NMSZ госп.право_2013

ТЕМА № 9. «Загальна

характеристика

припинення

господарської

діяльності.

Реорганізація та ліквідація суб’єктів

господарювання».

Семінарське

заняття:

Загальна

характеристика

припинення

господарської діяльності.

Реорганізація та ліквідація суб’єктів

господарювання

Навчальна мета заняття:

освоєння,

поглиблення та розширення знань

відповідно до тематики заняття та питань,

що запропоновані до розгляду на

підготовки,

підготовки цільових виступів та рефератів.

Навчальні цілі.

Навчальними

цілями заняття

за цією темою є

ознайомлення слухачів з підставами,

способами та формами припинення

господарської діяльності.

Час проведення 2 години

Навчальні питання:

1. Поняття та підстави припинення діяльності суб’єктів

господарювання.

той спектр нормат-правовихвно

актів,

якими воно регулюється.

Припинення

діяльності суб’єктів

господарювання

регулюється

наступними

нормативно-

правовими

актами,

а саме Цивільним кодексом України (ст.

104-112),

Господарським кодексом України (ст.59-61),

законами

України

«Про

відновлення

платоспроможності боржника або

визнання

його

банкрутом»,

«Про

державну реєстрацію

юридичних осіб

та фізичних осіб-підприємців»,

«Про

господарські

товариства»

(ст.19-21),

«Про

акціонерні

товариства»

(Розділ

ХVI)

тощо.

У відповідності до ч.1 ст.59

Господарського кодексу України припинення

діяльності суб'єкта

господарювання здійснюється шляхом його реорганізації

(злиття,

приєднання,

поділу,

перетворення)

або

ліквідації

-

за рішенням

власника (власників)

чи уповноважених ним органів,

за рішенням інших осіб -

засновників суб'єкта

господарювання чи їх правонаступників,

а у випадках,

передбачених цим Кодексом,

- за рішенням суду.

Звертаючись до другого питання слід

вказати,

що

існує

два

способи

припинення

юридичної

особи

залежно

від

того,

чи

відбувається

правонаступництво:

1) передання всього свого майна,

прав та обов’язків

іншим

юридичним

особам;

2) ліквідація.

Передання

майна відбувається

шляхом

злиття,

приєднання,

поділу або

перетворення.

Термін

«реорганізація»

у

Цивільному кодексі України не використовується,

однак цей термін продовжує

використовуватися в Господарському кодексі України.

Звертаючись до третього питання слід

вказати,

що

під

реорганізацією

розуміють припинення юридичної особи з переходом всіх прав та обов’язків

до

правонаступника в порядку правонаступництва до іншої (інших)

юридичних

осіб.

У

відповідності

до

ч.2-5

ст.

59

Господарського

кодексу

України

передбачені

види

реорганізації

суб’єктів

господарювання

–

злиття,

приєднання,

поділ,

перетворення.

У разі злиття суб'єктів

господарювання усі майнові права та обов'язки

кожного з них переходять до суб'єкта

господарювання,

що утворений внаслідок

злиття.

У разі приєднання одного або кількох суб'єктів

господарювання до іншого

суб'єкта

господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та

обов'язки

приєднаних суб'єктів

господарювання.

У разі поділу суб'єкта

господарювання усі його майнові права і обов'язки

переходять за роздільним актом (балансом)

у відповідних частках до кожного з

нових суб'єктів

господарювання,

що утворені внаслідок цього поділу.

У разі

виділення одного або кількох нових суб'єктів

господарювання до кожного з них

переходять

за роздільним

актом

(балансом)

у

відповідних

частках

майнові

права і обов'язки

реорганізованого суб'єкта.

У

разі

перетворення

одного

суб'єкта

господарювання

в

інший

до

новоутвореного

суб'єкта

господарювання

переходять усі майнові права і

обов'язки

попереднього суб'єкта

господарювання.

Під ліквідацією слід розуміти припинення юридичної особи без

правонаступництва,

тобто

без

переходу

до

інших

осіб прав

та

обов’язків

ліквідованого суб’єкта.

У відповідності до ч.6

ст.

59

Господарського

кодексу України

суб'єкт

господарювання ліквідується:

за ініціативою осіб,

зазначених у чинному законодавстві;

у

зв'язку

із

закінченням

строку,

на

який

він

створювався,

чи

у

разі

досягнення мети,

заради якої його було створено;

реєстру.

Суб'єкт

господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до

державного

реєстру запису про припинення його діяльності.

Такий запис

Господарського кодексу України.

Підставою для ліквідації юридичної особи може бути:

1)

рішення

учасників або органу управління юридичної особи (добровільна

ліквідація);

2)

рішення суду (примусова

ліквідація).

Рішення про добровільну ліквідацію може бути прийнято у будь-який

час і

з будь-яких

мотивів,

в тому числі у зв'язку із закінченням строку,

на який було

створено юридичну особу,

досягненням мети,

для якої її створено,

а також в

інших випадках,

передбачених установчими документами.

Настання обставин,

які в установчих документах передбачені як підстави

для ліквідації,

саме по собі не призводить до ліквідації,

а є лише приводом для

передбачених законом.

Беручи за увагу одну із самих поширеніших орг-правовихнізаційно

форм

юридичної особи-господарських

товариств (в якості прикладу),

то на підставі

ст. 19 Закону України «Про

господарські товариства»

товариство ліквідується:

а)

після закінчення

строку,

на який воно

створювалося,

або після

досягнення мети,

поставленої при його створенні;

б) за рішенням вищого органу товариства;

в)

на

підставі рішення

суду за поданням органів,

що

контролюють

діяльність

товариства,

у разі

систематичного або

грубого порушення ним

законодавства;

на підставі рішення господарського суду в порядку,

встановленому

Законом України «Про

відновлення платоспроможності боржника або визнання

місцевого самоврядування за місцезнаходженням суб'єкта

господарювання

протягом десяти днів з дня припинення діяльності суб'єкта

господарювання.

Теми для рефератів:

1. Загальні засади припинення діяльності суб’єкта

господарювання –

юридичної особи.

2.

Державна реєстрація припинення суб’єктів

господарювання.

Ситуація 1.

Практичнізавдання:

Складітьтаблицювідносновидівреорганізаціїїхправовихнаслідківу

відпдочинногозакУкраїни. відностінодавства

Ситуація 2.

Подайте

повний

перелік

нормат-правовихвно

актів,

якими

Нормат-правовакт ийвно

Статті

(назва)

1.

2. і тд.

Література:

нормативні акти:

1,2, 3, 9

юридичналітература: 1,3, 4, 6.

рефератів,

що виносяться на розгляд,

та з’ясовується готовність до проведення

основної частини.

рефератів.

Після розгляду кожного з навчальних питань,

заслуховування

цільового виступу або докладу за темою реферату відбувається обговорення,

пов’язаної

з ними проблематики.

Після цього проводиться оцінка рівня знань

доповідача

та слухачів,

що прийняли участь

в обговоренні навчального

питання,

цільового виступу та докладу за темою реферату.

Методика відпрацювання навчального питання та підготування

реферату:

Опрацювання кожного навчального питання,

що виноситься на розгляд до

семінарського заняття,

відбувається під час самостійної роботи над освоєнням

матеріалу запропонованого до вивчення за відповідною темою.

Для повного та

заняття за відповідною тематикою.

Вивчити

матеріал,

поданий в

ході

проведення лекційних занять за

темою,

а також

ознайомитись

із

рекомендованими нормативними актами та навчально-науковою

літературою.

оцінювання,

наведених у інших розділах цієї робочої навчальної програми.

ТЕМА

№ 10. «Особливості ліквідації суб’єкта

господарювання у

зв’язку

з банкрутством».

Семінарське заняття:

Особливості ліквідації суб’єкта

господарювання у

зв’язку

з банкрутством

Навчальна мета заняття:

освоєння,

поглиблення та розширення знань

відповідно до тематики заняття та питань,

що запропоновані до розгляду на

підготовки,

підготовки цільових виступів та рефератів.

Навчальні цілі.

Навчальними

цілями заняття

за цією

темою є

ознайомлення слухачів

з підставами,

особливостями

ліквідації

суб’єктів

господарювання у зв’язку

з банкрутством.

Методичні вказівки: Відповідно до ст.1

Закону

України «Про

відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»

неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта

підприємницької

діяльності

виконати після настання встановленого строку їх

сплати грошові зобов'язання

перед

кредиторами,

в тому числі по заробітній

платі,

а

також

виконати

зобов'язання

щодо сплати страхових внесків на

загальнообов'язкове

державне

пенсійне страхування та інші види загально'язковогобов

державного

соціального страхування,

податків і зборів (обов'язкових

платежів)

не інакше

як через відновлення платоспроможності.

Банкрутство -

визнана господарським судом неспроможність боржника

1)порушення

провадження у справі;

2)підготовче

засідання господарського суду;

3)виявлення

кредиторів та інвесторів;

4)попереднє

засідання господарського суду;

5)визнання

боржника банкрутом та оголошення про банкрутство;

6)припинення

провадження у справі про банкрутство.

Таким чином,

студенту (слухачу)

при розгляді даного питання необхідно

розглянути кожну стадію та її

проаналізувати на підставі чинного

боржника

банкрутом

та

його

ліквідації,

спрямована на

оздоровлення

фінансово-господарського

становища боржника,

а

також

задоволення

в

повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування,

реструктуризації

підприємства,

боргів і капіталу та (або)

зміну організаційно-

правової та виробничої структури боржника.

Щодо розгляду четвертого питання статтею 60 Господарського кодексу

України передбачений загальний порядок ліквідації суб'єкта

господарювання.

Так,

ліквідація суб'єкта

господарювання

здійснюється

ліквідаційною

комісією,

яка

утворюється

власником

(власниками)

майна

суб'єкта

господарювання

чи його (їх)

представниками (органами),

або іншим

органом,

визначеним

законом,

якщо

інший порядок

її

утворення

не

передбачений

Господарським

кодексом

України.

Ліквідацію

суб'єкта

господарювання може бути

також покладено

на орган управління суб'єкта,

що ліквідується.

Орган (особа),

який

прийняв

рішення

про

ліквідацію

суб'єкта

господарювання,

встановлює

порядок

та

визначає

строки

проведення

ліквідації,

а

також

строк

для

заяви

претензій кредиторами,

що не може

бути меншим,

ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію.

Ліквідаційна

комісія

або

інший

орган,

який

проводить ліквідацію

суб'єкта

господарювання,

вміщує в друкованих органах відповідно до закону

повідомлення

про

його

ліквідацію

та

про порядок

і

строки

заяви

кредиторами претензій,

а явних (відомих)

кредиторів повідомляє персонально

у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.

Одночасно

ліквідаційна комісія

вживає

необхідних заходів

щодо

стягнення

дебіторської

заборгованості

суб'єкта

господарювання,

який

ліквідується,

та

виявлення

вимог кредиторів,

з письмовим повідомленням

кожного з них про ліквідацію суб'єкта

господарювання.

Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно

суб'єкта

господарювання,

який ліквідується,

і розраховується з

кредиторами,

складає

ліквідаційний

баланс

та подає

його власнику або

органу,

який

призначив

ліквідаційну

комісію.

Достовірність

та повнота ліквідаційного

балансу

повинні бути

перевірені у встановленому законодавством.

Теми для рефератів:

1. Поняття та загальна характеристика банкрутства.

2. Державна реєстрація

припинення

суб'єктів

господарювання на підставі

рішення суду.

боржника,

які містять план санації.

Ситуація 2.

Іванов І.,

який є підприємцем,

звернувся із заявою про порушення справи

про його банкрутство господарського суду.

Який порядок банкрутства суб’єкта

господарської діяльності – громадянина?

Ситуація 4.

Сидоров В.

після закінчення

Голова фермерського господарства «ЮК»

сільськогосподарських

робіт та у

зв’язку

з

неспроможністю

задовільнити

вимоги кредиторів за

грошовими

зобов’язаннями

звернувся

з заявою про

суду.

При цьому Петров В.,

який є членом фермерського господарства «ЮГ»,

категорично заперечував проти цього.

Дайте аргументований коментар даної ситуації.

Які підстави для визнання фермерського господарства банкрутом?

Який порядок провадження у справах про банкрутство фермерського

господарства згідно чинного законодавства?

Ситуація 4.

Господарський

суд за клопотанням комітету кредиторів виніс ухвалу про

проведення санації товариства з обмеженою відповідальністю «Бригантина».

З

дня винесення ухвали про санацію повноваження генерального директора,

який

є одночасно його одноособовим засновником та ревізійної комісії ТОВ,

не були

припинені.

Крім того,

генеральний директор виявив бажання стати керуючим

санацією даного підприємства.

Дайте аналіз даної ситуації?

Що таке санація?

Яка процедура призначення санації?

Права та обов’язки

керуючого санацією.

Література:

нормативні акти:

1,2, 3, 9

юридичналітература: 1,3, 4, 6.

Хід проведення заняття:

Вступ до заняття – на початку заняття

оголошується перелік питань та тем рефератів,

що виносяться на розгляд,

та

з’ясовується

готовність до проведення основної частини.

Основна частина заняття – під час проведення заняття розглядаються

навчальні

питання

та питання винесенні

для самостійної підготовки,

рефератів.

Після розгляду кожного з навчальних питань,

заслуховування

цільового виступу або докладу за темою реферату відбувається обговорення,

пов’язаної

з ними проблематики.

Після цього проводиться оцінка рівня знань

доповідача

та слухачів,

що прийняли участь

в обговоренні навчального

питання,

цільового виступу та докладу за темою реферату.

Методика відпрацювання навчального питання та підготування

реферату:

Опрацювання кожного навчального питання,

що виноситься на розгляд до

семінарського заняття,

відбувається під час самостійної роботи над освоєнням

матеріалу запропонованого до вивчення за відповідною темою.

Для повного та

заняття за відповідною тематикою.

Вивчити

матеріал,

поданий в

ході

проведення лекційних занять за

темою,

а також

ознайомитись

із

рекомендованими нормативними актами та навчально-науковою

літературою.

оцінювання,

наведених у інших розділах цієї робочої навчальної програми.

Модуль2

Змістовний модуль № 5. Гарантії правомірного здійснення

господарської діяльності.

ТЕМА

№

11. «Правове

регулювання обмеження монополізму та

захисту суб’єктів

господарювання від недобросовісної конкуренції».

Семінарське заняття:

Правове регулювання обмеження монополізму та

захисту суб’єктів

господарювання від недобросовісної конкуренції

Навчальна мета заняття:

освоєння,

поглиблення та розширення знань

відповідно до тематики заняття та питань,

що запропоновані до розгляду на

підготовки,

підготовки цільових виступів та рефератів.

Навчальні цілі.

Навчальними цілями заняття за цією темою є

суб’єктів

господарювання від недобросовісної конкуренції.

Час проведення 2 години

Навчальні питання:

1.

Поняття та ознаки монополізму.

Розвиток

антимонопольного

законодавства та законодавства про недобросовісну конкуренцію.

2.

Антиконкурентні

узгоджені

дії

суб’єктів

господарювання,

антиконкурентні дії органів влади,

органів місцевого самоврядування,

органів

адмініст-господарськогативно

управління та контролю.

Монопольне

(домінуюче)

становище суб’єкта

господарювання,

зловживання ним.

вільна конкуренція

товаровиробників.

Конкуренція

є потужним стимулом

економічного росту,

поліпшення якості продукції і

прискорення

науково-

технічного прогресу в суспільстві.

На вищому рівні на підставі ч.2

ст.42 Конституції України

держава

зловживання

монопольним становищем на ринку,

неправомірне обмеження

конкуренції

та недобросовісна конкуренція.

Економічною конкуренцією

(конкуренцією)

визнається змагання між суб’єктами

господарювання з метою

господарювання,

внаслідок чого споживачі,

суб'єкти

господарювання мають

можливість вибирати між кількома продавцями,

покупцями,

а окремий суб'єкт

Закону України "Про

захист економічної конкуренції").

Нормат-правовимивно

актами

в

сфері

захисту

конкуренції

(антимонопольно-конкурентне

законодавство)

є

Конституція

України (ч.2

ст.42),

міжнародні

нормативно-правові

акти,

які

ратифіковані

Верховною

Радою України,

Господарський кодекс України (ст.18,

25-41), Кримінальний

кодекс України (ст.228,

229, 231, 232), Кодекс України про адміністративні

правопорушення (ст.164-3,166-1,166-2,166-3,166-4),

закони

України

«Про

захист

економічної

конкуренції»,

«Про

захист

від

недобросовісної

конкуренції»,

«Про

Антимонопольний

комітет

України»

та

ряд

інших

підзаконних нормат-правовихвно

актів.

Державна політика у сфері розвитку економічної конкуренції та

обмеження монополізму в господарській діяльності,

здійснення заходів щодо

демонополізації економіки,

фінансової,

матеріально-технічної,

інформаційної,

консультативної та іншої підтримки суб'єктів

господарювання,

які сприяють

розвитку конкуренції,

здійснюється

органами державної

влади,

органами

місцевого самоврядування та органами адмініст-господарськогативно

управління та контролю.

Суб'єкти

господарювання,

органи

влади,

органи

місцевого

самоврядування,

а також органи адмініст-господарськогативно

управління та

контролю зобов'язані

сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких

Органи

влади,

органи

місцевого

самоврядування,

органи

адмініст-господарськогативно

управління та контролю зобов'язані

сприяти

підтримки й захисту економічної конкуренції,

обмеження

монополізму

та

контролю за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції.

На підставі вищевказаного,

при вивченні даної теми слід звернути увагу

на наступне:

1.

Визначення конкуренції,

недобросовісної конкуренції,

монополізму.

2.

Поняття антиконкурентних узгоджених дій суб’єктів

господарювання,

узгоджених

дій малих або середніх підприємців,

стосовно

постачання

або

використання товарів,

стосовно прав інтелектуальної власності,

узгоджені дії,

які можуть

бути

дозволені.

Окремо

слід

проаналізувати

монопольне

(домінуюче)

становище суб’єкта

господарювання та зловживання монопольним

(домінуючим)

становищем на ринку.

3.

Визначення антиконкурентних дій

органів

влади,

органів місцевого

самоврядування,

органів

адмініст-господарськогативно

управління

та

контролю.

4.

Поняття та змісту обмежувальної та дискримінаційної діяльності

суб’єктів

господарювання,

об’єднань.

було встановлено,

що

заводом було укладено і реалізовано 50 договорів з

сільськогосподарськими підприємствами на умовах,

що 70 процентів продукції

отримує

господарство,

а 30

процентів залишається заводу як оплата за

переробку сировини.

З фермерськими господарствами було укладено 155

договорів на умовах,

що 65 процентів продукції отримує господарство,

а 35

процентів залишається в розпорядженні заводу.

Чи

порушив

завод

антимонопольне

законодавство?

Дайте

аргументовану відповідь.

Ситуація 3.

До територіального відділення Антимонопольного комітету звернувся з

заявою завод будівельних матеріалів в зв’язку з тим,

що інше підприємство на

вітрині свого магазину розмістив черепицю неналежної

якості з надписом:

“Шановні покупці,

таку “якісну”

черепицю ви можете придбати у наших сусідів

на заводі будівельних матеріалів.

Ціна така ж, як за якісну.

Подумайте.”

В процесі розслідування було встановлено,

що за період 2009-2010 років

рефератів.

Після розгляду кожного з навчальних питань,

заслуховування

цільового виступу або докладу за темою реферату відбувається обговорення,

пов’язаної

з ними проблематики.

Після цього проводиться оцінка рівня знань

доповідача

та слухачів,

що прийняли участь

в обговоренні навчального

питання,

цільового виступу та докладу за темою реферату.

Методика відпрацювання навчального питання та підготування

реферату:

Опрацювання кожного навчального питання,

що виноситься на розгляд до

семінарського заняття,

відбувається під час самостійної роботи над освоєнням

матеріалу запропонованого до вивчення за відповідною темою.

Для повного та

заняття за відповідною тематикою.

Вивчити

матеріал,

поданий в

ході

проведення лекційних занять за

темою,

а також

ознайомитись

із

рекомендованими нормативними актами та навчально-науковою

літературою.