- •Питання з історії України до державної атестації
- •Виникнення Київської Русі: гіпотези та дискусії.
- •Прийняття християнства на Русі та його історичне значення.
- •Розквіт та занепад Київської Русі.
- •Занепад Києва
- •Давньоруські князівства на теренах України та їх боротьба з кочівниками.
- •Галицько-Волинське князівство, його політичний та соціально-економічний розвиток. Данило Галицький.
- •Причини та наслідки приєднання українських земель до Великого князівства литовського.
- •Люблінська унія, причини та наслідки.
- •Наслідки Люблінської унії для України.
- •Виникнення козацтва в Україні.
- •Українська козацька держава: формування, система органів влади, тенденції розвитку.
- •Берестейська унія. Релігійне питання в Україні у XVI ст.
- •Запорізька Січ у XVI - на початку xvіi ст.
- •Розвиток національно визвольної боротьби в Україні наприкінці XVI – у першій третині xviі ст.
- •Українська національна революція середини xviі ст.: причини, характер, особливості.
- •Українсько-московська угода 1654р. Та наступні правові документи про союз України з Росією.
- •Гетьманування і.Мазепи. Проблема оцінки діяльності Мазепи в історичній літературі.
- •Ліквідація Запорізької Січі та подальша доля козацтва.
- •Приєднання та економічне освоєння Півдня України в кінці XVIII ст.
- •Культура України в другій половині XVII -XVIII ст.
- •Українське національне відродження у хіх ст.: характеристика основних етапів.
- •Український національний рух в 60-70 рр. Хіх ст. М. Драгоманов.
- •Українці в загальноросійському і польському революційно-визвольному русі хіх ст.
- •Соціально-економічний розвиток українських земель у хіх ст.
- •Суспільно-політичний та національний рух в Україні на початку хх ст. Виникнення українських політичних партій.
- •Столипінська аграрна реформа в Україні.
- •Історіографія, джерела та основні проблеми вивчення історії Української національно-демократичної революції 1917-1921 років.
- •Причини поразки та уроки Української національно-демократичної революції 1917-1921 років.
- •Національно-демократична революція у Східній Галичині. Зунр.
- •Нова економічна політика: причини, суть, особливості впровадження в усрр.
- •Радянська модернізація Україна у 1930-ті рр.
- •Особливості сталінського тоталітарного режиму в Україні у 1930-ті роки.
- •Український націонал-комунізм як історичне явище.
- •Урср у перші повоєнні роки. Ждановщина.
- •Хрущовська «відлига» й Україна. Шістдесятники.
- •Наростання кризових явищ в суспільно-політичному і духовному житті урср (друга половина 60-х – середина 80-их років хх століття).
- •Дисидентський рух в Україні.
- •Україна в умовах «перебудови»: шлях до незалежності.
- •Державне будівництво і формування громадянського суспільства в незалежній Україні.
- •Революція Гідності: причини, сутність, наслідки.
- •Українці за межами України: чисельність, розміщення, політичні, громадські організації й релігійні центри.
- •Предмет, методологічні засади української історіографії.
- •Основні напрями, школи, видатні представники української історіографії хіх – першої чверті ххi ст.
Українці за межами України: чисельність, розміщення, політичні, громадські організації й релігійні центри.
Багато українців проживають за межами україни їх можна розділити на східнута західну діаспору. Під східною діаспорою розуміють поселення українців у республіках колишнього Радянського Союзу та Азії, під західною – поселення українців у Європі, Америці, Австралії. Через різні обставини поза межами України опинились мільйони українців. Так, частина українців живе в межах етнічних українських територій, що тепер належать Польщі, Словаччині, Румунії, Молдові, Росії та Білорусі. Але значна частина українців опинилася за межами батьківщини в результаті еміграцій: політичної, економічної (трудової). Початок політичної еміграції був покладений в XVII–XVIII ст., а трудової – у XIX ст. На сьогодні поза межами української держави проживає близько 11 млн українців, із них у східній діаспорі – близько 8 млн Найчисленнішою є українська діаспора в Росії (за переписом 2002 р. - 2,94 млн осіб). Значна частина українців проживає в Казахстані – 900 тис. осіб та Молдові – 650 тис. осіб.Характерною рисою східної діаспори стала поступова асиміляція через відсутність українських шкіл та інших навчально-виховних закладів.
Близько 2,5 млн українців проживає за межами колишнього СРСР. Це Українців західної діаспори Вони і становлять серцевину українських громад. Найбільш організовані та активні громади західної діаспори зосереджені в Канаді (понад 950 тис. осіб), США (понад 730 тис. осіб), Польщі (понад 250 тис. осіб). Хоча українці становлять лише 3 % населення Канади, однак вони досягли значних успіхів у соціально-економічній, політичній та культурній сферах. Визнанням цього факту є обрання українців на найвищі державні посади. Центрами українства в Канаді є Едмонтон (тут працює Канадський інститут українських студій), Вінніпег, Торонто, де діють кафедри українознавства, перебуває осередок Всесвітнього конгресу вільних українців. У Бразилії (близько 360 тис. осіб) та Аргентині українці перебувають у більш складному економічному становищі. Одна з найкраще організованих громад - 35-тисячна громада в Австралії.
У західних країнах діють українські суботні та недільні школи, культурно- освітні установи, хори, ансамблі, танцювальні колективи. Функціонують політичні партії, громадські та молодіжні організації та об'єднання, організовується видавнича діяльність. Діють спеціальні дослідні установи (Мюнхен, Гарвард), факультети з викладанням української мови та історії при вищих навчальних закладах.
Проголошення 24 серпня 1991 р. Акта про незалежність України викликало не тільки радісне піднесення в середовищі української діаспори, але й зміцнило її надії на те, що цього разу справа розбудови самостійної демократичної української держави буде доведена до кінця. У всіх країнах, де проживають українці, цей акт відзначався як найбільше свято.
На окрему увагу заслуговує питання культурних зв'язків діаспори з Україною, які практично ніколи не припинялися. Зв'язок української діаспори з історичною батьківщиною здійснюється через товариство "Україна", різноманітні громадські й культурні організації. Помітну роль у зміцненні цих зв'язків відіграє часопис "Українська діаспора", що видається Інститутом соціології Національної академії наук України та редакцією Енциклопедії української'діаспори при НТІІІ (США). Важливого значення для взаємодії різних частин українського етносу набули Перший форум української діаспори (серпень 1990 р., Польща), Перший форум представників східної діаспори (січень 1992 р., Київ) та Всесвітній форум (серпень 1992 р., Київ). Від цього часу Всесвітні форуми стали регулярними.
Із метою координації зв'язків українського етносу в червні 1993 р. було створено Міністерство України у справах національностей та міграції (нині – Державний комітет). У розроблених цим відомством програмах значне місце відведено заходам, що мають сприяти участі української діаспори в суспільно- політичному житті України. Одним із таких кроків стало запровадження статусу закордонного українця. Попри вагому роль діаспори у створенні позитивного образу україни у світі і лобіювання її інтересів, ставлення української влади до неї було неоднозначним. Найбільш напруженими були відносини Української влади з діаспорою у період президентства В. Януковича. Діаспора жорстко критикувала його за проросійський курс і згортання демократичних процесів. Діаспора активно підтримала "революцію гідності" в Україні.