ridna_mova_2kl конспекти
.pdfКрізь всю широчінь українських степів
Іпотім у Чорнеє море впада…
Ікружить турбіни Дніпрова вода, Й несе на собі пароплави й човни,
Іскрізь напуває зелені лани.
Та зовсім вже скоро настане пора, Коли ще прибуде роботи в Дніпра: Нові гідростанції люди зведуть, Блискучі дроти від Дніпра проведуть, Щоб марно він силу свою не губив, Щоб людям він діло корисне робив; Електрика скрізь побіжить по дротах І рухати буде машини в степах… Отож пам’ятайте і знайте, яка Ця наша велика, могутня ріка.
—Яку користь приносить Дніпро людям?
—Запишіть речення.
Дніпро протікає через Росію, Білорусь, Україну.
—Поясніть правопис великої букви в словах. Підкресліть головні слова в реченні.
4. Фізкультхвилинка.
5. Розповідь вчителя.
—У літописі українських земель є славний період козаччини (з 1550 р. по 1828 р.). Це часи Запорізької Січі. Козацтво стало організованою військовою силою, яка боронила наші землі від варварських нападів турків і татар.
Козаки були сміливими, дисциплінованими, витривалими, гордими і вільними людьми. Одні кажуть, що слово «козак» походить від слова «коза». Козаки були спритні, як кози, вдягалися в козячі кожухи, говорили гучним голосом. Інші кажуть, що слово «козак» пішло від слова «коса». Люди, які йшли у бій
зтатарами, були озброєні косами, серпами. Козакам були властиві добродушність, безкорис-
ливість, щедрість, схильність до щирої дружби. Особливо цінували вони особисту свободу. Через те козаки частіше обирали люту смерть, ніж ганебне рабство. Мандрівники відзначали гостинність, привітність і виняткову чесність козаків. Можна було залишити на вулиці гроші і не боятися, що їх украдуть.
Козаки мали за столицю Січ. Це було розчищене серед лісу та укріплене частоколом місце. На ньому козаки зводили селище.
142
6. Виконання вправи 244, с. 112—113.
—Роздивіться малюнок на с. 113. Як убраний козак? Яку зброю він має?
—Прочитайте текст вправи.
—Про що ви дізналися?
—Випишіть слова, які пишуться з великої букви, поясніть їх написання.
—Як ви гадаєте, від якого слова утворилося прізвище Вишневецький?
—Яких ще козацьких гетьманів ви знаєте? Гетьман — це начальник козацького війська.
7. Самостійне виконання вправи 243, с. 112.
Перевірка виконання.
V. Підсумок уроку
—З якими новими географічними назвами ознайомились на уроці?
—Що дізналися про Дніпро?
—Що запам’ятали про козаків і Січ?
VI. Домашнє завдання. Вправа 245, с. 112
Завдання 2 виконується за бажанням.
УРОК № 54
Тема. Узагальнюючий урок за темою «Слова-назви предметів». Вимова і написання слова метро.
Мета. Узагальнення знаннь учнів з теми «Слова-назви предметів»; вміння правильно застосовувати велику букву в іменах людей, кличках тварин, географічних назвах; закріпити знання про речення; засвоїти вимову і написання слова метро; розвивати мовлення; виховувати увагу і наполегливість.
Хід уроку
I. Організація класу до уроку
II. Каліграфічна хвилинка
свя м ме метро До свята в місті пустили нову лінію метро.
143
—Чи можете ви пояснити значення слова метро?
—Поділіть це слово для переносу.
—Запам’ятайте: слово метро не змінюється у мовленні.
III.Узагальнення і систематизація знань
1. Вправи на закріплення правопису великої букви в іменах.
—Згадайте правило. Які слова слід писати з великої букви?
—Запишіть у зошит п’ять імен хлопчиків і п’ять імен дівчаток.
—Прочитайте записані імена. А чи знаєте, що вони означають?
—Послухайте вірш Алли Свашенко.
Допитлива дівчинка наша Наталка — Її називають Наталка-питалка. Питає Наталка: «Чому я так звуся?
Ічому Мариною зветься матуся? Найкраща подружка моя — Катерина, А в класі у нас і Оксана, й Ірина,
ІЗоя, і Соня, і Клара, й Галина, Лариса, Олена та ще й Валентина». «Імення ці давні,— учителька каже,— Із Греції й Риму, із Заходу й Сходу Вони нам дістались від різних народів. А що вони значать — послухай, дитино:
Галина — спокійна, міцна — Валентина, Наталія — рідна, морська — то Марина, А Зоя — життя, чистота — Катерина… Софія — премудра, а Клара — ясна — Ось що означають дівчат імена.
…Костя, наприклад, це значить постійний, Кирило — господар і мужній — Сашко, Степан — це вінок, а бадьорий — Гришко, А Петрик — то камінь, хоробрий — Андрій…»
2.Гра-естафета «Географічні назви».
З кожного ряду по черзі виходять діти і пишуть по одній назві міст (I ряд), річок (II ряд), країн (III ряд). Перемагає та команда, яка впорається з завданням швидше і якісніше.
3.Робота в парах. Виконання вправи 246,
с.114.
4.Фізкультхвилинка.
5.Самостійна робота. Виконання вправи 247.
144
—Спишіть, позначаючи початок і кінець кожного речення. Підкресліть назви предметів.
Перевірка виконаного.
—Назвіть головні слова в останньому реченні.
6.Колективна робота. Виконання вправи 248,
с.114.
—В кожному рядку знайдіть зайве слово.
—Доберіть загальне слово до кожного рядка.
—Запишіть слова за зразком.
7. Робота з загальними словами. Вправи 249,
250.
IV. Підсумок уроку
—Згадайте, які слова треба писати з великої бук-
ви?
—Які слова відповідають на питання хто?, а які — на питання — що?
—Що треба знати про речення?
V. Домашнє завдання. Вправа 251, с. 115
—Випишіть спочатку слова, які відповідають на питання хто?, а потім — на питання що? В кожному слові позначте наголос.
—За бажанням можете виконати завдання 3.
УРОК № 55
Тема. Урок перевірки знань і вмінь за темою.
Мета. Перевірити засвоєння учнями правопису великої букви в іменах, кличках тварин та географічних назвах; розвивати увагу, пам’ять, спостережливість; виховувати бажання допомагати старшим.
Хід уроку
I. Організація класу до уроку
II. Повідомлення теми і мети уроку
III. Виконання перевірної роботи
145
1. Запис під диктовку.
Олег і Юрко — брати. Влітку вони їздять до бабусі Зіни. Вона живе в селі Вишнівка. У бабусі є корова Квітка. Хлопчики пасуть її разом із песиком Сірком.
2. Виконання завдань.
— Підкреслити головні слова в останньому речен-
ні.
— Закінчити речення.
На Україні течуть ріки …, …, … .
IV. Підсумок уроку
УРОК № 56
Тема. Аналіз контрольної роботи, робота над помилками.
Мета. Проаналізувати помилки учнів, допущені в контрольній роботі; удосконалювати орфографічні уміння і навички; закріплювати знання учнів про слова-назви предметів; розвивати вміння аналізувати і пояснювати; виховувати наполегливість, уважність, бажання самовдосконалюватись.
УРОК № 57
Тема. Уявлення про слова, які виражають ознаки предметів. Вимова слова ознака.
Мета. Ознайомити учнів з словами, які виражають ознаки предметів; формувати вміння ставити питання до слів, впізнавати предмети за їх ознаками; розвивати зв’язне мовлення; виховувати любов до рідної мови.
Обладнання. Предметні малюнки, лялька-іграшка Баба Яга.
Хід уроку
I. Організація класу до уроку
II. Каліграфічна хвилинка
Н Ба щи єд Батьківщина.
Неповторна та єдина наша люба Батьківщина.
146
—Поділіть слово Батьківщина на склади.
—Якими словами охарактеризовано Батьківщи-
ну?
III. Мотивація навчальної діяльності
—Відгадайте загадки.
Сірий, зубатий, По полю гуляє, Звірів лякає.
(Вовк).
Увесь колючий, непосидючий, Коли злякається, Клубочком згортається.
(Їжак).
Хвостата, носата, Руда і зубата.
(Лисиця).
Чорні, криві, Від роду німі.
А стануть у ряд,— Враз заговорять.
(Букви).
—Назвіть слова, які допомогли вам відгадати загадки. Що вони виражають? (Ознаки).
—Сьогодні ми будемо говорити про слова, які виражають ознаки предметів.
IV. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу
— Це слово дасть усякому предмету Якусь його ознаку чи прикмету. На прикмети воно вкаже, Хто який воно розкаже:
Синій, чистий, світлий, білий, І яка у світі сила, Що зробила нам добро, Щоб яке воно було?
Всі які повинні бути, Щоб родину не забути?
1.Ознайомлення з правилом на с. 117.
2.Колективна робота. Вправа 252, с. 116.
— Назвіть предмети та їх ознаки за кольором.
— Запишіть за зразком.
3.Самостійна робота. Вправа 253, с. 116. Виконується аналогічно попередній вправі.
147
4. Ігрова ситуація. На дошці — ілюстрації землі, неба, сонечка, хмарки, квітів, машин, дерев. З іншої сторони — чорні квадрати.
Учитель. Бачите, діти, скільки навкруги нас предметів, кожен має свої ознаки, і всі ці предмети різні.
(З’являється лялькова Баба Яга). Баба Яга. Не хочу, щоб були всі різні!
Слова промовлю зараз грізні. Щоб всі однакові були: Машини, люди і столи.
Усіх я хочу покарати — Усіх перетворю в квадрати…
(Перевертає зображення на інший бік. Там — зображені квадрати).
Не хмари в небі будуть літати,
Алише квадрати, лише квадрати. У дерева стовбур буде квадрат І віти у дерева будуть квадрати.
Авітер не листя буде зривати,
Алише квадрати, лише квадрати. Машини усі тепер будуть стояти, Бо замість коліс у них будуть квадрати…
Учитель. Що ж нам робити? Як же нам бути?
Треба ознаки усім повернути.
(Діти читають з дошки вірш Л. Лужицької, а вчитель тим часом повертає картки
з зображеннями предметів).
Земля — ласкава, люба, рідна,
Асонце — щире, золоте,
Анебо — лагідне й блакитне, Життя — прекрасне, дороге.
Аочі в мами — добрі, ніжні,
Аголос — чистий і дзвінкий,
Аруки — теплі і надійні,
Апогляд — сонячний, ясний. Квітки у полі — білі, сині, Червоні, жовті, голубі, Хмарки у небі — бистрокрилі, Весняні, літні, зимові.
Учитель. Ми всі правила учили І Бабу Ягу провчили,
148
Бо у кожного предмета Є своя ознака чи прикмета.
Баба Яга. Ви мене перемогли, Подолать мене змогли.
Не буду їсти, не буду спати, Піду нові чари готувати.
(Зникає).
— Знайдіть у вірші ще раз слова-ознаки і поставте до них питання.
V. Фізкультхвилинка
Дерева — високі-високі, Трава — низенька-низенька. Вітер дерева колише, гойдає, То вправо, то вліво їх нагинає.
Дерева поволі на вітрі гойдались,
Адіти за парти тихенько всідались.
—Які слова-ознаки предметів помітили в віршику?
VI. Узагальнення і систематизація знань
1.Впізнавання предметів за ознаками. Вправа 254, с. 117.
Сильніші діти записують всі чотири речення.
2.Робота в парах. Виконання вправи 255.
VII. Підсумок уроку
—З якими словами ознайомились на уроці?
—Що вони означають?
—На які питання відповідають?
—Навіщо потрібні ці слова у мовленні?
VIII. Домашнє завдання. Вправа 256. Пояснення ви-
конання
УРОК № 58
Тема. Зв’язок прикметників з іменниками. Вимова і написання слова ґудзик.
Мета. Показати учням на прикладах зв’язок прикметників з іменниками; вчити розпізнавати прикметники, ставити до них питання, працювати з текстом, ділити його на частини; засвоїти вимову і написання слова ґудзик; розвивати зв’язне мовлення; виховувати любов до природи, почуття товариськості.
Обладнання. Предметні малюнки.
149
Хід уроку
I. Організація класу до уроку
II. Каліграфічна хвилинка
Пр Ґ ґ ґу ґудзик Приший мені, мамо, ґудзик на сорочку.
—З якою буквою пишеться слово ґудзик?
—Зробіть його звукову модель.
—Поділіть слово на склади.
—Знайдіть у реченні слово-звертання.
III.Актуалізація опорних знань
—Які слова ми почали вивчати на попередньому уроці? Що вони означають?
1. Гра «Хто більше».
—До поданих слів доберіть слова-ознаки. Виграє той, хто назве останню ознаку.
Сонце — … .
Вітер — … . Ліс — … . Дівчинка — … . Мова — … .
2. Слухання вірша.
— А тепер послухайте, скільки ознак до слова мова дібрав автор вірша.
Ніжна, мила, світанкова, Ясна, чиста, колискова, Мелодійна, дзвінкотюча, Дивна, радісна, співуча, Лагідна, жива, казкова, Красна, чарівна, шовкова, Найдорожча, добра, власна, Мудра, сонячна, прекрасна,
Солов’їна, барвінкова — українська мова.
—Які слова-ознаки ви запам’ятали?
—Запишіть речення про мову, дібравши до неї якомога більше ознак.
Мова …, …, … .
IV. Мотивація навчальної діяльності
— Прочитайте вірш.
150
Сине…, синє…, білий… вдалині. Понад морем — сині…
йбілі…, наче сніг.
—Чи зрозуміло, про що в ньому йдеться? Чому?
—Слово-ознака завжди зв’язане зі словом-назвою предмета. Бо не може ознака існувати без предмета.
V. Сприйняття та усвідомлення матеріалу
1. Добір пропущених слів. Постановка питань.
—З довідки доберіть потрібні слова і вставте їх у вірш.
Слова для довідки: небо, море, парус, гори, хмари.
—Чи зрозуміло тепер, про що йдеться?
(Н. Забіла)
—Від вставлених слів до інших ознак поставте питання.
—Які питання ви ставили?
2.Робота з підручником. Виконання вправи 257,
с.118.
—За зразком випишіть назви предметів та зв’язані з ними назви ознак. Поставте питання.
3. Фізкультхвилинка.
4. Робота з текстом. Вправа 258, с. 118.
—Прочитайте текст.
—Скільки в ньому абзаців?
—Про що йдеться в кожному абзаці?
—Знайдіть у тексті слова, які вказують на різні пори доби. Доберіть до них протилежні за значенням.
—Знайдіть в тексті назви предметів та зв’язані
зними назви ознак. Поставте питання.
—Запишіть за зразком.
VI. Узагальнення та систематизація знань
1. Добір назв ознак до назв предметів. Виконання вправи 259, с. 118.
151