Міністерство освіти і науки України

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

КАФЕДРА ФІНАНСІВ

КУРСОВА РОБОТА

з «ФІНАНСІВ»

ТЕМА: Державний борг: структура та механізм формування

ВИКОНАВ:

студент

(прізвище, ім’я, по батькові)

курс 3 , спеціальність 6508

група 10

форма навчання _______денна________

особистий підпис студента __________

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК:

РЕЄСТРАЦІЯ РОБОТИ номер__________, дата___________ ДОПУСК ДО ЗАХИСТУ:  ТАК,  НІ

Київ – КНЕУ – 2016

Студент (ПІБ повністю)
Група:	ФІН - 310	Форма навчання:	Денна

План курсової роботи з «фінансів»

На тему: Державний борг: структура та механізм формування

(тема № 39 )

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Сутність державного боргу, види, структура та механізм формування.

РОЗДІЛ 2. Аналіз структури та динаміки державного боргу України за 2011-2015 роки.

РОЗДІЛ 3. Проблема формування та використання державного боргу України, шляхи їх подолання.

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

Дата: представлено науковому керівнику ________

Підпис студента___________________

План затверджено: ____________________

підпис наукового керівника

ЗМІСТ

ВСТУП 2

Розділ 1. Сутність державного боргу, види, 3

структура та механізм формування. 3

Розділ 2. Аналіз структури та динаміки державного боргу України 11

за 2011-2015 роки. 11

Розділ 3. Проблема формування та використання державного 19

боргу України, шляхи їх подолання. 19

ВИСНОВКИ 26

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 30

Додатки 33

ВСТУП

Сьогодення України пов’язане із впливом багатьох чинників, основні з них – по-літичні, військові, соціальні, економічні, які в свою чергу призводять до трансформа-ційних процесів, що потребує значних фінансових вливань в економіку, як наслідок всебічне зростання державного боргу України.

В умовах світової фінансово-економічної кризи Україна опинилася в складних економічних умовах. Постійне скорочення виробництва, експорту, збільшення ви-датків бюджету, неефективна податкова та бюджетна політика призводять до збільшення як внутрішнього, так і зовнішнього держaвного боргу України. Основною проблемою України залишається погашення боргу, його обслуговування, що вносить свої корективи в стратегічний розвиток держави. Дана проблема тісно пов’язана із соціальною, економічною на політичною сферами та вносить свої корективи в економічну стабільність. Негативні процеси, що наразі відбуваються в світі, говорить про першочерговість контролю за державним боргом та вимагає особливої уваги за його зростанням, адже від цього залежить економічна незалежність України.

Об’єктом дослідження написання курсової роботи є державний борг України.

Предметом дослідження курсової роботи є механізм формування державного боргу України.

Метою курсової роботи є дослідження динаміки та структури державного боргу України, а також проблеми його зростання та шляхів вирішення.

Основні завдання, спрямовані на досягнення поставленої мети:

• Теоретичнi засади державного боргу;

• З’ясувати механiзм формування державного боргу України;

• Здiйснити аналіз динаміки дeржавного бoргу Укрaїни;

• Дoслідити тенденцiї в зміні cтруктури держaвного боргу;

• Охарaктеризувати прoблему зростaння держaвного боргу;

• Обґрунтувaти шляхи вирішення проблеми зростання державного боргу;

При написанні курсової роботи були застосовані наступні методи: аналітичні, логічні, порівняння, економіко-статистичні методи.

Розділ 1. Сутність державного боргу, види, структура та механізм формування.

Однією із складових фінансової системи є державний борг, який безпосередньо впливає на неї в той же час, його розмір залежить від її функціонування. Можна сказати, що залучені кошти на кредитній основі слугують врівноваженню державного бюджету, однак варто пам’ятати, що він є головним навантаженням на економіку країна, неконтрольоване нарощення якого може спричинити складнощі його обслуговування. Водночас, можна виділити позитивну складову державного боргу (додаткові фінансові ресурси, що вкрай необхідні при скороченні їх надходжень, особливо іноземної валюти, як наслідок економіка відчуватиме економічне підне-сення та стабільність), негативна складова проявлятиметься (зменшенням інвестицій, погіршенням торговельного балансу, збільшенням витрат на обслуговування боргу, зростання темпів інфляції).

Бюджeтний кодекс Укрaїни наводить нам наступне трактування державного боргу - це загальна сума заборгованості держави, яка складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов'язань, включаючи боргові зобов'язання держави, що вступають у дію в результаті виданих гарантій за кредитами, або зобов'язань, що виникають на підставі законодавства чи договору. Єдиний підхід до визначення поняття «державний борг» відсутнє . На мою думку лаконічне та зрозуміле визначен-ня дав В. М. Опарін у пiдручнику «Фiнанси»: «Державний борг – це сумa зaборго-ваності дeржaви свoїм крeдиторам» [3] [Рис. 1, додатки до першого розділу].

Сутність державного боргу в системі державних фінансів проявляється завдяки функціям, що він виконує. В економічній літературі виділяють регулюючу та фіска-льну функції. Регулююча функція коригує обсяг грошової маси завдяки купівлі- продажу боргових цінних паперів центральним банком. Фіскальна функція забезпе-чує залучення необхідних коштів для фiнансування державних витрат. [6] [Рис. 1.2, додатки до першого розділу]

Деякі науковці виділяють також валютно-фінансову та перерозподільну функції.

Сутність валютно-фінансової функції проявляється у поповненні золотова-лютних резервів НБУ завдяки зовнішнім позикам. [12]

Перерозподільна функція, характеризується перерозподілом капіталу між при-ватним і державним сектором та секторами фінансового ринку. [12]

Позичення коштів на потреби держави на внутрішніх та зовнішніх ринках та розглядалося, як державний кредит має свій початок у Англії у ХVІІ ст., завдяки чому країна мала тривале економічне зростання.

Англійський економіст А. Пігу стверджував, що боргове фінансування слід використовувати дуже обережно, бо це може призвести до значних негараздів без- посередньо в самих державних фінансах та негативно вплине на всю соціально-економічну систему. Вважав, що державна фінансова політика повинна базуватися на принципах єдності податків та державних позик, де податки повинні значно переви-щувати боргове фінансування. [13]

На противагу англійським економістам Дж. М. Кейнс стверджує, що нарощення державного боргу та бюджетного дефіциту є ефективним засобом розширення інвестицій та збільшення споживання, як наслідок це підвищить рівень виробництва та зайнятість в економіці. Державний борг створює мультиплікаційний ефект в економіці, що дозволяє державі своєчасно обслуговувати державний борг. [14]

Тобто, Дж. М. Кейнс вбачає в економічному зростанні постійне зростання бюджетного дефіциту, зокрема за рахунок державного боргу і взагалі, висловлює тезу про те, що економічне зростання неможливе без зовнішнього фінансування.

Українські економісти С. І. Юрій і В. М. Федосов, перші ґрунтовно дослідили проблему державного боргу. Вони вважали, що надмірний державний борг опосередковано сповільнює економічне зростання країни і перекладає тягар оподаткування на майбутнє, оскільки за наявності початкового боргу, більшого за нульове значення, рівень заборгованості зростає, як відомо, на суму відсоткових виплат. Вони стверджують, що в довгостроковому періоді погасити борг надзвичайно важко, існує необхідність профіцитних бюджетів у продовж тривалих періодів. При цьому автори наголошують на сповільненні економічного зростання і водночас висувають тезу про ефективне економічне зростання, тобто існують чіткі розбіжності.

До того ж автори передбачають розширення сфери оподаткування реальної економіки для обслуговування боргу. [15]

Українські дослідники наголошують на тому, що чим довше країна затягує виплати основної суми та відсотків за боргом, тим важче буде збалансувати бюджет і уникнути боргової кризи в майбутньому. Як відомо Україна наразі має чимало зовнішніх зобов’язань, які були пролонговані на майбутнє, що робить даний борг тягарем для української економіки. [7]

Американські економісти К. Макконнелл та С. Брю у своїх працях державний борг ототожнюють із суспільним активом що складається з фінансових активів усіх суб’єктів ринку, тобто веде до підвищення попиту та ціни інших активів, при цьому внутрішній державний борг є ефективним засобом, що дозволяє уникнути проблеми перенакопичення заощаджень.

Вчені наголошують, що державний борг – це державний борг завдяки якому неможливо стати банкротом, стосується внутрішнього боргу. Небезпеки банкрутства можна уникнути шляхом рефінансування боргу або вдатися до підвищення податків чи грошової емісії. Водночас, зовнішній борг економісти розглядають небезпечним явищем для держави та можливістю втручання кредиторів у внутрішні справи держави, що є посяганням на її незалежність. [15]

Таким чином, єдиного підходу до наявності державного боргу в працях економістів відсутні. На мою думку до крайнощів постійного накопичення боргу підходять кейнсіанці, адже дане явище для більшості держав є загрозою їх ста-більності. Взагалі розуміння боргу суто з позитивної чи негативної сторони недоцільно, адже існують ситуації, коли наявність боргу життєво необхідна умова для економіки, що створює своєрідний «трамплін» для економічного росту, водночас не варто зловживати даним явищем, адже як плату за розвиток ми віддаємо частину реальних доходів держави. Одним із супроводів державного боргу є оподаткування, бідь-яке збільшення боргу призводить до зростання податкового навантаження еко-номіки.

Сьогодні провідні країни світу намагаються досягти оптимальності співвідно-шення цих двох альтернатив (позитиву та негативу), що полягає у побудові раціональної системи управління державним боргом, а також його структурою.

Державний борг класифікують на певними ознаками, що дає можливість здійснити систематизацію боргових зобов’язань держави, територіальних громад.

Найбільш чітку та повну класифікацію державного боргу надає нам Т. А. Говорушко. [10] [Таблиця 1.2, додатки до першого розділу]

Класифікація залежно від ступеню охоплення державних боргових зобов'язань поділяють на поточний, капітальний та чистий державний борг. Поточний борг – це сума поточного періоду (зазвичай за рік), спрямованих на погашення боргових зо-бов’язань, строк сплати за якими вже настав, а також сплата відсотків за боргом. Капітальний борг - це сукупність усіх раніше випущених і непогашених на даний момент боргових зобов'язань, у тому числі відсотків, які мають бути сплачені в довгостроковій перспективі. Водночас, чистий державний борг автор визначає, як сума заборгованості, що не включає відсоткових платежів.

Класифікація залежно від позиції уряду щодо накопичення державного боргу, до якої відносять – активний та пасивний державний борг. Активний державний борг характеризується безпосереднім залученням ресурсів у зовнішніх кредиторів. Пасивний державний борг створюється автоматично внаслідок бюджетного дефіци-ту, внаслідок зменшення доходів.

Залежно від форми залучення, виділяють – державні запозичення та державні гарантії. Державні запозичення створюються шляхом залучення державою в особі Кабінету Міністрів України, грошових коштів, іншого майна та майнових прав, яке передбачає прийняття зобов'язань щодо грошових коштів на умовах строковості, платності й повернення. Державні гарантії - зобов'язання держави в особі Кабінету Міністрів України, повністю або частково виконати платежі на користь кредитора в разі невиконання позичальником, іншим ніж Україна, зобов'язань щодо повернення грошових коштів на умовах строковості та платності.

Залежно від джерел, із яких здійснюються запозичення державний борг класифікують на внутрішній та зовнішній: Внутрішній борг характеризує зобов’язан-ня, що виникають із резидентами країни. Зовнішній борг - характеризує зобов’язання, що виникають із нерезидентами та урядами інших держав, а також міжнародними фінансовими організаціями.

За валютою залучення державний борг розрізняють на борг у національній валюті, що запозичується на внутрішньому ринку шляхом емітування боргових цінних паперів та борг в іноземній валюті, виникає внаслідок операцій на зовнішніх ринках, операцій з урядами іноземних держав, МФО та комерційними банками.

Залежно від терміну залучення, виділяють – короткостроковий борг, з терміном погашення до одного року; середньостроковий борг, з терміном погашення від одного до п’яти років та довгостроковий борг, з терміном погашення від п’яти та більше років.

Воробйов Ю.М. окрім зазначеної класифікації виділяє також державний борг залежно від умови залучення, до якого відносить – пільговий борг; борг із високими відсотковими витратами; борг, який надано як компенсацію. Пільговий борг характеризується наданням кредиту на пільгових умовах із низькими відсотковими ставками та на довгостроковій основі. Борг із високими відсотковими витратами характеризується високими витратами на його обслуговування та короткостроковим періодом надання. [22]

Борг, який надано як компенсацію, надається від Міжнародного валютного фонду на компенсацію втрат від зменшення експорту внаслідок падіння цін на світовому ринку та збільшення вартості імпорту, від втрат пов’язаними із стихійними лихами, промисловими спадами, поява товарів-замінників, протекціоністські заходи країн основних експортерів, тощо. [3]

Стаття 12, Бюджетного кодексу України наводить класифікацію боргу за двома характеристиками: за типом кредитора та боргового зобов’язання. На маю думку даної класифікації недостатньо для ефективної систематизації та розуміння державного боргу. [2]

Наведена вище класифікація державного боргу дозволить відобразити боргове становище нашої країни, визначити ефективну структуру державного боргу між його обсягами. Надана класифікація відображає специфіку різних видів зобов’язань та співвідношення їх структури, забезпечить розробку ефективної стратегії управління державним боргом.

Держава, що здійснює залучення грошових коштів на кредитних умовах здійснює формування державного боргу, при цьому необхідно сформувати ефективну політику управління боргом. Державний борг, як внутрішній, так і зовнішній є основним чинником, що впливає на фінансову незалежність держави, а також визна-чає її боргову політику.

Однією із головних причин формування та збільшення державного боргу України є постійний бюджетний дефіцит, тобто Україна має незбалансований бюджет у якому видатки перевищують доходи, тому важливо при плануванні бюджету додержуватися принципу збалансованості, що в майбутньому дозволить зменшити необхідність в залученні додаткових коштів на кредитній основі.

В Україні формування державного боргу можна розподілити на кілька етапів. [9]

1. Період трансформації та становлення економіки України (1991 – 1996 роки), залучення коштів повною мірою було спрямоване на споживання, основним кредитор був НБУ, чинники, що мали безпосередній вплив на державний борг, були – отримання незалежності України та введення власної грошової одиниці. Головною особливістю був перший випуск облігацій внутрішньої державної позики, що дозволило відмовити від кредитування від НБУ.

2. Період економічної кризи (з 1997 до першої половини 1998 років), формування державного боргу відбувалося за рахунок зовнішніх запозичень, основним кредитором став уряд США, кошти було надано виключно на системні державні програми.

3. Період економічного зростання, що розпочався (з другої половини 1998 до 2000 років), даний етап характеризується тим, що припав термін погашення більшої частини державного боргу та загостренням кризових явищ в економіці.

4. Період економічної стабілізації (2001 до 2007 років), відбулася зміна стратегії формування державного боргу, відбулося більш виважене залучення коштів, зменшення показника співвідношення боргу до ВВП, головним чином сприяло даному явищу зростання економіки та зміни боргової політики.

5. Період економічної кризи, внаслідок дестабілізації зовнішніми чинниками

(з 2008 до 2014 років) є періодом загострення світової фінансової кризи, падіння економіки, зростання дефіциту бюджету, негативне сальдо платіжного балансу, знецінення національної валюти, як наслідок потреба в стабілізаційних кредитах від МВФ.

6. Період політичної дестабілізації та наявності військового конфлікту на Сході України (з 2015 року до теперішнього часу), характеризується посиленням боргового навантаження на економіку України, що значно понизило кредитний рейтинг України у період 2014-2015 років, України опинилася на прірві дефолту, коли витрати на обслуговування боргу перевищили доходи бюджету.

Формування державного боргу в Україні має певні об’єктивні та суб’єктивні особливості.

До об’єктивних можна віднести: зниження іноземних інвестицій, скорочення виробництва, неефективна податкова політика пасивне сальдо платіжного балансу, застарілі основні фонди підприємств.

Суб’єктивні чинники більшою мірою пов’язані із системними реформами, тобто неефективності їх впровадження та відсутністю ефективного фінансового ринку, особливо під час негативних явищ в економіці.[23]

Детальне визначення розміру та структури державного боргу України розгля-немо в другому розділі.