Тема 1.5 Тестування вкладених циклів

Завдання: законспектувати тему до зошита у вигляді відповідей на контрольні запитання, що містяться в кінці теми.

Вкладені цикли

Зі збільшенням рівня вкладеності циклів кількість можливих шляхів різко зростає. Це приводить до нереалізованої кількості тестів. Для скорочення кількості тестів застосовується спеціальна методика, у якій використаються такі поняття, як об’ємний і вкладений цикли (мал. 1.4).

Мал. 1.4. Об’ємний і вкладений цикли

Порядок тестування вкладених циклів ілюструє мал. 1.5.

Мал. 1.4. Кроки тестування вкладених циклів

Кроки тестування.

1.Вибирається самий внутрішній цикл. Встановлюються мінімальні значення параметрів всіх інших циклів.

2.Для внутрішнього циклу проводяться тести простого циклу. Додаються тести для виключених значень і значень, що виходять за межі робочого діапазону.

3.Переходять у наступний один по одному об’ємний цикл. Виконують його тестування. При цьому зберігаються мінімальні значення параметрів для всіх зовнішніх (об’ємних) циклів і типові значення для всіх вкладених циклів.

4. Робота триває доти, поки не будуть протестовані всі цикли.

Об'єднані цикли

Якщо кожний із циклів незалежний від інших, то використається техніка тестування простих циклів. При наявності залежності (наприклад, кінцеве значення лічильника першого циклу використається як початкове значення лічильника другого циклу) використається методика для вкладених циклів.

Неструктуровані цикли

Неструктуровані цикли тестуванню не підлягають. Цей тип циклів повинен бути перероблений за допомогою структурованих програмних конструкцій.

Контрольні запитання:

1. Які кроки тестування вкладених циклів?

2. Які особливості тестування об’єднаних циклів?

3. Як тестуються неструктуровані цикли.

Розділ 2 функціональне тестування програмного забезпечення

Тема 2.1 Спосіб тестування діаграм причин-наслідків

Завдання: законспектувати тему до зошита у вигляді відповідей на контрольні запитання, що містяться в кінці теми.

Діаграми причинно-наслідкових зв'язків - спосіб проектування тестових варіантів, що забезпечує формальний запис логічних умов і відповідних дій. Використається автоматний підхід до рішення завдання.

Кроки способу:

1)для кожного модуля перераховуються причини (умови введення або класи еквівалентності умов введення) і наслідки (дії або умови виводу). Кожній причині й наслідку привласнюється свій ідентифікатор;

2) розробляється граф причинно-наслідкових зв'язків;

3) граф перетвориться в таблицю рішень;

4) стовпці таблиці рішень перетворяться в тестові варіанти.

Зобразимо базові символи для запису графів причин і наслідків (cause-effect graphs).

Зробимо попередні зауваження:

1) причини будемо позначати символами сi, а наслідку — символами еi;

2)кожний вузол графа може перебувати в стані 0 або 1 (0 — стан відсутній, 1 — стан присутній).

Функція тотожність (мал. 2.1) установлює, що якщо значення с1 є 1, то й значення е1 є 1; у противному випадку значення е1 є 0.

Мал. 2.1 Функція тотожність

Функція не (мал. 2.2) встановлює, що якщо значення с1 є 1, то значення e1 є 0; у противному випадку значення е1 є 1.

Мал. 2.2. Функція не

Функція або (мал. 2.3) встановлює, що якщо с1 або с2 є 1, то е1 є 1, у противному випадку e1 є 0.

Мал. 2.3 Функція або

Функція і (мал. 2.4) встановлює, що якщо й с1 і с2 є 1, то е1 є 1, у противному випадку е1 є 0.

Часто певні комбінації причин неможливі через синтаксичні або зовнішні обмеження. Використаються перераховані нижче позначення обмежень.

Мал. 2.4 Функція і

Обмеження Е (виключає, Exclusive, мал. 2.5) встановлює, що Е повинне бути істинним, якщо хоча б одна із причин — а або b — приймає значення 1 (а і b не можуть приймати значення 1 одночасно).

Мал. 2.5. Обмеження Е (виключає, Exclusive)

Обмеження I (включає, Inclusive, мал. 2.6) встановлює, що принаймні одна з величин, а, b, або с, завжди повинна бути рівної 1 (а, b і с не можуть приймати значення 0 одночасно).

Мал. 2.6. Обмеження I (включає, Inclusive)

Обмеження О (одне й тільки одне, Only one, мал. 2.7) встановлює, що одна й тільки одна з величин а або b повинна дорівнювати 1.

Мал. 2.7. Обмеження О (одне й тільки одне, Only one)

Обмеження R (вимагає, Requires, мал. 2.8) встановлює, що якщо а приймає значення 1, то й b повинна приймати значення 1 (не можна, щоб а було рівне 1, a b - 0).

Мал. 2.8. Обмеження R (вимагає, Requires)

Часто виникає необхідність в обмеженнях для наслідків. Обмеження М (приховує, Masks, мал. 2.9) встановлює, що якщо наслідок а має значення 1, то наслідок b повинне прийняти значення 0.

Мал. 2.9. Обмеження М (приховує, Masks)

Контрольні запитання:

1. Дайте визначення діаграм причин – наслідків.

2. Які кроки побудови діаграм причин-наслідків?

3. Які обмеження використовуютьс при побудові діаграм причин – наслідків?