Висновки

У дисертації науково узагальнено та запропоновано новий підхід до розв’язання проблем теорії і практики бухгалтерського обліку через його розвиток у взаємозв’язку із сучасними економічними теоріями й концепціями та посиленням впливу галузевих чинників у функціонуванні глобальної економіки. Вирішується проблема обліково-інформаційного забезпечення виконання агарним сектором України провідної ролі в національній та світовій економіці, збереження та примноження унікального вітчизняного природо-ресурсного потенціалу. За результатами дослідження зроблено такі висновки:

1. Розвиток системи МСФЗ і побудованих на їх основі національних систем бухгалтерського обліку потребує науково-теоретичного посилення та має перспективу на принципах і під егідою ООН. Пріоритетними є концепції конвергенції та адаптування МСФЗ над їх імплементуванням. Зростання значення бухгалтерського обліку вбачається через забезпечення вимог сталого розвитку та потреб галузевої конкуренції. Україна з її науковим потенціалом і позиціюванням лідерства у світовій аграрній економіці здатна та зобов’язана розв’язувати проблеми бухгалтерської інформаційної системи.

2. Розв’язання проблем теорії та практики бухгалтерського обліку можливе у взаємозв’язку із сучасними економічними теоріями, концепціями й антикризовими програмами. За синергетичною теорією останнє потребує певних умов і стимулів. Такими стимулами визначено концепцію сталого розвитку, а умовами – інституціональне забезпечення. Реалізація цього передбачає: переорієнтацію ланцюга регулювання та стандартизації бухгалтерського обліку; формування основ нової парадигми та інституціональної теорії бухгалтерського обліку; розвиток інституціонального забезпечення національних систем бухгалтерського обліку.

3. Назрілим є наукове означення параметрів та основних положень нової парадигми бухгалтерського обліку економіки сталого (гармонійного) розвитку. Її ключовими особливостями визначено: еволюційність побудови; трирівневу структуру (загальний, галузевий та корпоративний рівні); поглиблене відображення процесів і явищ в різних типах економіки («живої», «індустріальної», «розумної»); формування нової методології оцінки; інформаційне забезпечення реалізації методу «Економічної таблиці» (затрати-випуск); узгодження у фінансовій звітності приватних та суспільних інтересів. Нова парадигма уточнює зміст облікових категорій та в першу чергу формує передумови розвитку бухгалтерського обліку через його галузеві сегменти.

4. Мотиваційною основою розбудови інституціональної теорії бухгалтерського обліку є подолання проблем змістовності бухгалтерських інформаційних систем та їх використання в управлінні. У глобальному світі нова теорія спрямована на вирішення проблем несприйнятності МСФЗ національними інституціональними середовищами, зміну вектору запитів на облікову інформацію від інститутів транснаціонального бізнесу на потреби інститутів сталого розвитку. Головними завданнями нової теорії є: мінімізація трансакційних витрат на одиницю продукції, подолання ефекту «асиметрії інформації»; визначення факторів, що формують вартість бізнесу в різних галузях економіки; розбудову галузевих і корпоративних рівнів системи та стандартів бухгалтерського обліку. Нова теорія вивчає системність і взаємозалежність усіх складових інституціонального забезпечення розвитку бухгалтерського обліку.

5. Класифікація та ієрархія складових інституційного забезпечення розвитку бухгалтерського обліку визначена такими щаблями: формальні інститути; регуляторні та контролюючі інститути; інститути забезпечення розвитку професії та неформальні інститути. Ця система взаємопов’язана й взаємозалежна, а визначальне значення для успіху реформ мають складові верхніх щаблів (неформальних інститутів і розвитку професії). Встановлено, що у вітчизняних програмних документах з розвитку бухгалтерського обліку проігноровано вищеозначені теоретико-методологічні доктрини, що й зумовило нездатність системи бухгалтерського обліку відстоювати національні економічні інтереси.

6. Існує помилкове переконання, що теорія бухгалтерського обліку є унітарною та не потребує розвитку через галузеві аспекти. Проте, в глобальній економіці конкуренція та розвиток проходить в галузевих площинах, а, відтак, від бухгалтерської системи вимагається більше специфічної інформації. Ігнорування останнього є причиною більшості проблем інформаційного забезпечення управління. Вирішення зазначених проблем потребує, насамперед, теоретичного обґрунтування місця та місії галузевого сегменту в обліковій системі.

Традиційне трирівневе визначення змісту облікової системи не відповідає потребам сьогодення та не націлює її на гідну місію та місце в управлінських системах глобального світу, держав, галузей, корпорацій. Сучасну систему бухгалтерського обліку розглянуто як п’ятирівневу. Привнесені до класичного змісту цього поняття регуляторний та інституціональний рівні визначають мотивацію розвитку бухгалтерських облікових систем, їх поділ за національними ознаками і галузевими підсистемами.

7. Базові теоретичні засади побудови бухгалтерського обліку в аграрній галузі економіки закладено у наукових доктринах теорії фізичної економії. Ця теорія є не тільки матір’ю економічної науки, а й родоначальницею сприйняття бухгалтерського обліку як інформаційної системи державного управління в цілому та галузевого зокрема. На доповнення до цього, в Україні існує вагомий науковий базис, що дозволяє посилити впливовість аграрного сегменту теорії та практики в розвитку національної та міжнародної системи бухгалтерського обліку.

8. В системі чинних МСФЗ вже існують кілька вузькоспеціалізованих стандартів, які в західних науково-професійних бухгалтерських виданнях означені як галузеві. Встановлено наявність галузевого підходу до побудови облікових систем у США та країнах СНД. Проте розвиток аграрного сегменту теорії бухгалтерського обліку стримується консервативністю наукових поглядів щодо його предмета й об’єктів. Уточнення цих понять розширює теоретичне підґрунтя розвитку бухгалтерського обліку перш за все галузевими інституційними запитами до нього.

Безспірним є домінування «живої» (біологічної) складової в предметі та об’єктах аграрного бухгалтерського обліку. Це домінування, доповнене специфічністю об’єктів обліку земель сільськогосподарського призначення, майнових і земельних відносин, спеціальних режимів оподаткування, бюджетної підтримки виробництва й не тільки, потребує формування окремої аграрної складової в теорії бухгалтерського обліку, розробки МСФЗ і П(С)БО другого (галузевого) рівня та першочергового прийняття відповідної Концепції.

9. Урядові програмні документи з розвитку вітчизняного бухгалтерського обліку (Програма та Стратегія) не можуть собою замінити необхідність запровадження Концепції, оскільки їх зміст і направленість не ґрунтуються на сучасних доктринах економічних теорій, не узгоджуються зі станом інституціонального забезпечення, не відповідають потребам національної економіки та вимогам чинного законодавства до такого роду документів. Існуючі наукові розробки теоретичних основ Концепції не мають цілісності, завершеності та практичної спрямованості.

Розроблена Концепція розвитку бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки України є завершеним програмним документом, відповідає вимогам чинного законодавства, сучасним економічним теоріям та стану вітчизняних інституцій. Концепція націлена на вирішення чотирьох основних груп завдань: розвитку формальних інституцій; розвитку регуляторних інституцій; методологічних і методичних завдань та завдань щодо розвитку професії бухгалтера.

10. Законодавчо-нормативні завдання Концепції (формальні інститути) передбачають: посилення функцій національного регуляторного органу з бухгалтерського обліку; відновлення впливу та відповідальності Мінагрополітики за формування та дотримання методології обліку в аграрному секторі економіки; забезпечення першочерговості побудови економічної роботи в державі за даними бухгалтерської звітності.

11. Реалізація методологічних завдань Концепції окреслена в напрямах посилення впливу на теорію обліку сучасних економічних теорій; аспектів прогнозування; організації діяльності суб’єктів методологічного впливу.

Методологія бухгалтерського обліку розглядається як організація суб’єктами методологічного впливу науково-професійної системи знань для вирішення та супроводження завдань, що ставляться перед бухгалтерським обліком практикою господарювання й розвитком економічних теорій. Методологія бухгалтерського обліку реалізується через організацію діяльності регуляторних інститутів. Доведено необхідність участі суб’єктів методологічного впливу аграрної галузі в регуляторних органах з бухгалтерського обліку держави та ООН.

12. Встановлено важливість розробки науково-професійними інститутами методик і методичних рекомендацій в ієрархії складових інституціонального забезпечення розвитку бухгалтерського обліку. Першочерговими завданнями цього спрямування визначено: формування єдиної по галузі облікової політики; регламентація ведення виробничого (управлінського) обліку; організація обліку за спрощеною системою для малих форм господарювання на селі.

13. Успішне позиціонування конкурентоздатності підприємства безпосередньо залежить від професійності його бухгалтерської служби. Стан «зрілості» інституту бухгалтерів є визначальним для успішного розвитку як системи бухгалтерського обліку, так і економіки галузі в цілому. Завданнями розвитку професії бухгалтера в аграрній галузі економіки України визначено формування галузевої професійної організації бухгалтерів та запровадження спеціалізованої професійної освіти на міжнародних принципах. Доведено необхідність реалізації завдань Концепції з розвитку професії бухгалтера на теоретичних основах інституціоналізму.

14. Наявність галузевого сегменту теорії, методології та практики бухгалтерського обліку засвідчують його галузеві стандарти. Стратегічними завданнями методологічного забезпечення побудови галузевих стандартів є: ідентифікація галузевих факторів вартості; визначення стандартних показників їх вимірювання; забезпечення зіставності звітності за цими показниками. Обґрунтовано концепцію поетапного запровадження галузевих стандартів бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки через розробку методологічних і методичних підходів щодо обліку специфічних для галузі об’єктів.

15. Першочерговими завданнями посилення методології обліку біологічних активів і сільськогосподарської продукції визначено: уточнення аналітичних об’єктів обліку; посилення ролі виробничого обліку; перегляд методологічних підходів щодо оцінки; обґрунтування доцільності застосування цих методологічних підходів для різних форм господарювання. Розроблено методику оцінки біологічних активів і сільськогосподарської продукції за справедливою вартістю, що включає: організаційні підходи; методики аналізу джерел інформації; порядок документального оформлення визначення справедливої вартості за об’єктами оцінки; алгоритми застосування методів визначення справедливої вартості; оформлення бухгалтерських записів і справ; розробку відповідних документів і регістрів.

16. Землі сільськогосподарського призначення потребують окремого балансового узагальнення як виключний і головний актив «живого» типу економіки. Першочерговими завданнями методології бухгалтерського обліку земель сільськогосподарського призначення визначено: розробку механізму постановки на баланс орендованих земель; розширення аналітичного обліку для запровадження системного контролю за збереженням і поліпшенням якісних властивостей ґрунту; розробку підходів та механізмів оцінки; розширення звітних показників.

17. Позиціонування лідерства України у світовій аграрній економіці вимагає належного облікового забезпечення та представлення у фінансовій звітності її потужного інтелектуального капіталу. Вдосконалення бухгалтерського обліку об’єктів права інтелектуальної власності (ОПІВ) передбачає розвиток методології ідентифікації ОПІВ, їх оцінки та амортизації з урахуванням галузевої специфіки.

18. Розвиток методології обліку державної підтримки сільгоспвиробництва обґрунтовано на основі трирівневої моделі побудови бухгалтерського обліку та вимог СОТ. Головними теоретико-методологічними принципами підготовки відповідного стандарту визначено: з’ясування впливу державної підтримки на фінансові результати діяльності та уніфікація об’єктів обліку і звітності.

19. Головними методологічними завданнями розвитку системи бухгалтерської звітності сільськогосподарських підприємств є: узгодження звітності окремих національних систем обліку; відображення у звітності специфіки фізичної та біологічної складової аграрної економіки; відображення виконання соціальної, продовольчої та енергетичної місії аграрного сектору і забезпечення відповідної підтримки з бюджету. На основі цього розроблено проект річного звіту сільськогосподарського підприємства та звіту-брошури корпоративного рівня.