3. Кіно (кінофільм) як мас-медіа

Кінофільм, також – фільм, кінострічка — термін, що охоплює окремі проекти у області кінематографії.

Як вважають дослідники, кінематограф (від грец. κινεμα, род. в. грец. κινεματος — рух та грец. γραφο — писати, зображати) — це галузь культури та економіки, що об'єднує всі види професійної діяльності, пов'язаної з виробництвом, розповсюдженням, зберіганням та демонструванням фільмів, а також навчально-наукову роботу (див. кінознавство).

Значною частиною кінематографії є кіноіндустрія — галузь промисловості, що виготовляє кінофільми, спецефекти до них та анімацію. У багатьох країнах кіноіндустрія є важливою галуззю економіки. Виробництво кінофільмів зосереджено у кіностудіях. Готові фільми демонструються у кінотеатрах, по телебаченню, поширюються на носіях інформації для перегляду на домашній аудіо-відео техніці, зокрема на відеокасетах та відеодисках.

Словом «кінематографія» іноді позначають також:

• кіномистецтво — вид образотворчого мистецтва, що винайдений у 19 столітті і став найпопулярнішим у 20 столітті;

• кінознімання — комплекс пристроїв та методів, що необхідні для знімання рухомих об'єктів на кіноплівку, і для наступного відображення отриманих знімків, шляхом проектування їх на екран.

У свою чергу кінематографію можуть називати кіномистецтво, кінематограф, зрідка сінематограф чи сінематографія (фр. cinématographe).

Авторами енциклопедії класифікація фільмів пропонується за різними критеріями.

1. Класифікація фільмів за ступенем документальності (достовірності) відеоматеріалу:

1. ігрове кіно, псевдодокументальному кіно;

2. документальне кіно (або неігрове кіно), документально-ігрове кіно;

3. науково-популярне кіно (або науково-просвітницьке кіно).

Ігрове кіно зазвичай прийнято класифікувати за такими ознаками:

• за тривалістю екранного часу;

• за кількістю серій;

• за відношенням до першоджерела (джерела сценарію або ідеї фільму);

• за аудіовізуалізацією ряду, художній формі;

• за новаторським підходом, ступенем інноваційності;

• за споживачем (цільовою аудиторією фільму, глядацького сегменту ринку), в тому числі класифікація за обсягом (масовості) та віком аудиторії;

• за виробником;

• за основними жанрами драматургії;

• за цілям авторів.

2. Класифікація фільмів за тривалістю екранного часу:

• короткометражне кіно

• повнометражний фільм.

3. Класифікація фільмів за кількістю серій:

• односерійний фільм;

• малосерійний фільм — 2-3 серії;

• багатосерійний фільм (міні-кіносеріал) — 4-9 серій;

• кіносеріал — 10-15 серій;

• телесеріал — понад 15 серій;

• кіножурнал — більше 15 випусків.

4. Класифікація фільмів за стосунком до першоджерела (джерела сценарію або ідеї фільму):

• екранізація художніх творів інших жанрів, у тому числі кінокомікс, фентезі (частково);

• ремейк (повторна екранізація фільму);

• сиквел (продовження), в тому числі приквел як його різновид.

5. Класифікація фільмів за аудіовізуальним рядом, художній формі:

звук:

• німе кіно, в тому числі стилізоване;

• звукове кіно;

зображення:

• чорно-біле кіно, в тому числі стилізоване;

• кольорове кіно;

мультиплікація:

• анімаційні (мультиплікаційні) фільми;

• кіно-анімаційні фільми;

• музичні фільми, в тому числі з елементами хореографії;

• фільми в віршах.

6. Класифікація фільмів за новаторським підходом, ступенем інноваційності:

• експериментальне кіно, в тому числі авангард у кіно;

• традиційне кіно.

7. Класифікація фільмів за споживачем (цільовою аудиторією фільму, глядацьким сегментои ринку):

   1. Класифікація за масовістю аудиторії:

• масове кіно (наприклад, блокбастери);

• артхаус (або т. зв. «елітарні фільми»).

1. Класифікація за віком аудиторії:

• вікове кіно з обмеженнями за віком глядача (це в основному еротика, жахи, трилери, бойовики, детективи),

• сімейне кіно (це в основному комедії, мелодрами).

8. Класифікація фільмів за виробником:

• професійне кіно;

• аматорське кіно.

9. Класифікація фільмів за основними жанрами драматургії:

• трагедія;

• комедія;

• трагікомедія.