Тема 8. Радянська Україна та перші кроки її дипломатичної діяльності на міжнародній арені.

Соціальна революція в Україні, проблема її співвідношення з національно-визвольними процесами. Боротьба за встановлення влади рад в регіоні.

Протидія австро-німецькій окупації. Утворення КП(б)У й визначення державного статусу УСРР.

Більшовики, Антанта і денікінщина. Консолідаційні тенденції в середовищі радянських республік. Утворення Воєнно-політичного союзу радянських республік. Успіхи і поразки 1919 р.

Зміцнення потенцій радянської влади на завершальному етапі громадянської війни в України. Підсумки революційної доби 1917 – 1920 рр. в Україні.

Тема 9. Українство і його міжнародні проблеми та пошук дипломатичних шляхів їх розв’язання в міжвоєнну добу.

Проблема статусу УСРР як суб’єкта міжнародного життя. Дипломатична активність Української СРР в 1921-1923 рр.

Вирішення проблеми чорноморських проток.

Процес утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік, роль і місце в ньому України. Прийняття Конституції СРСР, ліквідація республіканських наркоматів закордонних справ і передача їх функцій союзно-республіканському наркомату. Здійснення політики українізації та проблема територіальних меж України і її розв’язання радянським урядом. Міжнародна, дипломатична діяльність державного центру УНР в екзилі.

Український національно-визвольний рух в Польщі, Румунії та Чехословаччині в контексті міжнародного життя. Українське питання в дипломатичній практиці міжвоєнної Європи.

Тема 10. Дипломатична активність навколо українських проблем напередодні та в роки Другої світової війни.

Сутність українських проблем в контексті зростання міжнародного напруження кінця 30-х рр. Загострення політичної ситуації в Європі і боротьба українського націоналістичного руху проти Версальської системи. Актуалізація проблеми соборності українських земель. Україна в геополітичних планах гітлерівської Німеччини. Мюнхенська угода 1938 р. і надання автономії Карпатській Україні. Дипломатичне розігрування „української карти”. Радянсько-німецьке зближення і вирішення проблеми державної належності західноукраїнських земель (приєднання Західної Волині, Східної Галичини, Бессарабії й Північної Буковини до СРСР та УРСР).

Україна – арена воєнного протиборства з нацистською Німеччиною. Оцінка українсько-німецьких стосунків в роки окупації України. Діяльність ОУН-УПА. Дипломатичні зусилля навколо українсько-польських проблем.

Відновлення НКЗС УРСР і визначення його повноважень. Делегація УРСР на Установчій конференції ООН. Особливості діяльності України в міжнародному співтоваристві.

Тема 11. Повоєнна доба і місце в міжнародних процесах Української рср.

Українське питання на Ялтинській конференції 1945 р. Міжнародно-правове оформлення західних кордонів УРСР. Обмін населенням між Україною й сусідніми державами. Операція “Вісла”.

Співвідношення залежності й „автономності” вітчизняної дипломатії. Україна у зовнішньополітичних концепціях провідних західних держав. Конгрес США і українське питання. Закон США про поневолені нації. Роль української діаспори у приверненні уваги світової громадськості до становища історичної Батьківщини.

Проблема міжнародного визнання та розгортання двосторонніх відносин УРСР. Структура та основні напрямки діяльності МЗС УРСР 1946-1991 рр.

Особливості діяльності УРСР в ООН та її спеціалізованих установах за доби „холодної війни”. Функціонування Постійних представництв УРСР при ООН (Нью-Йорк), ЮНЕСКО (Париж), відділенні ООН в Женеві та при міжнародних організаціях у Відні. Участь УРСР у вирішенні проблем повоєнного устрою Європи на Паризькій мирній конференції 1946 р. та Дунайській конференції 1948 р.

Наростання тоталітарного тиску щодо України (зокрема, в ідеологічній сфері, науці і мистецтві), посилення централістських і русифікаторських тенденцій у політичному курсі керівництва СРСР. Причини поступового загострення українсько-російських суперечностей. Національно-дисидентський рух в Україні та його вплив на міжнаціональні, міждержавні відносини.

Визрівання в 60-80-х рр. передумов здобуття Україною незалежності, перетворення її на повноправного суб’єкта міжнародних відносин.

Горбачовська „перебудова” і активізація міжнародної діяльності УРСР.