- •Стаття 133. Зараження венеричною хворобою
- •Стаття 134. Незаконне проведення аборту
- •Стаття 135. Залишення в небезпеці
- •Стаття 136. Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані
- •Стаття 137. Неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей
- •Стаття 138. Незаконна лікувальна діяльність
- •Стаття 139. Ненадання допомоги хворому медичним працівником
- •Стаття 140. Неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником
- •Стаття 141. Порушення прав пацієнта
- •Стаття 142. Незаконне проведення дослідів над людиною
- •Стаття 143. Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини
- •Стаття 144. Насильницьке донорство
- •Стаття 145. Незаконне розголошення лікарської таємниці
- •Стаття 146. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини
- •Стаття 147. Захоплення заручників
- •Стаття 148. Підміна дитини
- •Стаття 149. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини
- •Стаття 150. Експлуатація дітей
- •Стаття 152. Зґвалтування
- •Стаття 153. Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом
- •Стаття 154. Примушування до вступу в статевий зв'язок
- •Стаття 155. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості
- •Стаття 156. Розбещення неповнолітніх
Стаття 142. Незаконне проведення дослідів над людиною
1. Основним безпосереднім об'єктом злочину є життя або здоров'я особи, його додатковим обов'язковим об'єктом - порядок проведення дослідів над людиною як складова порядку забезпечення здоров'я населення.
2. Об'єктивна сторона злочину характеризується: 1) діями у виді незаконного проведення медико-біологічних, психологічних або інших дослідів над людиною; 2) наслідками у виді створення небезпеки для її життя чи здоров'я; 3) причиновим зв'язком між вказаними діями і наслідками.
Дослід - це експеримент, спроба відтворити що-небудь нове, таке, чого раніше не існувало, з метою його випробування.
Відповідно до Конституції та інших законів України незаконними, зокрема, є: 1) медичні, наукові та інші досліди над хворими, ув'язненими, військовополоненими, а терапевтичні експерименти - над людьми, захворювання яких не має безпосереднього зв'язку з метою досліду; 2) будь-які досліди, які провадяться без вільної згоди людини та повної і об'єктивної поінформованості дієздатного пацієнта про стан його здоров'я, мету запропонованих дослідів, прогноз можливого розвитку захворювання, наявність ризику для життя та здоров'я. Якщо пацієнт не досяг 15-річного віку, визнаний судом недієздатним або за фізичним станом не може повідомити про своє рішення, досліди можливі лише за згодою його законних представників (про поняття законних представників див. коментар до ст. 141), а щодо особи віком від 15 до 18 років чи визнаної обмежено дієздатною - також і за її згодою; 3) будь-які досліди над людиною, що проводяться особами, які не мають на це права; 4) медико-біологічні досліди над людиною, які не відповідають сукупності таких умов: а) наявність суспільно корисної мети; б) наукова обґрунтованість; в) переваги їх можливого успіху над ризиком спричинення тяжких наслідків для здоров'я або життя (у ч. 3 ст. 42 зазначено, що ризик не визнається виправданим, якщо він завідомо створював загрозу для життя інших людей); г) гласність; д) проведення їх тільки в акредитованих закладах охорони здоров'я.
Поняття медико-біологічних і психологічних дослідів чинне законодавство України не містить і порядок їх проведення не визначає.
3. Суб'єкт злочину загальний. Зазвичай ним є лікар або службова особа закладу охорони здоров'я чи наукового закладу, особа, яка здійснює медичну практику в галузі народної чи нетрадиційної медицини із застосуванням, наприклад, гіпнозу чи інших подібних методів тощо.
4. З суб'єктивної сторони злочин характеризується прямим умислом. Ставлення до наслідків у виді тривалого розладу здоров'я потерпілого (ч. 2 ст. 142) може характеризуватися тільки необережністю. Наявність умисного ставлення до таких наслідків трансформує цей злочин в інший, передбачений, зокрема, статтями 122, 125 або 121.
5. Кваліфікованими видами злочину є вчинення його: 1) щодо неповнолітнього; 2) щодо двох або більше осіб; 3) шляхом примушування або обману, а так само 4) спричинення ним тривалого розладу здоров'я потерпілого.