1.3 Стратиграфія

На Косівському родовищі свердловинами розкриті породи мезозою (юра і верхня крейда); кайнозою (баденій і сармат неогену та четвертинні відклади).

Юрські відклади

Юрські відклади на родовищі розкриті свердловиною 45 на глибині 1480 м. Відклади представлені доломітами світлосірими , дрібно і крупно- кристалічними з багаточисленними тріщинами, які заповнені білим ангідритом. Також зустрічаються прошарки тонкозернистих пісковиків, алевролітів, глинистих сланців і мергелів. Відклади відносяться до Рава-Руської і нижнівської світ верхньої юри.

Крейдяні відклади

Крейдяні відклади на родовищі розкриті багатьма свердловинами. По аналогії з сусідніми площами крейдяні відклади представлені сеноманським , туронським і сенонським ярусами.

Сеноманські відклади

Залягають на розмитій поверхні юрського комплексу і представлені пісковиками середньо- і дрібнозернистими з прошарками аргілітів. Товщина ярусу досягає 35 м.

Туронський ярус представлений сірими глинистими сланцями з прошарками краплистого пісковика і чорних кременів.

Сенон представлений світлосірими, мергелистими ,тріщинуватими вапняками. Зустрічаються прошарки глинистих сланців і пісковиків, сильно вапняковистих. Загальна товщина крейдяних відкладів складає біля 100 м.

Кайнозойська система

Неогенові відклади

Неоген на родовищі, як і в усій Зовнішній зоні, залягає на розмитій поверхні мезозою. Відклади представлені карпатським, баденським і сарматським ярусами міоцену.

Карпатський ярус

Карпатський ярус незгідно залягає на розмитій поверхні верхньої крейди. В підошві ярусу залягають сильно зцементовані пісковики з уламками чорних вапняків і гальки, а також кремнистого пісковика, за загальною товщиною до 8 м. Вище по розрізу залягають глауконітові пісковики, дрібнозернисті , пористі, слабозцементовані, товщиною 10-15м . Вище залягають форамініферові вапняки, майже білі, дрібнокристалічні , міцні, тріщинуваті з прошарками пісковиків, зцементованих кальцитом. Зустрічаються прошарки мергелів і вапняковистих глин.

Баденський ярус

Баденський ярус представлений трьома відділами - нижнім, середнім і верхнім.

Нижній баденій

Нижньому баденію відповідають відклади баранівських верств. Літологічне відклади представлені форамініферовими вапняками білого кольору, дрібнокристалічними, міцними, тріщинуватими з прошарками (до 20 см) пісковиків світлосірих, дрібнозернистих, щільних. Зустрічаються прошарки вулканічного туфу, мергелів і вапняковистих глин.

Середній баденій

Середній баденій представлений тираською світою (гіпсо-ангідритовий горизонт). Світа літологічне представлена ангідритами сіробілими, щільними, дрібнокристалічними з тонкими прошарками глинистих сланців, щільних, слюдистих, з включеннями гіпсу. В нижній частині світи кількість гіпсу збільшується. Товщина горизонту коливається в межах 30-70 м.

Верхній баденій

Верхній баденій представлений косівською світою. Літологічне світа представлена однорідною піщано-глинистою товщиною. Нижня частина світи більш піщаниста. Пісковики сірі, різнозернисті, глинисті, слюдисті, вяпняковисті, з різним ступенем цементації. Глини сірі, піскуваті, слюдисті, вапняковисті, щільні, шаруваті. Зрідка зустрічаються обвуглені рослинні рештки і тонкі лінзи бурого вугілля. В роботі [ 1. ] в товщі світи виділяються до 11 піщано-глинистих горизонтів. Товщина горизонтів коливається до 40-60 м. В найбільш підвищених місцях покрівлі середнього баденію товщина горизонтів скорочується , а нижні горизонти випадають з розрізу. Інтерпретація авторами даного проекту дорозробки геолого-промислових матеріалів, включаючи і результати розробки родовища, дозволила провести уточнення продуктивного розрізу. В розрізі виділені до 11 лінзоподібних покладів, з них в І горизонті - З, в II горизонті -2, в IV і VI горизонтах - по одному і в V горизонті - 4 (гр.дод. 4 і 5).

Загальна товщина світи 800-900 м.

Сарматський ярус

На розмитій поверхні верхнього баденію залягають відклади сарматського ярусу. Літологічне відклади представлені перешаруванням пісковиків сірих, дрібнозернистих, слюдистих, глинистих, вапняковистих і сірих піщанистих глин. В нижній частині розрізу зустрічається дрібна галька, а також обвуглені рослинні рештки. Серед відкладів сармату виділяється до 8 піщано-глинистих горизонтів. Окремі горизонти по площі фаціально мінливі і часто пісковики заміщаються глинами. Верхні горизонти - 4, 3, 2 і 1 відрізняються більшим вмістом глин, а прошарки пісковиків стають менш потужними. Загальна товщина сарматських відкладів коливається від 110 до 250 м і збільшується в сторону Карпат. На північний схід сарматські відклади поступово розмиваються і вже в 6 км від родовища на поверхню виходять відклади верхнього баденію. В цьому ж напрямку проходить фаціальне заміщення пісковиків глинами.