Мито та порядок стягнення
Мито є непрямим податком, що стягується з товарів, які переміщуються через митний кордон України, тобто ввозяться, вивозяться чи прямують транзитом. Платниками мита є будь-які юридичні або фізичні особи, котрі здійснюють переміщення через митний кордон України товарів або інших предметів, що підлягають оподаткуванню згідно з чинним законодавством. Об’єктом оподаткування є митна вартість товарів або інших предметів, які переміщаються через митний кордон України, або їх кількісні показники. Для визначення митної вартості валюта контракту перераховується у національну валюту України за курсом Національного банку України, що діє на день подання митної декларації. При встановленні митної вартості до неї включаються ціна товару, зазначена в рахунках-фактурах, а також витрати на транспортування (навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування) до пункту перетинання митного кордону, комісійні, брокерські послуги тощо. За явної невідповідності заявленої митної вартості реальним цінам її величину встановлюють митні органи, виходячи з цін на ідентичні товари чи інші предмети, що діють у провідних країнах-експортерах зазначених товарів. Запроваджено два види ставок, за якими обчислюється сума мита, що підлягає сплаті до бюджету: у процентах до митної вартості товарів; у встановленому грошовому виразі на одиницю товару.
Податок на прибуток
Об’єкт оподаткування: прибуток, який визнач. шляхом зменшення суми валового доходу зв. періоду на суму валових витрат та АВ. Суб’єкт оподаткування: фізичні і юридичні особи (резиденти та нерезиденти).
Ставка податку: 25%. Податок сплачується до бюджету не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом.
Оподаткування малого підприємництва
Для суб’єктів малого було запроваджено спрощену систему оподаткування, обліку та звітності підприємництва: фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, і кількість осіб, які перебувають у трудових відносинах з такою особою, включаючи членів її сім’ї, за рік не перевищує 10 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не перевищує 500 тис. грн.; юридичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не перевищує 1 млн грн. Існують особливості у нарахуванні і сплаті єдиного податку для юридичних і фізичних осіб. Ставка єдиного податку для суб’єктів підприємницької діяльності — юридичних осіб встановлюється в розмірі 6% обсягів виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), якщо сплачують ПДВ, і 10%, якщо не сплачують ПДВ.
Збори та цільові відрахування
До основних цільових зборів відносяться наступні:
Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування ставка-32% від об’єкта оподаткування. Для підприємств, де працюють інваліди, ставку збору диференційовано. На заробітну плату інвалідів збір нараховується у розмірі 4%. Збір на обов’язкове соціальне страхування.
У складі загального нормативу 1,5% становить збір на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття. Внески до Державного інноваційного фонду. Для формування вказаного фонду підприємства, об’єднання, організації здійснюють спеціальні відрахування у розмірі 1% від обсягу реалізації продукції (робіт, послуг) за вирахуванням ПДВ і акцизного збору. Відрахування на фінансування дорожнього господарства; Відрахування коштів підприємств і організацій; Збір від продажу паливно-мастильних матеріалів; Відрахування доходів від експлуатації автомобільного транспорту.