Опіка і піклування

Опіка встановлюється над:

Піклування встановлюється над:

малолітніми особами, які позбавлені батьківського піклування

неповнолітніми особами, які позбавлені батьківського піклування

фізичними особами, які визнані судом недієздатними

громадянами, визнаними судом обмежено

дієздатними

особами, які за станом

здоров'я не можуть захищати свої права

Не може бути опікуном, піклувальником дитини особа, яка зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, особа, позбавлена батьківських прав, а також особа, інтереси якої суперечать інтересам дитини.

Дитина, над якою встановлено опіку або піклування, має право: на проживання в сім'ї опікуна або піклувальника, на піклування з його боку; на забезпечення їй умов для всебічного розвитку, освіти, виховання і на повагу до її людської гідності; на збереження права користування житлом, у якому вона проживала до встановлення опіки або піклування. У разі відсутності житла така дитина має право на його отримання відповідно до закону; на захист від зловживань з боку опікуна або піклувальника. Встановлення опіки та піклування не припиняє права дитини на аліменти, пенсії, інші соціальні виплати, а також на відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника.

Опікун, піклувальник зобов'язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти.

Він має право самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням думки дитини та рекомендацій органу опіки та піклування, а також вимагати повернення дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду.

Опікун, піклувальник не має права перешкоджати спілкуванню дитини з її батьками та іншими родичами, за винятком випадків, коли таке спілкування суперечить інтересам дитини. Обов'язки з опіки та піклування щодо дитини виконуються опікуном та піклувальником безоплатно.

Звільнення опікуна чи піклувальника від своїх обов’язків передбачається у випадках:

- коли немає підстав, що викликали їх встановлення;

- за особистим проханням опікуна чи піклувальника, викликаного поважними причинами;

- якщо опікун чи піклувальник не відповідає своєму призначенню або неналежним чином виконує свої обов’язки;

- зловживання правами і залишення підопічних дітей без нагляду і піклування;

- повернення підопічного на виховання батьків, усиновлення дитини внаслідок вступу неповнолітніх у шлюб;

- коли між опікуном, піклувальником та дитиною склалися стосунки, які перешкоджають здійсненню ними опіки, піклування.

Узагальнюючий блок (висновки з теми)

Основними джерелами сімейного права є Конституція України та Сімейний кодекс України, де на законодавчому рівні вперше визначено поняття сім'ї як первин­ного та основного осередку суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Держава захищає сімейні права та інтереси членів сім’ї. Умовами укладання шлюбу є взаємна згода осіб, які всту­пають у шлюб, і досягнення ними шлюбного віку. Шлюбний вік для жінки встановлю­ється у сімнадцять, а для чоловіка - у вісімнадцять років. Закон визначає обставини, що перешкоджають вступу до шлюбу, порядок припинення шлюбу. Всі члени сім’ї мають певні права та обов’язки. Підставою виникнення правовідносин між батьками і дітьми є походження дітей від них, засвідчене державним органом реєстрації актів цивільного стану в законному порядку. Правовідносини між подружжям виникають внаслідок вступу в шлюб. Закон регулює особисті і майнові відносини подружжя на основі принципу рівноправності чоловіка і жінки. Подружжя зобов'язані матеріально підтримувати один одного. Право на утримання має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги за умови, що інший із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Батьки зобов’язані утримувати своїх дітей до повноліття. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Якщо батьки ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини, жорстоко поводяться з дитиною, є хронічними алкоголіками або наркоманами тощо, то вони позбавляються судом батьківських прав.

Для виховання неповнолітніх, які залишилися без батьківського піклування, захисту законних прав та інтересів недієздатних, частково дієздатних і обмежено діє­здатних, а також для надання допомоги дієздатним особам, які за станом свого здоров'я не можуть самостійно здійснюва­ти свої права і виконувати обов'язки, встановлюються опіка і піклування.

Список літератури та нормативні акти

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України.-1996-№30.

2. Сімейний кодекс України. Затверджений Законом України від 10 січня 2002 року// Відомості Верховної Ради України.-2002.-№21-22.

3. Постанова Верховної Ради України “Про концепцію державної сімейної політики” від 17 вересня 1999 року// Юридичний вісник -1999. -№41.

4.Правознавство: Підручник / За редакцією В.В.Копейчикова .- К.: Юрінком інтер 2002.

5.Сімейне право України.: Навчальний посібник, / За редакцією О. В.Дзери. -К,1997.

Основні терміни теми

Сімейне право – сукупність норм права, які регулюють сімейні особисті немайнові та пов’язані з ними майнові відносини фізичних осіб, що виникають із шлюбу й належності до сім’ї.

Сім'я - особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Дитина - особа до досягнення нею повноліття.

Малолітня дитина - дитина у віці до чотирнадцяти років.

Неповнолітня дитина - дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Шлюб - сімейний союз жінки і чоловіка, зареєстрова­ний у державному органі реєс­трації актів цивільного стану.

Шлюбний договір – договір, яким регулюються майнові відносини між подружжям, визначаються їх майнові права та обов'язки, а також можуть бути визначені майнові права та обов'язки подружжя як батьків.

Фіктивний шлюб - шлюб укладений без наміру створити сім'ю і набути права та обов'язки подружжя.

Припинення шлюбу – припинення правовідносин між подружжям, які викликаються настанням певних юридичних актів.

Неукладений шлюб - шлюб, зареєстрований у відсутності нареченої і (або) на­реченого.

Спільне майно - майно, нажите подружжям під час шлюбу, крім речей індивідуального користування.

Усиновлення - прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи (дитини або, у виняткових випадках, повнолітньої особи) на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду.

Опіка – засіб (форма) охорони й захисту особистих і майнових прав та інтересів неповнолітніх, що не досягли 14 років і залишилися без батьківського піклування, а також повнолітніх осіб, яких суд визнав недієздатними внаслідок душевної хво­роби або недоумства.

Піклування - засіб (форма) охорони й захисту особистих і май­нових прав та інтересів неповнолітніх віком від 14 до 18 ро­ків, а також громадян, яких суд визнав обмежено дієздат­ними внаслідок зловживання спиртними напоями або нар­котичними речовинами, та осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно захищати свої права й виконувати свої обов'язки.

Умови недійсності шлюбу

З особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі

З особою, яка визнана недієздатною

За заявою певної особи, у таких випадках

За рішенням суду

Між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, братом та сестрою

Якщо шлюб був зареєстрований без вільної згоди чоловіка чи жінки

Якщо шлюб є фіктивним

Між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною; між двоюрідними братом та сестрою, тіткою, дядьком та племінником, племінницею

З особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не було надано прав на шлюб