- •1. Основні теорії походження танцю
- •4. Розвиток танцю в Давньому Єгипті
- •22. Народні джерела російського балету
- •23. Значення Асамблей в епоху Петра і
- •24. Початок хореографічного утворення в Петербурзі і Москві (асамблеї)
- •25. Роль фортечних театрів у розвитку хореографічного мистецтва
- •26. Національні виконавські традиції творчості Андрія Нестерова, Тимофія Бубликова
- •27. Значення діяльності Івана Вальберха для розвитку російського балету
- •28. Шарль Луи Дидло і російська балетна школа (1801 - 1831р.)
- •29. Романтизм на російській сцені. Творчість Гюллен - Сміття і її педагогічна діяльність
- •30. Романтизм на російській сцені xі в. Творчість Катерини Санковской і Олени Андрияновой
- •26 Жовтня 1836 року Санковская була випущена зі школи на амплуа танцівниці першого розряду, і 11 грудня 1836 року вона вже танцювала Алісу в балеті Пьера Гарделя "Виправдана служниця".
- •31. Внесок Франса Хильфердинга і Гаспаро Анджоліні в розвиток російської балетної школи (алегоричні балети)
- •32. Розважальні балети Артура Сен-Леона і этнографичные балети Сергія Соколова. Характеристика балетів "Ковзан-горбунок" і "Папороть або ніч на Івана Купала"
- •33. Внесок Лева Іванова в симфонізацію російського балету "Лускунчик", "Лебедине озеро"
- •34. Вплив музики Чайковського на розвиток хореографічного мистецтва. Симфонічні балети Мариуса Петипа "Спляча красуня", "Лебедине озеро"
- •35. Вплив реформаторських пошуків Михайла Фокіна на розвиток хореографічного мистецтва. Балети на музику и. Стравінського
- •37. Охарактеризуйте балети Іі-го російського сезону в Парижі ("Шахеризада", "Жар-птиця", "Карнавал", "Жизель")
- •38. Охарактеризуйте балети Ііі-го російського сезону в Парижі ("Бачення троянди", "Нарцис", "Петрушка", "Лебедине озеро"). Антреприза с.Дягілєва
- •39. Охарактеризувати творчий шлях Сержа Лифаря і Вацлава Ніжинського
- •40. Новаторство і реалістичний стиль Олександра Горського
- •41. Виникнення нових плинів у хореографічному мистецтві xXв. Новаторство Айседоры Дункан
- •42. Танцювальна спадщина Марти Грехем
- •43. Фантастичні форми Луи Фуллер
- •44. Теоретико-практичні методи Француа Дельсарта і Жака Далькроза
- •45. Теорія танцювального жесту Рудольфа фон Лабана
- •46. Прояв експресіонізму в хореографії. Творчість Мері Вигман
- •47. Моріс Бежар. Характеристика творчості
- •49. Становлення системи хореографічного утворення Агрипини Яківни Вагановой
- •50. Характеристика творчості балетмейстера Ростислава Захарова
- •51. Характеристика творчості Юрія Григоровича
- •52. Героїчна тематика на балетній сцені XX в.
- •53. Творча діяльність плеяди артистів балету Іі-й половини XX в.
- •54. Розвиток нового жанру хореографічного мистецтва - ансамбль танцю
- •55. Вплив народного танцювального мистецтва на формування эстетических вимог сценічного танцю
- •56. Перші українські балети
- •57. Видатні українські артисти балету сучасного періоду
- •58. Академічний театр ім. Т.Г.Шевченко
- •59. Академічні театри опери і балету в Україні
- •60. Сучасне хореографічне мистецтво України
- •61. Дати позначення естетики руху. Проаналізувати поняття "краса"
58. Академічний театр ім. Т.Г.Шевченко
Національний академічний театр опери і балету ім. Т.Г.Шевченка. На початку 19 століття театральне життя Києва значно оживилося. У 1806 році на перетинанні Хрещатика з вулицею Трехсвятительской був побудований дерев'яний двоповерховий будинок першого Міського театру по проекті архітектора А.И. Меленского. У 1821-1822 роках на сцені театру уперше виступав М.С. Щепкин з російсько-українською трупою. Кияни побачили його виступу в спектаклях "Наталка Полтавка" і "Солдат чарівник". У 1851 році будинок театру розібрали.
У 1856 році театральні представлення відновилися в новому кам'яному будинку другого Міського театру, спорудженого на куті вулиць Кадетської, пізніше Фундуклеевской (нині Богдана Хмельницького), і Владимирської по проекті архітектора И.В.Шрома. Протягом багатьох літ будинок театру здавалося в оренду різним антрепренерам. Тут ставилися драматичні, оперні і балетні спектаклі. У 1896 році пожежа знищила будинок театру й у 1898-1901 роках на цьому місці будується новий будинок театру, що збереглося до наших днів, по проекті петербурзького архітектора В.А. Шретера.
Національний Академічний театр опери і балету ім. Т. Г. Шевченко, заснований у 1867 році, - найстарший музичний театр на Україні. Перший сезон театру був відкритий оперою "Аскольдов могила" А. Верстовского. Оскільки в той час Україна був частиною Російської Імперії, на сцені ставилися переважно опери російських композиторів: "Русалочка" А. Даргомыжского, "Життя за царя" і "Руслан і Людмила" М. Глинки, "Пікова дама" і "Мазепа" П. Чайковського. У 1896 році старий будинок театру, створений по проекті архітектора И. Штрома, згоріло до підстави, і на його місці був побудований новий будинок у стилі нео-ренессанса, що і збереглося до наших днів. Театр знову відкрив своїх двер для публіки у вересні 2001 року, і незабаром зібрав у своїх стінах безліч відомих акторів і театральних режисерів. У першій половині XX століття репертуар театру, у якому вже були кілька дійсних шедеврів оперного мистецтва, поповнився операми і балетами українських композиторів. На суд публіки були представлені "Тарас Бульба" М. Лисенко, "Рождественська ніч" М. Лисенко, "Запорожець за Дунаєм" С. Гулака-Артемовского, "Кармелюк" В. Костенко і т.д.. У XX столітті оперну сцену прикрасили такими виконавці, як Марія Литвиненко-Вольгемут, Іван Паторжинский, Михайло Гришко, Дмитро Гнатюк, Євгенія Мирошниченко, Анатолій Соловьяненко, Вікторія Лукьянец, Галина Туфтина, Анатолій Мокренко, Олена Потапова, Валерій Ковтун і інші.
У 1980-і роки йшли масштабні роботи по реконструкції інтер'єра й екстер'єру театру. У результаті театр був також обладнаний по останньому слову техніки. Сьогоднішня назва театру з'явилося не відразу. Спочатку він звався "Російська Опера", з 1919 називався "Державний оперний театр". У 1926 році він одержав статус академічного. У 1934 році він одержав нове ім'я - Український театр опери і балету. У 1994 з "Українського" театр став "Національним". Сьогодні офіційна назва театру - Національний Академічний театр опери і балету ім. Т. Г. Шевченко, але його також називають Національний оперним театром України. Назва театру мінялося не раз, однак незмінним залишався високий художній рівень театральної трупи.
На сьогоднішній день Національний Академічний театр опери і балету ім. Т. Г. Шевченко - один з найбільш успішних театрів країни. Доказом цьому може служити не тільки популярність театру в публіки, але і численні нагороди різних театральних фестивалів. Трупа багато гастролює і театрали Іспанії, Італії, США, Польщі, Угорщини прекрасно знайомі з репертуаром цього українського театру. Серед ведучих виконавців: С. Добронравова, Л. Юрченко, В. Кочур, В. Степова, В. Пивоварова, М. Шопша, П. Майборода, В. Гришко, И. Пономаренко, О. Микитенко, Т. Штонда, балетні танцюристи - Т. Боровик, Х. Кушнирова, И. Задаянная, М. Моткова, Д. Матвієнко, Н. Лазебникова, Л. Сарафанова і багато інші знамениті не тільки на Україні, але і за її межами.