Ветеринарно-санітарна експертиза з основами технології і стандартизації продуктів тваринництва
1. Забороняється забивати тварин на м'ясо після щеплення проти
сибірки протягом:
-10 діб;
- 12 діб;
+ 14 діб;
- 18 діб;
2. Лікар ветеринарної медицини-ветсанексперт на 1-й точці
ветсанекспертизи на конвеєрі забою свиней робить:
+ огляд підщелепних (нижньощелепних) лімфатичних вузлів для виключення підозри на ангінозну форму сибірки;
- огляд і дослідження заглоткових лімфатичних вузлів;
- огляд туш і півтуш, підвішених за ахілові сухожилля на підвісній лінії;
- огляд привушних лімфатичних вузлів.
3. На забійних підприємствах із потоковим процесом переробки тварин обладнують такі точки ВСЕ на лінії переробки овець і кіз
+ внутрішніх органів, туш, фінальну
- голів, продуктів забою, лімфатичних вузлів
- голів, продуктів забою, фінальна
- голів, туш, фінальна
4. Визначте порядок огляду продуктів забою великої рогатої худоби
- легені –селезінка –печінка –нирки -вим’я –матка-туша.
- голова - селезінка – печінка - нирки - вим’я –матка-туша.
+ голова – селезінка –серце- легені ––печінка –нирки- стравохід – шлунок-кишечник -вим’я (сім’яники) –матка-туша.
- туша - легені –селезінка –печінка –нирки -вим’я –матка
5. Під час переробки однокопитних тварин є такі точки ВСЕ:
+ голів, внутрішніх органів, туш, фінальна
- голів, туш, фінальна
- внутрішніх органів, туш, фінальна
- голів, продуктів забою, лімфатичних вузлів
6. Ветеринарно-санітарне оцінювання продуктів забою сільськогоспо-
дарських тварин у разі виявлення лістеріозу.
- Без обмеження.
+ Промислова переробка (м'ясо та інші продукти забою використовують після проварювання або направляють на виготовлення консервів чи м’ясних хлібів).
- Промислова переробка (м'ясо та інші продукти забою використовують на виготовлення варених і варено-копчених ковбас).
- Утилізація або знищення спалюванням.
7.Під час переробки кролів і нутрій є такі точки ветсанекспертизи:
- голів, внутрішніх органів, туш, фінальна
- внутрішніх органів, туш, фінальна
+ внутрішніх органів, фінальна
- голів, внутрішніх органів, фінальна
8. На лінії переробки птиці: при потужності конвеєра до 4000 голів за годину обладнують :
+ дві точки ВСЕ для огляду: внутрішніх органів і тушок, фінальна;
- три точки ВСЕ: для огляду внутрішніх органів і тушок, видалених внутрішніх органів та фінальна.
- чотири точки ВСЕ: голів, тушок, внутрішніх органів, фінальна
- п’ять точок ВСЕ: голів, лімфовузлів, тушок, внутрішніх органів, фінальна
9. За локалізованого туберкульозного ураження туші тварин (крім туш свиней) нормальної вгодованості, а також не уражені органи:
+ направляють на проварювання або виготовлення м’ясних хлібів чи
консервів;
- направляю на технічну утилізацію;
- знищують (спалюванням);
- направляють на виготовлення варених ковбас.
10. Ветеринарно-санітарне оцінювання м’ясних туш та продуктів забою
від хворих тварин і підозрілих у захворюванні на класичну чуму
свиней, це:
+ рішення про використання продуктів забою приймають після мікробіологічного дослідження на наявність сальмонел; шкури дезінфікують;
- промислова переробка (виготовлення варених ковбасних виробів, консервів);
- утилізація (переробка на м'ясо-кісткове борошно);
- знищення спалюванням.
11. Правильне твердження про використання крові від клінічно хворих тварин і тих, які реагують під час дослідження на бруцельоз.
+ Дозволяється використовувати для виготовлення сухих кормів тваринного походження.
- Промислова переробка (виготовлення ковбасних виробів та харчового альбуміну).
- Дозволяється використовувати для виготовлення лікарських препаратів.
- Знищення (спалюванням).
12. В організмі тварин фасціоли найчастіше локалізуються в:
- нирках, легенях, підшлунковій залозі
- м’язовій тканині
+ жовчних ходах
- кишечнику
13. У разі виявлення фасціольозу та дикроцеліозу:
- тушу та внутрішні органи утилізують
+ уражені частини внутрішніх органів утилізують або знищують, а неуражені і тушу випускають без обмежень. При інтенсивному ураженні внутрішніх органів їх цілком утилізують
- внутрішні органи утилізують, а тушу випускають без обмежень
- внутрішні органи і тушу знищують
14.. У разі виявлення фасціольозу кролів і нутрій:
- тушку і внутрішні органи утилізують
- внутрішні органи утилізують, а тушку випускають без обмежень
- уражені частини внутрішніх органів утилізують, а неуражені і тушку – випускають без обмежень
+ незалежно від ступеня ураження печінки її утилізують, а тушку і внутрішні органи випускають без обмежень. При виснаженні тушку з внутрішніми органами утилізують
15. За фасціольозу проміжними господарями є:
- сухопутні молюски
+ прісноводні молюски
- руді мурахи
- немає проміжних господарів
16. У разі цистицеркозу голову, язик і внутрішні органи (крім кишечнику) утилізують, а тушу піддають знешкодженню (проварюванням, заморожуванням або солінням), якщо на розрізах м'язів голови, язика або серця чи на одному з розрізів м’язів туші та інших субпродуктів виявлено:
- чотири і більше живих або загиблих цистицерків;
+ три і менше живих або загиблих цистицерків;
- п’ять і менше живих або загиблих цистицерків;
- два і більше живих або загиблих цистицерків.
17. Правильне твердження щодо післязабійної діагностики трихінельозу.
+ Методом трихінелоскопії за допомогою компресорію та перетравлення м'язової тканини у штучному шлунковому соку.
- Огляд масетерів на розрізі.
- Мікроскопічне дослідження мазків-відбитків.
- Огляд печінки на наявність личинок трихінел.
18. Ветеринарно-санітарне оцінювання м’яса та продуктів забою кролів і нутрій у разі фасціольозу:
- внутрішні органи і тушку випускають без обмежень;
+ печінку утилізують, тушку випускають без обмеження;
- внутрішні органи утилізують, тушку випускають без обмежень;
- уражені частини органів направляють на утилізацію, тушку проварюють.
19. Правильне твердження щодо ветеринарно-санітарного оцінювання туш і внутрішніх органів у разі піроплазмідозів за відсутності жовтяничності і дистрофічних змін у м’язах:
- утилізація;
- направляють на промислову переробку;
+ випускають без обмеження;
- знищення.
20. Правильне твердження щодо ветеринарно-санітарного оцінювання
туш та внутрішніх органів у разі виявлення саркоцист у м'язах, але
за відсутності в них патологічних змін.
- Без обмеження.
+ Промислова переробка.
- Утилізація.
- Знищення.
21. Визначення, яке характеризує поняття «харчові токсикоінфекції»,
це:
- захворювання, що викликаються ентерально діючими екзотоксинами, які накопичуються в результаті розмноження мікроорганізмів;
+ захворювання, що виникають внаслідок споживання продуктів харчування, які містять значну кількість живих клітин специфічного збудника та їх токсинів;
- захворювання, що викликаються збудниками гельмінтозних хвороб – трихінельоз, цистицеркоз, опісторхоз;
- захворювання, що викликаються грибами та продуктами їх життєдіяльності (мікотоксинами).
22. Збудники харчових токсикоінфекцій, це:
- СІ. botulinum;
- Стафілококи;
+ бактерії роду Salmonella;
- токсигенні гриби.
23. Збудники харчових токсикозів, це:
+ представники роду Staphylococcus (S. aureus);
- Cl. perfringens, B. cereus, E. coli (ентеротоксигенні штами), Vibrio cholerae);
- представники родів Сіtrobacter, Кlebsiella, Jersinia, Рseudomonas, Саmpylobactег;
- бактерії роду Salmonella.
24. Правильне твердження, щодо ветеринарно-санітарного оцінювання
м’ясних туш та продуктів забою у разі сальмонельозу:
+ внутрішні органи з кишечником направляють на утилізацію, а тушу випускають після проварювання;
- продукти забою використовують для виготовлення варених та варено-копчених ковбас;
- туші та інші продукти забою у разі сальмонельозу знищують;
- туші та інші продукти забою у разі сальмонельозу випускають без
обмеження.
25. За фасціольозу дефінітивними господарями є:
- тільки люди
+ жуйні, свині, кролі, люди
- руді мурахи
- немає дефінітивних хазяїв
26. Правильне твердження щодо належності видів ковбасних виробів
до категорії стійких:
- варено-копчені, варені ковбаси;
- ліверні, кров'яні, фаршировані;
+ сирокопчені і напівкопчені ковбаси;
- сосиски, сардельки.
27. Техно-хімічні дослідження м’ясних консервів включають:
+ дослідження вмісту вологи, нітратів, масової частки солі
- визначення вмісту харчових добавок;
- визначення показників безпечності;
- визначення герметичності.
28. Правильне твердження щодо ветеринарно-санітарного оцінювання м’ясних консервів у разі виявлення мікробіологічного бомбажу:
- без обмеження;
- промислова переробка на нижчі сорти консервів за умови збереження
нормальних органолептичних показників;
+ утилізація (переробка на м'ясо-кісткове борошно);
- знищення (спалюванням).
29. Документи, які мають супроводжувати партію тварин, що відправляють на забій:
- Офіційна довідка, яка підписана ветеринарним спеціалістом підприємства.
+ Ветеринарне свідоцтво (форма №1) (у межах району – ветеринарна довідка).
- Висновок офіційного лікаря ветеринарної медицини.
- Висновок, підписаний керівником підприємства.
30. Без корму в господарстві перед відправленням на забійне
підприємство можна витримувати велику рогату худобу:
- 24 год;
- без обмежень;
- 12 год;
+ 15 год.
31. Забійні підприємства мають прийняти доставлених тварин у термін:
- не пізніше, ніж через 1 годину після їх доставки;
- не пізніше 4 годин після доставки;
+ не пізніше 2 годин після доставки;
- терміни не встановлені.
32. Термометрію тварин у день забою проводить:
+ лікар або фельдшер ветеринарної медицини; велику рогату худобу –
поголовно, решту тварин – вибірково;
- фельдшер ветеринарної медицини; вибірково;
- тільки лікар ветеринарної медицини, вибіркова термометрія;
- спеціалісти ветеринарної медицини бойні; усіх тварин поголовно.
33. Приймання тварин на м’ясопереробні підприємства здійснюється:
- за живою масою і якістю м’яса;
- за загальною масою після зважування, або з врахуванням опосередкованої маси без зважування;
+ за вгодованістю і масою тварин або за масою і якістю м’яса;
- за масою після витримування на бойні і масою прибуття мінус 15%.
34. Точки ветеринарно-санітарної експертизи на поточній лінії
з переробки великої рогатої худоби:
- дві точки для огляду: голів і туш;
+ чотири точки ветеринарно-санітарної експертизи для огляду: голів,
внутрішніх органів, туш і фінальна;
- п’ять точок для огляду: вхідна, голів, внутрішніх органів, туш і фінальна;
- три точки: вхідна, туш і фінальна.
35. Проби, що направляють у лабораторію ветеринарної медицини для
отримання відповідного експертного висновку у разі проведення
післязабійної діагностики отруєнь тварин:
- середні проби м’язової тканини і 1 кг корму тварини;
- вмістиме шлунку тварини в кількості 50–500 г, залежно від маси тварини;
- частину печінки, нирок, мозку і легень тварини;
+ середні проби м'язової тканини, мозку, печінки і нирок, вмісту шлунку в кількості 50-500 г (залежно від маси тварини).
36. Вимушений забій, це:
+ забій тварин внаслідок травм, фізичних ушкоджень тощо, у випадках, якщо подальше лікування є неефективним чи економічно недоцільним;
- забій клінічно здорових тварин, відсталих у рості та малопродуктивних;
- забій тварин, що отримали свіжі травми у період передзабійного утримання;
- забій тварин у стані агонії.
37. Загальні вимоги до забою тварин:
- забій має бути миттєвим, і забезпечувати добре знекровлення;
- забій має, насамперед, забезпечувати безпеку людей, що проводять забій;
+ забiй тварин має бути гуманним, швидким, безболісним, супроводжуватися добрим знекровлюванням i бути безпечним для людей, що проводять забій;
- забій має забезпечувати максимальний вихід якісного м’яса і субпродуктів.
38. Найпоширеніший вид оглушення тварин:
+ електрооглушення;
- застосування вуглекислого газу (СО2) чи суміш газів;
- оглушення молотом;
- оглушення за допомогою стріляючих апаратів.
39. Крупон, це:
- підчеревна частина шкури;
- захворювання свиней;
- свиняча вирізка;
+ спинно-бокова частина шкури свиней.
40. Під час виготовлення ковбасних виробів використання умовно
придатного м'яса можливе:
- у разі чітко визначених причин погіршення якості;
- неможливе;
+ в деяких випадках з дозволу офіційного лікаря ветеринарної медицини;
- за відсутності специфічного запаху.
41. М’ясо за термічним станом розподіляють:
- гарячим, нормальної температури і замороженим;
+ парним, остиглим, охолодженим, замороженим і розмороженим;
- гарячим, остиглим, охолодженим і замороженим;
- гарячим, остиглим, замороженим і розмороженим.
42. Для чого під час виготовлення ковбас застосовують крохмаль
та борошно ?
- Для досягнення м’якої консистенції варених ковбас.
- Для підвищення густини.
- Для попередження виникнення плісняви.
+ Для збільшення в'язкості і вологоутримувальної здатності фаршу.
43. До консервування м’ясо некастрованих биків:
- не допускається;
+ допускається;
- тільки за спеціальним дозволом офіційного лікаря ветмедицини;
- тільки після спеціальної санобробки.
44. «Бомбаж» консервних банок, це:
- деформація дна і кришки у вигляді кутиків біля бортиків банки;
- механічне пошкодження банки;
+ однобічне або двобічне здуття банок з боку дна або кришки;
- забруднення поверхні банок вмістом інших негерметичних банок.
45. Термін «ексгаустування» під час виробництва консервів:
+ видалення повітря з банки;
- закатування банок;
- перевірка на герметичність банок;
- підготовка сировини.
46. Нормативний документ із питань стандартизації продукції, це:
- документ, що встановлює вимоги і правила до об’єктів дослідження;
- документ, що затверджується Кабінетом Міністрів;
+ документ, що встановлює правила, загальні принципи чи характеристики
щодо різних видів діяльності або їх результатів;
- документ, що затверджується Президентом.
47. Методи визначення свіжості м'яса:
- аналітичні та лабораторно-фізичні;
- фізичні та бактеріологічні;
- лабораторні;
+ органолептичні та лабораторні.
48. Процедура, яку виконують насамперед у разі органолептичного методу дослідження туш (півтуш):
+ визначення зовнішнього вигляду та кольору;
- визначення запаху;
- визначення прозорості та аромату бульйону;
- визначення стану жиру та консистенції.
49. Суть методу мікроскопічного аналізу м’яса, це:
- визначення наявності хвороботворних мікроорганізмів на поверхні м’яса;
+ визначення кількості бактерій та ступеня розпаду м'язової тканини;
- визначення наявності хвороботворних мікроорганізмів на внутрішньому зрізі м’ясної проби;
- визначення ступеня розпаду м’язової тканини.
50. М’ясо, отримане від хворих або забитих в агональному стані тварин:
- відрізняється тільки за кольором та запахом;
- має задовільне знекровлення та яскраво червоний колір;
- має погане знекровлення, м'ясо світло-червоного кольору;
+ має погане або дуже погане знекровлення, темно-червоний або синюшний колір.
51. За якої температури всередині шматка м’яса під час проварювання
воно вважається знешкодженим?
+ Не нижче 80 0С.
- 100 0С.
- Не нижче 60 0С.
- Не нижче 90 0С.
52. Чи паразитують трихінели в серці тварин?
- Паразитують тільки в серці коней.
- Паразитують.
+ Трихінели в серці не паразитують.
- Це питання до кінця не вивчене.
53. Залежно від виду дезінфекції поділяється транспорт на категорії: __________________
Відповідь: 3 категорії
54. Під час транспортування може виникнути транспортна хвороба плевроденія у тварин:
- свині;
- дрібна рогата худоба;
- велика рогата худоба;
+ коні.
55. Під час транспортування забійних тварин видають на партію тварин
наступний ветеринарний документ:
Відповідь: форма №1
56. На забійних підприємствах із потоковим процесом переробки тварин
обладнують такі точки ВСЕ на лінії переробки овець і кіз:
+ внутрішніх органів, туш, фінальну;
- голів, продуктів забою, лімфатичних вузлів;
- голів, продуктів забою, фінальну;
- голів, туш, фінальну.
57. Визначте порядок огляду продуктів забою великої рогатої худоби:
- легені – селезінка – печінка – нирки – вим'я – матка – туша;
- голова – селезінка – печінка – нирки – вим'я – матка – туша;
+ голова – селезінка –серце – легені – печінка – нирки – стравохід – шлунок – кишечник – вим'я (сім'яники) – матка – туша;
- туша – легені – селезінка – печінка – нирки – вим'я – матка.
58. На лінії з переробки однокопитних тварин є такі точки ВСЕ:
+ голів (на сап), внутрішніх органів, туш, фінальна;
- голів, туш, фінальна;
- внутрішніх органів, туш, фінальна;
- голів, продуктів забою, лімфатичних вузлів.
59. Під час огляду продуктів забою кролів та нутрій виділяють
точки ВСЕ:
- голів, внутрішніх органів, тушок, фінальна;
- внутрішніх органів, туш, фінальна;
- внутрішніх органів, фінальна;
+ голів, внутрішніх органів, тушок.
60. На лінії переробки птиці за потужності конвеєра до 4000 голів
за годину обладнують:
+ дві точки ВСЕ для огляду: внутрішніх органів і тушок, фінальну;
- три точки ВСЕ: для огляду внутрішніх органів і тушок, видалених внутрішніх органів та фінальну;
- чотири точки ВСЕ: голів, тушок, внутрішніх органів, фінальну;
- п'ять точок ВСЕ: голів, лімфовузлів, тушок, внутрішніх органів, фінальну.
61. На лінії переробки птиці за потужності конвеєра понад 4000 голів
за годину обладнують:
- дві точки ВСЕ: для огляду внутрішніх органів і тушок; фінальну;
+ три точки ВСЕ: для огляду внутрішніх органів і тушок; видалених внутрішніх органів і фінальну;
- чотири точки ВСЕ: голів; тушок; внутрішніх органів; фінальну;
- п'ять точок ВСЕ: голів; лімфовузлів; тушок; внутрішніх органів; фінальну.
62. Розтин серця під час огляду туш проводять для виявлення:
- трихінельозу;
+ саркоцистозу, цистицеркозу;
- актиномікозу
- трихінельозу та цистицеркозу.
63. Для визначення свіжості м'яса проби відбирають:
+ з м'язів шиї, в ділянці лопатки, з м'язів стегна;
- біля кісток;
- у ділянці хвоста;
- у ділянці спинних м'язів.
64. Поверхня туші злегка липка, потемніла, жир м'який, матовий,
має сіруватий відтінок, злегка липне де пальців. Таке м'ясо:
- зіпсоване;
- свіже;
+ сумнівної свіжості;
- несвіже.
65. У разі фасціольозу та дикроцеліозу:
- тушу і внутрішні органи утилізують;
+ уражені частини внутрішніх органів утилізують або знищують, а неуражені і тушу випускають без обмежень. За інтенсивного ураження внутрішніх органів їх цілком утилізують;
- внутрішні органи утилізують, а тушу випускають без обмежень;
- внутрішні органи і тушу знищують.
66. Диференційну діагностику ехінококозу проводять:
- тільки від туберкульозу;
- тільки від тонкошийого цистицеркозу;
+ від туберкульозу, тонкошийого цистицеркозу, бичачого та свинячого цистицеркозу;
- тільки бичачого та свинячого цистицеркозу.
67. Диференційна діагностика ехінококозу від туберкульозу:
- у разі ехінококозу різко збільшені всі регіональні лімфовузли;
- проводиться за результатами бактеріоскопії;
+ у разі ехінококозу не спостерігають туберкул у регіональних лімфатичних вузлах, під час натискання на звапнені ехінококи вилущуються личинки;
- проводиться за результатами бактеріологічних досліджень.
68. Диференційна діагностика ехінококозу від тонкошийного
цистицеркозу:
- у разі ехінококозу різко збільшені всі регіональні лімфовузли;
- проводиться за результатами бактеріоскопії;
+ тонкошийні цистицерки розміщуються, як правило, на периферії органа і мають чітко виражену голівку, що знаходиться на довгій тонкій шийці;
- проводиться за результатами бактеріологічних досліджень.
69. У разі виявлення саркоцист і наявності змін у м'язах (виснаженні,
гідремії, звапнення, знебарвлення):
+ тушу і органи утилізують, шпик, внутрішній жир, кишки і шкури використовують без обмежень;
- тушу та інші продукти забою направляють на промислову переробку;
- м’ясо і органи використовують без обмежень;
- тушу і органи направляють на корм тваринам.
70. На агропродовольчому ринку під час ветеринарно-санітарної
експертизи яловичини на цистицеркоз досліджують:
+ м'язи серця, язика, шиї, великий жувальний та крилоподібний, стегнові м'язи, поперекові м'язи;
- м'язи черевної стінки, міжреберні, м’язи діафрагми;
- печінку;
- селезінку.
71. У разі цистицеркозу після знешкодження туші і субпродукти:
- утилізують;
- використовують на корм тваринам;
- не використовують;
+ використовують для виготовлення варених і ліверних ковбас та фаршевих консервів.
72. Під час трихінелоскопії свіжої свинини досліджують зрізи:
- 120 шт.;
- 24 шт.;
+ 48 шт.;
- 72 шт.
73. Прижиттєві методи діагностики трихінельозу:
+ ІФА. біопсія м'язів, РЗК;
- мікроскопія м'язових волокон;
- метод перетравлення м’язів у штучному шлунковому соку;
- трихінелоскопія за допомогою компресоріуму.
74. Диференційна лабораторна діагностика трихінельозу
проводиться від:
- Диктіокаульозу;
+ Саркоспоридій, молодих цистицерків;
- Ехінококів;
- Метастронгільозу.
75. Під час трихінелоскопії свіжої конини досліджують зрізи:
- 12 шт.;
- 24 шт.;
- 48 шт.;
+ 120 шт.
76. Вуглеводи м'яса:
- містяться в значній кількості, але не мають біологічної цінності;
- до дозрівання м'яса не мають відношення;
+ у процесі автолізу обумовлюють виникнення процесу післязабійного задубіння;
- беруть участь у формуванні смаку і запаху м'яса.
77. М'ясо – це:
- м'язова тканина з жиром;
- тільки м'язова тканина;
- м'язова тканина, жир, кістки;
+ м'язова тканина, жир, кістки, нерви, кров'яні і лімфатичні судини і лімфатичні вузли.
78. Автоліз – це:
- мікробіологічні процеси, що відбуваються в м'ясі в післязабійний період;
+ ферментативні процеси розпаду речовин і тканин під дією протеолітичних ферментів самих тканин;
- мікробіологічні та ферментативні процеси в м'ясі;
- біологічні перетворення в м'ясі.
79. Структурною одиницею м'язової тканини є:
- міоген;
+ м'язове волокно;
- міофібрили;
- м'язові пучки.
80. Підщелепні лімфатичні вузли під час післязабійного огляду свиней:
- не розтинають;
+ розтинають для дослідження на сибірку;
- розтинають для дослідження на трихінельоз;
- розтинають за необхідності.
81. М’ясо погано знекровлене, з синюшним або бузково-рожевим
відтінком лімфатичних вузлів, рН 6,6 і вище, реакція на пероксидазу
негативна, а формольна реакція супроводжується утворенням
драглистого згустку. Таке м’ясо:
- від здорової тварини;
- у разі трихінельозу;
- у разі ехінококозу;
+ від хворої тварини або від тварини, забитої в агонії.
82. Для визначення життєздатності цистицерків застосовують:
+ жовч свині або бугая;
- проварювання;
- біопробу;
- бактеріологічне дослідження.
83. Знезаражують м'ясо у разі цистицеркозу:
+ проварюванням м'яса впродовж 3-х годин у відкритих котлах;
- переробкою на варені ковбаси;
- переробкою на сирокопчені ковбаси;
- зачищенням.
84. Диференціюють трихінел від бульбашок повітря:
- за розміром;
- фарбують за Ямщиковим;
- фарбують 5%-им фуксином;
+ сильніше закручують компресоріум.
85. Ветеринарно-санітарне оцінювання м’яса у разі виявлення трихінел:
- направляють на виготовлення консервів;
- проварювання протягом 3-х годин;
+ знищення (спалювання);
- без обмежень.
86. Ветеринарно-санітарне оцінювання туші свині за ангінозної форми
сибірки:
- утилізують (переробляють на сухі корми);
+ знищують (спалюванням);
- без обмежень;
- направляють на проварювання.
87. Ветеринарно-санітарне оцінювання туші великої рогатої худоби
у разі карбункульозної форми сибірки:
- утилізують (переробляють на сухі корми);
+ знищують (спалюванням);
- використовують без обмежень;
- направляють на виготовлення консервів.
88. Ветеринарно-санітарне оцінювання свіжого м'яса у разі сказу:
- тушу направляють на виготовлення ковбасних виробів;
- використовують без обмежень;
- направляють на виготовлення консервів;
+ утилізують.
89. Ветеринарно-санітарне оцінювання продуктів забою у разі
виснаження тварин:
+ утилізація;
- використовують без обмежень;
- направляють на виготовлення консервів;
- направляють для використання в громадському харчуванні.
90. Ветеринарно-санітарне оцінювання продуктів забою від тварин,
що позитивно реагують на туберкулін:
- знищення;
- утилізація;
- використання без обмежень;
+ промислова переробка.
91. Визначення м'яса хворих тварин у реакції з нейтральним
формаліном ставлять із м'ясом:
- курятини;
- баранини та козлятини;
+ яловичини;
- свинини.
92. Скільки зрізів із м’язової тканини роблять для дослідження
на трихінельоз свиней у неблагополучному пункті:
- 48;
- 24;
- 12;
+ 120
93. Скільки проб м'яса відбирають для дослідження на трихінельоз
від свинячої туші?
- 1 пробу – 80 г.
+ 2 проби по 80 г.
- 3 проби по 200 г.
- Без обмежень.
94. Ветеринарно-санітарне оцінювання продуктів забою у разі
фасціольозу з дегенеративними змінами печінки:
- печінку проварюють, а інші продукти забою використовують без обмежень;
- продукти забою проварюють;
+ печінку утилізують, а інші продукти забою використовують без обмежень;
- печінку знезаражують, а інші продукти забою використовують без обмежень.
95. Диференціюють трихінельоз від:
+ Саркоцистозу;
- Фасціольозу;
- Ехінококозу;
- Актиномікозу.
96. Виявляють «тільця Бабеша-Негрі» для діагностики захворювання:
- Сибірки;
+ Сказу;
- Анаеробної дизентерії ягнят;
- Сапу.
97. Утворення синьо-зеленого забарвлення у реакції на пероксидазу
вказує на те, що м'ясо:
- містить 1% глікогену;
- не свіже;
- сумнівної свіжості;
+ свіже.
98. У реакції із сульфатом міді м’ясо утворює пластівці:
+ сумнівної свіжості;
- свіже;
- м’ясо ведмедя;
- м’ясо коня.
99. Місце зарізу здорової тварини, яку забили у нормальному
фізіологічному стані буде:
- рівне та просякнуте кров'ю;
- рівне та не просякнуте кров'ю, бліде;
+ нерівне та просякнуте кров'ю;
- рівне, без згустків крові.
100. Характерна наявність гіпостазів для:
+ загиблих тварин;
- молодих тварин;
- здорових тварин;
- дорослих тварин.
101. Лімфовузли на розрізі у тварин, що забиті в агональному стані
будуть кольору:
- сіро-жовтого;
+ синьо-рожевого;
- сіро-білого;
- сірого.
102. Під час дослідження м’яса на трихінельоз методом перетравлення м'язів у штучному шлунковому соку використовують реактиви:
- жовч свині або бугая;
- реактив Неслера;
- розчин Люголя;
+ пепсин + НСІ+вода.
103. Пристрій, де роздавлюють зрізи м'язів у разі трихінелоскопії
називається:
+ Компресоріум;
- Трихінелоскоп;
- АВТ;
- АВТ – У.
104. "Тигрове серце" характерне для:
- Цистицеркозу;
- Саркоцистозу;
+ Ящуру;
- Трихінельозу.
105. Носову перегородку у коней досліджують для діагностики:
- Туберкульозу;
+ Сапу;
- Сказу;
- Миту.
106. Якщо під час бактеріоскопії мазків-відбитків виявляють поодинокі мікроорганізми в декількох полях зору мікроскопа, м’ясо:
+ свіже;
- сумнівної свіжості;
- неякісне;
- несвіже.
107. Санітарне оцінювання варених ковбас у разі виявлення сальмонел:
- знешкоджують;
- випускають без обмежень;
- знищують;
+ утилізують.
108. Санітарне оцінювання ураженої поодинокими ехінококами печінки
за нормальної вгодованості туш:
- знешкоджують;
+ зачищають і використовують без обмежень;
- утилізують;
- знищують.
109. Наявність у серці крові, що не згорнулась після забою тварини, свідчить про можливе інфекційне захворювання:
- Ящур;
+ Сибірку;
- Лістеріоз;
- Ку-лихоманку.
110. Кров у м'язах і кровоносних судинах відсутня, дрібні судини під
плеврою не просвічуються:
- м’ясо старих тварин;
- м’ясо хворих тварин;
+ м’ясо від здорових тварин;
- м’ясо від тварин, забитих в агональному стані.
111. Санітарне оцінювання м’яса і продуктів забою у разі сапу коней:
- утилізація;
+ знищують;
- знезаражують;
- випускають без обмежень.
112. Санітарне оцінювання м'яса за наявності жовтяничності туші, яка не зникає протягом двох діб:
- знезаражують;
- випускають без обмежень;
- знищують;
+ утилізують.
113. Санітарне оцінювання туші у разі аскарозу без виснаження:
+ випускають без обмежень;
- знезаражують;
- знищують;
- утилізують.
114. Санітарне оцінювання туші у разі аскарозу, туша виснажена:
- знезаражують;
+ утилізують;
- знищують;
- випускають без обмежень.
115. За вгодованістю дорослу велику рогату худобу та коней поділяють
на ______категорії.
Відповідь: 2
116. Карантинне відділення добового надходження забійних тварин
на скотобазу розраховане на відсоток:
+ 10 %;
- 15 %;
- 20 %;
- 5 %.
117. Велику рогату худобу перед знекровленням оглушують:
- електрострумом за допомогою стека, порожнистим ножем, електроголкою, молотом, стрілецькими апаратами (пістолетами з висувним стержнем та вибухового типу);
+ електрострумом за допомогою одно- та двополюсного стека, молотом, стрілецькими апаратами, стилетом;
- електрострумом за допомогою одно- та двополюсного стека, молотом, стрілецькими апаратами, сумішшю вуглекислого газу (65%) і повітря (35%);
- не оглушують.
118. Дрібну рогату худобу перед знекровленням оглушують:
- електрострумом за допомогою стека, порожнистим ножем, електроголкою, молотом, стрілецькими апаратами (пістолетами з висувним стрижнем та вибухового типу);
- електрострумом за допомогою одно- та двополюсного стека, молотом, стрілецькими апаратами, стилетом;
- електрострумом за допомогою одно- та двополюсного стека, молотом, стрілецькими апаратами, сумішшю вуглекислого газу (65%) і повітря (35%);
+ не оглушують.
119. Нутрування туш, це:
- процес виймання внутрішніх органів із черевної порожнини;
- процес виймання внутрішніх органів із грудної порожнини з попереднім розпилюванням грудної кістки;
+ процес виймання внутрішніх органів із черевної та грудної порожнин, із попереднім розпилюванням грудної кістки;
- процес знімання шкури.
120. Під час визначення м’яса загиблих, хворих або забитих
в агональному стані тварин звертають увагу на такі ознаки:
- колір, запах і консистенція м’язів;
- зовнішній вигляд, стан жиру, запах, стан м’язів на розрізі, консистенцію;
+ стан місця зарізу, ступінь знекровлення туші, наявність гіпостазів, зміни у лімфатичних вузлах і внутрішніх органах;
- колір поверхні туші та запах м’яса, стан місця зарізу тощо.
121. Розрізняють наступні ступені знекровлення туш:
- добре і погане;
- добре, задовільне, погане;
+ добре, задовільне, погане, дуже погане;
- задовільне і незадовільне.
122. Для бактеріологічного дослідження в лабораторію направляють:
+ проби м’язів – частину згинача або розгинача передньої та задньої кінцівок туші, лімфатичні вузли, селезінку, нирку, частину легень і печінки з портальними лімфовузлами та жовчним міхуром;
- шматочки м’яса масою 300–400 г і внутрішні органи;
- відібрані від кожної туші або її частини проби, масою, не менше 200 г кожний, 3 проби відбирають біля місця зарізу проти 4–5-го шийних хребців, у ділянці лопатки, з м’язів стегна;
- проби м’яса, масою 200 г та лімфатичні вузли.
123. Середовища, що використовують для ідентифікації бактерій
роду Salmonella:
- МПА, МПБ;
+ Ендо, Левіна, Плоскирєва, вісмут-сульфітний агар;
- Кітт-Тароцці;
- Скошений агар за Шукевичем і агар Плоскирєва.
124. Санітарне оцінювання м’яса у разі виявлення стрептококів
та стафілококів:
- у разі незадовільних органолептичних показників тушу направляють на промислову переробку; якісних органолептичних показників – випускають без обмеження;
- випускають після проварювання для виготовлення варених ковбас;
- тушу і внутрішні органи утилізують;
+ у разі збереження якісних органолептичних показників м’ясо направляють на проварювання і виготовлення консервів і м’ясних хлібів. За поганих органолептичних показників, що свідчать про гнильне псування м’яса – тушу знищують або утилізують.