Список рекомендованої літератури

Нормативно-правові акти

1. Загальне положення про юридичну службу міністерства, іншого цен­ трального органу державної виконавчої влади, державного підпри­ ємства, установи, організації, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.1995 р. № 690 // ЗП України. - 1996.

- № 1. - Ст. 20.

2. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Примір- ної інструкції з діловодства» від 17.10.1997 р. № 1153.

Юридична література

1. Головань І.В. Правова робота і захист прав підприємців: Моногра­фія. - Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, ЛТД», 2003. - 168 с.

2. Горевий В.І. Юридична служба в агропромисловому комплексі: Навч.-метод. посібник. - К.: Мінагрополітики України, 1998. - 229 с.

3. Горевий В.І., Завальний В.М. Правове забезпечення діяльності під­приємств: Методичні рекомендації. - Суми: СНАУ, 2004. - 212 с.

4. Долгополов А.М. Організація юридичної служби на підприємствах. Конспект лекцій. - К.: МАУП, 2000. - 72 с.

5. Козоріз В.П., Лаписька Н.І. Загальне і кадрове діловодство: Навч. посібник. - К.: Вид-во МАУП, 2002. - 162 с.

6. Кройтор В. Претензии и иски в практике разрешения хозяйствен-ньіх споров. - X.: Зспада, 2001. - 352 с.

7. Лисенков О. Система законодавства України. Структурно-функціо­нальна характеристика. - К., 2001. - 228 с.

8. Оніщенко Н. Правова система: проблеми теорії. - К., 2002. - 349 с.

Наукові статті

1. Загнітько О.А. Захист прав та інтересів господарюючих суб'єктів у системі права України // Вісник господарського судочинства. -2001.- № 4. - С. 159-166.

2. Мосейчук Р. Функції юридичної служби підприємства в процесі від­шкодування збитків // Право України. - 2004. - № 10. - С. 50-53.

3. Подковенко Т. Система Законодавства України: стан і шляхи вдос­коналення // Підприємництво, господарство і право. - 2005. - № 9. - С. 40-44.

4. Притика Д. Сучасний стан та перспективи розвитку господарсько­го судочинства // Право України. - 2005. - № 9. - С. 3-9.

5. Титаренко В. Юрисконсульт на підприємстві // Право України. -2004. - № 12. - С. 105-108.

42

43

Розділ з

Суб'єкти правової роботи

3.1. Підприємство як суб'єкт правової роботи

Правовий стасус і діяльність організацій, що здійснюють госпо­дарську діяльність, регламентується ГК України та іншим зако­нодавством. Найбільш детально опрацьовані законодавцем пра­вові аспекти діяльності підприємств.

Згідно з ГК України, підприємство є самостійним суб'єктом господарювання, створеним компетентним органом державної влади, місцевого самоврядування або іншими суб'єктами для за­доволення суспільних та особистих потреб шляхом систематич­ного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, ін­шої господарської діяльності в порядку, передбаченому Цивіль­ним і Господарським кодексами України.

Підприємства можуть створюватись як для здійснення під­приємництва, так і для некомерційної господарської діяльності. Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту. Воно є юридичною особою, має відокремлене майно, само­стійний баланс, рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом. Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб.

Структура підприємства може складатися з виробничих підроз­ділів (виробництв, цехів, бригад, лабораторій), а також функціональ­них підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб). Підприємства самостійно визначають свою організаційну структуру, встановлюють штатний розпис і кількість працівників. Функції, права та обов'язки структурних підрозділів визначаються поло­женнями про них, що затверджуються в порядку, визначеному ста­тутом підприємства та іншими установчими документами.

Підприємства можуть створювати філіали, представництва, від­ділення та інші відокремлені підрозділи з правами відкриття раху­нків у банках та затверджувати положення про них. Узгодження питань про розміщення таких підрозділів підприємств з органами місцевого самоврядування здійснюються в установленому порядку.

Залежно від форм власності ГК України виділяє такі види підприємств: приватне підприємство, засноване на приватній вла­сності громадян чи іншого суб'єкта господарювання; підприємс­тво, що діє на основі колективної власності; комунальне підпри­ємство, що діє на основі власності відповідної територіальної гро­мади; державне підприємство, що діє на основі державної власно­сті; підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об'єднання майна різних форм власності). В Україні, за Кодек­сом, можуть діяти також інші види підприємств (ст. 63).

У разі якщо в статутному фонді підприємства іноземна інве­стиція становить не менш як 10% , воно визнається підприємст­вом з іноземними інвестиціями. Підприємство, у статутному фонді якого іноземна інвестиція становить 100% , вважається інозем­ним підприємством.

Залежно від обсягу валового доходу від реалізації продук­ції за рік підприємства можуть бути віднесені до малих, серед­ніх або великих.

Малими (незалежно від форм власності) визнаються підпри­ємства з середньообліковою кількістю працюючих за звітний (фі­нансовий) рік, що не перевищує 50 чоловік, а обсяг валового дохо­ду від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не переви­щує суми, еквівалентної 500 тис. євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.

Великими визнаються підприємства, у яких середньооблікова кількість працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує 1000 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, по­слуг) за рік перевищує суму, еквівалентну 5 млн євро за середньо­річним курсом Національного банку України щодо гривні. Усі інші підприємства визнаються середніми.

Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду підприємства поділяються на унітарні та кор­поративні. Унітарне підприємство створюється одним власни­ком, який виділяє необхідне для нього майно, формує статутний фонд, не поділений на частки, паї, затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним признача­ється, керує підприємством, формує його трудовий колектив на заса­дах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації

44

45

підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, засновані на власності об'єднань громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника.

Корпоративні підприємства утворюються двома чи більше власниками на підставі їх спільної угоди (договору) і діють на основі об'єднання майна та/або трудової чи підприємницької діяльності засновників (учасників), їх спільного управління спра­вами на базі корпоративних прав, у тому числі через створювані ними органи, участі в розподілі доходів і ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарських товариств (акціонерного, з обмеженою відповідальністю, повного, з додатковою відповідаль­ністю, командитного), а також інші підприємства, у тому числі засновані на приватній власності кількох осіб.

Управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна та участі в управлінні трудового колективу.

Власник здійснює свої права щодо управління підприємст­вом безпосередньо або через уповноважені ним органи відповід­но до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Для керівництва господарською діяльністю підприємства вла­сник (власники) або уповноважений ним орган призначає (оби­рає) керівника підприємства. У разі наймання керівника підпри­ємства з ним укладається договір (контракт), у якому визнача­ються строк наймання, права, обов'язки і відповідальність керів­ника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови наймання за погодженням сторін.

Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємст­ва, представляє його інтереси в органах державної влади і орга­нах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію під­приємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.