4.Господарське і духовне життя, наука і культура в нашому краї 19 ст.
XIX століття — період високого розвитку української культури, яку творили широкі народні маси і патріотично налаштована українська інтелігенція. Однак православна церква України, перейшовши під владу Петербурга, уже не відігравала значної ролі в розвитку української культури. Перехід до Російської імперії монастирських і церковних земель у 1736 р. був ударом по українській церкві, підірвав її матеріальні можливості. Церковна верхівка, її вплив на духовне життя народу значною мірою залежали від митрополита. Враховуючи це, царизм вів таку лінію, яка перешкоджала українцям обіймати цю посаду. Одночасно, починаючи з кінця XVIII ст., російський уряді Петербурзьке православне керівництво значні зусилля спрямовують на навернення уніатів Поділля в православну віру. На землях, що відійшли за поділами Польщі до Російської імперії, створювалися російські православні школи, як духовні, так і державні, пізніше приватні, де навчання велося російською мовою за російськими підручниками. Здійснювалися адміністративно-репресивні заходи, насильницьке закриття уніатських церков, перетворення їх на православні.
Реформа освіти 1864 р. дала значні свободи для створення шкіл різних типів: відомствами, духовенством, приватними особами, товариствами. Програми пристосовувалися до місцевих умов. До керівництва школами допускалися представники міського самоврядування та земств. Однак навчання велося лише російською мовою, особливо після валуєвського «указу» 1863 р. З 70-х років XIX ст. у розвитку народної освіти зростає роль земств, які організували широку шкільну мережу, дбали про вчительські кадри, виділяли кошти на утримання шкіл. На початку XX ст. 84% коштів на школи виділяли земства, 14% — міністерство освіти, 2% — духовне відомство. У 1837 р. в Поділлі існувало 5 тис. початкових шкіл. Проте вони охоплювали лише третину дітей. Не всі діти селян і робітників відвідували школи через скрутне матеріальне становище. Тому рівень грамотності трудящих, особливо селян, був низьким. Наприкінці 90-х років у Поділлі відсоток письменних коливався від 15,5 до 27,9.
Значних змін зазнала мала історична наука, досягнення якої пов´язані з блискучою плеядою учених — М. Костомарова, В.Антоновича, М. Драгоманова, Д. Багалія, Д. Яворницького, О. Лазаревського, О. Єфименка. Вершиною української історичної науки був науковий доробок академіка Михайла Грушевського. Плідно розвивалися мовознавство, літературознавство, фольклористика і етнографія, юридичні науки, філософія.
Подільська художня література, розвиваючись в складних суспільно-політичних умовах, досягла високого рівня розвитку, її зростання значною мірою зумовлювалося впливом геніальної творчості Т. Шевченка, демократичних, революційних і національно-визвольних ідей. Високої зрілості досягають всі її жанри — проза, поезія, драматургія, публіцистика тощо.
Високого рівня розвитку досягли Подільська драматургія і театр. Цьому сприяли подвижницька творча діяльність видатних письменників і майстрів сцени. Подільська драматургія спиралася на давні традиції, творчість І. Котляревського та Т. Шевченка. Особливістю розвитку було те, що провідні драматурги водночас були і організаторами, і керівниками театральних труп. У другій половині XIX ст. українська драматургія збагатилася десятками п´єс, багато з яких мали значну суспільно-куль-турну та художню цінність.
Як і театральна творчість, Подільська музика розвивалася в умовах репресій і переслідувань.
У XIX ст. відбувається подальший розвиток образотворчого мистецтва і архітектури. В Подільскій губернії живописі чітко окреслилися всі жанри, і багато подільських майстрів оволоділи ними.
Швидкий розвиток промисловості і сільського господарства, зростання старих міст і поява нових сприяли прогресу будівельної техніки, появі нових матеріалів і конструкцій. В архітектурі переважала суміш різних стилів.
Визначними будівлями прикрасилися: наше місто, Грецька Георгіївська церква ,«Домом городничего» (теперішня музична школа), «Театром» (теперішній будинок школярів) , Полкова церква Святого Благовірного Князя Олександра Невського.
Пореформений період розвитку Подільської губернії (до 1917 р.) характеризувався перш за все бурхливим зростанням економіки. Завдяки новим європейським технологіям вона перетворилася на один із найбільш економічно розвинутих регіонів Російської імперії . Суспільно-політичне життя Поділля характеризувалось посиленням ролі інтелігенції, її діяльністю в напрямі здійсненню національного відродження, піднесенню національної самосвідомості мас, їх політичної активності. її активність значною мірою сприяла широкому розвитку української культури, вражаючі здобутки якої дозволяють говорити про XIX ст. як про класичну добу в розвитку українського мистецтва, літератури та науки. Зросло й значення робітничого класу, який відіграв значну роль у революції 1905-1907 pp., в ослабленні самодержавства, промисловому перевороті, розвитку могутньої індустрії на Поділі. Та попри все найчисельнішою соціальною групою суспільства залишалося селянство, в своїй більшості бідне, безземельне чи малоземельне. Це вело до посилення його радикалізму та революційності, було основою майбутніх революцій і війн.
Релігійний склад населення (перепис 1897 року ) :
-
православні — 2 358 497 (78,14 %)
-
юдеї — 370 612 (12,28 %)
-
римо-католики — 262 738 (8,7 %)
-
старообрядці — 18 849 (0,62 %)
-
протестанти — 3 876 (0,13 %)
-
мусульмани — 3 460 (0,11 %)
-
інші — 267 (0,01 %)
-
Православних церков — 1645, 7 чоловічих і 4 жіночих монастиря
-
Синагог — 89, єврейських молитовних будинків — 431
-
Римсько-католицьких костьолів і каплиць — 202
-
Лютеранських церков — 4
-
Мечеть — 1
Найбільші громади іудеїв (за переписом 1897 р.):
Населений пункт |
Повіт |
Всього |
Іудеї |
% |
Кам'янець-Подільський |
Кам'янецький |
35934 |
16221 |
45,14 |
Балта |
Балтський |
23363 |
13235 |
56,65 |
Могилів-Подільський |
Могилівський |
22315 |
12344 |
55,32 |
Вінниця |
Вінницький |
30563 |
11689 |
38,25 |
Проскурів |
Проскурівський |
22855 |
11411 |
49,93 |
Тульчин |
Брацлавський |
16245 |
10055 |
61,90 |
Бершадь |
Ольгопільський |
8885 |
6608 |
74,37 |
Меджибіж |
Летичівський |
8164 |
6040 |
73,98 |
Хмільник |
Літинський |
11657 |
5977 |
51,27 |
Богопіль |
Балтський |
7226 |
5909 |
81,77 |
Бар |
Могилівський |
9982 |
5773 |
57,83 |
Криве Озеро |
Балтський |
7836 |
5478 |
69,91 |
Немирів |
Брацлавський |
8920 |
5287 |
59,27 |
Дунаївці |
Ушицький |
7849 |
5198 |
66,22 |
Найбільшою чисельність римо-католиків була в таких населених пунктах (за переписом 1897):
Населений пункт |
Повіт |
Всього |
Римо-католики |
В% |
Городок |
Кам`янецький |
8 848 |
4 288 |
48,46 |
Кам'янець-Подільський |
Кам'янецький |
35 934 |
4 211 |
11,72 |
Чернівці |
Ямпільський |
8 994 |
3 305 |
36,75 |
Проскурів |
Проскурівський |
22 855 |
3 201 |
14,01 |
Вінниця |
Вінницький |
30 563 |
2 629 |
8,60 |
Гречани |
Проскурівський |
2 185 |
2 151 |
98,44 |
Жмеринка |
Вінницький |
13 944 |
1 638 |
11,75 |
Шаровечка |
Проскурівський |
1 381 |
1 368 |
99,06 |
Бар |
Могилівський |
9 982 |
1 332 |
13,34 |
Шостаківка |
Могилівський |
1 348 |
1 233 |
91,47 |
Мацьківці |
Проскурівський |
1 168 |
1 161 |
99,40 |
Оринин |
Кам`янецький |
5 727 |
1 061 |
18,53 |
Маниківці |
Летичівський |
1 167 |
1 007 |
86,29 |
Розселення старообрядців в Подільській губернії (за переписом 1897 року):
Населений пункт |
Повіт |
Всього |
Старообрядці |
В % |
Балта |
Балтський |
23 363 |
1 804 |
7,72 |
Брацлав |
Брацлавський |
7 863 |
1 144 |
14,55 |
Перепеличчя |
Брацлавський |
953 |
129 |
13,54 |
Шура Копіївська |
Брацлавський |
2 315 |
964 |
41,64 |
Борсків |
Вінницький |
1 934 |
1 927 |
99,64 |
Вінниця |
Вінницький |
30 563 |
562 |
1,84 |
Жуківці |
Вінницький |
1 764 |
1 014 |
57,48 |
Курники з Атаками |
Вінницький |
700 |
401 |
57,29 |
Людавка |
Вінницький |
1 600 |
819 |
51,19 |
Гайсин |
Гайсинський |
9 374 |
264 |
2,82 |
Женишківці |
Летичівський |
2 504 |
238 |
9,50 |
Петраші |
Летичівський |
2 534 |
1 282 |
50,59 |
Літин |
Літинський |
9 420 |
534 |
5,67 |
Слобода-Чернятинська |
Літинський |
713 |
706 |
99,02 |
Бар |
Могилівський |
9 982 |
233 |
2,33 |
Куренівка |
Ольгопільський |
1 375 |
322 |
23,42 |
Пилипонівка |
Ольгопільський |
1 466 |
1 332 |
90,86 |
Пилипи-Хребтіївські |
Ушицький |
1 122 |
784 |
69,88 |
Ставчани |
Ушицький |
950 |
168 |
17,68 |
Бушинка |
Ямпільський |
1 104 |
340 |
30,80 |
Краснянка |
Ямпільський |
616 |
143 |
23,21 |
Пилипи-Борівські |
Ямпільський |
1 011 |
961 |
95,05 |
Юхимівка |
Ямпільський |
1 435 |
166 |
11,57 |
+ Наш край у таблицях
ПЕРЕПИС 1897: ПОДІЛЬСЬКА ГУБЕРНІЯ
Повіти |
Всього осіб |
Українці |
у % |
Євреї |
у % |
Росіяни |
у % |
Поляки |
у % |
Кам'янецький |
266350 |
210264 |
78.94 |
37114 |
13.93 |
10922 |
4.1 |
7275 |
2.73 |
Кам'янець-Под. (м.) |
35934 |
9755 |
27.15 |
16112 |
44.84 |
7420 |
20.65 |
2160 |
6.01 |
с. н. |
230416 |
200509 |
87.02 |
21002 |
9.11 |
3502 |
1.52 |
5115 |
2.22 |
Балтський |
391018 |
300543 |
76.86 |
53066 |
13.57 |
15188 |
3.88 |
3344 |
0.86 |
Балта |
23363 |
4124 |
17.65 |
13164 |
56.35 |
5385 |
23.05 |
299 |
1.28 |
с. н. |
367655 |
296419 |
80.62 |
39902 |
10.85 |
9803 |
2.67 |
3045 |
0.83 |
Брацлавський |
241868 |
199859 |
82.63 |
28142 |
11.64 |
7948 |
3.29 |
4824 |
1.99 |
Брацлав |
7863 |
2608 |
33.17 |
3275 |
41.65 |
1782 |
22.66 |
119 |
1.51 |
с. н. |
234005 |
197251 |
84.29 |
24867 |
10.63 |
6166 |
2.63 |
4705 |
2.01 |
Вінницький |
248314 |
184847 |
74.44 |
30742 |
12.38 |
17664 |
7.11 |
12690 |
5.11 |
Вінниця |
30563 |
10862 |
35.54 |
11456 |
37.48 |
5206 |
17.03 |
2173 |
7.11 |
с. н. |
217751 |
173985 |
79.9 |
19286 |
8.86 |
12458 |
5.72 |
10517 |
4.83 |
Гайсинський |
248142 |
214218 |
86.33 |
25733 |
10.37 |
4662 |
1.88 |
3043 |
1.23 |
Гайсин |
9374 |
3946 |
42.1 |
4322 |
46.11 |
884 |
9.43 |
167 |
1.78 |
с. н. |
238768 |
210272 |
88.06 |
21411 |
8.97 |
3778 |
1.58 |
2876 |
1.2 |
Летичівський |
184477 |
149120 |
80.83 |
24387 |
13.22 |
6809 |
3.69 |
3164 |
1.72 |
Летичів |
7248 |
1719 |
23.72 |
4105 |
56.64 |
651 |
8.98 |
741 |
10.22 |
с. н. |
177229 |
147401 |
83.17 |
20282 |
11.44 |
6158 |
3.47 |
2423 |
1.37 |
Літинський |
210502 |
175007 |
83.14 |
24051 |
11.43 |
6368 |
3.03 |
4348 |
2.07 |
Літин |
9420 |
3047 |
32.35 |
3828 |
40.64 |
2126 |
22.57 |
357 |
3.79 |
Сальниця |
3699 |
2758 |
74.56 |
899 |
24.3 |
14 |
0.38 |
19 |
0.51 |
Хмільник |
11657 |
5375 |
46.11 |
5979 |
51.29 |
148 |
1.27 |
150 |
1.29 |
с. н. |
185726 |
163827 |
88.21 |
13345 |
7.19 |
4080 |
2.2 |
3822 |
2.06 |
Могилівський |
227672 |
183353 |
80.53 |
33036 |
14.51 |
6377 |
2.8 |
4249 |
1.87 |
Могилів |
22315 |
6512 |
29.18 |
12188 |
54.62 |
2668 |
11.96 |
684 |
3.07 |
Бар |
9982 |
3332 |
33.38 |
5764 |
57.74 |
485 |
4.86 |
378 |
3.79 |
с. н. |
195375 |
173509 |
88.81 |
15084 |
7.72 |
3224 |
1.65 |
3187 |
1.63 |
Ольгопільський |
284253 |
231991 |
81.61 |
32555 |
11.45 |
6321 |
2.22 |
4325 |
1.52 |
Ольгопіль |
8134 |
4837 |
59.47 |
2465 |
30.3 |
625 |
7.68 |
69 |
0.85 |
с. н. |
276119 |
227154 |
82.27 |
30090 |
10.9 |
5696 |
2.06 |
4256 |
1.54 |
Проскурівський |
226091 |
176685 |
78.15 |
27299 |
12.07 |
6586 |
2.91 |
14512 |
6.42 |
Проскурів |
22855 |
4425 |
19.36 |
11369 |
49.74 |
3483 |
15.24 |
2824 |
12.36 |
с. н. |
203236 |
172260 |
84.76 |
15930 |
7.84 |
3103 |
1.53 |
11688 |
5.75 |
Ушицький |
223312 |
188830 |
84.56 |
25437 |
11.39 |
5173 |
2.32 |
2666 |
1.19 |
Нова Ушиця |
6371 |
1836 |
28.82 |
2214 |
34.75 |
2120 |
33.28 |
178 |
2.79 |
Стара Ушиця |
4176 |
2488 |
59.58 |
1584 |
37.93 |
44 |
1.05 |
57 |
1.36 |
Вербовець |
2311 |
1282 |
55.47 |
661 |
28.6 |
37 |
1.6 |
326 |
14.11 |
с. н. |
210454 |
183224 |
87.06 |
20978 |
9.97 |
2972 |
1.41 |
2105 |
1.0 |
Ямпільський |
266300 |
228102 |
85.66 |
27744 |
10.42 |
4966 |
1.86 |
4716 |
1.77 |
Ямпіль |
6605 |
3282 |
49.69 |
2819 |
42.68 |
275 |
4.16 |
165 |
2.5 |
с. н. |
259695 |
224820 |
86.57 |
24925 |
9.6 |
4691 |
1.81 |
4551 |
1.75 |
Разом по губ. |
3018299 |
2442819 |
80.93 |
369306 |
12.24 |
98984 |
3.28 |
69156 |
2.29 |
ПОДІЛЬСЬКА ГУБЕРНІЯ (ПРОДОВЖЕННЯ)
Повіти |
Всього осіб |
Молдавани |
у % |
Німці |
у % |
Татари |
у % |
Башкири |
у % |
Чехи |
у % |
Кам'янецький |
266350 |
10 |
0.0 |
230 |
0.09 |
218 |
0.05 |
9 |
0.0 |
30 |
0.01 |
Кам'янець-Под. (м.) |
35934 |
7 |
0.02 |
106 |
0.29 |
153 |
0.43 |
9 |
0.03 |
9 |
0.03 |
с. н. |
230416 |
3 |
0.0 |
124 |
0.05 |
65 |
0.03 |
— |
— |
21 |
0.01 |
Балтський |
391018 |
17583 |
4.5 |
260 |
0.07 |
242 |
0.06 |
5 |
0.0 |
205 |
0.05 |
Балта |
23363 |
10 |
0.04 |
19 |
0.08 |
233 |
1.0 |
5 |
0.02 |
9 |
0.04 |
с. н. |
367655 |
17573 |
4.78 |
241 |
0.07 |
9 |
0.0 |
— |
— |
196 |
0.05 |
Брацлавський |
241868 |
331 |
0.14 |
284 |
0.12 |
212 |
0.09 |
14 |
0.0 |
54 |
0.02 |
Брацлав |
7863 |
— |
— |
20 |
0.25 |
31 |
0.39 |
9 |
0.11 |
1 |
0.01 |
с. н. |
234005 |
331 |
0.14 |
264 |
0.11 |
181 |
0.08 |
5 |
0.0 |
53 |
0.02 |
Вінницький |
248314 |
19 |
0.0 |
352 |
0.14 |
539 |
0.22 |
634 |
0.26 |
186 |
0.07 |
Вінниця |
30563 |
13 |
0.04 |
119 |
0.39 |
170 |
0.56 |
355 |
1.16 |
44 |
0.14 |
с. н. |
238768 |
6 |
0.0 |
233 |
0.11 |
369 |
0.17 |
279 |
0.13 |
142 |
0.07 |
Гайсинський |
248142 |
11 |
0.0 |
184 |
0.07 |
121 |
0.05 |
2 |
0.0 |
19 |
0.0 |
Гайсин |
9374 |
— |
— |
13 |
0.14 |
24 |
0.26 |
— |
— |
— |
— |
с. н. |
238768 |
11 |
0.0 |
171 |
0.07 |
97 |
0.04 |
2 |
0.0 |
19 |
0.0 |
Летичівський |
184477 |
136 |
0.07 |
133 |
0.07 |
121 |
0.07 |
405 |
0.22 |
51 |
0.03 |
Летичів |
7248 |
1 |
0.01 |
3 |
0.04 |
4 |
0.06 |
5 |
0.07 |
1 |
0.01 |
с. н. |
177229 |
135 |
0.08 |
130 |
0.07 |
117 |
0.07 |
400 |
0.23 |
50 |
0.03 |
Літинський |
210502 |
288 |
0.14 |
105 |
0.05 |
49 |
0.02 |
13 |
0.0 |
61 |
0.03 |
Літин |
9420 |
2 |
0.02 |
3 |
0.03 |
25 |
0.27 |
13 |
0.14 |
16 |
0.17 |
Сальниця |
3699 |
— |
— |
3 |
0.08 |
— |
— |
— |
— |
6 |
0.16 |
Хмільник |
11657 |
— |
— |
3 |
0.03 |
— |
— |
— |
— |
1 |
0.0 |
с. н. |
185726 |
286 |
0.15 |
96 |
0.05 |
24 |
0.01 |
— |
— |
38 |
0.02 |
Могилівський |
227672 |
23 |
0.01 |
175 |
0.08 |
121 |
0.05 |
19 |
0.0 |
101 |
0.04 |
Могилів |
22315 |
9 |
0.04 |
67 |
0.3 |
72 |
0.32 |
6 |
0.04 |
32 |
0.14 |
Бар |
9982 |
2 |
0.02 |
5 |
0.05 |
— |
— |
— |
— |
10 |
0.1 |
с. н. |
195375 |
12 |
0.0 |
103 |
0.05 |
49 |
0.03 |
11 |
0.0 |
59 |
0.03 |
Ольгопільський |
284253 |
8135 |
2.86 |
592 |
0.21 |
92 |
0.03 |
4 |
0.0 |
72 |
0.03 |
Ольгопіль |
8134 |
1 |
0.01 |
1 |
0.01 |
90 |
1.11 |
4 |
0.05 |
5 |
0.06 |
с. н. |
276119 |
8134 |
2.95 |
591 |
0.21 |
2 |
0.0 |
— |
— |
67 |
0.02 |
Проскурівський |
226091 |
60 |
0.03 |
179 |
0.08 |
570 |
0.25 |
8 |
0.0 |
32 |
0.01 |
Проскурів |
22855 |
44 |
0.19 |
68 |
0.3 |
525 |
2.3 |
8 |
0.04 |
8 |
0.04 |
с. н. |
203236 |
16 |
0.0 |
111 |
0.05 |
45 |
0.02 |
— |
— |
24 |
0.01 |
Ушицький |
223312 |
118 |
0.05 |
989 |
0.44 |
8 |
0.0 |
— |
— |
36 |
0.02 |
Нова Ушиця |
6371 |
— |
— |
11 |
0.17 |
3 |
0.05 |
— |
— |
4 |
0.06 |
Стара Ушиця |
4176 |
1 |
0.02 |
2 |
0.05 |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
Вербовець |
2311 |
— |
— |
— |
— |
5 |
0.22 |
— |
— |
— |
— |
с. н. |
210454 |
117 |
0.06 |
976 |
0.46 |
— |
— |
— |
— |
33 |
0.02 |
Ямпільський |
266300 |
50 |
0.02 |
586 |
0.22 |
3 |
0.0 |
— |
— |
39 |
0.01 |
Ямпіль |
6605 |
4 |
0.06 |
21 |
0.32 |
2 |
0.03 |
— |
— |
17 |
0.26 |
с. н. |
259695 |
46 |
0.02 |
565 |
0.22 |
1 |
0.0 |
— |
— |
22 |
0.0 |
Разом по губ. |
3018299 |
26764 |
0.89 |
4069 |
0.13 |
2296 |
0.08 |
1113 |
0.04 |
886 |
0.03 |