bj

БЕЗПЕКА ПРАЦІ – стан умов праці, за яких виключений вплив напрацівниківнебезпечнихішкідливихвиробничихфакторів.

БЕЗПЕКА РАДІАЦІЙНА – стан захищеності особи, суспільства віддіїіонізуючоговипромінювання.

БЕКЕРЕЛЬ (Бк) – системна одиниця активності радіонукліда. Являєсобоюактивністьрадіонукліда,уякомупротягомоднієїсекунди відбувається один акт розпаду. У тисячу разів більша одиниця – кілобекерель (кБк), у мільйон – мегабекерель (МБк). 1 Бк = 2,703·10-11 Кі.

БЕНЗАПІРЕН–індикаторнаречовинадлявсієїгрупиканцероген- них поліциклічних ароматичних вуглеводнів, що має найбільшу стабільністьсереднихіводночаснайсильнішаканцерогеннаречовина зтих,якізустрічаютьсяунавколишньомусередовищі.Томувизначення наявності канцерогенних ароматичних вуглеводнів відбувається, як правило, за рівнем Б.

БЕР (БІОЛОГІЧНИЙ ЕКВІВАЛЕНТ РЕНТГЕНУ) – поза-

системна одиниця еквівалентної дози іонізуючого випромінювання. 1 бер =0,01 Зв.Враховуєбіологічнудіюкожноговидувипромінювання.

БЕТА-ВИПРОМІНЮВАННЯ – випромінювання, що складається з негативно або позитивно заряджених електронів або позитронів і утворюєтьсяприрадіоактивномурозпадіядерабонестійкихчастинок.

БЕТА-РОЗПАД–радіоактивнеперетвореннянейтронівабопрото- нівуатомнихядрахнапротон,електроніантинейтрино(при -негатив- номурозпаді)абонанейтрон,позитронтанейтрино(при -позитивному розпаді).

БЕТА-ЧАСТИНКА – іонізуюча частинка, що являє собою електрон або позитрон, які випускаються атомним ядром у процесі бетаперетворенняабо внаслідок розпадунестійкихчастинок.

БІНАРНІ СИСТЕМИ ХІМІЧНОЇ ЗБРОЇ – компоненти боєприпасів, що являють собою особливу сполуку або хімічну суміш, яка підібрана таким чином, що при перемішуванні складу обох контейнерівубоєприпасістрімкоутворюєтьсявисокотоксичнатехнічна отруйна речовина. Кілька таких бінарних сумішей розроблено для отруєнняпитноїводи.Уводувводятьоднубезпечнухімічнуречовину, задеякийчас–другу.Далівониз’єднуютьсяворганізмііспричиняють смерть людини.

51

БІОАКУМУЛЯЦІЯ – накопичення в організмах потенційно токсичнихречовин,щопоступаютьзїжею,абопоглиненихізнавколишнього середовища, які не розкладаються і не виводяться зворотно.

БІОГАЗ – суміш газів (приблизний склад: метан – 55–65%; вуглекислий газ – 35–45%; домішки нітрогену, гідрогену, оксигену та сірководню), що утворюється у процесі розкладу органічних відходів бактеріями.Привертаєдосебеувагуузв’язкузенергетичноюкризою. Застосовується як паливо.

БІОГЕНЕТИЧНИЙ ЗАКОН – закон, за яким індивідуальний розвиток осіб (онтогенез) є коротким і видозміненим повторенням найважливіших етапів історичного розвитку виду. Прикладом біогенетичногозаконуєрибоподібнаформазародківссавців,птахівта плазунів у перші дні або тижні їх розвитку і наявність у них зябрових щілин.Біогенетичнийзаконсформульованийу1866 році Е. Геккелем. Частинадослідниківприпускає,щорозвитокбіосферинапланетітакож єповтореннямрозвиткуживихістот,якібулизанесенінаЗемлюзінших небеснихтіл.

БІОГЕННІ ЕЛЕМЕНТИ – хімічні елементи, що містяться уземнійкорііпостійновходятьдоскладуживихорганізмів.Ворганізмах 99% маси клітини складають оксиген 70%, гідроген – 18%, карбон – 10%.Нітроген, калій,фосфор, магнійтаінші елементи,що входятьдо складу клітин, називаються мікроелементами.

БІОГЕОЦЕНОЗ – історично сформований взаємозалежний комплексживихтанеживихкомпонентівпевноїділянкиземноїповерхні, що пов’язані між собою обміном речовин та енергій. Термін «біогеоценоз»запропонував В. М. Сукачов.

БІОІНДИКАТОРИ – організми, присутність, кількість або інтенсивнийрозвитокякихєпоказникамипевнихприроднихпроцесів абоумовзовнішньогосередовища.Наприклад,задопомогоюбіоіндикаторівоцінюютьступіньзабрудненняводоймищ,якістьґрунтівтощо.

БІОІНДИКАЦІЯ – визначення хімічно небезпечних забруднень наосновіреакційнанихживихорганізмівтаїхугруповань.

БІОЛОГІЧНА ПРОДУКТИВНІСТЬ – властивість живих орга-

нізмів утворювати і накопичувати органічну речовину в екосистемах. Б. п. характеризує темп утворення біомаси (на одиницю площі, в одиницю часу).

52

БІОЛОГІЧНЕ ВИВЕДЕННЯ – процес зменшення концентрації радіоактивногоізотопувтканині,органіабоорганізміуціломуврезультаті постійного обміну речовин. За типом зосередженості в організмі виділяютьтакірадіоактивніелементи:

–накопичені у захисних клітинах організму – ванадій, вольфрам, гафній,аурум,іридій,лантаноїди,марган,купрум,нікол,ніобій,осмій, платина,полоній,паладій,рутеній,родій,аргентум,тантал,хром;

–накопиченіукістковійтканині–барій,берилій,кальцій,станум, радій,плюмбум,стронцій,цирконій;

–накопичені у клітинах крові – ферум, кобальт, селен, стибіум, телур;

–накопиченіущитовиднійзалозі–йодіплатина;

–рівномірнорозподілені–калій,літій,натрій,рубідій,тритій,фосфор, хлор,цезій.

Ця класифікація не виключає наявності радіоактивного елемента одночасноврізнихорганахабоклітинахтіла.

БІОЛОГІЧНЕ ОЧИЩЕННЯ – засіб очищення стічних вод або ґрунтів за допомогою мікроорганізмів від забруднюючих речовин

зметою відновлення первісних властивостей середовища. БІОСИНТЕЗ – процес утворення органічних речовин з більш

простихсполук,щовідбуваєтьсяуживихорганізмахабопозанимипід дієюферментів.

БІОСТІЙКІСТЬ – властивість матеріалів довгий час протидіяти руйнівнійдіїбіологічнихшкідників–грибків,бактерійтощо.

БІОСФЕРА–оболонказемноїкулі,уякійіснуєабоіснуваложиття. Займаєчастинуземноїкори,атмосферитагідросфери,склад,структура таенергетикаякихпов’язанізминулоюабосучасноюдіяльністюживих організмів. Поняття «біосфера» запропонував у 1875 р. австрійський геолог Е. Зюс.

БІОТА – історично сформований комплекс живих організмів, об’єднаний загальною територією розповсюдження. На відміну від біоценозу види, що входять до складу біоти, не завжди мають взаємні екологічнізв’язки.

БІОТИЧНІ ФАКТОРИ – об’єднання факторів органічного світу (рослинність, тваринний світ), що впливають на умови існування організмівутійчиіншіймісцевості.

53

БІОТОП – ділянка земної поверхні (суші або водойми) з більш (або менш) однотипними умовами середовища (рельєф, ґрунт, мікрокліматтаін.),заселенапевною спільнотоюорганізмів(біоценозом).

БІОФІЛЬТР – резервуар для біологічного очищення стічних вод шляхомпропусканняїхчерезфільтруючийматеріал (котельнийшлак, керамзит тощо), який підлягає дії природної вентиляції. Очищення пов’язане з утворенням на поверхні фільтруючого матеріалу плівки з бактерійігрибків,яківпроцесіжиттєдіяльностіокислюютьі мінералізуютьорганічніречовиницихвод.

БІОЦЕНОЗ – історично утворена спільнота організмів, що населяють ділянку суші або водойми з більш або менш однотипними умовами існування. Спільноту тварин, що населяють біоценоз, виділяютьвзооценоз,сукупністьрослин–уфітоценоз.

БІОЦИД – знищення живих організмів на певній території, наприкладувійськовихцілях.

БОРОТЬБА ЗА ІСНУВАННЯ – за еволюційним вченням Ч. Дарвіна – це сукупність різноманітних і складних взаємодій живих організмів(тваринчирослин)міжсобоютаізсередовищем.Унаслідок цих взаємодій виживають і розмножуються найпристосованіші організми. Ч. Дарвін розрізняв три форми боротьби за існування: 1) внутрішньовидову(міжособинамиодноговиду);2) міжвидову(міжособинамирізнихвидів);3) знесприятливимифізичнимиумовамижиття.

БОФОРТА ШКАЛА – шкала для визначення сили (швидкості) вітру в балах за результатом дії його на наземні предмети (напрямок диму і т. ін.). Має 17 балів. Існує спеціальне числове визначення для переведення балів у метри за секунду (1 бал 2 м/с).

БУДОВА АТОМА – кожний атом складається з ядра і оболонки, до складу яких входять різні елементарні частинки.

БУРІ ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ – сукупність біометеорологічних явищ,пов’язанихзіонізацієюповітряірозповсюдженнямелектромагнітниххвиль.Вонизумовлюютьбагатофізіологічнихпроцесів,яківпливаютьнасклад ітиск крові,частотупульсу,функціюдихання,нервову систему та обмін речовин.

БУФЕРНА ЗДАТНІСТЬ ҐРУНТУ – здатність ґрунту підтримувати незмінний стан за умов дії хімічних природних і антропогенних речовин.

54

В

ВАЖКІ МЕТАЛИ – понад 40 хімічних елементів періодичної системи Д. І. Менделєєва, маса атомів яких становить понад

50атомниходиниць (Pb,Zn, Hg,Mo,Mn, Ni,Co,Ti,Cu, Cd,Sn).

ВАЖКІСТЬ ПРАЦІ – характеристика трудового процесу, що

показуєпереважненавантаженнянаопорно-рухальнийапараті функ- ціональнісистеми(серцево-судинну,дихальнутаінші),якізабезпечують йогодіяльність.

ВАЖКОВОДЯНИЙ РЕАКТОР – ядерний реактор, у якому уповільнювачемнейтронів,щоприводятьдоланцюговоїядерноїреакції поділу, служить важка вода.

ВАПНУВАННЯ (ҐРУНТІВ) – спосіб хімічної меліорації кислих ґрунтів,щозастосовуєтьсядлязниженняґрунтовоїкислотностішляхом унесення глинисто-карбонатних осадових порід, що містять 50–70% карбонатів(кальцій,доломіт,мергелі,доломітизовані вапнякита ін.).

ВЕБЕР – одиниця магнітного потоку в Міжнародній системі одиниць. Вебер – магнітний потік, який рівномірно зменшуючись до нуляпротягомоднієїсекунди,спричиняєу«зчепленому»знимконтурі індукціюелектрорушійноїсиливодинвольт.Вб=108 максвелів.Названо ім’ям В. Е. Вебера.

ВЕБЕРМЕТР – переносний прилад для вимірювання магнітного потоку. Один із найрозповсюдженіших магнітно-електричних веберметрів, дія якого ґрунтується на взаємодії магнітного поля постійного магніту з електричним струмом в обмотці котушки зі стрілкою.

ВИБУХ ДЕМОГРАФІЧНИЙ – різке збільшення народонаселення, пов’язане з глибинними змінами соціально-економічних або загальноекологічних умов життя. За даними Комітету ООН з народонаселення, чисельність людства вже перевищує 6 млрд осіб.

ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ – хімічні сполуки або суміші речовин, що здатні до швидкого саморозповсюджувального перетворення – вибуху з виділенням великої кількості тепла й утворенням газів. До вибуховихречовин,якієхімічнимисполуками,належать:нітросполуки (наприклад,тринітротолуол,тринітрофенолта ін.),ефіритасоліазотної кислоти(нітрогліцерин,піроксилін,нітратамоніютощо).

55

ВИБУХ ПОПУЛЯЦІЙНИЙ – різке збільшення чисельності осіб живихорганізмів.

ВИВІТРЮВАННЯ –процес зруйнування та змінигірських порід в умовах земної поверхні або поблизу неї під впливом механічної та хімічноїдіїкомпонентіватмосфери,водитаживихорганізмів.Відповідно виділяютьфізичне,хімічне,біологічневивітрювання.

ВИДОУТВОРЕННЯ–процесвиникненняновихвидіворганізмів з інших в результаті тривалого еволюційного розвитку. Основними рушійними силами видоутворення є мінливість, спадкоємність, природнийвідбір.

ВИЖИВАННЯ – середня для популяції ймовірність збереження особинкожногопоколіннязапевнийпроміжокчасу.

ВИКИД ГРАНИЧНО ДОПУСТИМИЙ (ГДВ) – викид шкідли-

вих речовин в атмосферу, що визначається для кожного джерела забрудненняатмосферизаумови,щоприземнаконцентраціяцихречовин неперевищитьграничнодопустимуконцентрацію(ГДК).

ВИЛУГОВУВАННЯ – вилучення окремих складових твердої речовинишляхомперенесенняїїврозчин(зазвичайводний)задопомогоюхімічнихрозчинниківабомікроорганізмів.

ВИЛУГОВУВАННЯ ҐРУНТІВ – вимивання водою із верхніх шарів ґрунту водорозчинних сполук і переміщення у нижні шари ґрунтових колоїдів. У результаті цього ґрунт збіднюється елементами живлення.

ВИПРОМІНЮВАННЯ – випускання заряджених частинок, що швидко рухаються, і хвиль та утворення їх поля.

ВИПРОМІНЮВАННЯ ВИДИМЕ – оптичне випромінювання з довжиноюхвилівід 800до400 нм.

ВИПРОМІНЮВАННЯ ЕЛЕКТРОМАГНІТНЕ – процес випусканняелектромагнітниххвильіпереміннеполециххвиль.

ВИПРОМІНЮВАННЯ ЗВУКОВЕ (звуку) – збудження звукових хвиль у пружному (твердому, рідкому і газоподібному) середовищі. Чутнийзвук–16–20 Гц,інфразвук–менше16 Гц,ультразвук–21 кГц – 1 ГГц, гіперзвук – більше 1 ГГц.

ВИПРОМІНЮВАННЯ ІОНІЗУЮЧЕ – електромагнітна

(рентгенівськіпромені,гама-промені)ікорпускулярна(альфа-частинки, бета-частинки,потікпротонівінейтронів)радіація,яка тієючиіншою

56

мірою проникає в живі тканини і призводить до змін, пов’язаних із «вибиванням»електронів затомів і молекул абопрямим і опосередкованимвиникненняміонів.

ВИПРОМІНЮВАННЯ КОСМІЧНЕ – випромінювання, яке складаєтьсязрізногородучастинок,передусіматомнихядер,якімають високі енергії, проникають на Землю через земну атмосферуз космічногопростору.

ВИПРОМІНЮВАННЯ РАДІОАКТИВНЕ – випускання альфа-,

бета- і гама-променів.

ВИПРОМІНЮВАННЯ СОНЯЧНЕ – основне джерело енергії,

яке знаходиться у кругообігу на Землі. До складу В. с. входять: ультрафіолетовевипромінювання(9%),видиме(41–45%),інфрачервоне (близько 50%).

ВИПРОМІНЮВАННЯ ФОНОВЕ – космічні промені та іонізуючевипромінювання,щовипускаєтьсяприроднимирадіоактивними речовинами, які містяться у воді і ґрунті, до яких адаптована нині існуюча біота.

ВИСОТАЗВУКУ–якість,щовизначаєтьсялюдиноюсуб’єктивно на слух та залежить в основному від частоти коливань. Зі зростанням частоти висота звуку збільшується.

ВИХОВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ – вплив на свідомість особи протягом усього періодуїї формування і в подальшому житті з метою виробленнясоціально-психологічнихнастанов(світогляду)надбайливе ставленнядосукупностіприроднихісоціальнихблаг.

ВІБРАЦІЯ – складний коливальний процес, викликаний передаванням змінного тиску (коливання енергії) від механічного джерела; одна з форм фізичного забруднення середовища.

ВІБРІОНИ – рід мікроорганізмів, що об’єднує рухливі палички, загнутіувиглядікомиабопрямої.Вібріонимаютьодинабодваполярно розташовані джгутики. Наприклад, до патогенних вібріонів належить збудникхолери.

ВІДБІР ПРИРОДНИЙ – історичний процес у живій природі, який полягає у виживанні організмів з корисними в цих умовах індивідуальними властивостями і загибелі найменш пристосованих. Щорокузникає приблизно 20 видів тваринних і рослинних організмів планети.

57

ВІДБІР ПРОБ РАДІОАКТИВНОГО МАТЕРІАЛУ – послідов-

ність операцій для отримання проби матеріалу при радіометричних дослідженнях.

Длявимірюваннярадіоактивностіпробиздійснюєтьсяп’ятьоперацій:

–відбір і підготовка проб матеріалу, що досліджується, до вимірювань;

–підготовка до роботи радіометра або іншого приладу;

–вимірюванняфону;

–вимірювання проб матеріалу, що досліджується (харчових продуктів,сировини,водитаіншихоб’єктівнавколишньогосередовища);

–розрахунок радіоактивності (питомої масової або об’ємної активності) проб і зіставлення їх з допустимою нормою.

Длясистемногоаналізудослідженьпротягомдекількохмісяцівабо років необхідно завести журнал, у якому слід записувати дату, вид продукції, що вимірюється, тип приладу (який через рік-два може помінятися),місцевідборупроб(наприклад,уякомулісітаколизібрані гриби, ягоди тощо) та результати вимірювань (розрахунків).

Відбірпроброслинпроводять,якправило,натихжеділянках,щой пробиґрунтів.Дляотриманняоб’єднаноїпробирослинмасою0,5–1,0 кг природноївологостірекомендуєтьсявідбиратинеменше8–10точкових проб. Надземну частину трав’яного покриву зрізають гострим ножем або ножицями (не засмічуючи ґрунтом), укладають у поліетиленовий мішечок, вкладають етикетку з картону або цупкого паперу, на якому позначаютьназвурослини,фазувегетації,місцевідбору,видпродукції, що відбирається, і дату.

Нижнячастинарослинчастозабрудненаґрунтом.Уцьомувипадку треба або зрізати рослини вище, або ретельно промити матеріал дистильованою водою. З посівів сільськогосподарських культур потрібнобратипробиподіагоналіполяаболаманійкривій.Об’єднану пробу складають з 8–10 точкових проб, узятих із наземної частини рослин, або роздільно – зі стебел і листя, плодів, зерна, коренеплодів, бульбоплодів.

Відбір проб зерна провадять по всій глибині насипу зерна і мішка. Ручнимщупомточковіпробивідбираютьзверхньогоінижньогошарів, торкаючись щупом дна. Загальна маса точкових проб при відборі має бути не менше 1 кг. Зерно перемішують.

58

Пробибульбоплодівікоренеплодіввідбираютьзбуртів,насипу,куп, автомашин, причепів, вагонів, барж, сховищ і безпосередньо із землі. Пробивідбираютьвідоднорідноїпартіїбудь-якоїкількості,одногосорто- типу,заготовленогозодногополя,щозберігаєтьсяводнаковихумовах.

Точковіпробивідбираютьподіагоналібічноїповерхнібурту,насипу, купчерезоднаковівідстаніна глибині20–30 см.Бульбиікоренеплоди беруть у трьох точках підряд.

Середнюпробудляаналізувиділяютьзоб’єднаної,масаїїмаєбути1кг. З пасовищ або сінокісних угідь проби трави і зеленої маси відбирають безпосередньо перед випасом тварин або скошенням на корм, длячогонавибранійдлявідборупробділянцівиділяють8–10облікових майданчиків розміром 1або 2 м2, розміщуючи їхпо діагоналі ділянки. Травостій скошують (зрізають) на висоті 3–5 см. Отриману з усіх точкових проб або облікових майданчиків зелену масу збирають, ретельноперемішуютьірозстилаютьрівнимшаром,отримуючитаким чином об’єднану пробу, з якої відбирають середню пробу для аналізу. Для складання середньої проби, маса якої має бути 1 кг, траву беруть

порціямипо100 гз10різнихмісць.

Проби грубих кормів, що зберігаються в скиртах, відбирають по периметрускирт,нарівнихвідстаняходинвідодногона висоті1–1,5 м відповерхні землізусіхдоступнихбоківізглибининеменше 0,5 м.

Відбірпробпродуктів(крупи,бобових,насіннятощо)аналогічний методам відбору проб зерна. Яблука, помідори, баклажани тощо відбирають за методом відбору коренеплодів. З невеликих партій продуктів(ягоди,зелень)точковіпробиберутьучотирьох-п’ятимісцях. Об’єднанапробазавагоюабооб’ємомнемаєперевищуватитрикратної кількості,необхідноїдлявимірюваннянавідповідномуприладі.

Відбірмолокаімолочнихпродуктівпроводятьвневеликихємностях (бідон, фляга та ін.). Відбирають після перемішування, а з великих (цистерна,чан)–зрізноїглибиниємностікухлемзподовженоюручкою абоспеціальнимпробовідбірником.Розмірсередньої пробистановить 0,2–1,0 лізалежитьвідвеличинивсієїпартіїпродукції.

Відбірпробм’ясатаорганівсільськогосподарськихтвариніптахів виконують, на м’ясокомбінатах, ринках, у приватних господарствах, а також магазинах.

Пробим’яса(безжиру)відтушабонапівтушвідбираютьшматками

59

по30–50 гвділянцічетвертого-п’ятогошийниххребців,лопатки,стегна і товстих частин спинних м’язів. Загальна маса проби має становити 0,2–0,3 кг. Для спеціального лабораторного дослідження відбирають також кісткивкількості 0,3–0,5 кг (хребетідруге-третєребро).Проби внутрішніхорганіввідбираютьвкількостях:печінка,нирки,селезінка, легені – 0,1–0,2 кг, щитовидна залоза – весь орган. Птахів (курчат) беруть цілими тушками. Курей, індичок, качок, гусей – до 1/4 тушки. Кількість проб визначається обсягом і характером досліджень.

Відбірпробрибипровадятьнарибокомбінатах,холодокомбінатах, ринках, у магазинах, а також при виловлюванні – безпосередньо

уводоймищах.Дрібнірізновидирибберутьцілимитушками,великі– тільки їх середню частину. Дослідженню підлягають усі види риби. Масасередньоїпробистановить0,3–0,5 кг.Кількістьпробвизначається метою і характером досліджень.

Пробияєцьвідбираютьнаптахофабриках,птахофермах,на ринку,

умагазинах і приватних господарствах. Об’єм проби – 2–3 яйця. Відбір проб натурального медупровадять на пасіках,умагазинах,

на ринках, складах і базах господарств і споживчої кооперації. Пробу медупроводятьтрубчастималюмінієвимпробовідбірником(якщомед рідкий) або щупом для масла (якщо мед густий) з різних шарів продукції. Закристалізований мед відбирають конічним щупом, занурюючийоговмедпіднахилом.Придослідженнімедуустільниках з однієї стільникорамки вирізають частину стільника площею 25 см2. Якщо стільниковий мед кусковий, пробу беруть у тих самих об’ємах відкожноїупаковки.Післявидаленнявосковихкришечок зразкимеду вміщують на сітчастий фільтр з діаметром чарунок не більше 1 мм, вкладаютьусклянкуіставлятьудуховкугазовоїплитипритемпературі 40–45 °С. Маса середньої проби – 0,2–0,3 кг.

Проби готових м’ясних продуктів і ковбасних виробів відбирають підчаспередачі їхдоторговельноїмережі,безпосередньовмагазинах або в місцях зберігання. Маса проб готових м’ясних продуктів, напівфабрикатіві ковбаснихвиробівстановить200–300 г.

Відібрані проби за необхідності очищають, відмивають і подрібнюють. Проби харчових продуктів обробляють так само, як на першомуетапіприготуванняїжі.Коренеплоди,бульбоплодиікартоплю миютьупроточнійводі.Зкапустивидаляютьнеїстівнелистя.Харчову

60