58. Академічний театр ім. Т.Г.Шевченко

Національний академічний театр опери і балету ім. Т.Г.Шевченка. На початку 19 століття театральне життя Києва значно оживилося. У 1806 році на перетинанні Хрещатика з вулицею Трехсвятительской був побудований дерев'яний двоповерховий будинок першого Міського театру по проекті архітектора А.И. Меленского. У 1821-1822 роках на сцені театру уперше виступав М.С. Щепкин з російсько-українською трупою. Кияни побачили його виступу в спектаклях "Наталка Полтавка" і "Солдат чарівник". У 1851 році будинок театру розібрали.

У 1856 році театральні представлення відновилися в новому кам'яному будинку другого Міського театру, спорудженого на куті вулиць Кадетської, пізніше Фундуклеевской (нині Богдана Хмельницького), і Владимирської по проекті архітектора И.В.Шрома. Протягом багатьох літ будинок театру здавалося в оренду різним антрепренерам. Тут ставилися драматичні, оперні і балетні спектаклі. У 1896 році пожежа знищила будинок театру й у 1898-1901 роках на цьому місці будується новий будинок театру, що збереглося до наших днів, по проекті петербурзького архітектора В.А. Шретера.

Національний Академічний театр опери і балету ім. Т. Г. Шевченко, заснований у 1867 році, - найстарший музичний театр на Україні. Перший сезон театру був відкритий оперою "Аскольдов могила" А. Верстовского. Оскільки в той час Україна був частиною Російської Імперії, на сцені ставилися переважно опери російських композиторів: "Русалочка" А. Даргомыжского, "Життя за царя" і "Руслан і Людмила" М. Глинки, "Пікова дама" і "Мазепа" П. Чайковського. У 1896 році старий будинок театру, створений по проекті архітектора И. Штрома, згоріло до підстави, і на його місці був побудований новий будинок у стилі нео-ренессанса, що і збереглося до наших днів. Театр знову відкрив своїх двер для публіки у вересні 2001 року, і незабаром зібрав у своїх стінах безліч відомих акторів і театральних режисерів. У першій половині XX століття репертуар театру, у якому вже були кілька дійсних шедеврів оперного мистецтва, поповнився операми і балетами українських композиторів. На суд публіки були представлені "Тарас Бульба" М. Лисенко, "Рождественська ніч" М. Лисенко, "Запорожець за Дунаєм" С. Гулака-Артемовского, "Кармелюк" В. Костенко і т.д.. У XX столітті оперну сцену прикрасили такими виконавці, як Марія Литвиненко-Вольгемут, Іван Паторжинский, Михайло Гришко, Дмитро Гнатюк, Євгенія Мирошниченко, Анатолій Соловьяненко, Вікторія Лукьянец, Галина Туфтина, Анатолій Мокренко, Олена Потапова, Валерій Ковтун і інші.

У 1980-і роки йшли масштабні роботи по реконструкції інтер'єра й екстер'єру театру. У результаті театр був також обладнаний по останньому слову техніки. Сьогоднішня назва театру з'явилося не відразу. Спочатку він звався "Російська Опера", з 1919 називався "Державний оперний театр". У 1926 році він одержав статус академічного. У 1934 році він одержав нове ім'я - Український театр опери і балету. У 1994 з "Українського" театр став "Національним". Сьогодні офіційна назва театру - Національний Академічний театр опери і балету ім. Т. Г. Шевченко, але його також називають Національний оперним театром України. Назва театру мінялося не раз, однак незмінним залишався високий художній рівень театральної трупи.

На сьогоднішній день Національний Академічний театр опери і балету ім. Т. Г. Шевченко - один з найбільш успішних театрів країни. Доказом цьому може служити не тільки популярність театру в публіки, але і численні нагороди різних театральних фестивалів. Трупа багато гастролює і театрали Іспанії, Італії, США, Польщі, Угорщини прекрасно знайомі з репертуаром цього українського театру. Серед ведучих виконавців: С. Добронравова, Л. Юрченко, В. Кочур, В. Степова, В. Пивоварова, М. Шопша, П. Майборода, В. Гришко, И. Пономаренко, О. Микитенко, Т. Штонда, балетні танцюристи - Т. Боровик, Х. Кушнирова, И. Задаянная, М. Моткова, Д. Матвієнко, Н. Лазебникова, Л. Сарафанова і багато інші знамениті не тільки на Україні, але і за її межами.