milash_v_s_gospodarske_pravo_chastina_2

Розділ І. Правове регулювання ринку фінансових послуг України

За умовами виконання товарні деривативи можуть бути:

- деривативами з поставкою базового активу — деривативи, що виконуються шляхом поставки товару, визначеного його специфікацією як базовий актив);

т деривативами без поставки базового активу (розрахунковий дериватив) — деривативи, при врегулюванні зобов'язань за якими товар не поставляється, а покупець такого товару отримує суму грошових коштів, що дорівнює вартості товарів, які він отримав би за звичайних обставин за ціною, що розраховується Біржею на дату виконання тако­ го контракту.

Торгівля деривативами здійснюється лотами. Кожний лот дорівнює одному деривативу. Істотні умови товарних деривативів визначаються в їх специфікаціях, які є невід'ємною частиною Правил біржової тор­ гівлі та затверджуються рішенням Біржового комітету для кожного базового активу.

6. Товаророзпорядчі цінні папери — цінні папери, які надають їх­ ньому держателю право розпоряджатися майном, указаним у цих до­ кументах.

До товаророзпорядчих цінних паперів належать складські свідоцтва, які бувають двох видів — прості складські свідоцтва і подвійні складські свідоцтва.

Складські свідоцтва видаються лише сертифікованими складами, які одержали сертифікат про відповідність надання послуг зі зберіган­ ня товарів і тільки на ті групи товарів, які зазначені в сертифікаті.

Просте складське свідоцтво видається на пред'явника. Подвійне складське свідоцтво є іменним та складається з двох частин — склад­ ського свідоцтва та заставного свідоцтва, які можуть бути відокремле­ ні одне від одного (кожен з яких окремо має статус цінного паперу).

Просте або подвійне складське свідоцтво видається власнику това­ ру чи уповноваженій ним особі сертифікованим складом після при­ йняття товару на зберігання. Складське свідоцтво видається окремо на кожний вид товару, визначений родовими або індивідуальними озна­ ками. Складське свідоцтво може бути видано на кожну погоджену між власником товару та сертифікованим складом кількість товару. Сертифіковані склади ведуть реєстр складських свідоцтв.

Товар, прийнятий на зберігання за подвійним складським свідо­ цтвом, може бути предметом застави протягом строку його зберігання. Застава товару, прийнятого на зберігання за подвійним складським свідоцтвом, виникає після відокремлення і передачі заставної частини

241

Господарське право. Частина друга

складського свідоцтва (заставного свідоцтва) від заставодавця заставодержателю з моменту укладення відповідного договору застави. При оформленні застави заставодавець надає заставодержателю ви­ писку з реєстру складських свідоцтв про те, що подвійне складське свідоцтво є дійсним і не втрачалося. Строк дії виписки з реєстру складських свідоцтв становить три календарних дні, упродовж яких сертифікований склад припиняє операції щодо зазначених у ній това­ рів та сертифікатів.

Володілець простого складського свідоцтва має право розпоряджа­ тися товаром, прийнятим на зберігання за цим свідоцтвом. Передача прав, встановлених простим складським свідоцтвом, здійснюється шляхом його передачі іншому держателю за зробленим на простому складському свідоцтві передавальним написом, який здійснюється на зворотному боці свідоцтва чи на приєднаному до нього аркуші, що є невід'ємною частиною відповідного свідоцтва.

Передавальний напис повинен бути безумовним (частковий пере­ давальний напис вважається недійсним), він переносить усі права, що випливають із простого складського свідоцтва. Передавальний напис, зроблений фізичною особою, обов'язково повинен бути нотаріально посвідчений.

Володілець обох частин подвійного складського свідоцтва має пра­ во розпоряджатися товаром, що зберігається на сертифікованому скла­ ді. Володілець заставної частини подвійного складського свідоцтва (заставного свідоцтва) має лише право застави на товар. Володілець складської частини подвійного складського свідоцтва, відокремленої від заставного складського свідоцтва, не мас права розпоряджатися цим свідоцтвом без згоди заставодержателя (володільця заставного свідо­ цтва). Володілець складської частини подвійного складського свідоцтва, відокремленої від заставного свідоцтва, не має права вимагати видачі товару або його частини із сертифікованого складу до припинення зобов'язання, забезпеченого за заставним свідоцтвом.

Після видачі товару володільцям складських свідоцтв сертифіковані склади повинні погасити повернуті свідоцтва на товар шляхом від­ мітки на них «Погашено». Погашені складські свідоцтва до повторно­ го обігу не допускаються і виключаються з реєстру складських свідоцтв, про що робиться відповідний запис у реєстрі. Погашені складські сві­ доцтва зберігаються сертифікованим складом протягом строку, вста­ новленого чинним законодавством для відповідного виду документів.

242

Розділ 3. Правове регулювання ринку фінансових послуг України

3.5.2. Державне регулювання ринку цінних паперів

Державне регулювання ринку цінних паперів — це комплекс заходів іаконодавчого, виконавчого та контролюючого характеру щодо впорядсування відносин з приводу розміщення, обігу та обліку цінних паперів, ікі (заходи) здійснюються відповідними державними органами.

Державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється з ме­ тою:

-реалізації єдиної державної політики у сфері випуску та обігу іднних паперів та їх похідних;

-створення умов для ефективної мобілізації та розміщення учасіиками ринку цінних паперів фінансових ресурсів з урахуванням інте- )есів суспільства;

-одержання учасниками ринку цінних паперів інформації про шови випуску та обігу цінних паперів, результати фінансовогосподарської діяльності емітентів, обсяги і характер угод з цінними таперами та іншої інформації, що впливає на формування цін на ринку хінних паперів;

-забезпечення рівних можливостей для доступу емітентів, інвес­ торів і посередників на ринок цінних паперів;

-гарантування прав власності на цінні папери;

-захисту прав учасників фондового ринку;

-інтеграції в європейський та світовий фондові ринки;

-дотримання учасниками ринку цінних паперів вимог актів закоюдавства;

-запобігання монополізації та створення умов розвитку добросо­ вісної конкуренції на ринку цінних паперів;

-контролю за прозорістю та відкритістю ринку цінних паперів.

Державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється шля-

:ом:

•прийняття актів законодавства з питань діяльності учасників ринсу цінних паперів;

•регулювання випуску та обігу цінних паперів, прав та обов'язків /часників ринку цінних паперів;

•видачі ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку ішних паперів та забезпечення контролю за такою діяльністю;

•встановлення заборон та зупинення на певний термін (до одного юку) професійної діяльності на ринку цінних паперів у разі відсутно-

243

Господарське право. Частина друга

сті ліцензії на цю діяльність та притягнення до відповідальності за здійснення такої діяльності згідно з чинним законодавством;

•реєстрації випусків (емісій) цінних паперів та інформації про ви­ пуск (емісію) цінних паперів;

•створення системи захисту прав інвесторів і контролю за дотри­ манням цих прав емітентами цінних паперів та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів;

•нормативного закріплення правил і стандартів здійснення операцій на ринку цінних паперів та контролю за їх дотриманням;

•встановлення контролю за:

-дотриманням емітентами порядку реєстрації випуску цінних па­ перів та інформації про випуск цінних паперів, умов продажу (розмі­ щення) цінних паперів, передбачених такою інформацією;

-достовірністю інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, конт­ ролюючим органам;

-системами ціноутворення на ринку цінних паперів;

-за діяльністю осіб, які обслуговують випуск та обіг цінних паперів;

•проведення інших заходів щодо державного регулювання і конт­ ролю за випуском та обігом цінних паперів.

Державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку та інші державні органи

умежах наданих їм повноважень.

Основною формою роботи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку є засідання, які проводяться за рішенням Голови Комі­ сії у разі необхідності, але не рідше одного разу на місяць. При Держав­ ній комісії з цінних паперів та фондового ринку створюються Координа­ ційна рада, Консультаційно-експертна рада, інші органи та установи.

Основними завданнями Державної комісії з цінних паперів та фон­ дового ринку є:

1) формування та забезпечення реалізації єдиної державної політи­ ки щодо розвитку та функціонування ринку цінних паперів та їх по­ хідних в Україні, сприяння адаптації національного ринку цінних па­ перів до міжнародних стандартів;

2)координація діяльності державних органів з питань функціону­ вання в Україні ринку цінних паперів та їх похідних;

3)здійснення державного регулювання та контролю за випуском

іобігом цінних паперів та їх похідних на території України, а також у сфері спільного інвестування;

244

Розділ 3. Правове регулювання ринку фінансових послуг України

4)захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запо­ бігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повно­ важень;

5)сприяння розвитку ринку цінних паперів;

6)узагальнення практики застосування законодавства України

зпитань випуску та обігу цінних паперів в Україні, розроблення про­ позицій щодо його вдосконалення.

1)встановлює:

-вимоги щодо випуску (емісії) і обігу цінних паперів та їх похідних, інформації про випуск та розміщення цінних паперів, у тому числі іно­ земних емітентів (з урахуванням вимог валютного законодавства Укра­ їни), які здійснюють випуск і розміщення цінних паперів на території України, а також встановлює порядок реєстрації випуску цінних папе­ рів та інформації про випуск цінних паперів;

-стандарти випуску (емісії) цінних паперів, інформації про випуск цінних паперів, що пропонуються для відкритого продажу, в тому чис­ лі іноземних емітентів, які здійснюють випуск цінних паперів на тери­ торії України, та порядок реєстрації випуску цінних паперів та інфор­ мації про випуск цінних паперів;

-вимоги щодо допуску цінних паперів іноземних емітентів та обі­ гу їх на території України;

-вимоги та умови відкритого продажу (розміщення) цінних паперів на території України;

-порядок та видає ліцензії на здійснення діяльності по випуску та обігу цінних паперів, на депозитарну, реєстраційну, розрахунковоклірингову діяльність з цінними паперами, діяльність з управління активами та інші передбачені законодавством ліцензії на здійснення окремих видів професійної діяльності на ринку цінних паперів, а також анулює ці ліцензії в разі порушення вимог законодавства про цінні папери;

-порядок складання адміністративних даних учасників ринку цін­ них паперів відповідно до чинного законодавства України;

-порядок і реєструє саморегулівні організації, що створюються осо­ бами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів;

-зразок та видає свідоцтво про реєстрацію об'єднання професійних учасників фондового ринку як саморегулівної організації;

245

Господарське право. Частина друга

~ порядок здійснення професійної діяльності на ринку цінних па­ перів іноземними юридичними особами та підприємствами з інозем­ ними інвестиціями;

- порядок ведення та реєстр професійних учасників ринку цінних паперів, інститутів спільного інвестування та саморегулівних органі­ зацій;

- порядок ведення та реєстр аудиторів і аудиторських фірм, які можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ, що здій­ снюють діяльність на ринку цінних паперів та їх похідних;

2)видає дозволи на обіг цінних паперів українських емітентів за межами України;

3)здійснює реєстрацію випуску цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів, у тому числі цінних паперів іноземних емітен­ тів, що є в обігу на території України;

4)реєструє правила функціонування організаційно оформлених ринків цінних паперів та їх похідних;

5)здійснює контроль за дотриманням законодавства і призначає державних представників на фондових біржах, у депозитаріях

іторговельно-інформаційних системах;

6)бере участь у розробці та вносить на розгляд у встановленому порядку проекти актів законодавства, що регулюють питання розвитку фондового ринку України, а також бере участь у підготовці відповідних проектів міжнародних договорів України, здійснює співробітництво з державними органами і неурядовими організаціями іноземних держав, міжнародними організаціями з питань, віднесених до їх компетенції;

7)розробляє і організовує виконання заходів, спрямованих на запо­ бігання порушенням законодавства України про цінні папери;

8)видає дозволи, визначає стандарти і правила діяльності, реєструє випуск та інформацію про випуск інвестиційних сертифікатів інвести­ ційних фондів та інвестиційних компаній;

9)виконує інші функції відповідно до покладених на неї завдань.

3.6. Страхова діяльність як вид господарської діяльності. Форми страхування

Страхуванням є вид господарської (фінансової) діяльності, пов'язаної з наданням послуг щодо захисту майнових інтересів фізич­ них осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових

246

Розділ 3. Правове регулювання ринку фінансових послуг України

шпадків), визначених договором страхування або чинним законодав­ ством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страсових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

ВУкраїні існує страхування у двох формах:

1)добровільне страхування — страхування, яке здійснюється на тідставі договору між страхувальником і страховиком, та загальні умо-

Ші порядок здійснення якого визначаються правилами страхування, цо встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог чингого законодавства;

2) обоє 'язкове страхування — страхування, яке здійснюється на тідставі чинного законодавства та являє собою систему прав, обов'язків гарантій, пов'язаних з матеріальним забезпеченням осіб, визнаних за іаконом страхувальниками, при настанні визначених чинним законоіавством страхових випадків.

Основними нормативно-правовими актами, які встановлюють ви­ логи щодо створення та функціонування ринку страхових послуг та регулюють відносини у сфері страхування, є: ГК України та Закону України «Про страхування»1 від 7 березня 1996 р. (у редакції Закону /країни від 4 жовтня 2001 р.). Основні принципи, засади і механізми функціонування: системи загальнообов'язкового державного пенсійно­ го страхування визначають Закони України: «Про загальнообов'язкове іержавне пенсійне страхування»2 від 9 липня 2003 р.; «Про іагальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»3 від 2 березня 2000 р.; «Про обов'язкове страхування гивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних іасобів»4 від 1 липня 2004 р. тощо.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про страхування» до переліку шдів добровільного страхування віднесено: 1) страхування життя; і) страхування від нещасних випадків; 3) медичне страхування (безіерервне страхування здоров'я); 4) страхування здоров'я на випадок свороби; 5) страхування залізничного транспорту; 6) страхування на- ІЄМНОГО транспорту (крім залізничного); 7) страхування повітряного транспорту; 8) страхування водного транспорту (морського внутріш-

1 Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 7. - Ст. 50.

2Там само. - 2003. - №№ 49-51. - Ст. 376.

3Там само. - 2000. - № 22. - Ст. 171.

4Там само. - 2005. - № 1 . • Ст. 1.

247

Господарське право. Частина друга

нього та інших видів водного транспорту); 9) страхування вантажів та багажу (вантажобагажу); 10) страхування від вогневих ризиків та ри­ зиків стихійних явищ; 11) страхування майна; 12) страхування цивіль­ ної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника); 13) страхування відповідальності влас­ ників повітряного транспорту (включаючи відповідальність перевізни­ ка); 14) страхування відповідальності власників водного транспорту (включаючи відповідальність перевізника); 15) страхування відповідаль­ ності перед третіми особами; 16) страхування кредитів (у тому числі відповідальності позичальника за нєпогашення кредиту); 17) страхуван­ ня інвестицій; 18) страхування фінансових ризиків; 19) страхування судових витрат; 20) страхування виданих гарантій (порук) та прийнятих гарантій; 21) страхування медичних витрат; 22) інші види добровіль­ ного страхування.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про страхування» перелік ви­ дів обов'язкового страхування утворено такими видами: 1) медичне страхування; 2) особисте страхування медичних і фармацевтичних працівників (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини при виконанні ними службових обов'язків; 3) особисте страхування працівників відомчої (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд); 4) страхування спортсменів вищих кате­ горій; 5) страхування життя і здоров'я спеціалістів ветеринарної меди­ цини; 5і) страхування життя і здоров'я випускників закладів для дітейсиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; 6) особисте страхування від нещасних випадків на транспорті; 7) авіаційне страху­ вання цивільної авіації; 8) страхування відповідальності морського перевізника та виконавця робіт, пов'язаних із обслуговуванням мор­ ського транспорту, щодо відшкодування збитків, завданих пасажирам, багажу, пошті, вантажу, іншим користувачам морського транспорту та третім особам; 9) страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; 10) страхування засобів водного транспорту; 11) страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, врожаю зернових культур і цукрових буряків сільсько­ господарськими підприємствами всіх форм власності; 12) страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за ядерну

248

Роздіч 3. Правове регулювання ринку фінансових послуг України

шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту; 13) стра­ хування працівників (крім тих, які працюють в установах і організаці­ ях, що фінансуються з Державного бюджету України), які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, у тому числі здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади; 14) страхування цивіль­ ної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного та санітарноепідеміологічного характеру; 15) страхування цивільної відповідаль­ ності інвестора, у тому числі за шкоду, заподіяну довкіллю, здоров'ю людей, за угодою про розподіл продукції, якщо інше не передбачено такою угодою; 16) страхування майнових ризиків за угодою про розпо­ діл продукції у випадках, передбачених Законом України «Про угоди про розподіл продукції»; 17) страхування фінансової відповідальності, життя і здоров'я тимчасового адміністратора та ліквідатора фінансової установи; 18) страхування майнових ризиків при промисловій розроб­ ці родовищ нафти і газу у випадках, передбачених Законом України «Про нафту і газ»; 19) страхування медичних та інших працівників державних і комунальних закладів охорони здоров'я та державних на­ укових установ (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок захворюван­ ня на інфекційні хвороби, пов'язаного з виконанням ними професійних обов'язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфек­ ційних хвороб; 20) страхування відповідальності експортера та особи, яка відповідає за утилізацію (видалення) небезпечних відходів, щодо відшкодування шкоди, яку може бути заподіяно здоров'ю людини, власності та навколишньому природному середовищу під час транскор­ донного перевезення та утилізації (видалення) небезпечних відходів; 21) страхування об'єктів космічної діяльності (наземна інфраструктура), перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Національного космічного агентства України; 22) страхування цивіль­ ної відповідальності суб'єктів космічної діяльності; 23) страхування об'єктів космічної діяльності (космічна інфраструктура), які є власністю України, щодо ризиків, пов'язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному про­ сторі; 24) страхування відповідальності щодо ризиків, пов'язаних з під­ готовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі; 25) страхування відповідаль-

249

Господарське право. Частина друга

ності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів; 26) стра­ хування професійної відповідальності осіб, діяльність яких може за­ вдати шкоди третім особам, за переліком, установленим Кабінетом Міністрів України; 27) страхування відповідальності власників собак (за переліком порід, визначених Кабінетом Міністрів України) щодо шкоди, яка може бути заподіяна третім особам; 28) страхування цивіль­ ної відповідальності громадян України, що мають у власності чи іншо­ му законному володінні зброю, за шкоду, яка може бути заподіяна третій особі або її майну внаслідок володіння, зберігання чи викорис­ тання цієї зброї; 29) страхування тварин на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків у випадках та згідно з переліком тварин, встановленими Кабінетом Міністрів України; ЗО) страхування відповідальності суб'єктів турис­ тичної діяльності за шкоду, заподіяну життю чи здоров'ю туриста або його майну; 31) страхування відповідальності морського судновласни­ ка; 32) страхування ліній електропередач та перетворюючого обладнан­ ня передавачів електроенергії від пошкодження внаслідок впливу стихійних лих або техногенних катастроф та від протиправних дій третіх осіб; 33) страхування відповідальності виробників (постачаль­ ників) продукції тваринного походження, ветеринарних препаратів, субстанцій за шкоду, заподіяну третім особам; 34) страхування пред­ мета іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошко­ дження або псування; 35) страхування будівельно-монтажних робіт забудовником відповідно до Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях

знерухомістю»; 36) страхування майна, переданого у концесію;

37)страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров'ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів; 38) стра­ хування цивільної відповідальності суб'єкта господарювання за шко­ ду, яку може бути заподіяно третім особам унаслідок проведення вибухових робіт.

Для здійснення обов'язкового страхування Кабінет Міністрів Укра­ їни встановлює порядок та правила його проведення, форми типового договору, особливі умови ліцензування обов'язкового страхування, розміри страхових сум та максимальні розміри страхових тарифів або методику актуарних розрахунків.

250