Розділ 2 специфіка відтворення запозичень у німецьких публіцистичних текстах

Перш за все зазначимо, що поняття газетно-публіцистичного стилю складається з мови газет, суспільно-політичних журналів, памфлетов, доповідей, бесід, промов, дискусій та ін., які містять політичну інформацію. Основною функцією публіцистичного стилю є інформаційна та агітаційно-пропагандистська, які реалізують політичну інформацію для ідеологічного впливу з метою формування суспільної свідомості та спонукання їх до активних дій. Саме цією функцією публіцистики визначається високий рівень її експресивності та емоційності, яка залежить від конкретної форми її реалізації.

Основу мови газетно-публіцистичного стилю складає книжно-повсякденна мова, яка являє собою поєднання елементів (лексики та синтаксичних структур) різних стилів – при їх частковому зберіганні або повній втраті одвічного стилістичного забарвлення. Книжковий характер цієї мови визначається тим, що він виражає попередньо продуману та організовану цілісну інформацію. Основою поєднання стилістичного принципу організації мови у публіцистиці – поєднання стандарту та експресії [3, с. 149 – 151].

Розглянемо особливості функціонування та перекладу мовних лексем, які надають тексту експресії та привертають увагу.

2.1. Особливості функціонування запозичень у текстах публіцистичного стилю

Постійна поява нових мовних одиниць у німецькій мові сприяє їх частому вживанню у текстах різних стилів та утворенню нових висловів, складовими частинами яких є запозичення. Такі семантичні деривати утворюються в мовленні з метою відображення тих явищ та предметів, що безпосередньо оточують людей. Отже, цілком закономірно, що запозичена лексика та вислови, до складу яких вона входить, не рідко вживаються в різних стилях мовлення, особливо це стосується публіцистики. Адже публіцистика гостро реагує на зміни в соціальному, політичному, економічному житті суспільства, на прогрес у науково-технічній галузі, в інформаційно-комунікативній сфері [8, с. 14].

Одночасно проявляється внутрішня суперечливість мови засобів масової інформації, в якій співіснують такі риси, як динамізм та консервативність, прагнення до якнайбільшої інформативності та забезпечення експресії будь-якими засобами, залежність від мовленнєвих пріоритетів соціуму, моди. Зіткнення протилежних тенденцій є могутнім імпульсом у розвитку мови публіцистичного стилю.Таким чином, газетно-інформаційний стиль характеризується наявністю термінів, назв, найменувань, емоційно забарвлених заголовків, газетних кліше, жаргонізмів та елементів розмовного стилю [16, с. 45].

До основних ознак публіцистичного стилю належать: спрямованість на новизну; динамічність; актуалізація сучасності; інформативність; політична, суспільна, морально-етична оцінка того, про що пишеться або мовиться; синтез логізації та образності мовного вираження, що нагадує про близькість публіцистичного стилю до наукового і художнього; документально-фактологічна точність; декларативність; закличність; поєднаність стандарту й експресії; авторська пристрасть; емоційність, простота і доступність; переконливість. Усі ці й інші ознаки створюють враження “багатостильовості” публіцистичного стилю, який настільки розростається й розгалужується поза власне публіцистичним, що підстилі дають підстави називати їх окремими стилями (газетним, журнальним, телевізійним тощо) [12, с. 272].

Все це відіграє у тексті цього стилю дуже важливу роль, на яку слід звернути велику увагу. Адже це допоможе уникнути помилок при перекладі та трактуванні тієї чи іншої складової частини тексту.

Іншомовні одиниці дуже різноманітні як у структурному, семантичному, так і в функціональному плані. Основними функціями запозичень у публіцистичних текстах є: відтворення іноземного колориту, називання предмету або явища за відсутності відповідної лексеми рідної мови, іронія, сатира, драма, гумор, уникнення повторів (синонім), конкретизації, емоційно-експресивна, контрастна та ін. [26, с.72 – 80].

Як ми вже зазначали у попередньому розділі, у своєму розвитку німецька мова пройшла ряд етапів, на кожному з котрих лексика переймала значні зміни під впливом як зовнішніх так і внутрішніх фонетико-морфологічних процесів.

Розглянемо детальніше функціонування запозичених мовних одиниць в текстах публіцистичного стилю.

Не рідко у публіцистичних німецьких текстах, а також у інших стилях можна зустріти таку лексему як “Baldachin”, словникове значення якої “покров, балдахін”, наприклад: “Außerdem haben die beiden eine weiße Schutzgardine durch den Wohnraum gezogen und über ihr Bett einen Schutzbaldachin gespannt.” [43] – “Крім того, обидва повішали у кімнаті захисну штору, а над її ліжком натягнули захисний балдахін”. У наведеному уривку зустрічаємо запозичення, яке використане у прямому значенні та виконує називну функцію. Звернемося до історії походження цієї мовної одиниці. Походження лексеми “Baldachin” пов’язане з назвою міста Багдад, яке приблизно у 1200 році мало ще одну форму “Baldakinus” [35, с. 59]. У сучасному значенні лексема “Baldachin” походить з Західної Європи ХХІІ ст. Саме у той час ця лексема використовувалась для позначення знаків процесії та святкових виходів духовних та світських правителів. У період Середньовіччя з Норманської та Сицилійської культур виник чотирьохкутовий балдахін, зроблений з цінних матерій, який акцентував увагу та позначав місце правителів. Сьогодні такий балдахін використовується лише у традиційних процесіях католиків. У пізній період Серідньовіччя ця запозичена лексема використовувалася зі значенням “небо над ліжком” – “Betthimmel” [35, с. 60 – 61]. У німецьку мову зазначена лексема потрапила у ХVІІ ст. з французької, а точніше з італійської мови. У прямому значенні така лексема використовується для точного називання визначеного предмету та відтворення колориту. Слід звернути увагу на те, що ця запозичена лексема використовується і у переносному значенні: “Durch das entstandene Loch im Baldachin kitzelt die Sonne den Buchennachwuchs.” [43] – “Через утворений отвір у балдахіні сонце лоскоче молоду листву бука ”. У наведеному прикладі запозичена лексема “Baldachin” використовується як метафора для позначення крони дерева та виконує експресивно-естетичну функцію.

Не може не привернути увагу заголовок одного з німецьких он-лайн ресурсів газети “Zeit”: “Der kollektive Baby-Blues” [43] – “Колективна післяродова депресія”. Перш за все зазначимо, що заголовок – це рамковий знак тексту, яким текст відкривається та до якого читач ретроспективно повертається. Метою заголовка є привернення уваги читача та встановлення контакту з ним [11, с. 109]. У наведеному заголовку привертає увагу запозичення з англійської мови розмовного стилю чоловічого роду [36, с. 10], яке у цьому випадку використовується для позначення депресії та виконує експресивну функцію. Звернемо увагу, що у німецькій мові існує рідний еквівалент “Wochenbettdepression” та термінологічне словосполучення “postpartales Stimmungstief” [мультитран]. Жодне з запропонованих варіантів не приверне увагу читача так, як запозичена з англійської мови мовна одиниця, оскільки вона є розмовною формою, короткою та більш експресивною. Заголовок з такою мовною одиницею швидше приверне увагу читача.

Сьогодні дуже популярним є називання кольору іменником, який позначає предмет відповідного відтінку. Серед таких номінацій кольору є і запозичення. Так, наприклад, у публіцистичному стилі з метою уточнення використовується така лексична одиниця чоловічого роду як “Azur”: “Im Regal steht ihre Sammlung analoger Fotoapparate, auf der Kleiderstange hängen Sommerkleider in Azur.” [43] – “У полиці знаходиться колекція її аналогових фотоапаратів, на вішалці висить літній одяг лазуриного кольору.”. Така метафорична лексема використовується для позначення небесно-блакитного кольору. Слід зазначити, що у німецькій мові існують інші мовні одиниці для позначення такого кольору, а саме “Himmelblau” та “Azurblau”. Іменник “Azur” наприкінці ХХVІІ ст. був запозичений з французької мови, а саме від прикметника “аzur”, який використовувався для позначення кольору напівдорогоцінного каменя лазурит (“Lapislazuli” або “Lasurstein”). У кінці ХХVІІІ ст. поетична творчість призвела до використання такої мовної одиниці на позначення більш глибокого синього кольору неба [35, с. 60 – 61]. У вище наведеному уривку публіцистичної статті запозичена з французької мови лексема виконує функцію уточнення та привертає увагу читачів, надаючи контексту модний відтінок.

Дуже поширеним для публіцистичних статей є використання цієї запозиченої мовної одиниці з додаванням інших лексем, наприклад: “Die Ostsee ist für uns immer die Südsee gewesen. Grüne Kiefern, weißer Strand, azurblaues Meer.” [43] – “Балтійське море для нас завжди було Південним морем. Зелені сосни, білий пісок, лазурно-блакитне море.”. Зустрічаємо додавання лексеми “-blaue”, яка використовується з метою уточнення та у наведеному уривку використовується як переосмислений прикметник, який нагадує читачу лазурний берег та викликає теплі та приємні відчуття.

У всіх стилях мовлення дуже поширеним є такий інтернаціоналізм як “E-mail”. Публіцистичний стиль не є вийнятком: “… eine Hacker-Gruppe , die Ende November einen Cyberangriff auf Sony gestartet und interne Dokumente und E-Mails veröffentlicht hatte.” [43] – “… група хакерів, яка у кінці листопада розпочала кібернапад на компанію “Sony” та оприлюднила внутрішні документи та електронну переписку.”. Слід звернути увагу на використання запозиченого з англійської мови іменника у множині, яка утворена за допомогою закінчення –s, яке є характерним для слів множинної форми англійської мови та для множини запозичень у німецькій [6, с. 112], а також на те, що використана у наведеному уривку лексема є скороченою формою від англійського “electronic mail” [29]. Таким чином, маємо запозичену буквену абревіатуру, яка є інтернаціонально відомим терміном та використовується з метою називання. У наведеному уривку зустрічаємо ще одне запозичення “Sony”, яка зазвичай відтворюється способом графічного відтворення або нульового перекладу. Ця мовна одиниця є назвою та використовується для позначення вже відомої в усьому світі китайської компанії, яка займається випуском побутової та професійної електроніки [29].

Звертаємо увагу, що запозичене з англійської мови “mail” використовується у німецькій мові, а саме у публіцистичному стилі, не лише як іменник, але і як дієслово “mailen” [36, с. 46], наприклад: “Erdenbürger sind aufgerufen, der Nasa eine persönliche Botschaft zu mailen ... ” [42] – “Громадян землі закликали надіслати НАСА особисті звертання електронною поштою…”. У наведеному прикладі запозичення виконує номінативну та конкретизуючи функції, підкреслюючи таким чином, що листи або запити повинні бути надіслані саме в електронній формі. Слід зазначити, що у німецькій мові існує ряд рідних еквівалентів, наприклад, “schicken”, “senden” та інші, які не передають інформації, що надсилати потрібно в електронному вигляді. Такий денотат може бути переданий у німецькій мові лише національним словосполученням за допомогою додаткових лексем.

Як бачимо, велику роль у поповненні словникового складу німецької мови відіграють інформаційні та електронні технології та вироби, а також реалії англо-американського суспільства. Саме з цієї причини німецька мова поповнюється вже інтернаціонально відомими термінами з англійської мови. Не вийнятком є і такий інтернаціоналізм як “Website”. Цей іменник, який у німецькій мові використовується як у жіночому так і чоловічого роду, походить з англійської мови: скорочення “Web” для “Webbrowser” та “Site” для “Stelle”, “Platz”, та використовується для позначення Інтернет сайту/сторінкі [36, с. 74]. Сучасні умови життя сприяють частому використанню цього іменника і у публіцистичних статтях різної тематики, наприклад: “Das Urteil gilt für vier Websites, die das Titelbild gezeigt haben…” [43] – “Це рішення стосується до чотирьох веб-сайтів, які опублікували фотографію з обкладинки…”. У німецькомовному наведеному уривку зустрічаємо інтернаціоналізм, який використовується у множині, утвореній за допомогою закінчення –s. Як ми вже зазначали, таке закінчення є характерним для іменників множини англійської мови та запозичених лексем у німецькій. У цьому випадку автор статті використав інтернаціонально відоме запозичення для називання комп’ютерної мережі, об’єднаної під однією адресою.

У наступному уривку статті одного з німецьких Інтернет-видань зустрічаємо попередньо зазначену запозичену лексему з додаванням скорочення для позначення країни “US-”: “Die US-Website Buzzfeed etwa führt, wie viele andere, eine Liste darüber…” [43] – “Як і багато інших сайтів, веб-сайт Сполучених Штатів “Buzzfeed” веде з цього приводу список…” До речі, це скорочення є також запозиченою мовною одиницею, а саме екзотизмом, який використовується для позначення назви такої країни як США. Метою використання такої лексеми є називання визначеного явища та його приналежності до зазначеної країни. При перекладі назви сайту “Buzzfeed”, яка є реалією, ми використали спосіб нульового перекладу та відтворили номінацію латинськими літерами, обрамивши її у лапки.

Таким чином, комп’ютерні технології та мережі відіграють дуже велику роль у поповненні лексичного складу мови, що сприяє їх частому використанню у публіцистичному стилі.

З причини поширеного використання та вдосконалення комп’ютерних технологій та систем, дуже поширеним у всіх стилях мовлення є інтернаціонально відома назва “Google”, яка використовується для називання електронної пошукової системи та є реалією. Від цієї номінативної мовної одиниці згідно нормам німецької мови утворилось дієслово “googeln”, яке часто зустрічається у статтях публіцистичного стилю, наприклад: “Wer in Amerika Dresden googelt, erfährt mehr über Kriegszerstörung und Nazis…” [43] – “Той, хто в Америці загуглить Дрезден, дізнається про руйнування у воєнні часи та нацистів”. У цьому випадку запозичена лексема має закінчення, яке є характерним для німецької мови для форм дієслів для осіб третьої особи однини [6, с. 12]. Запозичене дієслово виконує у наведеному уривку номінативну функцію. Звернемо увагу, що існує велика кількість інших пошукових систем, які також відомі інтернаціональну, тому, у цьому випадку, дієслово виконує і функцію конкретизації.

Зазначимо, що більшість запозичених мовних одиниць зі сфери комп’ютерних технологій та мереж важко сприймаються та викликають спантеличення у людей похилого віку, але є зрозумілим для молодшого покоління, яке цікавиться та користується технологіями зазначеної сфери.

У статтях німецьких журналів та газет, присвячених закладам швидкого харчування, наявна дуже велика кількість відповідних запозичень англійської мови, які використовуються за допомогою додавання інших німецьких лексем, наприклад: “Auch andere Fast-Food-Ketten sind überaus präsent - besonders in Flensburg…” [40] – “Існують також і інші мережі швидкого харчування – зокрема у м. Фленсбург…”. У цьому випадку маємо дуже поширену у англомовних країнах, особливо у США, мовну одиницю “Fast-Food”, яка є інтернаціонально відомою реалією, та до якої автор статті додав таку німецьку лексему жіночого роду у множині як “Kette”. Таким чином, автор використав вже відому німецькомовному реципієнту запозичену одиницю, додаючи до неї рідне слово. У цьому випадку така мовна одиниця виконує експресивну функцію, адже у всьому тексті статті наявна велика кількість американізмів, які називають це явище.

У цій же статті зустрічаємо і іншу запозичену лексему “Gastronomie” “Doch auch dieser Wert liegt noch deutlich über jenem der Gesamt- Gastronomie.” [40] – “Але ж крім того така вартість залежить від кожного із загальної гастрономії”. Ця запозичена лексема походить з грецької мови від слів “gaster” – “Bauch” – “живіт” та “nomos” – “Gesetz” – “закон”. У німецьку мову ця лексема потрапила у 1876 році та використовувалася для позначення високого гурманства або для кулінарного мистецтва. Причиною частого використання цієї запозиченої мовної одиниці послугувала її схожість з німецьким словом “Gast” – “гість” [29]. Управляючих гастрономічних підприємств у Німеччині називали “Gastwirte” – “хазяїн готелю”, або “Gastronomen” – “гастроном”, “гурман”, “хазяїн ресторану” [31]. Така запозичена лексема використовується в оригінальній статті з метою іронії, адже зміст усієї статті присвячений мережам швидкого харчування не дуже високої якості.

Іншою запозиченою лексемою, яка дуже часто зустрічається в усіх стилях мовлення серед яких і публіцистичний, є іменник середнього роду “Cafe” – “кафе”, який походить з французької мови, наприклад: “Der Fokus liegt nicht darauf, ein Subway-Cafe zu eröffnen… ” [40] – “Фокус полягає не у відкритті кафе у підземці…”. У наведеному уривку статті ця лексема входить до складу складного іменника “Subway-Cafe”, обидві складові частини якого є запозиченими словами. Запозичений з англійської мови іменник “Subway” має значення “метро” [31]. У цьому випадку цей складний запозичений з двох різних мов іменник використовується для називання явища, яке є характерним для англомовних країн, а саме США. Звернемо увагу, що у німецькій мові є рідні відповідники для обох запозичених іменників: “Cafe” – “Kaffeehaus” “Subway” – “Untergrundbahn” або скорочена форма “U-Bahn” [31]. До речі, німецький іменник “Kaffeehaus” походить від іменника для позначення напою “Kaffee”, який був популярним до XIX ст., згодом все більшої популярності набував іменник французького походження” [35, с. 117].

Спірним і сьогодні залишається походження іменника “Marzipan”, який використовується для позначення солодощів, виготовлених із цукру та горіхів. Точно відомо лише те, що цей німецький іменник чоловічого роду у ХVІ ст. був запозичений від італійського слова “marzapane”. Щодо подальшої етимології цього німецького іменника існує багато спекуляцій. Відомо, що самі солодощі походять з Персії, де їх називали “lawzenag”.

Будучі дуже відомим та поширеним у Німеччині видом солодощів, іменник “Marzipan” дуже часто використовується у публіцистичних статтях, наприклад: “Marzipan wirkt altertümlich, gilt als Kalorienbombe und wird … verwendet. ” [44] – “Марципан є старинним, вважається калорійною бомбою та використовується…”. У наведеному уривку зазначений іменник використовується без артикля, адже у німецькій мові іменники на позначення матеріалів використовуються зазвичай без артиклю [6, с. 106]. У цьому випадку запозичення використовується для називання солодощів, тобто у номінативній функції.

У наступному уривку іншої статті зустрічаємо запозичений іменник “Marzipan” у переносному значенні, який входить до складу порівняння: “Die Häuser wie aus Marzipan, die Plätze wie gezeichnet – man möchte es kitschig nennen, übertrieben, einen Themenpark - allein: Es ist alles echt.” [43] – “Будинки мов із марципану, площі немов намальовані – хочеться назвати це низькопробним, перебільшеним, тематичним парком – єдине але: Все це справжнє.”. У цьому випадку запозичення використовується для передачі авторського негативного відношення до побаченого. Таким чином, порівняння передає суб’єктивний погляд та надає змісту більшої експресивності, привертаючи увагу читача.

Часто вживаним у всіх стилях мовлення є і таке запозичення-відтворення як “Wolkenkratzer”, яке використовується для позначення дуже високої будівлі зазвичай від 200 метрів [29]. Зазначений іменник відтворений з англійського слова “Skyskraper” (“Himmelskratzer”) та має наступні німецькі синоніми: “Hochhaus”, “Turmhaus”, “Wohnturm”, “Betonburg” [37]. Вперше це запозичення з’явилось у посібнику з правопису “Duden” у 1929 році [37]. Не рідко це запозичення-відтворення використовується у німецьких публіцистичних статтях, наприклад: “Das Projekt zeige die Möglichkeiten, mit Hochhäusern qualitätsvollen städtischen Raum zu schaffen, wenn man Wolkenkratzer nicht nur als einsam stehende, unverbundene Symbole betrachte, begründete die Jury ihre Entscheidung.” [41] – “Проект демонструє можливості створення міської території високої якості з високимм будівлями, коли хмарочоси розглядають не лише як одинокі, не пов’язані один з одним символи, – обґрунтував журі своє рішення.”. У наведеному уривку запозичена мовна одиниця використовується як синонім до лексеми “Hochhaus” з метою уникнення тавтології.

Історично склалося, що дуже велика кількість запозичень у німецькій мові походять із латинської [23, с. 137 – 141]. Одним із таких запозичених слів, яке часто вживається у різних статтях є “Diktatur”, яке має значення “здійснювання правління однією особою”, наприклад: “Je besser wir Diktatur begreifen, umso besser können wir Demokratie gestalten” [42] – “Чим краще ми пізнаємо диктатуру, тим краще ми зможемо сформувати демократію”. У німецькій мові залежно від необхідного значення запозичений іменник жіночого роду має різні синоніми серед яких наступні: “Zwangsherrschaft”, “Willkürherrschaft”, “totalitärer Staat”, “Alleinherrschaft”, “Eigenmächtigkeit”, “Tyrranei” [37]. У наведеному уривку важко оминути увагою ще одну запозичену лексему “Demokratie”, яка, до речі, походить з грецької мови (dēmokratía: dẽmos = Volk – народ; Gebiet – область, krátos = Kraft – сила, Macht – міць). Обидві запозичені мовні одиниці використовуються з метою називання певних явищ, є термінологічними одиницями та виконують номінативну функцію.

У наступному уривку зустрічаємо скорочення, до складу якого входить запозичена лексема “Diktatur”, така форма скорочень є поширеною у німецькій мові та відповідає її нормам: ““Ich nehme mit Sorge und Verständnis wahr, dass bei Menschen, die unter der DDR-Diktatur  erheblich gelitten haben, alte Wunden aufbrechen”, erklärte die Bischöfin…” [41] – ““З тривогою та розумінням я сприймаю те, що у людей, які дуже страждали від диктатури НДР, розкриваються старі рани”, – пояснила єпископ…”. Зазначимо, що скорочення “DDR” часто вживається у всіх стилях мовлення серед яких і публіцистичний, тому є абсолютно зрозумілою реципієнту, який володіє німецькою мовою. Запозичена мовна одиниця використовується з метою називання певного явища та, таким чином, виконує номінативну функцію.

У публіцистичних статтях німецьких видань можна зустріти і російські запозичення, наприклад, такий іменник чоловічого роду як “Sputnik” – “супутник”: “Der Sputnik sei aber seit ungefähr zehn Jahren nicht mehr in Betrieb gewesen.” – “Припустимо, що супутник вже 10 років не функціонує.” [43]. Вперше запозичена лексема увійшла до фіксованого словникового складу німецької мови у 1961 році [37]. Російська лексема “спутник” походить від іменника “путь”, який у свою чергу походить від православного “potь” [29]. У наведеному уривку іменник використовується з метою називання першого штучного супутника Землі та виконує, таким чином, номінативну функцію.

У наступному уривку зустрічаємо те саме запозичення, але у переносному значенні: “Obamas Rede zur Lage der Nation war ein Sputnik-Moment. Zumindest für ihn. Es war der Augenblick, in dem der Präsident von der Defensive in die Offensive wechselte und den Kampf um Amerikas Zukunft eröffnete.” [43]. – “Промова Обами щодо положення нації була моментом супутника. Щонайменше для нього. В одну мить Президент з оборони перейшов у наступ та розпочав боротьбу за американське майбутнє”. Ідіоматичне словосполучення “Sputnik-Moment” виникло після 4 жовтня 1957 року, коли Радянський Союз запустив перший в історії людства штучний супутник Землі. Дослівно вираз перекладається як момент, коли люди розуміють, що перед ними виникла серйозна загроза та вони вимушені подвоїти свої зусилля [31]. Метою використання такого ідіоматичного виразу є надання тексту більшої експресивності та передача суб’єктивного відношення автора до викладеного у статті змісту.

З метою уникнення тавтології, у наступному уривку німецької статті зустрічаємо два синоніми, один з яких є запозиченою з англійської мови лексемою: “Allenthalben spürt er Sympathie, an der vornehmen Elbchaussee, in Helmut Schmidts altem Wahlkreis, bei den Wählern in Rothenburgsort und den Gemüsebauern am Elbdeich, Goodwill durchweg auch bei den Journalisten. Dieses Wohlwollen muß er nun in Wählerstimmen ummünzen.” [43] – “Йому всюди симпатизували: на аристократичній вулиці Ельбшаузее, на старій виборчій дільниці Гельмута Шмідта, серед виборців району Ротенбургсорт та овочеводів району Ельбдайх; тим часом і доброзичливість серед журналістів. Цю прихильність він повинен використовувати лише для відбору голосів.”. Звернемося до словникового значення запозиченої лексеми “Goodwill”. Згідно словника цей іменник чоловічого роду має три значення: престиж/репутація якогось закладу, ціна закладу та доброзичливість/прихильність [37]. Таким чином, з метою уточнення та уникнення тавтології у подальшому контексті автор статті використовує саме німецький іменник.

Звернемо увагу на наявність у наведеному уривку ще одного запозиченого іменника “Sympathie”, який походить з грецької мови [29]. Згідно словника, до синонімічного ряду цього іменника входить також і німецька лексема “Wohlwollen”. Таким чином, у наведеному уривку статті зустрічаємо три іменника, які використовуються для уникнення тавтології, а також для надання тексту більшої виразності.

З метою вираження негативного авторського відношення та, ознайомившись з контекстом усієї статті, передачі іронії у наступному уривку використовується декілька запозичених мовних одиниць: “Da sind alle drin, mehrfach, selbst die, die angeblich fehlen, also auch viele Prinzen, Naturpropheten, Ökofreaks, Größenwahnsinnige, die sich in ihren profanen Miseren an ihrem jeweiligen Holzweg hochschaukeln, ich könnte da viele Namen nennen.” [43] – “Там усі, більшість, особисто ті, які здаються відсутніми, отже також і багато принців, пророків природи, екофриків, тих, які страждають на манію величності, які розтравлюють один одного у своїй банальній бідності на своєму помилковому шляху; я б міг назвати багато таких імен.”. Іменник “Prinzen”, який у статті використовуються у множині, походить від латинського “princeps” та має значення “перший”, “князь”, “повелитель” [37]. Зазначимо. Що у німецькій та, до речі, в українській мовах не існує точного відповідника цього іменника. Тому при перекладі використовується транслітерація. Наступним запозиченням є “Naturpropheten”, яке складається з двох іменників. Перший іменник жіночого роду “Natur” походить від латинського “natura” та має значення “народження”, “природна структура” [37]. Другий іменник “Prophet” також походить від латинської “propheta” та має значення “передбачати”. У статті використовується у значенні “пророк”. Наступне запозичення розмовного стилю “Ökofreak” складається з двох частин німецької приставки “öko” та іменника з англійської мови “freak”. Таким чином, маємо часткове запозичення. У запропонованому нами перекладі ми пропонуємо відтворити приставку – відповідною приставкою української мови, а запозичений іменник – відтворюємо транскрипцією. З латинської мови походить і прикметник “profan” – “profanus” – “звичайний”, “святий” [37]. Запозичений іменник жіночого роду “Misere” також походить з латини – “miseria” та використовується для називання нещасливої ситуації, біднота, тяжке положення. Звернемо увагу на наявність у словнику ряду синонімів, серед яких “Auswüchse”, “katastrophale/unerträgliche Situation”, “Mängel”, “Not[lage]”, “schlimmer Zustand” [37].

Таким чином, запозичення дуже часто зустрічаються у публіцистичному стилі. Основними функціями запозичень у текстах зазначеного стилю є: відтворення іноземного колориту, називання предмету або явища за відсутності відповідної лексеми рідної мови, відтворення авторського відношення, уникнення повторів (синонім), конкретизації, емоційно-експресивна, гра слів та ін. При відтворенні таких лексем перекладачу слід звертати велику увагу на походження таких лексем, їх значення та прагматику використання.

2. Способи перекладу запозичених лексем в текстах публіцистичного стилю

Однією з головних задач перекладача є максимально повна передача змісту тексту оригіналу та його забарвленості. Таким чином, метою перекладу є не підлаштування тексту під чиєсь сприйняття, а збереження змісту, функцій, стильових, стилістичних, комунікативних та художніх цінностей оригіналу [9, с. 43 – 44]. Якщо вищезазначена мета буде досягнута, то і сприйняття перекладу в його мовній сфері буде відносно рівним сприйняттю оригіналу в мовній сфері оригіналу [4, с. 20].

Слід підкреслити, що головним у будь-якому перекладі є еквівалентна передача змістовної інформації тексту, яка включає в себе інші його характеристики: функціональність, емоційність тощо. Особливо такий переклад стосується текстів публіцистичного стилю, які, як правило, характеризуються використанням великої кількості політичних термінів та понять, соціальних реалій, газетних штампів та емоційно забарвлених сталих виразів та словосполучень [4, с. 23].

Під поняттям еквівалентності перекладу розуміють передачу в перекладі змісту оригіналу, який розглядається як сукупність інформації, що міститься в тексті, включаючи емотивні, стилістичні, образні, естетичні функції мовних одиниць [2, с. 19]. Таким чином, еквівалентність – поняття ширше, ніж “точність перекладу”, під яким зазвичай розуміють лише збереження “предметно – логічного змісту” оригіналу. Іншими словами, норма еквівалентності означає вимогу максимальної орієнтованості на оригінал. Еквівалентний переклад не завжди буде вважатись адекватним, через те що він буде лише задовольняти вимогу смислової наближеності до оригіналу [2, с. 17 – 18].

Саме тому при перекладі запозиченої лексики слід звернути не абияку увагу на її своєрідність, функції, контекст та, отже, на особливості їх перекладу. Адже від усіх цих аспектів залежить не тільки адекватність та еквівалентність перекладу, але і її розуміння та сприйняття реципієнтом.

До головних способів перекладу запозичених мовних одиниць можна віднести наступні:

1. Транскрипція – передача звуків іншомовного слова за допомогою літер алфавіту мови перекладу;

2. Транслітерація – передача літер іншомовного слова за допомогою літер алфавіту мови перекладу;

3. Калькування/ напівкалькування – слово або вираз, що є перекладом по частинах іншомовного слова з матеріалу рідної мови. Калькування вживається тоді, коли частина вказаного поняття вже відомі читачу, але у інших сполученнях, тому не буде важко зрозуміти їх значення у новому оточенні;

4. Графічне відтворення або нульовий переклад – запозичення без будь-яких змін оригінального написання;

5. Дескриптивний (роз’яснювальний) переклад – спосіб передачі запозиченої лексики через характерні риси, що передбачає розкриття значення запозиченої одиниці за допомогою розгорнутого опису (у словосполученнях, фразах тощо). Такий спосіб використовується з метою кращого розуміння певного поняття читачем та забезпечення більш точної інформації [9, с. 172 – 174].

Для перекладу запозиченої лексики можуть використовуватися і змішані комбінації вище зазначених способів.

Розглянемо детальніше особливості перекладу запозиченої лексики в текстах публіцистичного стилю.

Сьогодні у німецькій мові існує велика кількість запозичених з англійської мови лексем, які відображають реалії англомовного суспільства. Ці слова пов’язані з новими науковими та технічними досягненнями, вони є термінологічними та зазвичай не мають аналогів у німецькій мові, але є дуже поширеними та вживаними у німецькому суспільстві.

Так, у зв’язку з дуже поширеним використанням та розвитком комп’ютерних технологій та Інтернет-мереж у німецьких засобах масової інформації дуже часто зустрічається таке скорочення як “FAQ” (Frequently asked questions), яке використовується для позначення часто поставлених питань. Це скорочення є графічним відтворенням відповідної мовної одиниці з англійської мови. Така форма постійно використовується не лише у назвах рубрик газет, журналів, але і у текстах статей публіцистичного стилю, наприклад: “In den FAQs, also den häufig gestellten Fragen und den dazugehörigen Antworten, schreibt favorable-smoking dazu: …” [42]. Звернемо увагу на наявність у цьому скороченні закінчення “-s”, яке є характерним для утворення множини більшості іменників в англійській мові та, та як ми вже зазначали, деяких у німецькій, та яке пишеться з маленької літери, на відміну від інших великих літер у скороченні [34]. Зазначимо, що у наведеному уривку автор статті використав уточнення, пояснюючи попередньо використане запозичення, яке є зрозумілим не для всіх адресатів. Ми пропонуємо наступний варіант перекладу, у якому враховуємо норми української мови: “У розділі FAQs – частих запитань та відповідей на них – активний курець пише:…”. Таким чином, з метою конкретизації, ми використали додавання лексеми “розділ” та графічно відтворили запозичення англійської мови, яке є більш менш відомим українським читачам та користувачам Інтернету. Пояснення/уточнення, на відміну від оригіналу ми виділили тире, що, як ми вже зазначали, є відповідним для норм української мови.

У наступному уривку вже іншої статті зустрічаємо складні слова, а саме прикметники, до складу яких входять запозичені мовні одиниці, що може свідчити про їх адаптацію у німецькій мові. Виділені жирним шрифтом лексеми використовуються для називання кольорів за якостями відповідних продуктів. Така переосмислена номінація надає тексту більшої експресивності, привертає увагу читача, а також надає йому більш точного уявлення щодо описуваних споруд. “Dort schmückt man sich mit eiscremegelb getünchten Fassaden und marzipanrosa Fensterläden und ist stolz auf die größte Après-Ski-Hütte Europas.” [43] – “Там прикрашають окрашеними кремово-жовтим кольором фасадами та марципаново-рожевими ставнями та пишаються найбільшим курортом Європи “Après-Ski.””. Ми вважаємо, що у наведеному випадку, з метою отримання еквівалентного перекладу, доцільно буде використати такий спосіб перекладу як часткове калькування, перекладаючи кожну одиницю цих складних лексем, зберігаючи, таким чином, прагматичну настанову автора німецької статті. Зазначимо, що, можливо, не всім українським реципієнтам знайомий такий продукт як марципан, а особливо його колір. Тому це може призвести до нерозуміння та неточності. У наведеному уривку наявне ще одне запозичення, яке є назвою курорту. Запозичена мовна одиниця використовується з метою номінації курорту. При перекладі ми пропонуємо використати графічне відтворення та відокремити таку лексему лапками, що є характерним для норм української мови.

У засобах масової інформації дуже часто вживається така запозичена лексема як “Kanzler”, яка вже давно увійшла до словникового складу німецької мови та має наступні синоніми: “Bundeskanzler” та “Reichkanzler” [37]: “In den vergangenen Tagen hatten sich auch andere Spitzenpolitiker - darunter Kanzlerin Angela Merkel - zu Pegida geäußert.” [41].

Зазначимо, що іменник “Kanzler” є онімеченим та запозиченим у староверхньонімецьку мову “kanzellāri” від латинського відповідника “cancellarius” [37]. Сьогодні він використовується для називання почесного титулу і посади голови правління Німеччини та Австрії. У феодальних державах середньовічної Європи цей іменник використовувався для позначення посадової особи, яка керувала/в королівською канцелярією та архівом з державною печаткою [29]. В українській мові існує відповідний термінологічний аналог “канцлер”, який перекладений транслітерацією та, згідно норм мови перекладу, не передає вказівку саме на жіночий рід, але є еквівалентним та адекватним відповідником.

У наведеному уривку публіцистичної статті зазначена лексема використовується з метою називання певної посадової особи та є термінологічною одиницею. Німецька мовна одиниця використовується із закінченням “-in”, яке є характерним для граматики німецької мови для називання особи жіночого роду, та який можна вважати засобом адаптації іншомовного слова, адже раніше воно не використовувалось. Звернемо увагу, що сьогодні канцлером Німеччини є Ангела Меркель, тому саме форма цього іменника жіночого роду є актуальною та поширеною. У наведеному уривку зустрічаємо літерно-звукове скорочення назви угрупування “Pegida”, яке є реалію, повна форма назви “Patriotische Europäer gegen die Islamisierung des Abendlandes”, “ein Anti-Islam-Bündnis” – “Європейці-патріоти, які виступають проти ісламізації Західної Європи”, “Угрупування анти-ісламістів” [29, 31]. Зазначимо, що лише перша літера скорочення є великою, в інших публіцистичних статтях ми зустрічали і форму цього ж скорочення, в якій усі літери є великими. Зазначене скорочення ми пропонуємо перекласти способом транслітерації, усі літери – великі та обрамлюючи лексему у лапки, адже таке скорочення є більш менш відомим для людей відповідного кола/діяльності/сфери, та, зазвичай, перекладається саме таким чином: “На днях з приводу “ПЕГІДИ” висловили свою думку і інші передові політики, серед яких і канцлер Ангела Меркель.”. З метою надання більшої точності у дужках можна додати пояснення цього скорочення.

У наступному уривку зустрічаємо ту ж саму онімечену запозичену одиницю “Altkanzler”, яка, маючи у складі прикметник “alt”, є складним словом та використовується з метою номінації колишнього посадовця. Маємо відповідний словниковий еквівалент – термін “екс-канцлер” [31]. Друга частина слова перекладена, як ми вже зазначали способом транслітерації, а перша – відповідною приставкою, яка в українській мові використовується для позначення попередньої особи, яка обіймала цю посаду. “Auch Altkanzler Gerhard Schröder (SPD) meldete sich zu Wort.” [41] – “Також і екс-канцлер Герхард Шрьодер (СДПН) виявив бажання висловитись.”. Такий переклад є еквівалентним та адекватним.

З метою номінації у наступному уривку статті автор використовує таку реалію як “Koran”: “In ihrem Redebeitrag zitierte sie ausgiebig aus dem Koran und versuchte aufzuzeigen, dass der Islam eine “menschenverachtende Ideologie” sei.” [43] – “У своїй частині промови вона у значній мірі процитувала Коран та спробувала показати, що Іслам це ідеологія яка зневажає людину.”. У запропонованому перекладі ми використали словниковий еквівалент, який є транслітерованим варіантом запозиченої одиниці.

З метою надання тексту більшої виразности та привернення уваги читача у наступному уривку німецької публіцистичної статті використовується така запозичена мовна одиниця як “Ghostwriter”: “Das alles stellte sich kürzlich heraus, als der Ghostwriter seine Autorenrechte vor Gericht durchsetzen wollte. ” [43] – “Все прояснилось незадовго до того, як автор-привид захотів відстояти свої авторські права у суді.”. Англійське запозичення використовується для називання зазвичай відомого автора, який пише від ім’я іншої, зазвичай невідомої, особи, а його власне ім’я не вказується [37]. У німецькій мові існує відповідне запозичення-відтворення – “Geisterschreiber”. В українській мові існує ряд відповідників, які передають як денотат так і конотат цієї лексеми: “літературний негр” (від фр.  “nègre littéraire”), “гострайтер” (транскрипція), “автор-привид” (запозичення-відтворення), “фактичний автор, який тайно працює на іншу особу” (описовий переклад) [31]. Для перекладу ми обрали відповідник “автор-привид”, який є еквівалентним та адекватним та відтворює необхідну функцію, а саме привернення уваги читача та, можливо, відтворення відношення автора статті до описуваної особи.

У наступному уривку публіцистичної статті зустрічаємо запозичення, яке в наслідок невірного розуміння може бути перекладене не правильно: “Wir haben vier Teams von Streetworkern, die ständig unterwegs sind. Die Kollegen kennen die Plätze, wo sich die Obdachlosen tagsüber treffen und teilweise kennen sie auch die Schlafplätze.” [44]. – “Ми маємо чотири групи соціальних працівників, які піклуються про бездомних, які завжди у дорозі. Колегам відомі місця, де кожного дня збираються бездомні та деякі місця їх ночівлі.”. Дослівний переклад іншомовної мовної одиниці – “працівник вулиці”, але читач може зрозуміти під такою номінацією і прибиральника. З подальшого контексту статті розуміємо, що під цим іменником мається на увазі інше значення. Запозичений з англійської мови іменник “Streetworker” використовується для називання соціальних працівників, які піклуються про бездомних наркоманів та важких підлітків за місцем їх проживання [31]. З метою уникнення неточного розуміння ми пропонуємо перекласти запозичення українським відповідником, який є описовим перекладом цієї лексеми – соціальний працівник, який піклується про бездомних. Таким чином, ми уникнемо подальших непорозумінь з розуміння відповідної лексеми.

Від англійського дієслова “to mob” – “нападати, оточувати кого-небудь” утворений іменник “Mobbing” – метод інтриг та психологічного терору щодо співробітника чи підлеглого з метою його звільнення [31]. Цей іменник середнього роду не рідко використовується і у німецьких статтях публіцистичного стилю та їх назвах: “Nach dem Mobbing  ist vor dem Mobbing.” [42]. Наведений заголовок привертає увагу читачів грою слів, в яку залучені і запозичення з англійської мови. Перед перекладачем стоїть завдання відтворити таку назву якомога еквівалентніше, з метою збереження прагматики автора статті. Ми вважаємо, що у даному випадку еквівалентним перекладом буде відтворений транслітерацією іменник “моббінг”, адже, по-перше, він короткий, по-друге, відтворює експресивність та гру слів: “Після моббінгу – перед моббінгом”. Таким чином, отримуємо еквівалентний та адекватний відповідник мови перекладу.

У наступному уривку німецької статті зустрічаємо знову цю ж запозичену лексему, яка разом з іншою іноземною мовною одиницею, використовується автором з метою надання тексту більшої виразності та гри слів: “Alle diese Fälle folgen einem Muster: Mobbing in der Schule ist meistens Bossing” [43]. Обидва іменника походять з англійської мови. Називна мовна одиниця “Bossing” походить від англійського дієслова “to boss” та має значення “розпоряджуватись”, “керувати”, “лякати” [31]. Таким чином, запозичений іменник середнього роду використовується у значення “mit der Absicht,  einen Arbeiter/in  von ihrem Arbeitsplatz zu vertreiben” – “навмисно виживати з роботи робітника” [37]. Боссінг вважається різновидом моббінгу, але відрізняється тим, що тут все залежить від начальника/боса, який не сприяє здоровій та доброзичливій атмосфері свого колективу, а навпаки тисне на якогось співробітника з метою його звільнення. Таким чином, ми пропонуємо наступний варіант перекладу уривку: “Усі ці випадки наслідують один приклад: Моббінг у школі – це найчастіше боссінг”. Запозичені лексеми відтворені транслітерацією.

Таким чином, при перекладі запозиченої лексики можна використовувати наступні способи перекладу: транслітерацію, транскрипцію, калькування, графічне відтворення та описовий/ роз’яснювальний спосіб перекладу залежно від функцій, які виконує іноземна лексика, прагматичної настанови автора, а також наявності у мові перекладу точного словникового відповідника.

Висновки до розділу 2

Підсумовуючи вище наведений аналіз функціонування та способів перекладу запозиченої лексики, можна зробити наступні висновки. Запозичені мовні одиниці, не рідко вживаються в різних стилях мовлення, а особливо у публіцистиці, яка гостро реагує на зміни в соціальному, політичному, економічному житті суспільства, на прогрес у науково-технічній галузі, в інформаційно-комунікативній сфері.

До основних функцій запозичень, які використовуються у текстах публіцистичного стилю, можна віднести наступні: відтворення іноземного колориту, називання предмету або явища за відсутності відповідної лексеми рідної мови, відтворення авторського відношення, уникнення повторів (синонім), конкретизації, емоційно-експресивна, гра слів та ін. При відтворенні таких лексем перекладачу слід звертати велику увагу на їх походження, значення та прагматику використання. Іноземні лексеми дуже різноманітні як у структурному, семантичному, так і в функціональному плані.

Саме від вищезазначених факторів і залежить тлумачення та переклад запозичених мовних одиниць в німецьких публіцистичних текстах. Як висновок, можна узагальнити наступні способи відтворення запозичень українською мовою:

1. Транскрипція – передача звуків іншомовного слова за допомогою літер алфавіту мови перекладу;

2. Транслітерація – передача літер іншомовного слова за допомогою літер алфавіту мови перекладу;

3. Калькування/ напівкалькування – слово або вираз, що є перекладом по частинах іншомовного слова з матеріалу рідної мови. Калькування вживається тоді, коли частина вказаного поняття вже відомі читачу, але у інших сполученнях, тому не буде важко зрозуміти їх значення у новому оточенні;

4. Графічне відтворення або нульовий переклад – запозичення без будь-яких змін оригінального написання;

5. Дескриптивний (роз’яснювальний) переклад – спосіб передачі запозиченої лексики через характерні риси, що передбачає розкриття значення запозиченої одиниці за допомогою розгорнутого опису (у словосполученнях, фразах тощо).

Слід зазначити, що для перекладу запозиченої лексики можуть використовуватися і змішані комбінації вище зазначених способів.

Таким чином, переклад запозиченої лексики безпосередньо пов'язаний з її функціонуванням та мовним оточенням. З метою точного перекладу слід враховувати всі попередньо зазначені фактори.