4. Об’єкт менеджменту соціально-культурною сферою.

Об’єктом менеджменту є структурована цілісна культурно - мистецька сфера , яка функціонує під спрямовуючим впливом суб ’єктів з метою досягнення загальних цілей системи управління: упровадження програмно- цільового методу управління, принципів прозорості, публічності, системності , ефективності, інноваційності . Об’єкти управління культурно - мистецькою сферою мають такі ознаки: закріп -лення їхнього правового статуту у спеціальних правових актах ; тісне й органічне по-єднання як управлінських функцій , так і функцій виробництва культурної продукції та надання культурно - мистецьких послуг; надання широкої сфери самостійної куль-турної діяльності на основі саморегулювання; визначення функціональної підпоряд-кованості об’єктів- організацій вищим органам ; забезпечення об’єктам гарантій учас-ті у вирішенні завдань на всіх рівнях управління тощо.

5. Типи державних інституцій для здійснення культурної політики.

Науковці розглядають менеджмент культурно - мистецької діяльності як складову єдиної системи державного управління, на яку покладено завдання контролю та правового , а в межах чинного законодавства – й адміністративного регулювання міжкультурних відносин. У структурі культурно - мистецького менеджменту, який здійснює контрольно-регулятивні функції у сфері суспільних відносин, виділяють , із певною мірою умовності , кілька рівнів впливу на сферу його компетенції . Насамперед , це стратегічний рівень на вищому законодавчому та виконавчому рівнях держави ( Президент, Парламент, Кабінет Міністрів). Другий рівень , тактичний, який включає розробку конкретних методів, заходів, підходів та засобів реалізації ухвалених рішень. Цим займаються відповідні структури у Кабінеті Міністрів та в центральних урядових установах , передусім Міністерство культури і туризму України . Нарешті, третій рівень – це місцеве управління, на якому відбувається власне реалізація державної культурно - мистецької політики в регіонах та відстежуються результати виконання попередніх завдань , доручень, рішень тощо. Ця робота здійснюється регіональними підрозділами органів державного управління. Аналізуючи згідно із Конституцією України ( ст . 75– 119) сутність менеджменту у культурно - мистецькій сфері , доцільно охарактеризувати стратегічні й тактичні завдання, які вирішують державні структури на кожному із зазначених рівнів . Так , Президент України зосереджує зусилля на визначенні переліку центральних органів виконавчої влади , їх повноважень у реалізації державної культурної політики України, призначає на подання Прем’єр- міністра України керівників цих органів; нагороджує осіб , які здійснили значний внесок у розвиток культурно - мистецької сфери ; забезпечує фінансову підтримку найкращих мистецьких колективів. Верховна Рада України , як вищий законодавчий орган , формує політико-правові засади державної політики у сфері культури, економічні й соціальні гарантії її реалізації , визначає систему соціального захисту працівників культури; забезпечує юридичні гарантії культурних прав громадян , контролює їх дотримання ; затвеорджує, у межах Державного бюджету України , обсяги фінансування культури і мистецтва; визначає переліки законів та організацій культури, об’єктів культурної сфери ,які підлягають роздержавленню чи приватизації. Кабінет Міністрів України втілює державну культурну політику, забезпечує дотримання культурних прав громадян органами державної влади та управління, розробляє й виконує , затверджує програмні документи з державної культурної політики, забезпечує їх здійснення; розробляє пропозиції щодо фінансування і здійснює

фінансування цієї сфери після затвердження відповідних програм та проектів Верховною Радою України , затверджує соціальні нормативи забезпечення населення закладами культури та культурними послугами відповідно до цих нормативів. На центральному рівні менеджменту діють центральні органи виконавчої влади, обов’язок яких – брати участь у формуванні державної культурної політики шляхом розробки концептуальних напрямів, прогнозів, проектів, цільових державних програм розвитку культури і мистецтв, законопроектів, пропозицій щодо змін і нормативи забезпечення населення закладами культури та культурними послугами , які затверджуються Кабінетом Міністрів України . Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за їх дотримуванням, розробляють пропозиції щодо правових, організаційних, фінансових зобов ’язань держави і місцевого самоврядування та щодо базової мережі закладів загальнодержавного значення, контролюють виконання зазначених зобов ’язань , здійснюють керівництво закладами, підприємствами й установами культури, які належать до сфери управління центральних органів вико-навчої влади , у межах повноважень, визначених законодавством України . – управління їхнім майном, засновують і ліквідовують відповідні заклади , підприємства та установи, затверджують положення про їхню діяльність , визначають напрями наукових досліджень у культурно - мистецькій сфері тощо