Оцінка якості конструкції сукні

• Використовуючи креслення деталей типової конструкції сукні, перевірити відповідність її лінійних вимірів розрахункам, наданим у таблиці 3.2 в місцях, позначених на рисунку 3.1 практичної роботи 3. У випадку невідповідності необхідно внести зміни у креслення.

• Перевірити передньо-задній баланс конструкції сукні.

За визначенням [18] баланс плечових виробів (δ) – це критерій посадки, який характеризується взаємним розташуванням вищих точок горловини переду і спинки в горизонтальному та вертикальному напрямках.

Передньо–задній баланс (δп.з) сукні – це розташування точки 5 (вищої точки горловини переду) відносно горизонталі, яка проходить через точку 1 (точку основи горловини спинки) на кресленні та визначається відрізком /5-6/ (рисунок 5.1). Передньо–задній баланс типової конструкції сукні завжди більший 0. При цьому розташування лінії талії Г2 має бути визначене через розмірну ознаку Дтс (/1-2/= Дтс).

Оцінка δп.з сукні [19, 20] здійснюється за рядом розмірних ознак фігури відповідного розміру:

Дтс – довжина спинки до талії з врахуванням виступу лопаток;

Дтс_І – вістань від лінії талії ззаду до точки основи шиї;

Дтп_І – відстань від точки основи шиї до лінії талії спереду.

Перевірка δп.з сукні виконується у наступній послідовності (рисунок 4.1):

• нанести лінію талії Г2 за розмірною ознакою Дтс (/1-2/ = Дтс);

• визначити різницю між розмірною ознакою Дтс_І та Дтс_Іфакт, де Дтс_Іфакт – це відстань вищої точки горловини спинки – точки 3 від лінії талії Г2 на кресленні

/3-4/ = Дтс_Іфакт – за кресленням;

• перевірити розташування вищої точки горловини переду – точки 5 від лінії талії Г2

/5-8/ = Дтп_І + (Дтс_І - Дтс_Іфакт).

У випадку невідповідності необхідно внести зміни у креслення, а саме змістити точку 5 вверх або вниз по вертикалі /5-8/ так, щоб

/3-4/ + /5-8/ = Дтс_І + Дтп_І

• Перевірити опорний баланс сукні.

Опорний баланс конструкції (δоп) сукні – це різниця між шириною горловини спинки /1-2/ та шириною горловини переду /1-3/ на кресленні (рисунок 5.2).

δоп може бути додатнім (δоп>0), від’ємним (δоп<0) та нульовим (δоп=0) залежно від постави фігури.

68

Рисунок 5.1. Позначення точок та ліній для оцінки передньо-заднього балансу (δп.з) та бокового балансу (δб₁) сукні

69

Рисунок 5.2. Позначення точок та ліній для оцінки опорного балансу (δоп) сукні

Р

70

исунок 5.3. Накладання деталі переду на деталь спинки при закритих виточках для оцінки бокового балансу (δб₂) сукні

Конструкція, що розроблена для умовно-нормальної жіночої фігури малого розміру (88 ÷ 96 по Ог_ІІІ ) δоп = 0. Із зростанням розміру фігури δоп = 0,5 ÷ 0,7 см [1].

Визначити δоп конструкції сукні за формулою δоп = /1-2/ - /1-3/ (рисунок 5.2), який має перебувати в межах 0 ÷ 0.5 см. Якщо δоп <0, то необхідно внести зміни у конструкцію так, щоб /1-3/ = /1-2/.

• Перевірити боковий баланс сукні.

Перед оцінкою бокового балансу слід перевірити розташування плечової точки 12 без врахування розхилу плечової виточки (рисунок 5.1). Точка 12 розташовується на перетині дуг двох радіусів:

R₁ = /3-12/ = Шп з точки 3

R₂ = /2-12/ = 75р. з точки 2,

де Шп – розмірна ознака – ширина плечового скату;

75р. – розмірна ознака – висота плеча коса.

Точка 12 не повинна розташовуватись вище лінії плеча /3-8/ на кресленні.

Боковий баланс конструкції (δб) може оцінюватись за двома способами.

Боковий баланс сукні за першим способом (δб₁) – це різниця між довжинами ліній /8-9/ і /10-11/ на кресленні (рисунок 5.1).Оцінка δб₁ здійснюється за додатковими розмірними ознаками Вз.п та Вп.п [20].

Δб₁ = Вз.п – Вп.п ,

де Вз.п – висота задньої пройми (додаткова розмірна ознака – відстань від плечової точки до лінії талії на фігурі ззаду) см;

Вп.п – висота передньої пройми (додаткова розмірна ознака – відстань від плечової точки до лінії талії на фігурі спереду) см.

Прийнято вважати боковий баланс задовільним, якщо δб₁ = δп.з = /5-6/ (рисунок 5.1), тобто δб₁ = /8-9/ - /10-11/ = /5-6/.

Оцінка бокового балансу (δб₂) за другим способом здійснюється при накладанні деталі переду на деталь спинки із закритими плечовою та нагрудною виточками (переведеними у інші місця) як на рисунку 5.3. В конструкціях розмірів 88 ÷ 96 δб₂ = 0÷1,0 та зростає із збільшенням розміру. Це означає те, що кут нахилу лінії плеча переду не може бути меншим від кута нахилу лінії плеча спинки. Якщо δб₂ <0, то необхідно внести зміни у конструкцію.

Оцінити δб за двома способами.

• Виміряти довжину контурних ліній деталей, які будуть з’єднуватись під час зборки. Вони повинні мати однакову довжину або відрізнятися на величину передбаченої прибавки на посадку. Перевірити відповідність довжин наступних ліній:

• ліній сторін виточок, а саме, плечової, нагрудної, ліктьової;

• 717

  ліній плеча деталей спинки і переду при закритих виточках;

• передню і ліктьову лінії рукава.

Довжина бокових ліній деталей спинки і переду, як правило, однакова за побудовою.

У випадку невідповідності довжини ліній необхідно внести зміни у креслення деталей.

• Перевірити спряження наступних ліній за допомогою кальки [3]:

• лінії плеча спинки при закритій плечовій виточці, яка має бути прямою лінією (рисунок 5.4);

• лінії плеча переду при закритій нагрудній виточці, яка має бути прямою лінією (рисунок 5.4);

• ліктьової лінії рукава при закритій ліктьовій виточці (рисунок 5.5).

Перевірити спряження перерваних кривих ліній за допомогою кальки у наступній послідовності [3]:

• лінію горловини в точках 3 (5) при суміщенні лінії плеча деталей спинки і переду, забезпечуючи прямі кути в точках 1 та 13 (рисунок 5.6);

• лінію пройми в точках 7 (9) при суміщенні лінії плеча деталей спинки та переду (рисунок 5.6);

• лінію пройми в точці 14 при суміщенні бокових ліній деталей спинки та переду (рисунок 5.7);

• лінію низу рукава в точках 15 (16) при суміщенні ліктьової та передньої ліній рукава (рисунок 5.8).

У випадку відсутності спряження, використовуючи лекало із закономірними кривими, оформити спряжені лінії на кальці, вирізати по них шаблони, за допомогою яких оформити нові лінії деталей на кресленні.

• Перевірити відповідність довжини лінії окату рукава довжині лінії пройми.

Вихідною інформацією до побудови окату рукава є довжина лінії пройми (Дл.пр). Параметри окату рукава, а саме: ширина рукава (Шрук), висота окату (Вок), довжина лінії окату рукава (Дл.о.р) взаємопов’язані між собою. При побудові окату рукава Шрук обо Вок може бути задана. Оскільки Дл.пр відома за кресленням, то Вок або Шрук може бути розрахована за формулою, яка надана у літературі [1]:

Шрук=½•[1,25 • (Дл.пр + Ппос) -1,6 • Вок–1,8]

тоді

Вок = [1,25 • (Дл.пр+Ппос)-2Шрук-1,8] / 1,6

Д

72

ана формула відноситься до формул 3-го виду, що зумовлює необхідність перевірки відповідності довжини лінії окату рукава довжині лінії пройми, оскільки передбачені коефіцієнти не у всіх випадках забезпечують таку відповідність, що залежить від числового значення прибавки по глибині пройми (Пгл.пр).

За літературою Вок також може бути визначена через висоту пройми (Впр) [4] (вертикальний діаметр пройми [1]):

Вок = Впр – к,

де к – залежить від розміру конструкції, а саме,

к = 2,5 см для розмірів 88 – 92 см;

к = 2,0 см для розмірів 96 – 104 см;

к = 1,5 см для розмірів 108 – 120 см.

Після побудови лінії окату рукава необхідно перевірити відповідність довжини лінії окату рукава довжині лінії пройми з врахуванням прибавки на посадку.

Довжина лінії окату рукава більша від довжини лінії пройми на величину прибавки на посадку (Ппос), яка може бути визначена за формулою:

Ппос = Дл.пр • Н,

де Дл.пр – довжина лінії пройми, вимірюється за кресленням гнучкою металевою лінійкою, поставленою на ребро, з точністю до 0,1см;

Н – норма посадки, см (таблиця 5.1).

Таблиця 5.1. Норма посадки по лінії окату рукава (Н) на 1см довжини лінії пройми [1]

№ п/п	Характеристика тканин	Н, см
1	Вовняні костюмні з вмістом синтетичних волокон більше 30%, шовкові платтяні з синтетичних волокон та крепові легкі з натуральних волокон	0,04 – 0,06
2	Вовняні костюмні з вмістом синтетичних волокон до 30%, шовкові крепові середньої маси та бавовняні	0,06 – 0,08
3	77р.77отажне7777і костюмні та платтяні бавовняні, платтяні типу кашемір, гарус, шотландка та ін., лляні полотна, рогожки	0,08 – 0,1
4	77р.77отажне7777і пальтові тонкосуконні, костюмні суконні, напіввовняні платтяні	0,1 – 0,12

Ппос по лінії окату рукава може бути розподілена між контрольними точками пройми Кс та Кп, які розташовані на різних відстанях від точок Пс та 77р. на кресленні (рисунок 5.9). Довжину лінії окату рукава між точками К₁ та М₁ можна визначити наступним чином:

/К₁–1–М₁/ = /Пс–Кс/ + /77р.–Кп/ + Ппос,

73

де /К₁–1–М₁/ – довжина верхньої ділянки окату рукава між монтажними позначками К₁ та М₁;

/Пс–Кс/ – довжина верхньої ділянки лінії пройми спинки до контрольної точки Кс;

/78р.–Кп/ – довжина верхньої ділянки лінії пройми переду до контрольної точки Кп.

Довжина відрізка /1–К₁/ визначається за пропорцією:

Довжина відрізка /1–М₁/ визначається за пропорцією:

Відрізки /1–К₁/ та /1–М₁/ по лінії окату рукава виміряти за допомогою гнучкої металевої лінійки і нанести монтажні позначки К₁ та М₁. Нижні ділянки лінії окату рукава дорівнюють нижнім ділянкам лінії пройми:

/ К₁–2/ = /Кс–14/

/ М₁–3/ = /Кп–14/

З практики відомо, що в легкому одязі Ппос = 2,8 ÷ 3,0 см і може бути розподілена порівну до лінії пройми спинки та переду:

/1–К₁/ = /Пс–К/ + 0,5Ппос

/1–М₁/ = /78р.–М/ + 0,5Ппос

/К₁–2/ = /К–14/

/М₁–3/ = /М–14/.

Визначити розташування монтажних позначок К₁ і М₁ за даним способом. У випадку невідповідності довжин ліній нижніх ділянок рукава та пройми необхідно внести зміни у креслення деталі рукава. Ширину рукава слід корегувати по лінії ширини рукава /2-3/. В разі значного корегування ширини рукава доцільно змінити висоту окату (рисунок 5.9).

На кресленні має бути вказана довжина кожної ділянки лінії пройми та лінії окату рукава між монтажними позначками у см (з точністю 0,1 см).

Н

74

а захист практичної роботи необхідно надати матеріали щодо оцінки якості первинного креслення деталей сукні (розрахунки всіх видів балансу на полі креслення, а також аркуші кальки, що відображають результати перевірки контурів деталей на спряження).

Рисунок 5.4. Перевірка спряження лінії плеча деталей спинки

та переду

Рисунок 5.5. Перевірка спряження ліктьової лінії рукава

75

Рисунок 5.6. Перевірка спряження лінії горловини та лінії пройми

76

Рисунок 5.7. Перевірка спряження лінії пройми в точці вершини бокової лінії

77

Рисунок 5.8. Перевірка спряження лінії низу при суміщенні ліктьової та передньої ліній рукава

78

Рисунок 5.9. Перевірка відповідності довжини лінії окату рукава довжині лінії пройми з врахуванням прибавки на посадку

79

Оцінка якості конструкції спідниці

• Використовуючи креслення деталей типової конструкції спідниці, перевірити відповідність її лінійних вимірів розрахункам, наданим у таблиці 3.3 в місцях, позначених на рисунку 3.1 практичної роботи 3 У випадку невідповідності необхідно внести зміни у креслення.

• Перевірити передньо–задній баланс конструкції спідниці.

За визначенням [18] баланс поясних виробів (δ) – це критерій посадки, який характеризується різницею між довжинами середніх ліній задньої та передньої частин поясних виробів від лінії талії до стегон та забезпечує рівноважне розташування виробу на фігурі.

Передньо–задній баланс (δп.з) спідниці – це розташування точки 3 (4) відносно горизонталі, яка проходить через точку 1 на кресленні та визначається відрізком /2-3/ або /2-4/ (рисунок 5.10). Передньо–задній баланс спідниці може бути додатнім (δп.з > 0), нульовим (δп.з = 0) та від’ємним (δп.з < 0).

Оцінка δп.з спідниці на кресленні деталей здійснюється за рядом розмірних ознак фігури відповідного розміру:

Дзб – відстань від лінії талії до підлоги збоку;

Дсп – відстань від лінії талії до підлоги спереду;

Дзз – відстань від лінії талії до підлоги ззаду (додаткова розмірна ознака, яка не описана стандартом на типові фігури).

Δп.з спідниці = Дсп – Дзз = /2-3/ або (/2-4/)

Визначити δп.з спідниці за даною формулою, за розмірними ознаками фігури, на яку побудована конструкція спідниці.

Перевірити рівень розташування вершин бокових ліній за формулою /5-6/ = Дзб – Дзз.

У випадку невідповідності розташування точок 3 (4) та 6 необхідно внести зміни у креслення деталей.

• Перевірити спряження лінії талії спідниці на кресленні, яка перервана виточками, за допомогою кальки, забезпечуючи прямі кути в точках 1 та 3 (4) (рисунок 5.11). Лекальна крива має проходити через точки 1, 7(8), 3 або 4, або 2.

У випадку відсутності спряження, використовуючи лекало із закономірними кривими, оформити спряжену лінію талії на кальці, вирізати по ній шаблон, за допомогою якого оформити лінію талії деталей на кресленні.

• Перевірити відповідність довжини лінії талії спідниці довжині поясу та нанести монтажні позначки на деталі поясу.

Н

80

а захист практичної роботи необхідно надати всі матеріали щодо оцінки якості первинного креслення деталей спідниці. На кресленні має бути позначена довжина ділянок лінії талії спідниці та поясу (рисунок 5.12).

Рисунок 5.10. Позначення передньо-заднього балансу (δп.з) спідниці

Р

81

исунок 5.11. Перевірка спряження лінії талії спідниці при закритих виточках

Рисунок 5.12. Зображення фрагменту розгорнутих деталей спідниці та розташування монтажних позначок на деталі поясу

Рисунок 5.13. Позначення передньо-заднього балансу (δп.з) брюк