель?

a)удобрення грунту;

b)штучне відновлення родючості грунту та рослинного покриву після техногенного порушення або руйнування об’єктів природи;

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com

218

c)спеціальне оброблення грунту;

d)створення заповідних зон і ділянок.

2. Від чого найбільше потерпають сільськогосподарські угіддя півдня України?

a)від вітрової ерозії грунтів;

b)від засолення грунтів;

c)від осушення земель;

d)від транспортних забруднень повітря.

потенціалу і підвищує продуктивність та красу природних комплексів; d) таке, що відповідає програмі економічного розвитку

промислового комплексу.

4. Виберіть правильний варіант визначення біологічного землеробства:

a)застосування як органічних, так і мінеральних добрив;

b)застосування органічних і невеликої кількості хімічних

добрив;

c)застосування тільки органічних добрив і незначної кількості пестицидів;

d)підтримання родючості грунту винятково за рахунок органічних добрив, без використання мінеральних добрив та пестицидів.

5.Що є головним ресурсом агроекосистеми?

a)консументи;

b)рослинність;

c)грунти;

d)тварини.

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com

219

6 Лекція 6 Гідросфера Землі

6.1 Водні ресурси Землі.

Гідросфера обіймає всю воду на Землі у твердому, рідинному та паровому стані.

Поверхня Землі на 71% вкрита водою. До гідросфери відносять води морів та внутрішніх водойм з їх перехідними та околичними областями, а також менше заселені ґрунтовні води, підземні внутрішні водойми, кригу та води атмосфери.

Таблиця 6.1. Запаси води на Землі (Дік Пешке, 1983)

Склад і основні показники якості природних вод В природних водах знайдена присутність 70 хімічних елементів.

Найрозповсюджені (90-95% по масі)

аніони: НСО-3, SO2-4, Cl-, CO2-3, HS-, O-3,

катіони: Na+, Ca2+, Mg2+, K+, Fe2+

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com

220

Здатність природної води зв’язувати іони водню називають лужністю. Звичайно в природних водоймах лужність пов’язана з присутністю аніонів НСО-3 , CO2-3 , ОН-.

Інші показники якості води – каламутність, запах та смак, рН, сухий залишок, розчинність та вміст газів в природних водах вивчаються в лабораторному практикумі і тут не розглядаються.

Нерівномірність розподілу променистої енергії на поверхні Землі, менша тепловіддача у порівнянні з суходолом, власне обертання Землі навколо своєї вісі створюють рушійну силу глобального колооберту води. Він відбувається завдяки випаровуванню, що забирає тепло, конденсації водяної пари з виділенням тепла та опадам.

Тільки 0,77% загального об’єму прісної води бере участь у колооберті прісної води. Її більша частина залишається на суходолі або у товщі океанів.

97,4% всіх припасів води на Землі – солона вода, 2,6 % - прісна. Прісної води дуже мало. Деякі місцевості не мають власних джерел.

Колодязні війни. На схід від озера Туркана знаходиться загублене в саванні селище Ваджир. Тут важко вижити навіть верблюдам («верблюжа спрага»).

Біля колодязів часто виникають перестрілки. У селищі Рабдорі між двома кланами-суперниками два роки точилася війна за єдину артезіанську свердловину. Коли у 2005 році вона виснажилася нарешті, спільні втрати у обох селищ склали близько 250 чоловік (кордони Сомалі).

Середня глибина океанів – 3 800м. Найглибше місце у Тихому океані – Маріанська впадина (11 034м). Площа Тихого океану 180 млн км2 , Атлантичного - 106 млн км2.

Усередньому, морська вода містить 35 мінеральних солей на 1

лводи. Червоне море дуже солоне – 44 г солей на 1 л води, балтійське

– 20 г солей на 1г/л, а у затоках до 4г/л.

Завдяки колооберту води регулюється енергетичний баланс Землі. Вода транспортує речовини у вигляді розчинів або дрібних часточок чи живих організмів.

Глобальний колооберт води над континентами розпадається на великі та малі колооберти.

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com