4.3. Інші види тілесних ушкоджень за кк України: особливості окремих юсз

Звернути увагу:

а) ЮСЗ, передбачені в ст. 123, 124 КК, за своїм кримінально-правовим змістом є привілейованими по відношеню до ЮСЗ, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК;

б) передбачені на рівні ч. 2 ст. 122 КК кваліфікуючі ознаки „вчинення злочину з метою залякування потерпілого чи його родичів” та „вчинення злочину з метою примусу до певних дій” у багатьох випадках можуть зумовлювати необхідність кваліфікації дій особи за сукупністю злочинів, ЮСЗ яких передбачені ч. 2 ст. 122 КК та статею ОЧ КК, яка передбачає відповідальність за складений злочин, „фрагментом” якого є умисне СТТУ (причина такої кваліфікації – зміна у співвідношені санкції; детальніше про це див. нижче).

Очевидно некоректно розглядати ЮСЗ, передбачені у ст. 125 КК, як основний і кваліфікований. Видається, що у ст. 125 КК передбачено два ЮСЗ, що позначають якісно різні прояви суспільно небезпечної поведінки.

4.4. Загальні правила кваліфікації випадків спричинення тілесних ушкоджень

1. „Базові” правила кваліфікації заподіяння тілесних ушкоджень:

а) якщо діяння особи спричинило потерпілому лише фізичний біль інкримінувати суб’єкту у подібних випадках певне ТУ неможливо, окрім ситуацій, коли суб’єкт діяв з умислом спричинити ТУ відповідного ступеня тяжкості (подібні ситуації мають кваліфікуватися як замах на заподіяння відповідного виду ТУ);

б) якщо в ході замаху на спричинення більш тяжкого ТУ, потерпілому було завдано менш тяжке ТУ, дії винного мають кваліфікуватись лише як замах на більш тяжкий злочин;

в) якщо винний одним діянням завдає тілесні ушкодження одного ступеня тяжкості декільком особам, його дії повинні оцінюватись як одиничний злочину;

г) якщо винний одним діянням завдає тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості декільком потерпілим, його дії повинні кваліфікуватись за сукупністю злочинів (у даному разі має місце ідеальна сукупність злочинів).

2. У випадках, коли заподіяння тілесних ушкоджень є „фрагментом” складеного злочину, кваліфікація дій суб’єкта має здійснюватись за правилами подолання конкуренції „частини” та „цілого”.

Показниками того, що відповідні ЮСЗ охоплюють спричинення ТУ, можуть бути, наприклад, такі ознаки:

- „насильство, що є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого” – охоплює спричинення умисних ЛТУ, що спричинили розлад здоров’я, СТТУ та ТТУ (наприклад, ч. 1 ст. 187 КК);

- „насильство, що є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого” – охоплює спричинення умисних ЛТУ без розладу здоров’я (наприклад, ч. 2 ст. 186 КК);

- „фізичне насильство” – охоплює будь-які варіанти спричинення умисних ТУ (наприклад, ч. 1 ст. 152 КК);

- „насильство” – охоплює будь-які варіанти спричинення умисних ТУ (наприклад, ч. 2 ст. 365 КК);

Звернути увагу:

а) усі вище перераховані ознаки охоплюють лише спричинення умисних ТУ. Це пояснюється тим, що в теорії кримінального права насильницькими визнються злочини, які спрямовані проти тілесної недоторканості особи, тобто вони можуть вчинятися виключно з умисною формою вини;

б) коли певні різновиди ТУ охоплюються іншими ознаками складу злочину, зміст вищеперерахованих ознак звужується (наприклад, на рівні ст.ст. 152 і 365 КК спричинення потерпілому умисного ТТУ охоплюється ознаками “особливо тяжкі наслідки” та “тяжкі наслідки”)

- „тяжкі наслідки” – в основній більшості випадків ця ознака охоплює ТТУ, а в окремих ЮСЗ (наприклад, ч. 3 ст. 365 КК) й умисні СТТУ, завдані кільком особам та ЛТУ, завдані багатьом особам;

- не виключено, що окремі різновиди ТУ можуть охоплюватись ознакою “істотна шкода”. (зокрема, на рівні ЮСЗ, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК, ця ознака може охоплювати необережне легке або середньої тяжкості ТУ).

- в окремих випадках заподіяння певних ТУ може бути „заховане” у більш загальних за своїм змістом юридичних конструкціях. Наприклад, у ч. 3 ст. 262, ч. 3 ст. 308 КК характеристика “розбій з метою викрадення..” охоплює насильство, що є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, а відтак і спричинення певних ТУ потерпілому;

- в значній кількості випадків ТУ „фіксується” на рівні відповідного ЮСЗ за допомогою ознак, що прямо вказують на них (наприклад, ч. 2 ст. 406 КК)

3. Особливості кваліфікації випадків, коли ТУ, спричинені умисно, призводять до більш небезпечної шкоди здоров’ю людини, спричиненої необережно:

а) якщо на рівні відповідної статті ОЧ КК не передбачено характеристик, які дозволяли б охопити і основний, і похідний наслідки діяння, скоєне кваліфікується за сукупністю злочинів. Наприклад, якщо внаслідок спричиненого суб’єктом умисного СТТУ настала смерть потрепілого, до якої він ставився необережно, його дії кваліфікуються за ч. 1 ст. 122; ч. 1 ст. 119 КК;

б) якщо ж відповідні формулювання закону дозволяють охопити і первинний, і похідний наслідки, скоєне оцінюється як одиничний злочин. Наприклад, спричинення умисного ТТУ, що потягло смерть з необережності, кваліфікується за ч. 2 ст. 121 КК, а спричинення в ході зґвалтування умисного СТТУ, яке потягло за собою смерть з необережності, - за ч. 4 ст. 152 КК.