- •Особливості сучасного звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти. Прийоми звукового аналізу й синтезу.
- •Букварний період. Етапи букварного періоду, особливості опрацювання. Структура уроку читання на ознайомлення з новою буквою (конкретний приклад).
- •Обсяг фонетичного та графічного матеріалів, що вивчаються в початкових класах. Методика опрацювання розділу "Звуки і букви".
- •5. Запиши слово, називаючи букви, якими позначаються звуки в слові, вказуючи на особливість вживання букв. Наприклад: у слові дощ звуки [шч] позначаються однією буквою щ (ща).
- •Методика звукового та звукобуквеного аналізів. Звукове конструювання. Помилки в звукобуквеному аналізі.
- •Структура уроку читання на ознайомлення з новою буквою.
- •1. Виділення звуків [с], [с'] із скоромовки, наприклад:
- •Розвиток мови і мислення в період навчання грамоти.
- •Формування навичок виразного читання в молодших школярів.
- •Структурні компоненти уроку читання, передбачуваний зміст, аналіз. Етапи опрацювання прозового тексту.
- •IV. Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми і мети уроку. Підготовча робота до сприймання тексту.
- •V. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу. Розвиток мовленнєвих умінь і навичок.
- •VI. Повторне читання тексту учнями і робота над текстом.
- •Методика опрацювання байки в початкових класах.
- •Методика вивчення віршів у початкових класах. Хорова декламація, підготовка, методика проведення.
- •Методика навчання письма в букварний період. Коротка характеристика методів навчання. Основні вимоги до техніки і засобів письма.
- •6. Зошит кладеться проти середини грудей так, щоб контрольна похила лінія по відношенню до лінії краю парти утворювала прямий кут. У міру заповнення сторінки
- •Зміст та дидактична структура уроку читання.
- •Розвиток мови і мислення в період навчання грамоти.
- •Післябукварний період навчання грамоти.
- •IV. Художнє та технічне оформлення підручника.
- •V. Висновок про підручник, його загальна науково-методична оцінка.
- •Дидактична структура уроку української мови в початкових класах, зміст та методика проведення. Сучасні вимоги.
- •Методика вивчення іменника в початкових класах.
- •Методика вивчення прикметника в початкових класах.
- •Методика вивчення дієслова в початкових класах.
- •Мовний розбір та мовне конструювання на уроках української мови в початкових класах.
- •Умови успішного формування орфографічних дій у молодших школярів. Методика опрацювання орфографічного правила.
- •Орфографічні вправи, види, методика проведення. Критерії систематизації.
- •Методика формування граматичних понять на уроках української мови в початкових класах.
- •Теоретико-методичні основи вивчення чисел у концентрі «Багатоцифрові числа».
- •Теоретико-методичні основи вивчення нумерації чисел в межах 100.
- •Теоретико-методичні основи вивчення нумерації чисел у межах тісячі.
- •3 Етап. Письмових нумерації числа у межах 1000.
- •Теоретико-методичні основи початкового ознайомлення учнів з діями множення та ділення.
- •1. Формування обчислювальних навичок молодших школярів в процесі складання таблиць множенні ділення.
- •Теоретико-методичні основи формування уявлень про величини, які розглядаються у курсі математики початкової школи(довжина, площа, місткість, маса, ціна, вартість, час, швидкість тощо).
- •Мотивація учіння школярів.
- •Методи навчання, їх класифікація.
- •Закономірності, принципи і правила навчання.
- •Засоби навчання.
- •Методи науково-педагогічних досліджень.
- •Теоретичні основи морального виховання
- •Функції навчання і його рушійні сили.
- •1) Цільовий (визначення вчителем мети і сприймання її учнями) 2) стимулюючо-мотиваційний 3) змістовий 4) операційно-діяльнісний 5) контрольно-регулюючий 6) оцінювально-аналітичний
- •Методи навчання за джерелом знань.
- •Методи навчання за характером пізнавальної діяльності.
- •Процес виховання, його структурні елементи та рушійні сили.
- •Нетрадиційні уроки.
- •Фізичне виховання учнів, організація здорового способу життя школярів.
- •Роль класного керівника в організації шкільного життя та реалізації особистісно орієнтованого вихованні.
- •Розумове виховання.
- •Поняття про принципи виховання. Характеристика традиційних принципів, та тих, що виникли під впливом народної педагогіки.
- •Урок – основна форма організації навчання
- •І завдання педагогіки.
- •Національна система виховання.
- •Вікова періодизація у теорії виховання. Педагогічна характеристика молодших школярів.
- •Динаміка і етапи розвитку колективу. Системи перспективних ліній. Традиції колективу.
- •Навчальний план, навчальні програми та підручники в початковій школі.
- •Планування роботи школи. Планування роботи школи. Перспективне. Річне. Поточне
- •Методи стимулювання навчальної діяльності учнів
- •Форми організації навчального процесу.
- •Види і методи контролю знань, умінь і навичок учнів.
- •Система освіти в Україні. Основні принципи освіти.
- •Зміст освіти в початковій школі.
- •Інтеграція сімейно-шкільного виховання.
- •Формування соціально-активної позиції особистості в колективі.
- •Методика роботи вчителя з батьками. Організація родинного виховання.
- •Внутрішкільний менеджмент.
- •Мета виховання у сучасній педагогіці.
- •Позаурочні форми організації навчального процесу.
- •Функції перевірки, оцінки знань, умінь і навичок учнів.
- •Предмет, завдання і основні категорії дидактики.
- •6) Забезпечення навчально-матеріальної бази, засобів навчання.
- •Чинники формування особистості.
- •Учитель школи України. Професіограма вчителя.
- •Навчання як вид пізнавальної діяльності учнів початкових класів.
- •Теоретичні основи громадянського виховання.
- •Навчальні предмети у початкових класах, їх функції.
- •Педагогічний аналіз уроку.
- •Форми і види позаурочної діяльності учнів по розвитку інтересів, нахилів та здібностей.
- •Процес засвоєння знань учнями, його головні етапи.
- •Етнопедагогіка – основа національного виховання.
- •Демократизація та гуманізація виховного процесу. Розвиток самодіяльних начал шкільного життя. Організація режиму, побуту, праці та відпочинку.
- •Зміст та пріоритетні напрямки виховання в сучасній школі.
- •Національна система виховання.
- •Позашкільна освіта і виховання.
- •Закономірності, принципи виховання, їх характеристика.
- •Зміст, форми і методи формування в учнів наукового світогляду.
- •Формування уявлень про текст. Методика вивчення розділу «Текст».
- •Методика вивчення розділу «Речення» в початкових класах.
- •Диктант, види, методика проведення.
- •Твір м- складова частина системи розвитку мовлення. Класифікація творів, методика проведення.
- •Переказ – одна із складових частин системи розвитку мовлення. Види переказів, методика проведення.
- •Урок позакласного читання – основна форма керівництва самостійним дитячим читанням.
- •Теоретико-методичні основи вичення позатабличних випадків множення та ділення. Теоретико-методичні основи вивчення ділення з остачею.
- •1. Складена задача включає в себе прості задачі пов'язані між собою так, що шукані одних простих задач є даними інших.
І завдання педагогіки.
Педагогіка — наука, що вивч. процеси виховання, навчання і розвитку особистості.Кожна наука має свої предмет і об'єкт дослідження та є синтезом знань про явища дійсності, які вона вивчає.
Предмет педагогіки — особлива сфера сусп.діяльності з виховання людини, складов. частинами якої є освіта і навчання.Педагогіка досліджує виховання як свідомий і планомірний процес підготовки людини до життя і праці, розкриває сутність, закономірності, тенденції та перспективи, вивчає принципи і правила, які регулюють вих. діяльність. Як і кожна наука, педагогіка покликана теорет. узагальнюв. факти, проникати у внутр. природу явищ, виявляти їх причини, передбачати їх розвиток, аналізує об'єктивні закономірності виховн. процесу, досліджує істотні й необхідні, загальні та стійкі зв'язки, причинно-наслідк. залежності в ньому. їх знання дає можливість правильно будувати пед. процес, прогнозувати результати виховання і здійснювати його відп. до потреб суспільства.Пед. наука виникла і розвивалась як теорія вихов. підростаючих поколінь. Зумовлено це тим, що людина, її дух. та фіз. якості формуються в дитинстві, підлітк. віці та юності. Саме у ці періоди життя розвиток особистості відбувається найбільш інтенсивно, форм. найголовніші її риси та особливості — розумові та фіз. сили, основи світогляду, переконань, морал.почуттів, риси характеру, спрямованість потреб, інтересів, уподобань тощо. Тому істотні прогалини і недоліки у вихованні, допущені в ран. віці, ліквідувати пізніше важко, а іноді й неможливо.
Педагогіка вивч. процеси виховання, освіти і навчання лише у властивих їй межах, розглядає у цих процесах тільки пед. аспект. Вона досліджує те, на яких загальнопед. засадах, завдяки яким засобам вих. роботи потрібно будувати вих. процес, освіту і навчання людей різних вікових груп в осв. закладах, в усіх типах установ, організацій і трудових колективів.
Основні педагогічні категорії
Педагогіка має свій понятійний апарат — с-му пед. понять, які виражають наук. узагальнення. Ці поняття наз. категоріями педагогіки. Категорії — найзагальніші поняття, що відображають основні, найістотніші сторони, властивості та зв'язки явищ об'єктивного світу.
Найважливіші пед. категорії — виховання, освіта і навчання. Вони охоплюють сукупн. Реал. явищ, теорет. і практ. питань, що належать до предмета педагогічної науки. Правильне їх розуміння потрібне передусім для пізнання педагогічних закономірностей.
Виховання — соціальне явище, властиве тільки людям, є однією зі сфер суспільно-необхідної діяльності.
Виховання — цілеспрямований та організований процес формування особистості.
Основне його призначення полягає у забезпеченні життєвої наступності поколінь, що не можливе без засвоєння і розвитку новими поколіннями сусп.-труд. досвіду.Виховання (в широкому пед. розумінні) — формування особистості дитини під впливом діяльності пед. колективу закладу освіти, яке базується на пед. теорії, передовому пед. досвіді. Виховання (у вузькому пед. значенні) — цілеспрям. вих. діяльність педагога для досягнення конкр. мети в колективі учнів. Виховання (в гранично вузькому значенні) — спец. Організ. процес, що передбачає формув. певних якостей особистості, процес управл. її розвитком, який відбувається через взаємодію вихователя і виховуваного. Одним з елементів виховання є освіта. Освіта — процес засвоєння систематиз. знань і формування на їх основі світогляду, розвитку пізнавальних можливостей, а також набуття умінь і навичок для практ. застосування загальноосв. і професійних знань.
Навчання — цілеспрямована взаємодія вчителя й учнів, у процесі якої засвоюються знання, формуються уміння й навички.Навчання не є механ. передачею знань учителем учням. Це — їх спільна праця, в якій викладання й учін-ня перебувають у єдності й взаємодії. Провідна роль у цьому процесі належить учителю, який викладає учням навч. матеріал, спонукає їх до учіння, спрямовує та організовує їх пізнав. діяльність, навчає засобам і прийомам засвоєння знань, умінь і навичок, перевіряє, контролює та оцінює їх працю. Учні засвоюють (сприймають, осмислюють, запам'ятовують) знання, перетворюють узаг.наукою досвід людства на особисте надбання, набувають навичок та умінь оперування знаннями, використання їх для вирішення навч. завдань і практичної діяльності.
Виховання, освіта і навчання — три найважливіші напрями пед. діяльності, які органічно пов'язані між .собою і доповнюють один одного. їх взаємозв'язок — одна з основних пед. закономірностей.