- •1. Поняття культури, предмет історії ук.
- •2. Методологія дослідження, принципи аналізу структура та функції культури
- •3. Концепції розвитку культури
- •4.Основні етапи розвитку світової та укр..Культури.
- •1.2. Культура Стародавньої Цивілізації.
- •5.Історія укр.Ку-ри у творах вітч. І заруб.
- •6.Етногенез в істор.Ретроспективі. Поняття етносу та нації
- •7.Проблема походження укр..Етносу.
- •8.Географічні фактори формування укр.Етносу та його культури.
- •9.Специфіка духовного світу українців:світогляд, менталітет, нац..Характер.
- •10 .Проблема датування та початок творення укр..Культури.
- •11. Фактори впливу на формування укр.Культури.
- •12. НЕслов.К-ри на тер.У-ни
- •14 Формування словьянської культури на тер. Укр.
- •17. Язичницька культура Київської Русі.
- •20.Література та книжна справа Київської Русі
- •22. Побут та військова справа Київської Русі.
- •23.Соціально-політична та економічна ситуація на українських землях у XIV-XVII ст., її вплив на розвиток української культури.
- •27,Розвиток архітектури та інших видів мистецтва в Україні у XIV-XVII ст.
- •29, Початки культури козацтва.(Див. 25,26,27,28)
- •30,Соціально-політичні обставини розвитку української культури у XVII-XVIII ст.
- •32,Розвиток духовної культури в Україні у XVII-XVIII ст.: церква, освіта, наука.
- •33, Українське бароко як специфічне світовідчуття та напрямок мистецтва.
- •36. Передумови національної консолідації українців в кінці XVIII – XIX ст.
- •37. Формування української національної самосвідомості у XIX ст.
- •38.Університетська філософія та наука України 19 ст.
- •39. Українська література XIX ст.
- •42. Українська культура у 20-му ст..: соціально-політичні обставини її розвитку, специфічні риси.
- •44.Початок 20ст. Позначений подальшим розвитком науки на Україні.
- •47. Українська культура часів Незалежності: основні тенденції та проблеми розвитку.
1. Поняття культури, предмет історії ук.
Культура-історично визначений рівень розвитку суспільства, творчих сил та здібностей людини, втілений у типах і формах організаціі життя і діяльності людини, а також утворення ними матерії. Та дух. цінностей.
«Культура»- Сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством протягом його історії. Матеріальні цінності становлять матеріальну культуру суспільства. Досягнення суспільства в галузі освіти, науки, мистецтва, літератури, в організації державного і суспільного життя є його духовною культурою. Першим ввів поняття культури Марк Тулій Цицерон. Як окрема наука культурологія виникла в 20ст. причинами її виникнення було: відміна від культурного євроцентризму, усвідомлення різноманітності та своєрідності культур розвитку, невідповідність процесів історичного та культурного розвитку.
Предметом культури. є дослідження закономірностей зародження, формування, розвитку світової та нац.. культури в історичному, філос, конкретно-наукових аспектах. У ньому і висвітлюється історія культурної еволюції людства і зокрема українського народу, з’ясовуються закономірності та основні етапи цієї еволюції., формує світогляд. Завданням курсу є розвинути у студентів почуття патріотизму, допомогти студентам прилучитися до культурної скарбниці людства, зорієнтуватися в сучасній проблематиці культурно-цивілізаційного процесу, розширити і поглибити попередні знання з проблем національної та світової культури, формувати у студентів широкий загальнокультурний гуманістичний світогляд. Дисципліна ІУК вивчає: науку і техніку, побут, освіту, суспільну думку, фольклор, літературу, мистецтво - і все це вона розглядає як єдине ціле.
2. Методологія дослідження, принципи аналізу структура та функції культури
Це питання дає розуіння того, якими способами вчені досліджують культуру, з яких елементів складається культура та яку роль відіграє в суспільстві.
Методи культурології - сукупність аналітичних прийомів, операцій та процедур, що застосовуються при аналізі культури. основний метод культури- єдність пояснення та розуміння. (Випливає з неможливості провести чітку межу між суб’єктом та об’єктом пізнання в цій науці; інтегрує в собі методи конкретних гуманітраних наук – історія, соціологія, лінгвістика, психологія тощо.
Єдність пояслення та розуміння передбачає етапи:
Культорологічну проблематизацію емпіричного матеріалу
Зіставлення культури, що вивчається з іншими культурами
Виявлення особливостей культури, що вивчається
Виявлення суперечностей і невідповідностей
Принципи дослідження:
видовий принцип(поділ культури на предметну і особистісну), родовий принцип( поділ на матеріальну і духовну),
принцип значущості( виділення основ культури і власне самої культури та її значення).
Методологічні принципи полягають в тому, щоб показати логіку розвитку духовної культури впродовж століть. Важливе значення має принцип історичного матеріалізму, який є визначальним для проблеми самосвідомості нації. При вивченні данного курсу слід опиратися на метрологічні принципи, які маємо в працях Т.Шевченка, І.Франка, О.Гончара, М.Рильського для яких характерним є принцип соціально-економічної зумовленості розвитку культури. При аналізі розвитку культури не можна обійтися без принципу історизму, тобто об’єктивного дослідження витоків художнього витвору, мистецької течії, духовності та їх місця в суспільстві. До конкретних методів дослідження слід віднести порівняльно-історичний, до якого входять: діагностичний (при зіставленні різних за жанром хронологічних джерел, н-д, билин, дум та літописів); син хронологічний (коли виділяється певна проблема і розглядається не в історичному, а в змістовому зіставленні). У вивченні культури слід застосовувати метод структурно-функціонального аналізу, коли досліджуваний об’єкт немовби розкладається на складові частини, виявляються співвідношення між цими частинами, правила їх поєднання в групи (при співвідношенні культури і суспільних процесів первинні складові к-ри етнічні нац. вторинні соціальні, класові). Важливим методом є метод системного аналізу коли всі феномени к-ри розглядаються у взаємодії її складових частин як основи, на якій формуються нові якості.
Функції культури:
*Людинотворча(гуманістична- це культура, яка форм.людську особистість, специфічну для кожної людини. *пізнавальна(гносеологічна) - концентрує в собі накопичені знання про світ, створюючи умови для подальш.пізнання.
*Регулятивна – регулює поведінку людей у всіх сферах життя, спир. На мораль та право
*акумулятивна (трансляційна) – накопичує зберігає людський досвід від покоління до покоління
*Ціннісна(аксіологічна)-формує ціннісні потреби та орієнтації.
*комунікативна – звязки між індивідами та соціальними групами.
*компенсаторна-забезпечує культурну, духовну та психологічну розрядку, відволікає від повсякд.пробл.
*виховна – синтезує в цілісну форму всі складові внутрішнього світу особистості