- •І. Науково – методичне обгрунтування теми:
- •Іі. Навчальні цілі
- •Визначати біодозу за допомогою біодозиметра і.Ф.Горбачова.
- •Ііі. Матеріали до аудиторної самостійної роботи
- •Іv. Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою
- •V. Матеріали для самоконтролю а. Питання для самоконтролю
- •Б. Тести для самоконтролю
- •Задача № 1
- •Алгоритм
- •Алгоритм
Тема: “Світлолікування. Водолікування”
І. Науково – методичне обгрунтування теми:
Сучасний рівень науково-технічного прогресу сприяє розробці наукових методів світлолікування і глибшому вивченню біологічної та терапевтичної дії різного спектра світлового випромінювання. У фізіотерапевтичних кабінетах методи світлолікування складають близько 40% від загальної кількості процедур, що проводяться. Теплова дія світла знімає спазм, розширює та покращує кровообіг в судинах, і тому світлолікування є ефективним для надання допомоги пацієнтам при больових синдромах. Велике значення має застосування УФО з метою профілактики рахіту у дітей. Враховуючи вищенаведені дані, вивчення методу світлолікування є актуальним.
Водолікування (гідротерапія) – використання води з лікувальною та профілактичною метою. Водолікування відоме з найдавніших часів. Перші відомості про нього містяться в індуістських Ведах (1500 років до н.е.). Прісною і мінеральною водою користувалися для гігієнічних і лікувальних цілей древні ассирійці, вавілонці, єгиптяни. У Древній Греції техніку водолікування удосконалив Гіппократ, а пізніше воно було перенесено в Древній Рим і поступово поширилося по усьому світі.
Принцип водолікування заснований на тому, що вода, володіючи високою
теплоємністю, великою теплопровідністю і конвекцією, добре розчиняючи різні
солі і гази, при впливі на організм через нервові рецептори шкіри викликає
доброчинні хімічні і біохімічні зміни в організмі.
Мінеральні води, підземні (іноді поверхневі) води, що характеризуються
підвищеним змістом біологічно активних мінеральних (рідше органічних)
компонентів і які володіють специфічними фізико-хімічними властивостями
(хімічний склад, температура, радіоактивність і ін.), завдяки яким вони
спричиняють на організм людини лікувальну дію. У залежності від хімічного
складу і фізичних властивостей мінеральні води використовують у якості
зовнішнього чи внутрішнього лікувального засобу.
Іі. Навчальні цілі
Знати:
Біологічні особливості механізму дії світла на організм людини і його лікувальні властивості.
Основні методи світлолікування – лікування видимим світлом, лікування інфрачервоними та ультрафіолетовими променями.
Показання та протипоказання до призначення світлолікування.
Будову і принципи роботи апаратів –солюкс - лампи, лампи УФО.
Будову біодозиметра І.Ф.Горбачова і методику визначення біодози.
Правила техніки безпеки при роботі з світлолікувальною апаратурою.
Види ванн.
Механізм дії ванн.
Показання та протипоказання до водолікування.
Можливі проблеми пацієнта.
Вміти:
Визначати біодозу за допомогою біодозиметра і.Ф.Горбачова.
Користуватись світлолікувальною апаратурою і проводити процедури.
Надати рекомендації відносно світлолікування з профілактичною метою.
Приготувати різні види ванн.
Спостерігати за пацієнтом під час та після водолікувальних процедур.
Здійснити медсестринські втручання з розв’язання проблем, що виникли.
Ііі. Матеріали до аудиторної самостійної роботи
Основні базові знання та навички, необхідні для вивчення теми
№№ |
Дисципліна |
Знати |
Вміти |
Забезпечуючі: | |||
1. |
Анатомія та фізіологія людини. |
АФО шкіри, всіх органів та систем.
|
Визначати топографію органів в нормі. |
2. |
Фізика |
Фізичні властивості світла. |
Працювати з апаратами опромінення. |
Ті,що забезпечуються | |||
1. |
Медсестринство в терапії |
Захворювання при яких призначають різні види світлолікування та водолікування. |
Застосувати знання в процесі вивчення клінічних дисциплін. |
2. |
Медсестринство в хірургії | ||
3. |
Медсестринство в педіатрії | ||
4. |
Медсестринство в акушерстві та гінекології | ||
5. |
Медсестринство в дерматології |
Зміст теми
Біологічна і терапевтична дія інфрачервоного проміння.
Н.В. Пасєчко «Основи сестринської справи», ст. 253.
М.Г.Шевчук “Сестринська справа”, ст . 160-161
Є.М.Панасюк «Фізіотерапія», ст. 102-106.
Біологічна і терапевтична дія ультрафіолетового (УФ) проміння.
Н.В. Пасєчко «Основи сестринської справи», ст. 254.
М.Г.Шевчук “Сестринська справа”, ст. 161-162.
Є.М.Панасюк «Фізіотерапія», ст. 106-116.
Визначення біодози за допомогою біодозиметра І.Ф.Горбачова.
Н.В. Пасєчко «Основи сестринської справи», ст. 254 - 255.
М.Г.Шевчук “Сестринська справа”, ст. 163.
Є.М.Панасюк «Фізіотерапія», ст. 117-119.
Види ванн.
Н.В. Пасєчко «Основи сестринської справи», ст. 249 - 253.
М.Г.Шевчук “Сестринська справа”, ст. 155 - 160.
Є.М.Панасюк «Фізіотерапія», ст. .
Механізм дії ванн.
Н.В. Пасєчко «Основи сестринської справи», ст. 249.
М.Г.Шевчук “Сестринська справа”, ст. 156 - 157.
Є.М.Панасюк «Фізіотерапія», ст. .
Показання та протипоказання до різних видів ванн.
Н.В. Пасєчко «Основи сестринської справи», ст. 249 - 253.
М.Г.Шевчук “Сестринська справа”, ст. 156 - 160.
Є.М.Панасюк «Фізіотерапія», ст. .
Рекомендована література
Основна:
Н.В. Пасєчко «Основи сестринської справи», м. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р., ст. 249 - 255.
М.Г.Шевчук “Сестринська справа”, м.Київ, Здоров’я
1994 р., ст. 160 – 164.
Додаткова:Є.М.Панасюк «Фізіотерапія», м.Київ, Здоров’я
1995 р., ст. 102 – 119.