- •Кафедра менеджменту і маркетингу
- •Методи викладання та навчання
- •Методи оцінювання та форми підсумкового контролю Оцінка знань проводиться за результатами поточного опитування, виконання практичних завдань , а також контрольної роботи. Студенти складають іспит.
- •1. Зміст індивідуального завдання та вибір його варіанту
- •2. Варіанти індивідуальних завдань
- •3. Задачі до варіантів індивідуальних завдань
- •Вихідні дані:
- •Таблиця 1. Вихідні дані
- •Таблиця 1. Умови поставки
- •Таблиця 1. Показники зовнішньої торгівлі товарами
- •4. Методики рішення задач
- •1. Визначення митних платежів
- •2. Фактурна та митна вартість товарів
- •Таблиця 2. Визначення фактурної та митної вартості товарів при імпорті в Україну залежно від базисних умов поставки згідно інкотермс – 2000
- •3. Розрахунок демпінгової маржі і шкоди від демпінгу
- •4. Ефективне мито
- •5. Визначення валютного ефекту та ефективності експортних операцій [ 20].
- •6. Визначення валютного ефекту та ефективності імпортних операцій [ 20].
- •7. Аналіз виконання контрактних зобов'язань [ ].
- •8. Визначення ефекту від толлінгу
- •9. Розрахунок кінцевої ціни (ковзні ціни) [ ].
- •Тема 4. Митно-тарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •Тема 5. Загальнодержавні податки у сфері зовнішньоекономічної діяльності
- •Тема 6. Нетарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •Тема 7. Валютне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні
- •Тема 8. Міжнародні розрахунки і банківське обслуговування зовнішньоекономічної діяльності
- •Тема 9. Форми виходу підприємств на зовнішні ринки
- •Тема 10. Ціноутворення у зовнішньоекономічній діяльності підприємства
- •Тема 11. Торговельно-посередницька діяльність на зовнішньому ринку
- •Тема 12. Компенсаційна торгівля у сфері зовнішньоекономічної діяльності
- •Тема 13. Структура і зміст зовнішньоекономічних контрактів
- •Тема 14. Економічний аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства
- •Тема 15. Ризики у зовнішньоекономічній діяльності та їх страхування
- •Тема 16. Транспортне обслуговування зовнішньоекономічної діяльності
- •Тема 17. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств на території вільних економічних зон
- •6. Спеціальні терміни
- •Список рекомендованих літературних джерел Базова Законодавчо-нормативні документи
- •Підручники, навчальні посібники
- •Допоміжна
- •Інформаційні ресурси
3. Розрахунок демпінгової маржі і шкоди від демпінгу
Демпінгова маржа (ДМ) - це відсоток, який становить різниця між нормальною вартістю (Цнорм.) та експортною ціною (Цексп.) у задекларованій вартості імпортного товару (Ц):
ДМ=(Цнорм .- Цексп.)/ Ц *100%.
Нормальна вартість - еквівалент ціни товару на внутрішньому ринку країни експорту.
Експортна ціна - ціна, за якою фактично оплачується або підлягає оплаті товар, який ввозиться до України з країни експорту.
Шкода від демпінгу (ШД) - це відсоток, який становить різниця між мінімально допустимою ціною (за якою товар може реалізовуватись без заподіяння шкоди національній економіці) (Цмін) та. ціною, яка декларується при імпорті товару, скоригованою з урахуванням нарахованого ввізного мита (См), у задекларованій вартості імпортного товару:
ШД = ((Цмін. – (Ц+Ц * См /100%)) / Ц)) *100%.
Для того щоб уникнути шкоди від демпінгу, необхідно вводити мито, ставка якого визначається за формулою:
С’м = Цмін./Ц * 100% - 100%, або С’м = См + ШД.
4. Ефективне мито
Рівень ставки ефективного мита (Теф ) визначається за формулою:
еф =
де Тном - номінальна ставка тарифу на кінцеву продукцію, %;
А - питома вага вартості імпортних компонентів у вартості кінцевого продукту;
Тімп - номінальна ставка тарифу на імпортні частини та компоненти, %.
З формули випливає:
ставка ефективного тарифу на кінцевий продукт дорівнює номінальній (Теф = Тном ), якщо номінальний рівень тарифу на імпортні частини та компоненти дорівнює номінальному рівню тарифу на кінцевий продукт (Тном = Тімп);
ставка ефективного тарифу на кінцевий продукт дорівнює нулю (тобто галузь фактично не користується тарифним захистом) (Теф = 0), якщо номінальна ставка мита на кінцевий продукт дорівнює номінальній ставці мита на імпортні частини та компоненти, помноженій на питому вагу імпортних компонентів і частин у ціні кінцевого продукту (Тном = А х Тімп);
рівень фактичного захисту галузі стає від'ємним, тобто тариф починає у більшому ступені сприяти імпорту кінцевого продукту, ніж його внутрішньому виробництву, якщо Тном < А х Тімп ;
значення принципу ефективного захисту тим більш суттєве, чим вища питома вага імпортних матеріалів та компонентів у ціні кінцевого продукту.
5. Визначення валютного ефекту та ефективності експортних операцій [ 20].
Охарактеризувати вигідність чи невигідність здійснення експортної операції можна через розрахунок показників валютного ефекту та ефективності експортних операцій. Відмінність між цими двома показниками полягає в тому, що показник валютного ефекту (Е екс) є абсолютним показником, що виражається в грощових одиницях і визначається як різниця між виручкою від реалізації експортної продукції в одиницях іноземної валюти і сумарними витратами на виробництво і реалізацію такої продукції в гривнях. Причому, розмір виручки в іноземній валюті перераховується за офіційним курсом НБУ в гривні для співставлення показників. Розрахунок можна робити як по окремих товарах чи товарних групах, так і в загальному по усій експортній продукції.
m
Е екс=Σ (Цексi*Курс-Вексi)*Qексi,
i =1
де Еекс – показник валютного ефекту експорту, грн.;
Цекс i – валютна ціна одиниці і-го товару, що експортується, од. іноз. валюти;
В екс і – витрати на виробництво і реалізацію одиниці і-го товару, що експортується (виробнича собівартість одиниці товару і накладні витрати в розрахунку на одиницю товару;зберігання, транспортування, страхування, розмір мита та інших митних платежів, перевезення тощо), грн.
Qекс i – обсяг і-го товару, що експортується, нат. од.;
m – кількість видів товарів, що експортуються.
Так само цей показник можна розрахувати, беручи за основу розмір усієї валютної виручки. Тоді формула для визначення валютного ефекту від експорту матиме вигляд:
Еекс=Двал*Курс-Векс,
де Двал – розмір валютної виручки від реалізації партії експортного товару, од. інозвалюти;
Векс - сумарні витрати на виробництво і реалізацію партії товару, грн.
За економічним змістом показник ефекту експорту подібний до поняття «прибуток». Якщо в результаті такого розрахунку одержуємо додатну величину, здійснювати експортну операцію вигідно.
На відміну від показника валютного ефекту експорту, показник валютної ефективності експорту є відносною величиною (Еф екс), і показує, який розмір валютної виручки припадає на 1 грн. витрат. Для того, щоб дати відповідь на питання, чи вигідно на основі розрахованого показника валютної ефективності експорту здійснювати зовнішньоекономічну операцію, необхідно його порівняти з певною базою, якою при експорті виступає обернений валютний курс (валют.од./грн.). Якщо показник валютної ефективності експорту є більшим оберненого валютного курсу, здійснювати експортну операцію вигідно:
m
Σ Цексі*Qексі
i=1
Ефекс=
Векс
де Ефекс – показник валютної ефективності експорту,вал. од./грн.;
Цексі- валютна одиниця ціни і-го товару, що експортується, вал.од.;
Векс - витрати на виробництво і реалізацію партії експортної продукції, грн.
Qексі – обсяг і-го товару, що експортується, нат.од.;
m – кількість видів товарів, що експортуються.