- •Загальні відомості про покоління мобільного зв’язку
- •1.3 Технологія lte
- •1.4 Використання технології mimo в мережах lte
- •1.5 Підготовка до впровадження lte в Україні набирає обертів
- •1.6 Технологія WiMax, як конкурент lte
- •1.7 Ieee
- •2. Експериментальна частина
- •Двухсекторна базова станція lte. Висота підвісу – 17м
- •3. Розрахункова частина
- •3.1 Розрахунок зони покрття смережі lte в місті
- •3.1.1 Оцінка допустимої швидкості передачі в каналі мережі lte для «близьких» и «далеких» користувачів в области u
- •3.2 Розрахунок енергетичного бюджету для мережі lte
- •3.2.1 Розрахунок чутливості приймача lte
- •3.2.2 Розрахунок максимально допустимих втрат мережі lte
- •3.2.3 Розрахунок висхідній лінії (ul) lte
- •3.2.3.1 Розрахунок мінімально допустимої потужності сигналу на вході приймача базової станції
- •3.2.3.2 Визначення потужності сигналу
- •3.2.3.3 Розрахунок ефективно випромінюваної потужності мобільної станції
- •3.2.3.4 Визначення максимально допустимих втрат
- •3.2.4 Розрахунок низхідній радіолінії (dl) lte
- •3.2.4.1 Визначення мінімально допустимої потужності сигналу на вході приймача мс
- •3.2.4.2 Визначення необхідної потужності сигналу
- •3.2.4.3 Розрахунок ефективно випромінюваної потужності базової станції
- •3.2.4.4 Розрахунок допустимих втрат на трасі
- •3.2.5 Оцінка ємності мережі lte
- •Результати розрахунків ємності мережі lte
- •4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
- •4.1. Аналіз умов праці на підприємстві зв'язку
- •4.2. Гігієнічно класифікація умов праці фактори (ризик ураження електричним струмом, дія електрополів, освітлення, мікрокліматичні умови
- •4.2.1 Мікроклімат робочої зони оператора автоматизованих систем
- •4.2.2 Освітлення робочого місця
- •4.2.3. Вплив шуму на оператора автоматизованих систем. Захист від шуму.
- •4.2.4 Небезпека підвищеного рівня напруженості електромагнітного поля
- •4.2.5 Електробезпека. Статична електрика.
- •4.2.5.1 Забезпечення електробезпечності технічними способами і засобами
- •4.2.5.2 Організаційні і технічні заходи щодо забезпечення електробезпеки
- •4.3. Оцінка умов праці оператора автоматизованої системи управління зв'язку
- •4.4. Карта умов праці оператора
- •Таблиця 4.2. Фактичний стан умов праці на робочому місці (фізичні фактори)
- •Таблиця 4.3. Фактичний стан умов праці на робочому місці (психофізіологічні фактори)
- •Таблиця 4.4. Загальна оцінка умов праці
- •Перелік використаної літератури
4.2. Гігієнічно класифікація умов праці фактори (ризик ураження електричним струмом, дія електрополів, освітлення, мікрокліматичні умови
4.2.1 Мікроклімат робочої зони оператора автоматизованих систем
Мікроклімат виробничих приміщень - це клімат внутрішнього середовища цих приміщень, що визначається діючими на організм людини сполученнями температури, вологості і швидкості руху повітря.
Приміщення 1 категорії (виконуються легкі фізичні роботи), тому повинні дотримуватися наступні вимоги [2]:
- оптимальна температура повітря - 220С (припустима - 20-240С), оптимальна відносна вологість - 40 -60% (припустима - не більш 75%) , швидкість руху повітря не більш 0.1 м/с.
Для створення й автоматичної підтримки в приміщенні незалежно від зовнішніх умов оптимальних значень температури, вологості, чистоти і швидкості руху повітря, у холодний час року використовується водяне опалення, у теплий час року застосовується кондиціонування повітря. Кондиціонер являє собою вентиляційну установку, яка за допомогою приладів автоматичного регулювання підтримує в приміщенні задані параметри повітряного середовища.
4.2.2 Освітлення робочого місця
Робота, виконувана з використанням обчислювальної техніки, має наступні недоліки [3]:
- ймовірність появи прямого блиску;
- погіршена контрастність між зображенням і фоном;
- відбивання екрана.
У зв'язку з тим, що природне освітлення слабке, на робочому місці повинне застосовуватися також штучне освітлення. Далі буде зроблений розрахунок штучного освітлення.
Розміщення світильників визначається наступними розмірами:
Н = 3 м. - висота приміщення
hc = 0,25 м. - відстань світильників від перекриття
hп = H - hc = 3 - 0,25 = 2,75 м. - висота світильників над підлогою
hp = висота розрахункової поверхні = 0,7 м (для приміщень, зв'язаних з роботою ПЕОМ)
h = hп - hp = 2,75 - 0,7 = 2,05 - розрахункова висота.
Світильники типу ЛДР (2х40 Ут). Довжина 1,24 м, ширина 0,27 м, висота 0,10 м.
L - відстань між сусідніми світильниками (рядами люмінесцентних світильників), Lа (по довжині приміщення) = 1,76 м, Lв (по ширині приміщення) = 3 м.
l - відстань від крайніх світильників або рядів світильників до стіни, l = 0,3 - 0,5L.
lа = 0,5La, lв = 0,3Lв
la = 0,88 м., lв = 0,73 м.
Світильники з люмінесцентними лампами в приміщеннях для роботи рекомендують установлювати рядами.
Метод коефіцієнта використання світлового потоку призначений для розрахунку загального рівномірного освітлення горизонтальних поверхонь при відсутності великих предметів, що затемнюють. Потрібний потік ламп у кожнім світильнику [3]
Ф = Е * r * S * z / N*,
де Е - задана мінімальна освітленість = 300 лк., так як розряд зорових робіт = 3
r - коефіцієнт запасу = 1,3 (для приміщень, зв'язаних з роботою ПЕОМ)
S - освітлювана площа = 30 м2.
z - характеризує нерівномірне освітлення, z = Еср / Еmin - залежить від відношення = L/h , a = La/h = 0,6, у = Lв/h = 1,5. Так як. перевищує припустиме значення, то z=1,1 (для люмінесцентних ламп).
N - число світильників, до розрахунку. Спочатку намічається число рядів n, що підставляється замість N. Тоді Ф - потік ламп одного ряду.
N = Ф/Ф1, де Ф1 - потік ламп у кожному світильнику.
- коефіцієнт використання. Для його знаходження вибирають індекс приміщення i і приблизно оцінюються коефіцієнти відображення поверхонь приміщення стл. (стелі) = 70%, ст. (стіни) = 50%, р. (підлоги ) = 30%.
Ф = 300 1,3 25 1,1/2 0,3 = 21450 лм.
Я пропоную установити два світильники в ряд. Світильники вміщаються в ряд, тому що довжина ряду близько 4 м. Застосовуємо світильники з лампами 2х40 Вт із загальним потоком 5700 лм. Схема розташування світильників представлена на рис. 1.1.
Рис. 1.1 Схема розташування світильників.