1.3.16. Значення здорового аналізатора полягає:

1. У появі контурів предметів;

2. У сприйнятті світла;

3. У сприйнятті предметів зовнішнього середовища: їх освітленості, форми, кольору, положення в просторі;

4. У тому, що він збирає світлові промені і забезпечує чітке справжнє забезпечення предметів;

5. У здійсненні переробки отриманої інформації.

1.3.17. Значення зорового аналізатора полягає:

1. У здатності ока людини розрізняти основну гамму кольорів і відтінків, які вони утворюють.

2. У здатності ока людини реагувати на предмети, що рухаються і оцінювати відстань до них.

3. У здатності орієнтації в навколишньому середовищі.

4. У здатності зіниці ока звужуватися при яскравому освітленні і розширюватися в сутінках.

5. У сприйнятті предметів зовнішнього середовища: їх освітленості, форми, кольору, положення в просторі.

1.3.18. Незвичайні зорові відчуття – це:

1. Висока здатність людини відчувати навколишній світ;

2. Бачення окремих властивостей предметів;

3. Так звані ендоптичні явища, міражі, ілюзії;

4. Дуже добре розвинуті хроматичні та ахроматичні явища.

1.3.19. Аналізатори мають спільні властивості. Це:

1. Висока, диференційна чутливість, адаптація, тренування, та не збереження відчуття після припинення дії подразника;

2. Невисока, диференційна чутливість для зберігання відчуття після припинення дії подразника;

3. Чутливість, адаптація, тренування;

4. Висока, диференційна чутливість, адаптація, тренування, збереження відчуття після припинення дії подразника.

1.3.20. Розбірливість мови залежить від:

1. Відношення числа прийнятих слів і числа переданих слів;

2. Сприйняття слів слухом;

3. Стану, в якому знаходиться людина;

4. Сили звуку, інтенсивності звуку і шуму, швидкості мови;

5. Вимови слів.

1.3.21. Фізіологічні функції організму призначені для:

1. Регулювання реакцій фізіологічних систем організму на зміну параметрів навколишнього середовища;

2. Забезпечення терморегуляції дихання, кровообігу, роботи нервової системи;

3. Забезпечення роботи м’язів серця, та органів дихання;

4. Забезпечення участі в трудовому процесі центральної нервової системи та органів чуттів;

5. Регулювання частоти серцевих скорочень, кров’яного тиску, обміну процесів, кровопостачання.

1.3.22. Незвичайні зорові відчуття – це:

1. Так звані ендоптичні явища, ілюзії тощо;

2. Підтвердження явищ способом реєстрації;

3. Можливість розрізняти особливості навколишнього середовища;

4. Відображення в наших відчуттях, емоцій через передачу побаченного.

1.3.23. Слуховий аналізатор:

1. Характеризуюється тривалістю звукового подразнення, яке потрібне для виникнення відчуттів;

2. Має відчуття, які виникають при дії різних джерел звуку;

3. Сприймає звукові коливання, форму, слухові відчуття і відповідає за звукові образи;

4. Сприймає звуки різних частот;

5. Сприймає діапазон звукових коливань, які ми чуємо, що знаходяться в межах від 16-20 ГЦ до 20-25 кГЦ.

1.3.24. Особливості рецепторів сприйняття температури полягають в тому, що:

1. Теплові рецептори починають реагувати при температурі 0,2⁰ С, холодові – при температурі 0,4⁰ С;

2. Одні парні рецептори реагують на тепло, інші – на холод;

3. Теплові рецептори починають реагувати при температурі 0,3⁰ С, а холодові – при 0,5⁰ С;

4. Парні рецептори реагують на тепло і холод при зміні температури від + 10⁰ С.

1.3.25. Відносна вологість – це:

1. Відношення кількості води в повітрі гр/ води/ кг/ повітря до максимально можливої кількості при даній температурі при повному водонасидченні виражена в %;

2. Відношення кількості води в повітрі гр/ води/ кг/ повітря до мінімально можливої кількості при даній температурі при повному водонасидченні виражена в %;

3. Відношення кількості води в повітрі гр/ води/ кг/ повітря до мінімально можливої кількості при даній температурі при не повному водонасидченні виражена в %;

4. Відношення кількості води в повітрі гр/ води/ кг/ повітря при повному водонасидченні при даній температурі до кількості води в повітрі виражена в %.