- •Історія пам'ятки[ред. • ред. Код]
- •Будівництво[ред. • ред. Код]
- •Архітектурний ансамбль[ред. • ред. Код]
- •Митрополичий корпус
- •Мармурова зала[ред. • ред. Код]
- •Червона зала[ред. • ред. Код]
- •Блакитна зала[ред. • ред. Код]
- •Зелена зала[ред. • ред. Код]
- •Семінарський корпус[ред. • ред. Код]
- •Монастирський корпус[ред. • ред. Код]
- •Дендропарк резиденції[ред. • ред. Код]
- •Резиденський мур[ред. • ред. Код]
- •Головна брама[ред. • ред. Код]
- •Сьогодення пам'ятки[ред. • ред. Код]
- •Палац[ред. • ред. Код]
- •Парк[ред. • ред. Код]
- •Заснування[ред. • ред. Код]
- •Радянська влада[ред. • ред. Код]
- •Сучасність[ред. • ред. Код]
- •Історія[ред. • ред. Код] Початок будівництва[ред. • ред. Код]
- •Етапи будівництва[ред. • ред. Код]
- •Парки Воронцовського палацу[ред. • ред. Код]
- •Колекції палацу[ред. • ред. Код]
- •Колекція живопису[ред. • ред. Код]
- •Подальша доля палацу[ред. • ред. Код]
- •6. Палац Розумовського (Батурин)[ред. • ред. Код]
- •Історія виникнення палацу в Батурині[ред. • ред. Код]
- •Батуринський палац Розумовського[ред. • ред. Код]
- •Подальша доля[ред. • ред. Код]
- •Сучасний стан[ред. • ред. Код]
Палац[ред. • ред. Код]
Палац — споруда в стилі класицизму з елементами, властивими періоду історизму, цегляна, другий поверх дерев'яний, фанерований цеглою. У інтер'єрах використано червоне дерево, дуб, мармур, штучний мармур, поліхромні метлахські кахлі, кольорове скло. Будівля двоповерхова, прямокутна в плані з 3 ризалітами з боку паркового фасаду. З боку головного фасаду під прямим кутом до палацу примикають два одноповерхові флігелі, завдяки яким палац зберігає традиційну П-подібну в плані форму.
Центральна частина палацу увінчана півсферичним декоративним куполом на високому рустованому барабані. Ребристий купол завершується невеликим оглядовим майданчиком, захищеними металевими ґратами. По периметру барабана ряд овальнихвікон, обрамлених профільованими наличниками. Центральна частина головного фасаду палацу підкреслена глибокою лоджією в два поверхи, обмеженою кутовими пілонами і 4-колонним портиком доричного ордеру, несучим антаблементом з тригліфами ірозетками в метопах. Завершується портик складним за композицією ступінчастим фронтоном, обабіч якого — парапет-балюстрада, прикрашена вазами. З боків центральної частини фронтону — скульптура, а в центрі — ліпна композиція, обмежена спареними пілястрами, що несуть антаблемент і трикутний фронтон. Стіни головного фасаду оброблені рустом. Віконні отвори прямокутні, над ними в 2-му поверсі прямі сандрики і ліпні прикраси.
Парковий фасад близький за рішенням до головного, але потрактований більш мальовничо. По центру — 6-колонний портиктосканського ордеру, увінчаний трикутним фронтоном, в тимпані якого ліпний мотив. Ризаліти і торцеві фасади оперезаніколонадою в рівні 1-го поверху, що несе тераси 2-го поверху з ажурною металевою огорожею, їм відповідає балкон 2-го поверху в межах портика. Ризаліти по 1-му поверху заокруглені, по 2-му — 5-гранні.
Планування палацу — коридорно-анфіладне в центральному корпусі і коридорне у флігелях. Планувальна структура дійшла до наших днів. На 1-му поверсі вестибюль і літня зала, у вестибюлі фільонкова обшивка стін і дерев'яні сходи, що ведуть в їдальню і лицарська зала з професійним розписом плафона початку XIX століття. У палаці збереглися фрагменти старовинногоінтер'єру — каміни, дзеркала на мармурових підставках, кахельні печі абощо. Основні габарити палацу в плані — 73х21 м. Палац становить великий інтерес як пам'ятник садибно-палацового типу XIX століття у комплексі з ансамблем. Велику цінність мають інтер'єри, що збереглися.
Парк[ред. • ред. Код]
Качанівський парк, площею 560 га, виплеканий трьома поколіннями Тарновських, є одним із найбільших пейзажних садів в Україні та Європі. Виник на основі природноголісу і нараховує понад 50 порід дерев і 30 видів кущових. У формуванні художнього образу парку особливу роль відіграють хвойні породи, акліматизовані в лісостепу —ялина, сосна кедрова, сосна Веймутова, модрина, ялиця сибірська, кипарисовик горіхоплідний. З екзотів привертають увагу бархат амурський, лох вузьколистий,птелея, катальпа.
Парк поділяється на дві частини — регулярну та пейзажну (ландшафтну). Регулярна, прикрашена клумбами, розташована на підвищеному плато. Ця частина парку невелика і збагачена флігелями та спорудами різного призначення. Ландшафтна частина значно більша, складається із гаїв і дібров, що чергуються з полянами і дзеркалами озер (загальна площа — 125,63 га), розташованими на нижньому плато. Тут збереглись паркові мости, Гірки Кохання і Вірності, «романтичні руїни» на березі Великого ставу, які є пам'яткою садово-паркового мистецтва XVIII століття. Численні живописні алеї і доріжки перетнають парк у всіх напрямках.
Загальна довжина великої паркової дороги — 60 км.
|
|
|
|
|
|
|
|