Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

макет_зуб

.pdf
Скачиваний:
64
Добавлен:
19.03.2015
Размер:
2.9 Mб
Скачать

ку, утворення зв'язку метал – аніон викликає зниження симетрії останнього, а значить приводить до часткового або повного зняття виродження коливань аніона і до зміни правил відбору. Наслідком цього є збільшення числа коливань у спектрі.

Оскільки коливання δ(МОS) має малу частоту й завжди розміщується за межами робочої зони спектрометрів, а коливання ν(М–О) вдається спостерігати досить рідко і тільки для металів із відносно невеликою атомною масою, при аналізі коливальних спектрів ковалентно зв'язаних (координованих) оксоаніонів у першу чергу аналізують, як впливає на спектр зниження симетрії аніона.

Продемонструємо це спочатку на прикладі коливальних спектрів тетраедричних oкcoаніонів. Як було показано вище, у коливальних спектрах вільних тетраедричних аніонів можна спостерігати чотири коливання з дев'яти можливих для п'ятиатомної молекули – одне невироджене коливання ν1(А1), одне двічі вироджене ν2(Е) і два тричі вироджених коливання ν3 і ν4 (Т2). В ІЧ спектрі активними є лише два коливання симетрії Т2, а в спектрах КР активними є всі чотири коливання (рис. 2.8).

Іони симетрії Td (SO24, PO34, CrO24) можуть координуватись

металом кількома способами: монодентатно, бідентатно або утворювати місткові зв'язки. При цьому симетрія тетраедричних іонів знижується до C3υ у випадку монодентатної координації і до C2υ при інших типах координації (рис. 2.12).

М

 

 

 

 

М

 

 

М

 

 

 

 

 

М

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

О

О

О

О

О

О

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Е

 

Е

 

 

 

 

 

Е

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

О

О

О

О

О

О

C3υ (

монодентатна C2υ (бідентатна

C2υ (місткова

координація)

 

 

координація)

координація)

Рис. 2.12. Основні способи зв'язування тетраедричних іонів із металами

63

Визначити, як змінюється число та симетрія коливань при тому чи іншому типі зв'язування тетраедричних іонів можна за допомогою кореляційної таблиці для точкової групи Td

(табл. 2.9).

Таблиця. 2.9. Кореляційна таблиця для точкової групи Td

Td

C3υ

D2d

C2υ

 

Сs

 

A1

A1

A1

A1

 

 

 

A

 

A2

A2

B1

A2

 

′′

 

 

A

 

E

E

A1 + B1

A1 + A2

 

E

 

T1

A2 + E

A2 + E

A2 + B1 + B2

′′

A

+ A

+ A

T

A + E

B + E

A1 + B1 + B2

A′+ A′+ A′′

2

1

2

 

 

 

 

Із табл. 2.9 бачимо, що в коливальних спектрах монодентатно зв'язаних тетраедричних аніонів (C3υ симетрія) коливання симетрії А1 і Е не змінюються, а обидва тричі вироджені коливання симетрії Т2 розщеплюються на дві компонети – невироджене коливання А1 і двічі вироджене коливання Е. Характер розщеплення показано на наведеній нижче схемі (рис. 2.13). Із таблиці характерів для точкової групи Свипливає, що всі ці коливання повинні бути активними і в ІЧ і в КР спектрах. Таким чином, в ІЧ спектрах монодентатно зв'язаних тетраедричних аніонів тричі вироджені коливання ν3 і ν4 повинні розщепитися на два коливання, а неактивні в ІЧ спектрах коливання ν1(А1) і ν2(Е) стати активними, тобто число смуг поглинання в ІЧ спектрах повинно збільшитися від трьох до шести.

64

Td

С3υ

С2υ

ν1: А1 (КР)

A1 (ІЧ, КР)

A1 (ІЧ, КР)

ν2: Е (КР)

Е (ІЧ, КР)

A1 (ІЧ, КР)

 

 

A2 (КР)

ν3: T2 (ІЧ, КР)

А1(ІЧ, КР)

A1 (ІЧ, КР)

 

Е (ІЧ, КР)

B1 (ІЧ, КР)

 

 

B2 (ІЧ, КР)

ν4: T2 (ІЧ, КР)

А1(ІЧ, КР)

A1 (ІЧ, КР)

 

Е (ІЧ, КР)

B1 (ІЧ, КР)

 

 

B2 (ІЧ, КР)

2 ІЧ + 4 КР

6 ІЧ + 6 КР

8 ІЧ + 9 КР

Рис. 2.13. Схема розщеплення нормальних коливань тетраедричних іонів при зниженні симетрії

В ІЧ спектрах бідентатно зв'язаних тетраедричних іонів (Ссиметрія) відбувається розщеплення і двічі вироджених коливань симетрії Е, тобто спектр взагалі не буде мати вироджених коливань. Із таблиці характерів для точкової групи Свипливає, що в ІЧ спектрах активними будуть вісім коливань, а в КР спектрах – усі дев'ять коливань.

На рис. 2.14 зображено ІЧ спектри сульфату барію і кристалогідрату сульфату нікелю у вазеліновому маслі. У спектрі сульфату барію смуги коливання ν3 і ν4 розщепилися на три компоненти кожна, що вказує на те, що сульфат іон утворює з барієм частково ковалентний зв'язок за участі двох атомів оксигену. У спектрі з'явилася також смуга коливання ν1, хоча її відносно невисока інтенсивність вказує на досить великий вклад іонної складової в зв'язок барію з оксигеном. Рентгеноструктурні дослідження показали, що сульфат іон дійсно утворює з іоном барію місткові зв'язки (рис. 2.15а).

65

 

100

%

80

,

 

Пропускання

60

 

 

40

 

20

 

0

 

3500

 

100

%

80

,

 

Пропускання

60

40

 

 

20

 

4000

а

ν1 ν4

ν3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ν, см–1

3000

2500 2000

1500

1000

б

δ(НОН)

 

 

 

ν(ОН)

 

ν3

 

3000 2000

1500

1000

500 ν, см–1

Рис. 2.14. ІЧ спектр BaSO4 (а) і NiSO4 6H2O (б) у вазеліновому маслі

В ІЧ спектрі NiSO4 6H2O смуга коливання ν3 не розщеплена, тобто вона не утворює зв'язку з іоном нікелю. А смуга валентного коливання ν(ОН) має дві компоненти, що вказує на наявність структурно нееквівалентних молекул води. Результати рентгеноструктурного аналізу підтверджують ці висновки: іон нікелю координує шість молекул води, одна з яких зв'язана водневими зв'язками із зовнішньосферним сульфат іоном (рис. 2.15б). Утворення водневих зв'язків дещо знижує симетрію сульфат іона і є причиною розширення смуги поглинання ν3.

66

Ba

O

S

а

б

Рис. 2.15. Фрагмент молекулярної будови BaSO4 (а) і NiSO4 6H2O (б)

На рис. 2.16 наведено фрагменти ІЧ спектрів (в області валентних коливань ν1 і ν3) трьох координаційних сполук кобальту(ІІІ), які містять сульфат іон. Як бачимо з цього рисунка, число смуг поглинання і характер розщеплення смуги ν3 повністю відповідають схемі, наведеній на рис. 2.13, і дозволяють зробити висновок, що в наведених координаційних сполуках ми маємо справу з зовнішньосферним, монодентатним і бідентатним сульфат іонами. У табл. 2.10 наведено частоти смуг поглинання в ІЧ спектрах цих комплексів.

67

100

Пропускання, %

ν1

ν3

ν3(a) ν3(b)

ν1

ν1

ν3(a) ν3(b) ν3(c)

1200 1100 1000 900 ν, см–1

Рис. 2.16. Фрагменти ІЧ спектрів: [Co(NH3)6]2(SO4)3 5H2O, - - [Co(NH3)5SO4]Br і - - - [Co2(μ-NH2)(μ-SO4)(NH3)8](NO3)3

Таблиця 2.10. Частоти нормальних коливань координованого сульфат іона

Сполука

ν1

ν2

ν3

ν4

[Co(NH3)6]2(SO4)3 5H2O

973

1130–1140

617

[Co(SO4)(NH3)5]Br

970

438

1032–1044,

645, 604

 

 

 

1117–1143

 

[Co2(μ-NH2)(μ-SO4)(NH3)8](NO3)3

995

462

1055, 1170,

641, 610,

 

 

 

1105

571

Таким чином, за числом смуг поглинання в коливальних спектрах тетраедричних іонів можна розрізнити моно- і бідентатний тип координації, а також відрізнити їх від некоординованих іонів. Крім того, встановлено, що чим більшою є величина розщеплення валентного асиметричного коливання ν3 при координації і чим вища інтенсивність симетричного валентного коливання ν1, яке заборонене в ІЧ спектрах правильних ЕО4 іонів, тим більша ковалентність зв'язку метал – аніон.

68

Так само можна проаналізувати зміни в ІЧ спектрах при координації плоских трикутних іонів D3h симетрії, до яких належать, наприклад, нітрат, ортоборат і карбонат іони. В ІЧ спектрах вільних іонів, як було показано, повинні спостерігатись три смуги поглинання (ν2 симетрії A2′′ і ν3 і ν4 симетрії E), а коли-

вання симетрії A1в ІЧ спектрах неактивне (рис. 2.2). При утво-

ренні ковалентних зв'язків із металом симетрія плоских трикутних аніонів знижується залежно від типу зв'язування до Cчи до Сs (рис. 2.17).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

М

 

 

 

 

 

М

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

М

 

 

 

 

М

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

О

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

О

 

 

О

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

О

 

 

 

 

 

О

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

С

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

С

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

С

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

О

 

 

 

 

 

О

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

О

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

О

 

 

 

Сs (монодентатна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C(бідентатна

 

C(місткова

 

координація)

координація)

 

координація)

Рис. 2.17. Основні способи координації іонів D3h симетрії

Характер розщеплення і симетрію коливань координованих плоских трикутних іонів визначають, як і у випадку тетраедричних іонів, за допомогою кореляційних таблиць. У даному випадку використовують кореляційну таблицю для точкової групи D3h (додаток 3). Схему розщеплення наведено на рис. 2.18. Зі схеми видно, що при координації внаслідок зниження симетрії кожне коливання Eповинно розщепитися на два коливання. Таким чином, у коливальному спектрі ковалентно зв'язаних іонів буде не чотири, а шість смуг поглинання, причому всі вони будуть активними і в ІЧ і в КР спектрах.

69

D3h

 

C2υ

Cs

ν1: A1(КР)

 

А1 (ІЧ, КР)

A(ІЧ, КР)

ν2: A2′′ (ІЧ)

 

В1 (ІЧ, КР)

A2′′ (ІЧ, КР)

ν3: E(ІЧ, КР)

А1 (ІЧ, КР)

A(ІЧ, КР)

 

 

В2 (ІЧ, КР)

A(ІЧ, КР)

ν4: E(ІЧ, КР)

А1 (ІЧ, КР)

A(ІЧ, КР)

 

 

В2 (ІЧ, КР)

A(ІЧ, КР)

3 ІЧ + 3

КР

6 ІЧ + 6 КР

6 ІЧ + 6 КР

 

Рис. 2.18. Схема розщеплення нормальних коливань плоских трикутних іонів при зниженні симетрії

На рис. 2.19 наведено фрагменти ІЧ спектрів некоординованого карбонат іона і його комплексів, які показують, що в спектрах координованих карбонатів з'являється смуга поглинання ν1, яка була заборонена для вільного карбонат іона, а також відбувається розщеплення двічі виродженої смуги поглинання ν3, а в табл. 2.11 наведено частоти поглинання в ІЧ спектрах цих комплексів. Аналогічні зміни відбуваються і в ІЧ спектрах координованих нітратів.

Таблиця 2.11. Деякі частоти поглинання

монодендатно та бідентатно координованих карбонат іонів у комплексах Со3+ (см–1)

 

ν1

ν2

ν3(Е)

ν4(Е)

ν(СоО)

 

 

 

 

 

 

ν (a)

ν (b)

ν (a)

ν (b)

 

 

 

3

3

4

4

 

[Co(NH3)5CO3]Br

1070

850

1373

1453

678

756

362

 

 

 

 

 

 

 

 

[Co(NH3)5CO3]I

1065

850

1366

1449

679

776

360

 

 

 

 

 

 

 

 

[Co(NH3)4CO3]Cl

1030

834

1593

1265

673

760

395

 

 

 

 

 

 

 

 

[Co(NH3)4CO3]ClO4

?

836

1602

1284

672

762

392

70

100

Пропускання, %

 

1

 

2

ν1

3

 

 

 

ν1

ν3

 

 

 

ν3(a)

 

 

 

ν3(b)

 

 

 

ν3(a)

ν3(b)

 

 

1700 1600 1500 1400 1300

1200

1100

1000 ν, см–1

Рис. 2.19. ІЧ спектри Na2CO3 (1), [CoCO3(NH3)5]Br (2), [CoCO3(NH3)4]Cl (3) в області валентних коливань карбонат іона

Хоча розрізнити по числу смуг коливання бідентатну і монодентатну координацію іонів D3h симетрії неможливо, проте ве-

личина розщеплення вироджених коливань ν3(Е) повинна бути більшою при бідентатній координації аніона, ніж при монодентатній (див. табл. 2.11 і 2.12).

Таблиця 2.12. Критерії координації карбонат іона

Тип координації -

ν1, см–1

 

ν3, см–1

 

Величина

 

розщеплення

 

 

 

 

ν (a) – ν (b), см–1

 

 

 

 

3

3

вільний іон

 

1429–1492

 

монодентатний

1063–1070

 

1360–1373

 

89–98

 

 

 

1449–1471

 

 

бідентатний

1030

 

1265–1292

 

328–343

 

 

 

1593–1635

 

 

 

71

 

 

 

Це є наслідком того, що при бідентатній координації карбо-

нат іона, різниця в кратності зв'язків С=Окінц. і С–О–Мn+ є значно більшою, ніж у випадку монодентатної координації. Аналогіч-

ний критерій є справедливим і для визначення характеру координації нітрат іонів.

Вище відмічалось, що утворення ковалентного зв'язку метал – аніон (ліганд) можна розглядати, як збільшення числа атомів у молекулі, яке приводить до збільшенням числа нормальних коливань (3N–6). Проте у випадку сполук металів з оксоаніонами додаткові коливання δ(МОS) і ν(М–О), як правило, не вдається спостерігати. Причиною цього є досить низька силова стала зв'язку М–О і досить велика маса атомів, унаслідок чого вказані коливання мають частоту меншу 400 см–1, тобто за межами робочої зони стандартних ІЧ спектрометрів. Ситуація змінюється, якщо до складу молекул входять легкі атоми гідрогену.

Так, наприклад, іони HPO24, H2PO4мають відповідно C3υ і C2υ

симетрію, тобто таку ж симетрію, як і сполуки металів з монодентатним і містковим типом координації (рис. 2.12). Тому ІЧ

спектри фрагмента PO4 у цих аніонах повністю відповідають

наведеній на рис. 2.13 схемі (табл. 2.13). Крім смуг коливання фосфат іона, в ІЧ спектрах гідрогенфосфатів можна спостерігати деформаційне коливання δРОН, частота якого дорівнює 1240 см–1, а також широке невелике за інтенсивністю коливання зв'язка О–Н в області близько 3000 см–1.

Таблиця 2.13. Частоти нормальних коливань фосфат іона, см–1

Іон (симетрія)

ν1(A1)

ν2(E)

ν3(Т2)

ν4(Т2)

PO34(Td )

1020

558

 

 

 

 

 

HPO42(C3υ )

964

390

1070; 870

535; 515

 

 

 

 

 

H2 PO4(C2υ )

1070

393; 360

1170; 940; 880

570; 535; 510

Частота деформаційного коливання δРОН дорівнює 1240 см–1.

72