- •3. Джерела вивчення іпс
- •4. Аборигени Австралії як джерело вивчення іпс
- •5. Синполітейне перв.Нас.Ам. Як джер. Вивч. Іпс
- •6. Синполітейне перв. Нас. Сибіру як джер. В. Іпс
- •7. Антропосфера. Соціосфера, техносфера, ноосфера
- •8.Місц.Особливості розвитку антропосфери та виникнення цивілізацій
- •11. Господарсько-культурні типи та історико-етнографічні спільності
- •12.Престижна економіка пізньопервісного сус-ва
- •13.Історичні типи етносів та етногенетичні процеси
- •14. Рушійні сили антропосоціогенезу
- •15. С,4245
- •16.Вогонь в житті первісного суспільства
- •17.Житлобудівництво первісної епохи. Соціальні функції жител та поселень
- •18. С.98-100
- •19. Привласнювальне господарство
- •20. Раннє відтворювальне господарство
- •21. 118
- •22. Криза палеолітичничного мисливського господарства та шляхи подолання
- •23. Неолітична революція (теорія г.Чайльда)
- •24.1,2 Поділи праці
- •25.Первісне людське стадо та прагромада палеоантропів.
- •26. Виникнення родової громади (виникнення екзогамії)
- •27.Виникнення та розвиток племені
- •28. Матріархат та патріархат
- •29. Структура суспільства ранньої та пізньої родової громади, організація управління
- •30. Виникнення грабіжницьких воєн. Військова демократія як зародок державної влади
- •31.Протоцивілізації в Україні
- •32.Прикладні знання первісного суспільства
- •33. Мистецтво палеоліту як джерело вивчення світогляду раннього первісного суспільства
- •34.Памятки духовної культури первісного суспільства на території України
- •35.Форми світогляду раннього первісного суспільства
- •36.Австралійські чурінги та їхні аналоги в археологічних джерелах
- •Гроти Кам’яної могили
- •Петрогліфи (наскельні зображення)
- •37. Світогляд розвинутого первісного суспільства. Культ вмираючого та воскресаючого бога
- •38. Курганний поховальний обряд як джерело вивчення світогляду стародавнього суспільства
- •40.Релікти та пережитки первісного суспільства в сучасності
15. С,4245
16.Вогонь в житті первісного суспільства
З ашелю-використання, мустьє-видобування.Функції: побутові, виробничі, соціальні, культові.
відкриття способу добування вогню стало прямим наслідком обробки каменів ще в ранньому палеоліті. Достовірно відомо використання вогню синантропів. Спочатку вогонь використовувався для створення диму проти надокучливих комах і тільки потім стародавні люди освоїли кулінарну функцію вогню: спочатку коптили їжу на диму, потім стали смажити на відкритому вогні і пекти в золі, вже в епоху неоліту (з винаходом керамічних судин) освоїли варення. Поряд з кулінарною функцією вогню була відкрита його опалювальна та освітлювальна функція (остання зажадала винаходи просмолених факелів). Вогонь як вогнище сприяв консолідації членів групи первісних людей (що часто набувало релігійне забарвлення) і зародженню у них уявлення про власність (фольклорні сюжети з «викраденням вогню»). Також в епоху неоліту вогонь став широко використовуватися для випалу глини, плавки металів і очищення місця під ріллю (підсічно-вогневе землеробство).
У первісному суспільстві використовували такі способи видобутку вогню:
Тертя. Цей спосіб полягав у терті твердого дерева про більш м'яке. Швидше, якщо твердий шматок терти в жолобки м'якого.
Свердління. Твердий гострий шматок дерева вводився в отвір в м'якому дереві і руками приводився в рух за допомогою обертання. Крім того, в отвір клали труть гнилого дерева, який швидко запалав. Ще швидше, якщо дерев'яний стрижень приводився в рух за допомогою тятиви лука.
Висікання. Б'ючи один про одного два камені, отримували іскри, які запалювали раніше підготовлений труть. Використовували в основному сірчаний колчедан, різного роду кварц, кремінь через їхню особливу твердості. Цей спосіб застосовувався аж до початку XX-го століття по всій Європі.
Через надзвичайно важливого значення вогню різні способи його добування винайшли ще первісні люди, що використали його для освітлення, зігрівання, приготування їжі, захисту від диких тварин і подачі умовних сигналів. Першим способом, очевидно, став метод отримання з довільного джерела нагрівання, такого як блискавка (хоча блискавки, враховуючи різні природні умови та погоду, ударяли в дерева досить рідко). Підвищувальна тертя, але малоефективна паличка, що обертається в шматку дерева, була замінена на трут, який робили з грибних наростів на дубі або ясені. У деяких районах для розпалювання вогню стали використовувати кремені, які при ударі один об одного висікали іскру. Потім з'явилося кресало. Традиційною формою підтримки вогню тоді і нині, при проходженні курсу виживання, був багаття.
+книга