Тема 21. Основні зміни в праві буржуазних країн

1. Зміни в джерелах і системі буржуазного права. Поява нових галузей права. Оновлення законодавства.

2. Розвиток цивільного і торговельного права. Суб'єкти права. Правові форми організації монополістичного капіталу. Зростання державної власності. Обмеження прав земельних власників.

3. Основні зміни в шлюбно-сімейному праві.

4. Законодавство про працю. Втручання держави у відношення між працею і капіталом.

5. Основні тенденції у розвитку кримінального права і процесу.

Тема 22. Держави Центральної і Південно-Східної Європи

1. Становлення національних держав в Угорщині, Чехословаччині, Югославії. Відродження Польської держави. Болгарія і Румунія після першої світової війни.

2. Угорська Радянська республіка. Соціально-економічні і політичні перетворення. Конституція та її особливості. Поразка Угорської Радянської республіки.

3. Характер і форми революції 40-х років в Центральній і Південно-Східній Європі. Встановлення народно-демократичної влади в Албанії, Болгарії, Угорщині, Польщі, Румунії, Югославії. Виникнення і розвиток Німецької-Демократичної Республіки.

4. Демократичні революції 1989-1990 pp. Демонтаж адміністративно-бюрократичної системи управління.

Тема 23. Росія в 1917-1990 pp.

1. Держава і право в період лютневої революції. Жовтневі події 1917р. Утворення СРСР. НЕП. Індустріалізація і колективізація. Конституція 1936 p. Розвиток Росії в 50-80 pp. Конституція 1976р. Перебудова. Утворення нових демократичних держав.

Тема 24. Утворення незалежних держав в країнах Азії і Африки після Другої Світової війни

1. Історичні умови і особливості розвитку народно-демократичних революцій в Азії. Народна революція в Монголії. Перемога народних революцій в Китаї, Північному В'єтнамі і Північній Кореї.

2. Перші Конституції і Конституційні акти.

3. Національно-визвольний рух після першої світової війни. Крах колоніальних імперій. Неоколоніалізм.

4. Криза англійського панування в Індії. Маневрування англійського імперіалізму в Індії. Конституції 1919 p., і 1935 р. План поділу Індії, статут Індії і Пакистану 1947 p. Проголошення Республіки Індії. Основні риси Конституції 1950 p. Державно-правовий розвиток Республіки Індії.

5. Виникнення і розвиток незалежних держав в країнах Арабського Сходу.

6. Утворення незалежних держав в Тропічній Африці.

Плани семінарських занять Загальні методичні вказівки до планів семінарських занять з історії держави і права зарубіжних країн

Історія держави і права зарубіжних країн однією із найважливіших проблем вважає дослідження виникнення і розвитку прав людини і громадянина, правової держави, федералізму, розподілу влади, парламентаризму, основних інститутів приватного та публічного права в країнах, що мали найбільший вплив на історію світової державності. Ця юридична дисципліна дає можливість глибше зрозуміти сучасну державність, враховуючи досягнення минулого.

Головна мета проведення семінарів з історії держави і права зарубіжних країн - поглибити і систематизувати вивчення найбільш важливих і складних тем курсу. Семінарські заняття - ефективна форма закріплення знань і виявлення творчих здібностей студентів. Вони не повинні повторювати лекційний курс. Потрібно, щоб семінарські заняття доповнювали і розвивали матеріали лекцій, давали можливість студентам набувати навички правильного формулювання і висловлювання своїх думок. Основою для роботи в семінарі є самостійна робота студентів над джерелами права.

Такі пам'ятники з історії держави і права як закони царя Хаммурапі, Салічна правда, конституція США 1787, Декларація прав людини і громадянина, Цивільний кодекс Наполеона, Велика Хартія Вольностей, конституція Франції 1946 і 1958рр. та ін. нормативні акти дають можливість засвоїти зміст окремих інститутів права, структуру державного механізму. Аналіз цих правових актів сприяє повній підготовці до відповіді на запитання, що поставлені в плані семінарського заняття.

Особливо важливо в ході проведення семінарських занять використовувати схематичний матеріал по історії держави і права зарубіжних країн, що дає можливість студентам виокремлювати суть того чи іншого питання семінару.

Рекомендується також студентам використовувати додаткову літературу крім вказаної обов'язкової. Це допоможе краще засвоїти основні положення курсу.