- •Тема 2: Утворення та розвиток Київської Русі.
- •1. Походження, розселення та устрій східних слов’ян
- •2.Головні тенденції політичного та соціального розвитку Давньоруської держави
- •Основні групи залежного населення Київської Русі
- •Історичне значення Київської Русі.
- •3. Перші Київські князі їх зовнішня та внутрішня політика.
- •Київська держава за правління князя Олега (882—912 рр.)
- •Значення діяльності
- •Київська держава за правління князя Ігоря (912—945 рр.)
- •Київська Русь за князювання Ольги
- •Особливості політики
- •Князювання Святослава (964—972 рр.) Особливості політики
- •Політика князя Володимира
- •Значення прийняття християнства для розвитку Київської Русі
- •Князювання Ярослава Мудрого (1019-1054 рр.) Особливості політики
- •Які ж причини зумовили роздробленість Київської Русі?
- •4. Монгольська навала на українські землі.
- •Монгольська навала
- •Золотоординське панування на руських землях
Князювання Ярослава Мудрого (1019-1054 рр.) Особливості політики
Внутрішня |
|
Докладав чимало зусиль для відновлення централізованої держави, яка послабилася під час міжусобної боротьби між синами Володимира Великого |
|
Продовжив боротьбу з нападами печенігів |
|
Сприяв створенню нових і розбудові існуючих міст. |
|
Остаточно ліквідував місцевий сепаратизм, означив територію і кордони держави, удосконалив державний апарат |
|
Створив перше писане зведення законів Київської Русі, що одержало назву «Найдавніша правда» або «Правда Ярослава» Сприяв утвердженню християнства. Здійснив спробу позбутися залежності руської церкви від константинопольського патріарха. 1051 р. без згоди патріарха собор руських єпископів обрав першого митрополита з русичів Ілларіона |
|
Піклувався про розвиток культури: виникнення шкіл, виготовлення книжок, ведення літописання, заснування першої бібліотеки при Софійському соборі |
|
Зовнішня |
|
Завершив боротьбу з Польщею. 1030 р. відвоював у поляків Белз, а наступного року всю Червону Русь |
|
Розширив кордони на північному заході, приєднавши землі угро-фінських племен (чудь, водь, жора, та ін.) |
|
Підтримував дружні відносини з Візантією, надсилав руські дружини на допомогу візантійцям. |
|
Проте 1043 р. спалахнула русько-візантійська війна, спричинена зміною ставлення до Русі нового візантійського імператора Константина Мономаха. Завершилася і046 р. примиренням візантійців з русичами і підписанням мирної угоди |
|
Підтримував постійні дипломатичні відносини з Німеччиною. У 1030-1031 і 1040-1043 рр. здійснив обмін посольствами. Русь розглядала Німеччину як найкращого з усіх можливих союзників у боротьбі з Візантією Подальший розвиток «шлюбної дипломатії» — укладання вигідних міждержавних союзів через династичні шлюби |
|
Значення діяльності |
|
Київська Русь досягла вершини свого розквіту, ставши в один ряд з Візантією і Німеччиною — найрозвиненішими тогочасними країнами Сприяв посиленню єдності та централізації Київської держави, її європеїзації |
|
ІІІ період
Період феодальних усобиць, які розгортаються після смертіЯрослава Мудрого. Найбільш відомі князі - Володимир Мономах (1113-1125 рр.) Мстислав (1125-1132 рр.)
Це період поступового політичного ослаблення Київської Русі. Вступивши в смугу феодальних усобиць, Русь фактично розпалася на окремі князівства.
Онук Ярослава Мудрого - Володимир Мономах, зайнявши великокняжий престол, припинив усобиці і об'єднав 3/4 території Русі, відродив її престиж. Володимир Мономах здійснив успішні походи проти половців, які зайняли місце печенігів, і зупинив їх натиск на Русь.
Талановитий та досвідчений політик, Володимир Мономах зумів тримати удільних князів у покорі, ліквідувати гостроту соціальних суперечностей у суспільстві
Син Володимира Мономаха - Мстислав- продовжував централістичну політику батька, та після його смерті Русь вступає в смугу роздробленості.
Володимир ІІ Всеволодович Мономах правив у Києві в 1113-1125 рр. Володимир народився за рік до смері свого діда Ярослава Мудрого. Він був сином наулюбленішого сина Всеволода Ярославовича. Мати Володимира була дочкою візантійського імператора Константина ІХ Мономаха На імя Марія ( саме від родового імені матері його прозвали Мономахом). Шістнадцять років правив Володимир Черніговом (1078 – 1094) Це час розквіту Чернігівської землі, саме сюди він привіз свою молоду дружину – Гіту, дочку англійського короля Гарольда. Переяслівський період життя князя ( 1094 -1113) характеризується постійною боротьбою з половцями. У 60 – річному віці Володимир став князем київським. Дванадцать років сидів він на київському пристолі. Це були роки миру і спокою. За Мономаха київська влада знову зміцніла. Він був письменником свого часу. Його перу належить знамените «Повчання дітям», що вірізняється високим літературним достоїнством. Він провів 25 походів проти половців і змусив їх припинити напади на Русь. В Новгород, який першим почав виявляти сепаратистські тенденції, Володимир призначив правити свого старшого сина Мстислава, решта князів змушені були визнати зверхність Володимира Мономаха. Така політика була продовжена сином Володимира Мономаха Мстиславом І Великим (1125-1132).
Та після його смерті Русь вступає в смугу роздробленості.