543_Козацьке зичаєво право-Реферат.
У судовій практиці козаків існував єдиний процес розгляду як кримінальних, так і цивільних справ. За докази в судовому процесі правили визнання сторін, покази свідків, різні письмові документи (наприклад, розписки в одержанні грошей чи майна тощо). Судовий процес був усним. Розгляд справи починався з умовляння злочинця покаятись у вчиненому злочині, відмовитися від поганих справ і добре поводитися. Наприклад, викрадачів худоби у татар прощали, якщо вони давали присягу в церкві, що відмовляються від вчинення поганих справ. У разі відмови давати покази обвинуваченого допитували під тортурами. Мали місце катування не лише в січовій, а й у паланкових в'язницях. Під час допиту військовий писар вів протокол. Коли злочинець визнавав свою провину, старшина на сходці виносила вирок, який відразу ж виконувався тут же, на місці злочину, або на ярмарку біля ганебного стовпа чи шибениці.
За наявності достатніх пом'якшувальних підстав злочинця могли відпустити на поруки близьких. Останні зобов'язувалися в разі повторного порушення закону спіймати злочинця і доправити його на Січ. Беручи до уваги наявність у злочинця на утриманні малолітніх дітей, дружини, смертну кару іноді замінювали побиттям киями.
Отже, правова система в Запорозькій Січі була своєрідним інструментом військово-адміністративної влади.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Гуржій О.І. КОЗАЦЬКЕ ЗВИЧАЄВЕ ПРАВО В УКРАЇНІ 16–18 ст. [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kozacke_zvychaeve_pravo (останній перегляд: 28.11.2017)
2. Дзюба О. М. Приватне життя козацької старшини XVIII століття. (На матеріалах епістолярної спадщини). – К. : Інститут історії НАНУ, 2012. – 348 с.
3. Жерела до історії України-Руси. – Львів, 1908. – Т. 8. – С. 124 / В. А. Смолій, В. С. Степанков // Українська державна ідея XVII–XVIII століть: проблеми формування, еволюції, реалізації. – К. : Видавничий дім “Альтернативи”, 2010 – 367 с.
4. Олекса Воропай. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. – В 2 томах. / Олекса Воропай. – Київ : “Оберіг”, 2001. – Т. ІІ., 455 с.
5. Сміт Ентоні Д. Національна ідентичність / Д. Сміт Ентоні. – К. : Основи, 2014. – 390 с.