ІДЗ №4 СУ

Гнучкість фірми – це здатність її до ефективної адаптації впливу чинників внутрішнього і зовнішнього середовищ. У зв’язку із цим розрізняють два аспекти стратегічної гнучкості організації:

• внутрішня – характеризується здатністю до внутрішньої координації, за якої потужності, матеріальні та кадрові ресурси можуть відносно легко переводитись з однієї стратегічної зони господарювання в іншу;

• зовнішня – це здатність організації швидко змінювати свої цілі, а також товарну, цінову, інвестиційну політику.

Найпростіший спосіб оцінити гнучкість організації – це підрахувати, який відсоток прибутку дає кожна її СЗГ, котра входить у портфель. Якщо хоч одна із зон господарювання дає понад 50 % прибутку, то організація визнається негнучкою.

Стосовно Хмельницького центру зайнятості то за даним способом організація є негнучкою. Тому особливо зважаючи на те, що дана СЗГ знаходить на стадії старіння свого життєвого циклу, та має стійку конкурентну позицію, організації слід здійснювати пошук нових стратегічних зон господарювання або створювати нові послуги, диверсифікувати свою діяльність.

Спробуємо оцінити гнучкість Хмельницького центру зайнятості , використавши метод оцінки впливу несподіваних факторів зовнішнього середовища на стратегічні зони господарювання.

Для цього нам слід, по-перше, визначити чинники зовнішнього середовища організації, які прогнозно будуть мати найсильніший вплив на діяльність організації. Кожен із виділених чинників слід оцінити за наступними критеріями:

• ступінь (сила) впливу (за шкалою 0…10);

• ймовірність впливу (за шкалою 0…1);

• час впливу (короткострокова перспектива (до трьох років) чи довгострокова перспектива (більше трьох років)).

На наступному етапі аналізу визначається, який вплив чинять несподіванки зовнішнього середовища на стратегічну зону господарювання: чи це буде розцінюватись як можливість, чи як проблема. Після цього здійснюється порівняння сумарних значень можливостей і загроз по кожній СЗГ і робиться відповідний висновок. Якщо сумарний вплив проблем більший, ніж сумарний вплив можливостей, то організація не є гнучкою в даній СЗГ.

Аналогічним чином здійснюється аналіз впливу факторів зовнішнього середовища на СЗГ у короткій чи довгій перспективі.

Отже, для проведення аналізу за допомогою методу оцінки впливу несподіваних факторів зовнішнього середовища на стратегічні зони господарювання фірми, складемо таблицю 9.

Таблиця 9 – Оцінка стратегічної гнучкості Хмельницького центру зайнятості

Несподіванка зовнішнього середовища	СЗГ-1						СЗГ-2						Сумарний вплив
	Можливість			Проблема			Можливість			Проблема			Позитивний		Негативний
	Сила впливу	Ймовірність	Час	Сила впливу	Ймовірність	Час	Сила впливу	Ймовірність	Час	Сила впливу	Ймовірність	Час	Короткостроковий	Довгостроковий	Короткостроковий	Довгостроковий
1. Зміна запитів споживачів				10	0,3	5				10	0,2	5				5
2. Зростання потреб на послуги				8	0,6	2				7	0,6	2			9
3. Вихід з ринку провідних конкурентів	5	0,4	2										3,2
4. Стрімке зростання доходів населення	4	0,3	4											2,4
	3,2		-	7,8		-				6,2		-	3,2	2,4	9	5

Отже, можемо бачити, що усі стратегічні зони господарювання Хмельницького центру зайнятості мають більше проблем ніж можливостей, а це значить, що всі вони є негнучкими, тобто мало спроможними до адаптації при зміні чинників зовнішнього середовища. Тільки кожна у різній мірі. Розрахуємо величину гнучкості кожної СЗГ за формулою (2).

(2)

де: – сумарна величина можливостей СЗГ;

– сумарна величина проблем СЗГ.

Отже:

Викликає велике занепокоєння те, що найменш гнучкою зоною стратегічного господарювання центру зайнятості є та, що приносить на сьогодні найбільші прибутки, тобто СЗГ-1. Необхідно відмітити, СЗГ-2 є також не досить гнучкою. Це пояснюється значною силою впливу можливих негативних факторів в порівнянні із ймовірність їх настання і меншою силою позитивних факторів в порівнянні з ймовірністю їх настання.

Таким чином, сумарна гнучкість центру зайнятості складає:

Загальна величина можливостей центру зайнятості становить:

Сумарна величина проблем обчислена у розмірі:

Сумарна величина впливу у короткостроковому періоді складає:

Загальна величина впливу у довгостроковому періоді становить:

Отже, розрахунки проведено вірно, а величина сукупної гнучкості центру зайнятості становить -8,4, що є незадовільним значенням.

Така ситуація викликана передусім поганим економічним становищем в країні загалом. Тому для підприємства найважливіше вийти із можливої короткострокової кризи із найменшими втратами і вдало використати можливі можливості в довгостроковій перспективі. Для якісного та ефективного управління портфелем стратегічних зон господарювання підприємства необхідно також оцінювати ступінь синергетичних зв’язків окремими СЗГ портфелю. Під синергетичним ефектом розуміють зростання ефективності діяльності в результаті інтеграції, злиття окремих частин в єдину систему за рахунок так званої емерджентності.

Джерелами синергетичності є наявні у підприємства потужності, ресурси, людський та управлінський потенціал.

Синергетичний ефект особливо великий при створенні єдиної для всіх СЗГ виробничої та соціальної інфраструктур, що приводить до значного збільшення віддачі капіталу. До того ж у напружених ситуаціях чи в моменти спаду кон’юнктури, синергетичні фірми видаються більш стійкими та показують кращі результати діяльності.

Значення концепції синергетичності полягає в тому, що вона допомагає забезпечити більш високу рентабельність капіталу при комбінації СЗГ, чим в тих випадках, коли ними керують окремо.

Для оцінки рівня синергетичності між СЗГ центру зайнятості побудуємо відповідну матрицю оцінки (рис. 3). На перетині відповідних рядків та стовпців будемо вписувати величину залежності між конкурентними СЗГ за шкалою «0…10». Таким чином, по горизонталі нам вдасться визначити величину залежності одних СЗГ від інших, а по вертикалі – вклад конкретної СЗГ для досягнення синергетичного ефекту.

	СЗГ-1	СЗГ-2	Ступінь залежності
СЗГ-1		3	3
СЗГ-2	5		5
Величина вкладу	5	3	8

Рис. 3 – Матриця оцінки синергетичних зв’язків Хмельницького центру зайнятості