16. Стратегія маркетингу

Стратегія маркетингу — це формування цілі і задач виробникам і працівникам збуту по кожному окремому ринку (сегменту ринку) і кожному товару на певний період часу (довгострокова, середньострокова) для здійснення виробничо-комерційної діяльності відповідно до ринкової ситуації і можливостей підприємства.

Чим точнішими будуть маркетингові прогнози та розрахунки, чим ближчими вони будуть до реального результату, тим більшого успіху досягне фірма. Для цього перш за все необхідно правильно вибрати методологію та технологію маркетингових досліджень, джерела, види та обсяги інформації; правильно вибрати ринок і цільові сегменти (з урахуванням перспектив розвитку); спрогнозувати потреби та уподобання покупців, приділити увагу формуванню попиту.

17. Стратегія збуту та реалізації продукції (послуг) фірми

Головне завдання системи збуту — забезпечити наявність товару в належному місці та у зручний для споживача час.

Розробка стратегії збуту та реалізації продукту фірми передбачає:

• вибір типу каналу товаропросування;

• визначення чисельності персоналу та принципів побудови служби збуту (за географічною ознакою або за видами товарів);

• розробку системи добору, підготовки та стимулювання працівників служби збуту.

У бізнес-плані мають бути лише основні результати роботи щодо вибору каналу збуту. Зокрема, необхідно вказати на вибраний тип каналу, засоби збуту (власна служба збуту, оптові торговці, роздрібні продавці, торгові агенти) та причини, які зумовили цей вибір.

коли фірма передбачає створити власну службу збуту, у бізнес-плані доцільно:

• вказати на чисельність служби збуту;

• визначити принципи побудови служби збуту (за типами товарів або географічними зонами);

• пояснити основні принципи системи матеріальної винагороди працівників служби збуту.

Стратегія збуту та реалізації продукції передбачає вибір політики ціноутворення та вибір рекламної кампанії.

18. Прогнозовані обсяги продажу

Прогнозування обсягів продажу може здійснюватися:

• за часом;

• за окремими видами продукції (послуг) фірми;

• за певними групами споживачів.

Якщо бізнес фірми пов’язаний із виробництвом та реалізацією кількох видів продукції (послуг), то прогнозування обсягів продажу треба зробити для кожного найменування продукції. Такий підхід дає змогу показати вагомість кожного з продуктів для бізнесу фірми та пріоритети у розподілі ресурсів. Тут також зручно користуватися графічною формою подання інформації.

Інколи доцільно буває прогнозувати обсяги продажу за групами споживачів. При цьому важливо підтвердити наведену інформацію за допомогою вже підписаних контрактів на поставку товарів, листів про наміри тощо. Такий підхід ліпше пояснює сутність і пріоритети стратегії маркетингу фірми.

19. Головне завдання й складові виробничого плану

Основне завдання виробничого плану — довести, що фірма:

• реально спроможна організувати виробництво;

• здатна виготовляти необхідну кількість товарів відповідної якості;

• має можливості придбати необхідні для цього ресурси.

• Отже, виробничий план має дати відповіді на такі запитання:

• Які виробничі операції будуть застосовуватись фірмою в процесі виготовлення продукції (надання послуг)?

• Які конкретно матеріально-технічні ресурси потрібні для виготовлення продукції (надання послуг)?

• Які зовнішні фактори впливатимуть (або можуть вплинути) на виробничий процес?

• у складі виробничого плану, як правило, виділяють такі блоки (підрозділи):

• основні виробничі операції;

• машини та устаткування;

• сировина, матеріали і комплектуючі вироби;

• виробничі та невиробничі приміщення;

• вплив зовнішніх факторів.