- •4. Охорона праці та навколишнього середовища
- •4.1 Аналіз умов праці на робочому місці
- •4.2 Захист від шкідливого впливу факторів виробничого середовища та трудового процесу
- •4.3 Електробезпека
- •4.3.1 Послідовність розрахунків
- •4.3.2 Перевірка виконання умов надійності та ефективності роботи занулення
- •4.4 Пожежна безпека
- •4.5 Охорона навколишнього середовища
4.3 Електробезпека
Персональна ЕОМ є однофазним споживачем електроенергії від трифазної чотирьох провідної мережі перемінного струму напругою 380/220В частотою 50 Гц з глухо заземленою нейтраллю.
ПУЭ передбачені такі заходи електробезпеки: експлуатаційні, конструктивні та схемно-конструктивні.
1. Експлуатаційні заходи. Необхідно дотримуватися правил безпеки при роботі з високою напругою і використовувати наступні запобіжні заходи: не підключати і не відключати з’єднання кабелів при увімкненні до мережі; технічне обслуговування та ремонтні роботи виконувати тільки при вимкненому живленні; встановлювати в приміщенні загальний вимикач для відключення електроустаткування.
2. Конструктивні заходи. ЕОМ відноситься до електроустановок напругою до 1000В закритого виконання, усі струмоведучі частини знаходяться в кожухах. Відповідно до ГОСТ 14255-69 вибираємо ступінь захисту оболонки від зіткнення персоналу зі струмоведучими частинами усередині захисного корпусу та від потрапляння води в корпус IP-44, де перша «4» – захист від твердих тіл, розміром більш 1,0мм, друга «4» – захист від бризгів води відповідно до ГОСТ 14254-96.
3. Схемно-конструктивною мірою безпеки застосовується занулення – навмисне з’єднання частин комп’ютера, що у випадку аварії можуть знаходитися під напругою, з нейтраллю ГОСТ 12.1.030-81*.
Занулення – це навмисне електричне з’єднання з нульовим захисним провідником металевих не струмоведучих частин електроустаткування, які можуть опинитися під напругою.
Занулення використовується в чотирипровідних трифазових мережах із заземленою нейтраллю напругою до 1000 В.
Вихідні дані для розрахунку відповідно до методичних вказівок
Р1=450 Вт – потужність однофазового споживача електроенергії;
Р2=12000 Вт – потужність усіх споживачів, які живляться від цього фазового провідника;
L1=58,3 м – довжина ділянки 1;
L2=120 м – довжина ділянки 2.
Uл – лінійна напруга; Uл=380 В;
Uф – фазова напруга; Uф=220 В;
Матеріал провідників – мідь;
Спосіб прокладки на 1-2 – металева труба-земля.
4.3.1 Послідовність розрахунків
Вибір запобіжника:
Визначення струму І1, що живить електроустановку (ЕУ) потужністю Р1, Вт:
(4.1)
Визначення пускового струму Іпуск ЕУ потужністю Р1, Вт:
(4.2)
де Кn – коефіцієнт кратності пускового струму;
Кт – коефіцієнт складності пуску, залежить від часу пуску;
Для ЕОМ: Кn =3; КТ = 2,5.
Вибір апарата захисту:
Номінальний струм, при якому спрацьовує апарат захисту, повинен перевищувати Іпуск, інакше апарат захисту буде спрацьовувати при кожному вмиканні електроустановки. Тому з таблиці технічних даних обираємо запобіжник з струмом більшим за Іпуск. Це ВПШ 6-11 з ІАЗном=3,15А.
Визначення струму короткого замикання фази на корпус ЕУ:
, А, (4.3)
де Zтр– повний опір трансформатора, Ом;
Zпфн – повний опір петлі фаза-нуль, Ом.
Визначення повного опору трансформатора:
Величина Zтр залежить від потужності трансформатора, конструктивного виконання, напруги і схеми з’єднання його обмоток (зіркою або трикутником).
Потужність трансформатора визначається за умовою
Nтр = 4·P2 = 4·12000 = 48 (кВт) (4.4)
По отриманій потужності з таблиці опору масляних трифазових трансформаторів обираємо відповідний повний опір Zтр=1,237 Ом.
Визначення повного опору петлі фаза–нуль:
Повний опір петлі фаза–нуль визначається за формулою
(Ом),(4.5)
де Rф, Rнз – активні опори фазового і нульового захисного провідників, відповідно, Ом;
Х – індуктивний опір петлі фаза–нуль, який визначається за формулою
Х =Х ф+ Хнз + Хвз, (Ом), (4.6)
де ХФ, Хнз внутрішні індуктивні опіри фазового і нульового провідників відповідно, Ом;
Хвз – зовнішній індуктивний опір, зумовлений взаємоіндукцією петлі фаза–нуль, Ом.
Для мідних та алюмінієвих провідників ХФ та Хнз порівняно малі, тому ними можна знехтувати.
Зовнішній індуктивний опір Хвз також незначний. Тоді
Zпфн = Rф+Rнз (4.7)
Таким чином формула (4.3) приймає вигляд
(4.8)
Визначення активного опіру фазового провідника:
=1,049+0,36=1,409 (Ом),(4.9)
де Rф1, Rф2 – опір фазового провідника на ділянках 1 та 2 відповідно, Ом.
Для провідників з кольорових металів
(4.10)
(4.11)
Перерізи фазових проводів визначаємо з таблиці тривалого допустимого струму для трижильних кабелів. Для ділянки 1 вибираємо переріз, який відповідає струму I1 – це мм2, для ділянки 2 – струму I2 - це мм2, де:
(А) (4.12)
Визначення опору нульового захисного провідника:
Згідно з ДНАОП 0.00-1.31-99 "Правила охорони праці при експлуатації ЕОМ" площа перерізу нульового робочого та нульового захисного провідників в груповій трипровідниковій мережі повинна бути не менше площі фазового провідника, тобто
Відповідно, Rнз = Rф.