22. Поняття, предмет та функції науки цп. Внесок радянських та українських цивілістів і розвиток науки цивільного права.

Наука цивільного права (цивілістика) - це галузь юридичної науки, яка вивчає приватні права, становлення і зміст цивільно-правових норм і закріплених ними інститутів та конструкцій, правила і практику тлумачення і застосування цих норм з метою виявлення перспектив і тенденцій розвитку інститутів цивільного права.

У найзагальнішому вигляді наука цивільного права - це вчення про цивільне право або цивільно-правову доктрину. Науку цивільного права не можна змішувати з однойменною галуззю права, сферою законодавства та учбовою дисципліною. На відміну від цивільного права як галузі права та учбової дисципліни, зміст цивілістики становлять не правові норми чи нормативні акти. Цивілістика являє собою систему знань - понять, положень і висновків про цивільно-правові явища. Ці знання систематизуються за основними розділами цивілістики, які не завжди співпадають із систематикою інститутів цивільного права та цивільного законодавства. У цьому контексті слід виділяти вчення про цивільне правовідношення, про правонаступництво в цивільному праві, про цивільно-правову відповідальність.

Предметом науки називається сукупність фактів і явиш, що виступають об'єктом її уваги, тобто те, що вивчається наукою.

Цивілістика має власний предмет, який є сукупністю цивільно-правових явищ. Цивілістика вивчає приватні права, становлення і зміст цивільно-правових норм і закріплених ними інститутів та конструкцій, правила і практику тлумачення і застосування цих норм з метою виявлення перспектив і тенденцій розвитку інститутів цивільного права.

Предмет цивілістики значно відрізняється від предмета цивільного права. Вироблені цивілістикою висновки ґрунтуються як на догматичному аналізі (тлумаченні) цивільно-правових норм, так і на використанні інших категорій і конструкцій, що дають можливість пояснювати наявні цивільно-правові явища певною мірою прогнозувати їх розвиток.

Тривалий час головним об'єктом наукової уваги української юриспруденції традиційно вважалися правові, а точніше - законодавчі норми, зміст і соціальні функції закріплених ними юридичних інститутів і конструкцій.

У сучасних умовах спостерігається тенденція до перенесення центру тяжіння вивчення на суб'єктивні приватні права, процеси їх здійснення і захисту. Подібні процеси притаманні і цивілістичній науці, яка рухається від переважного вивчення норм (права в об'єктивному значенні) до пріоритетного вивчення суб'єктивних приватних прав. Норми при цьому розглядаються лише як спосіб встановлення змісту цих прав, підстави їх виникнення і припинення.

до основних функцій належать: а) онтологічна; б) пізнавально-навчальна´, в) евристична, г) методологічна, д) виховна, е) прикладна, є) прогностична.

Онтологічна функція (від «онтологія» - вчення про буття, в якому вивчаються загальні основи, принципи буття, його структура і закономірності) простежується у розміщених відповідях на загальні питання цивільно-правової галузі (наприклад, про її предмет, генезис і розвиток, місце у системі права України, основні засади цивільно-правового регулювання відносин, основні галузеві поняття, наукові теорії і концепції стосовно цивільно-правових явищ тощо).

Пізнавально-навчальна функція близька до гносеологічної. Вона спрямована на вивчення цивільного права як науки, а тому має основоположне значення для вивчення цивільно-правових явищ.

Евристична функція (від грец.: heureka - «еврика», яке означає певне відкриття, виникнення нової ідеї) дослідження та вставлення певних нових явищ, процесів, закономірностей, вироблення нових поглядів.

Методологічна функція. Наука є передумовою і засобом вивчення цивільного права як фундаментальної правової дисципліни. На ній ґрунтується теоретична і логічна цілісність знань цивільного права в усіх його аспектах, у тому числі як права приватного: категорії, принципи, висновки, ідеї котрого мають значення основоположних для вивчення інших приватно-правових галузей (морського, житлового, сімейного, міжнародного приватного права тощо), а також для порівняльного аналізу публічно-правових галузей.

Прикладна функція випливає з того, що за своїм призначенням вона (наука) покликана надати певну кількість знань у комплексі з навичками та вмінням застосовувати останні.

Прогностична функція. На підставі вивчення закономірностей розвитку цивільного права, результатів наукових досліджень і актуальних проблем, які цивілістичною наукою досліджуються можливо робити висновки стосовно цивільно-правових явищ, якими вони повинні бути у перспективі розвитку.