- •2. Проектування технології виробництва молока
- •2.1 Розрахунок потреби в ремонтному молодняку
- •2.2 Розрахунок середньорічного поголів'я та структури стада
- •Розрахунок середньорічного поголів'я
- •Розрахунок середньорічного поголів'я та структури стада
- •Середньорічне поголів'я і структура стада
- •Рух поголів’я великої рогатої худоби на фермі
- •2.3 Розрахунок молочної продуктивності корів
- •Розрахунок молочної продуктивності по фазах лактації, при середньорічному надої 3300 кг молока на корову
- •Розрахунок товарності молока
- •2.4 Розрахунок потреби в кормах та посівних площах під кормові культури, організація годівлі тварин
- •Річні норми заготівлі кормів і їх структура для корів
- •Річні норми заготівлі кормів і їх структура для молодняку великої рогатої худоби
- •Річна потреба в кормах для великої рогатої худоби (з врахуванням страхфонду, ц)
- •Раціон дійної корови,
- •Раціон дійної корови,
- •Раціон дійної корови,
- •Раціон дійної корови,
- •Раціон дійної корови,
- •Раціон дійної корови,
- •Раціон дійної корови,
- •Раціон дійної корови,
- •Розрахунок площі посіву сільськогосподарських культур
- •Посівні площі, урожайність і виробництво кормів
- •2.5 Розрахунок потреби в скотомісцях, приміщеннях і засобах механізації
- •Потреба в приміщеннях
- •Механізація виробничих процесів
- •Доїльні установки
- •2.6. Розрахунок кількості персоналу з обслуговування тварин
- •Кількість персоналу
- •2.7 Розрахунок потреби в воді, підстилці, виходу гною, сечі
- •Розрахунок потреби у воді
- •Розрахунок виходу гною і сечі
- •Розрахунок потреби у підстилці
- •2.8 Первинна обробка молока
- •2.9 Економічне обґрунтування проектної технології
- •Економічна ефективність проектної технології
- •Висновки
2.7 Розрахунок потреби в воді, підстилці, виходу гною, сечі
Розрахунки потреби у воді, підстилці та виходу гною і сечі від тварин ферми проводимо з врахуванням середньорічного поголів’я та довідкових даних.
Таблиця 19
Розрахунок потреби у воді
Групи тварин |
Середньорічне поголів’я |
Норма на 1 голову за добу, л |
Загальна потреба на добу, л |
Корови |
160 |
100 |
16000 |
Нетелі |
27 |
60 |
1620 |
Молодняк |
81 |
30 |
2430 |
Теляти |
183 |
20 |
3660 |
Всього |
451 |
Х |
23710 |
Аналізуючи дану таблицю бачимо, що для ферми потрібно 23710 л води на добу при чому 16000 л з них витрачається коровам, 1620 – нетелям, 2430 – молодняку та 3660 л телятам.
Таблиця 20
Розрахунок виходу гною і сечі
Групи тварин |
Середньорічне поголів’я |
Добове виділення сечі на 1 голову, л |
Добове виділення гною на 1 голову, кг |
Загальний вихід сечі на добу, л |
Загальний вихід гною, кг |
Корови |
160 |
20 |
35 |
3200 |
5600 |
Нетелі |
27 |
7 |
20 |
189 |
540 |
Молодняк |
81 |
4 |
5 |
324 |
405 |
Телята |
183 |
2 |
15 |
366 |
2730 |
Всього |
451 |
Х |
Х |
4079 |
9275 |
З даної таблиці видно, що по нашій фермі загальний вихід сечі на добу становить - 4079 л, а вихід гною – 9275 кг на добу.
Площа гноєсховища .
Таблиця 21
Розрахунок потреби у підстилці
Групи тварин |
Середньорічне поголів’я |
Норма на 1 голову за добу, кг |
Загальна потреба на добу, кг |
Корови |
160 |
4 |
640 |
Нетелі |
27 |
4 |
108 |
Молодняк |
81 |
3 |
243 |
Телята |
183 |
3 |
549 |
Всього |
451 |
Х |
1540 |
З даної таблиці видно що для нашої ферми потрібно 1540 кг підстилки на добу з яких 640 кг використовується на підстилку коровам, 108 – нетелям, 243 – молодняку та 549 кг телятам.
2.8 Первинна обробка молока
Первинна обробка включає: очищення його від механічних домішок; охолодження; зберігання при низьких температурах; транспортування на переробні підприємства.
Первинну обробку молока в господарствах здійснюють в спеціальних приміщеннях – молочних.
Обладнання молочної розраховують виходячи з максимальної кількості молока, яке підлягатиме обробці.
Валовий надій 160×3300= 528 т;
Для того,щоб знайти щоденну кількість молока необхідно валовий надій поділити на 365 днів.
Знаючи щоденну кількість молока та кількість молока за одне доїння (можна підібрати для молочної відповідну холодильну установку.
Неохолоджене молоко швидко втрачає свої бактерицидні властивості і через 2 — 3 год починає скисати, тому відразу після доїння його охолоджують. З цією метою на фермерських молочарнях фляги занурюють у басейн з проточною водою з розрахунку 3 — 5 л на охолодження 1 кг молока. Крім того, використовують лід. Так, на 100 кг молока необхідно 10 — 12 кг, або на 1 т молока — 1,2 м3 льоду.
Значно швидше і до нижчої температури можна охолодити молоко за допомогою охолодників, ванн і танків. Охолодники працюють за принципом теплообміну між молоком та холодоагентом. Вони бувають зрошувальні й пластинчасті. Молоко в таких охолодниках стікає зверху, а вода надходить знизу вверх. Більш сучасними є пластинчасті охолодники, які можна використовувати за всіх способів доїння корів, але частіше їх умонтовують у лінію з центральним молокопроводом.
Для охолодження молока на фермі застосуємо холодильну установку МХУ-8С у комплексі з танком-охолодником ТО-2 місткістю 2 т.
Незалежно від способу доїння для охолодження молока застосовують ванни й танки, у міжстінковий простір яких надходить холодоагент (фреон) або холодоносій (льодова вода, розсіл).
Кращим способом транспортування є використання автомобільних молочних цистерн, наприклад АЦ-18, автомобіль ГАЗ-51А з місткістю 1800 л.