Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

МельникБуляндра.Теплотехніка_ДРУК

.pdf
Скачиваний:
22
Добавлен:
12.02.2016
Размер:
997.67 Кб
Скачать

11

хімічного складу системи, її маси, термодинамічного стану і процесу, в якому відбувається підведення чи відведення теплоти. Тобто, кожне тіло по своєму «сприймає» теплоту і ця здатність тіла характеризується показником, який називається теплоємністю. Іншими словами: під теплоємністю робочого тіла – газу (а в загальному випадку і всякої іншої речовини) розуміють кількість теплоти, яку потрібно надати одиниці кількості газу (системи) або відняти від нього в даному процесі, щоб змінити його температуру на 1 град. Так як кількість речовини визначають масою, об’ємом за нормальних умов або по кількості кіломолів, то в технічній термодинаміці розрізняють три види

теплоємностей: масову - céë Дж(кг×К )ùû , об’ємну - c' éêë Дж(мн3 × К )ùúû та мольну

- c

é

Дж

(кмоль×К )ù

. Між цими

теплоємностями існує чіткий зв’язок:

μ

ë

 

û

 

 

с = cμ μ ;c' = cμ 22,4;c' = cρo;c = c'υo .

(1.10)

Теплоємність ідеальних газів залежить від атомності газу, процесу і не залежить від їх властивостей. Теплоємність реальних газів залежить від їх властивостей, процесу, а також від тиску і температури. Ось чому, вона не є параметром стану (повним диференціалом), так як залежить як від властивостей тіла так і від виду процесу (тобто, є характеристикою процесу), і , в залежності від процесу, теплоємність може змінюватися в межах від −∞ до +∞ . Тому, щоб конкретизувати поняття теплоємності системи , необхідно вказувати за яких умов до системи підводиться чи відводиться енергія у вигляді теплоти. В термодинаміці важливе значення мають теплоємності за постійного тиску cp та за постійного об’єму cv , між якими існують

співвідношення

сμ p

сμυ

= cp

= k (показник адіабати) (1.11);

c

p

c

 

= R

 

 

 

cυ

 

υ

 

( рівняння Майєра) (1.12). Потрібно відмітити, що для реальних

газів ця

залежність має інший вигляд - cp cυ > R , так як при розширенні реальних

газів за постійного тиску здійснюється не тільки робота проти зовнішніх сил, але й внутрішня робота, пов’язана із зміною внутрішньої потенціальної енергії тіла, що й викликає більшу витрату теплоти.

Так як теплоємність залежить від температури (див. рис. 1.1) , то для знаходження кількості теплоти, яку підводять до системи чи відводять від неї при певному процесі використовують табличні дані середніх теплоємностей в

інтервалі температур

t1...t2 . Визначення

кількості

теплоти проводять за

 

 

 

 

 

_ t2

 

_ t1

 

 

 

 

 

_ t2

 

_ t1

 

 

формулою

q1−2 = c

t2

c

t1

 

 

 

 

(1.13), де

c

0

та

c

0

– табличні значення

 

 

 

 

 

 

0

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t .Для визначення

теплоємностей у

відповідному інтервалі

від

00 С

до

середньої теплоємності

в

 

діапазоні

деяких температур

використовують

 

 

 

 

 

_

t2

_

 

 

t1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

c

t

-c

 

t

 

 

 

 

 

 

 

_

 

t2

 

q

 

 

 

t2

 

 

 

 

t

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

формулу: c

 

 

=

1−2

=

 

 

0

 

 

0

.

 

 

 

 

 

 

(1.14)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t1

 

dt

 

 

 

t2

-t1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

12

Якщо вираз (1.13) записати для безмежно малої кількості теплоти δ q та

температури dt , то отримаємо так звану істинну теплоємність

заданій температурі (див рис. 1.1).

Теплоємності суміші газів визначають за формулами:

n

n

n

c= ågi ×ci; cсм'

= åri ×ci'

; cμсм = åxi ×cμi .

i=1

i=1

i=1

c =

δ q

при

dt

 

 

(1.15)

Рис.1.1. Графічна залежність теплоємності від температури

Внутрішня енергія, ентальпія та ентропія.

В технічній термодинаміці використовують три основні функції стану: внутрішню енергію, ентальпію та ентропію. Ці функції залежать тільки від стану системи і їх зміна в будь якому термодинамічному процесі не залежить від виду процесу, а визначається тільки їх значеннями в початковому та кінцевому станах .

Під внутрішньою енергією термодинамічної системи розуміють енергію, яка міститься в самій системі і яка обумовлена рухом і взаємним положенням частинок, з яких компонується система (тіло). Ця енергія складається із хаотичного (теплового) руху і взаємодії молекул ( в технічній термодинаміці енергію електронів, внутріядерну енергію, енергію взаємодії між ядром молекули та електронами і т.п. не враховують, так як в процесах, які розглядає термодинаміка ці види енергії є незмінними). Для ідеальних газів зміна внутрішньої енергії залежить тільки від температури ( внутрішня енергія прямопропорційно зростає із ростом температури) , а для реальних газів - ще й від потенціальної енергії молекул, що взаємодіють між собою, яка залежить від середньої відстані між ними, тобто від його об’єму або тиску. Внутрішню енергію робочого тіла вимірюють в одиницях теплоти – Дж( Джоулях) і вона

являється екстенсивним параметром стану .

Ентальпія ( H ) – це функція стану термодинамічної системи, яка дорівнює сумі її внутрішньої енергії і добутку тиску на об’єм системи. Тобто – це повна енергія системи: E =U + pV = H . Вимірюють її, як і внутрішню

енергію, в Дж і вона також являється екстенсивним параметром стану .

13

Ентропія ( S )(від грецького entropia - поворот, перетворення) – в загальному, це координата термічної взаємодії системи, або міра необоротності процесу. Це параметр стану (екстенсивний). Вимірюють в ДжК. При підведенні теплоти в будь якому процесі ентропія завжди зростає ds > 0, а при

відведені – зменшується ds < 0 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Так як ці величини є параметрами стану, то їх зміна в процесах не

залежить

від

виду

процесу і

для

усіх

процесів, стосовно ідеальних газів,

основні розрахункові формули для їх знаходження матимуть вигляд:

 

Du

= c_

 

 

 

t2 (t

-t ),або du = c dT ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(1.16)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1−2

 

 

υm

 

2

1

 

 

 

 

 

 

 

υ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Dh1−2

=

 

pm

 

t2 (t2 -t1 ),або

 

dh = cpdT ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(1.17)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

c

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t1

 

 

 

t2

 

 

æT

ö

æV

ö

 

 

 

 

t2

æT

ö

æ P

 

ö

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ds1−2 = (s2 - s1 )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= сυ m

t

lnç

2 T

÷ + Rlnç

2 V

÷

= cpm

 

t

lnç

2 T

÷

- Rlnç 2

P

÷ .

(1.18)

 

 

 

 

 

 

 

 

1

è

1

ø

è

1

ø

1

è

1

ø

è

1

ø

 

Задача 1. 1

1 м3 газової суміші - V1см (продукти згорання), яка складається із 70% СО2 і 30% СО (задано об’ємними частками), має початкові параметри – тиск p1см =0,2

МПа і температуру t 1см=57 оС. При сталому тиску ця суміш розширюється до об’єму V2см = 3V1см .

Визначити газову сталу суміші, її кінцеві параметри, зміну внутрішньої енергії, ентальпії, ентропії, теплоту і роботу розширення суміші в даному процесі. Побудувати цей процес в робочій ( p -υ) та тепловій

(T - s)діаграмах.

Розв’язування: Так як склад газової суміші заданий об’ємними частками, то знайдемо уявну молекулярну масу суміші за допомогою рівняння: μсум = åriμi , або після підстановки відповідних значень матимемо: μcум = 0,7×44+ 0,3×28 = 39,2кгкмоль .

Звідси, газова стала суміші: Rсум = Rμ μсум = 831439,2 = 212,09 Дж(кг ×К ). Маса

суміші

при цьому становитиме:

m

=

P1сум ×V1сум

=

200000×1

= 2,86кг . В кінці

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

сум

 

Rсум ×T1

 

212,09×330

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

процесу

об’єм

суміші становитиме

V

 

= 3V

 

= 3м3

,

а температура -

 

 

 

P2сум ×V2сум

 

 

 

 

 

2сум

 

1сум

 

 

 

 

 

 

 

 

 

200000×3

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

T

 

=

 

=

 

 

= 989,16K(t

2сум

» 716 C).

Для

ізобаричного

 

 

 

 

2сум

 

Rсум ×mсум

 

212,09×2,86

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

процесу

роботу

 

 

 

визначимо

 

 

за

 

 

формулою:

L = P(V2 -V1 )= 200000×2 = 400000 Дж = 400кДж.

 

 

 

 

 

 

 

Для знаходження зміни внутрішньої енергії, ентальпії та ентропії в процесі,

необхідно

знайти

середні теплоємності суміші

за

різних

процесів: срсум і

сυсум

-

в даному

14

температурному діапазоні за формулами (1.12 та 1.14). Для прикладу розглянемо знаходження ізобарної теплоємності суміші срсум , скориставшись таблицями

теплоємностей газів із збірника [7] : (див. с.320-321) . Методом інтерполяції знайдемо:

для температури 570 C

- cp

 

= 0,8439кДж (кг×К ) ,

cp

=1,0408кДж (кг× К ) а

 

 

 

CO

 

 

 

CO

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

для

 

температури

 

 

t2 = 7160 C

-

cp

 

=1,0675кДж (кг× К ),

 

 

 

 

 

 

 

 

 

CO

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

cp

=1,0997кДж (кг× К ),.

 

Скориставшись формулою (1.14) відповідно знайдемо

CO

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

: cp

 

57716 =1,10479кДж (кг ×К )

та

cp

 

 

57716

=1,0868кДж (кг× К ).

 

 

 

CO

 

 

 

 

 

 

CO

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

Використовуючи залежність об’ємних часток від масових, знайдемо склад суміші у

масових

частках:

g

i

= r ×æ μi

μ

ö .

Для

нашого

випадку

це

буде:

 

 

 

 

 

 

 

i ç

÷

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

è

 

см ø

 

 

 

 

 

 

g

co

= 0,3×28

39,2

= 0,214

і

 

g

= 0,7×44

39,2

= 0,786.

Перевіряємо:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

co2

 

 

 

 

gco

+ gco

= 0,214+ 0,786 =1! Масова теплоємність газової суміші ізобарного процесу

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

в

 

 

даному

 

 

 

температурному

діапазоні

становитиме:

срсум = ågi ×ci = 0,214×1,10479+ 0,786×1,0868 =1,0906кДж(кг ×К ).

Для знаходження усіх параметрів суміші нам необхідно ще визначити теплоємність суміші при ізохоричному процесі. Для цього використаємо рівняння Майєра(1.12):

сυсум = срсум - Rсум =1,0906 -0,2121= 0,8785кДж(кг× К ).

Маючи ці значення знаходимо :

-зміну питомої внутрішньої енергії в процесі:

Du = сυсум (t2 -t1 )= 0,8785×(716 -57) = 578,93кДжкг ;

-зміну питомої ентальпії в процесі:

Dh = срсум (t2 -t1 ) =1,0906×(716-57) = 718,71кДжкг ;

-зміну питомої ентропії:

Ds = сυсум ln(Т2 Т1 )+ Rln(V2 V1 ) = 0,8785×ln(989330)+0,2121×ln (31) = .

5,33кДж(кг× К ).

Так як у нас маса газової суміші становить 2,86 кг, то для усієї суміші зміна цих параметрів становитиме відповідно: DU = m×Du = 2,86×578,93 =1655,79кДж ;

DH = m×Dh = 2,86×718,71= 2055,51кДж ;

DS = m×Ds = 2,86×5,33 =15,24кДжК .

15

Перевірка розрахунків згідно першого закону термодинаміки:Q = H = U + L ;

2055,51≈1655,79+ 400 = 2055,79кДж . Розрахунки проведені правильно.

Контрольне завдання :

Газова суміш,

яка складається із СО2 і СО та знаходиться в герметичній

посудині об’ємом

V=5 м3 , задана масовими частками та має початкові

параметри – тиск

 

р = 0,5МПа , температуру t1

оС .

 

 

1

 

Визначити газову сталу суміші, її масу, кінцеві параметри суміші, зміну внутрішньої енергії, ентальпії, ентропії, підведену теплоту та роботу процесу, якщо температура суміші в кінці процесу становить t20C . Побудувати процес

в робочій ( р −υ) та тепловій (T s) діаграмах. Вихідні дані наведені у таблиці 1.1

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1.1

Остання

gCO

 

gCO

Передостання

t 0C

t 0C

 

цифра

 

2

 

цифра шифру

1

2

 

шифру

 

 

 

 

 

 

 

0

0,1

0,9

0

25

570

 

1

0,2

0,8

1

25

680

 

2

0,3

0,7

2

30

750

 

3

0,4

0,6

3

35

790

 

4

0,5

0,5

4

40

830

 

5

0,6

0,4

5

50

880

 

6

0,7

0,3

6

25

930

 

7

0,8

0,2

7

30

970

 

8

0,9

0,1

8

35

570

 

9

0,45

0,55

9

40

630

 

Завдання для самостійної роботи:

1. Манометр на балоні з киснем показує тиск 0,4 МПа. Визначити абсолютний тиск кисню, якщо барометричний складає 101 325Па? Яка маса цього кисню, якщо об’єм балону 250 л, а температура кисню в балоні становить 270 С ?

Відповідь: р = 901325Па,m = 2,89кг .

2. Манометр на установці показуюють тиск 0,22 МПа, а вакууметра – 50 кПа. Який абсолютний тиск в цих випадках, якщо барометричний тиск становить 101 325 Па?

Відповідь: р1 = 321325Па, р2 = 51325Па .

3. В посудині знаходиться 500 л повітря при розрідженні 0,5 бар та температурі 270 С . Барометр показує тиск 101,325 кПа. Який абсолютний тиск в посудині та яка маса повітря? Як зміниться абсолютний тиск, якщо в посудині встановиться надлишковий тиск 30

кПа? Rпов = 287 Дж(кг × К ) .

Відповідь: m = 0,29кг, р1 = 51325Па, р2 = 131325Па .

16

4. Який об’єм буде займати 900 л повітря, яке знаходиться при температурі 270 С і манометричному тискові 2 бар, якщо його за постійного тиску нагріти до 2500 С ? Яка маса цього повітря? рбар = 101,325кПа , Rпов = 287 Дж(кг × К ) .

Відповідь: V1 = 1,606м3 , m = 3,225кг .

5. 500 л повітря при тиску 1 МПа і температурі 250 С . нагрівають ізобарично до температури 1000 С . Який об’єм воно займатиме в кінці процесу нагрівання та яка маса цього повітря? Rпов = 287 Дж(кг × К ).

Відповідь: V2 = 0,626м3 , m = 5,846кг .

6. В закритій посудині об’ємом V=5 м3 знаходиться повітря при температурі 270 С .

Манометр на посудині

показує тиск р1М = 0,2МПа . Як зміняться покази манометра, якщо

посудину нагріти до 3000 С або

охолодити до мінус

500С

та яка маса цього повітря?

рбар = 101,325кПа . Rпов

= 287 Дж (кг × К )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповідь: р2 = 491395Па,

 

р3 = 122660Па,

m = 17,498кг .

 

 

 

 

 

7. 1м3

повітря ізотермічно при температурі

270 С стискають від 100 кПа до 1 МПа. Який

об’єм

повітря займатиме

в

кінці процесу

та

яка маса

цього

повітря,

якщо

Rпов = 287 Дж (кг × К )?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповідь: V = 0,1м3 , m = 1,161кг .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8.В балоні об’ємом V=0,4

м3

міститься вуглекислий газ при

температурі 270 С . Покази

манометра на балоні становлять 2 бар. Як зміняться покази манометра

після того, як балон

нагріти до 2270 С або охолодити до мінус 230С ? Яка маса цього газу?

р

= 101,325кПа .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

бар

 

 

Відповідь: р2 = 400883Па,

 

р3 = 149779Па,

m = 2,126кг .

 

 

 

 

 

 

9. Яку кількість теплоти

необхідно затратити, що нагріти 5

м3 повітря при постійному

надлишковому тиску

р

 

=0,4МПа від

t

=90

до

t = 5000

С ?

Теплоємність

повітря

 

 

1М

 

 

 

1

 

 

2

 

 

 

 

 

прийняти постійною -

cp

= 1006 Дж (кг × К ) . pбар

= 101325Па . Rпов = 287 Дж (кг × К ). Яка

маса цього повітря?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповідь: Q = 9923кДж,

m = 24кг .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10. 0,9 м3 повітря з початковою температурою 200 С підігрівають в циліндрі з поршнем діаметром 0,5 м при постійному тискові 150 кПа до температури 2500 С . На яку висоту переміститься при цьому поршень? Rпов = 287 Дж(кг × К ).

Відповідь: h = 3,4м

11. Повітря

в кількості 10 кг

при тиску 40 бар

і температурі 400С

розширяється

ізотермічно

до 3-х кратного

об’єму. Визначити

його кінцевий тиск

та об’єм.

Rпов = 287 Дж (кг × К ). Який об’єм займатиме це повітря на початку процесу?

 

Відповідь:V = 0,45м3; V = 1,35м3 ; р =1,333МПа.

 

 

1

2

2

 

 

17

ЗАНЯТТЯ 2. “Основні ізопроцеси ідеальних газів. Поняття роботи і теплоти. Цикл Карно.”

Формули для розрахунків:

Ізопроцеси. Процеси, які відбуваються за умови незмінності одного з параметрів стану, називають ізопроцесами:

-ізохоричний – при постійному об’ємові (V = const);

-ізобаричний – при постійному тиску ( p = const);

-ізотермічний – при постійній температурі (T = const) ;

-адіабатичний – без теплообміну з навколишнім середовищем q = 0) .

Вреальних умовах такі обмеження (незмінності одного з параметрів) практично не виконуються. Тому, в технічній термодинаміці використовують поняття політропного процесу, як найбільш загального випадку термодинамічного процесу. При цьому приймається, що політропний процес – оборотний процес, а теплоємність робочого тіла в такому процесі є постійною.

Так як внутрішня енергія , ентальпія та ентропія являються параметрами стану і їх зміна не залежить від характеру процесу, то розрахункові формули для їх обчислення будуть однаковими для усіх процесів ідеальних газів (правда, з виключенням деяких складових для окремих процесів), тобто,

загальні

 

формули для

усіх

процесів –

1.16 , 1.17 та

1.18. Основні

розрахункові формули для різних процесів наведено у таблиці 2.1.

 

Для адіабатичного процесу є додаткові формули для розрахунку питомої

роботи: :l = -R×(T2 -T1 ) (k -1) = ( р1υ1 - р2υ2 )

(k -1);

(2.1)

та інші рівняння процесу:

 

 

 

 

 

 

T T = ( p

p )k −1 k (2.2) ;

p V k = p V k (2.3) та T ×V k −1 = const .

(2.4)

1

2

1

2

 

2

2

1

1

 

 

Таблиця 2.1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Термодинаміч-

Показник

 

Тепло-

 

Робота

 

Теплота

ний процес

політропи

ємність

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ізотермічний

1

 

Ізобаричний

0

 

Ізохоричний

 

 

Адіабатичний

k

0

Політропний

п

постійна

æ

V2

ö

æ

P1

ö

mRT ç

÷

= mRT ç

÷

 

P2

è V1

ø

è

ø

p(V2 -V1 ) = mR (T2 -T1 )

0

PV

 

é

æV

 

ök−1

ù

1

1

k -1

1

- ç

1

V

÷

ú

 

 

ê

è

 

ø

 

 

 

ë

 

2

û

PV

 

é

æV

 

ön−1

ù

1

1

 

1

- ç

1

V

÷

ú

 

 

n -1ê

è

 

ø

 

 

 

ë

 

2

û

q = l

q = cp (T2 -T1 )

q = cv (T2 -T1 )

q = 0

q = cv nn--k1 (T2 -T1 )

18

Для політропного процесу формули для розрахунку роботи чи формули процесу аналогічні формулам для адіабатичного процесу з відповідною заміною показника адіабати k на показник політропи n. Крім того:

 

сп ср

= п

, або n =

ln( p2 p1 )

 

ln p -ln p

 

 

 

 

 

 

2

1

 

 

Показник політропи:

 

 

=

 

 

,

(2.5)

сп -сυ

ln(V V )

lnV

-lnV

 

 

 

1

2

1

2

 

 

 

 

cp ncυ

 

c k nc

 

k - n

 

 

теплоємність процес:у c

=

 

 

=

υ

υ = c

 

 

;

 

1- n

 

 

 

n

 

 

 

1- n

υ 1- n

 

 

 

 

2

δ q

 

T2

 

 

 

T

 

= cυ

зміна ентропії: Ds1−2 = s2 - s1 = ò

T

= ò cndT /T = cn ln

2 T

 

 

1

 

 

T1

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(2.6)

k - n lnT2 T

. (2.7)

1- n

1

Цикл Карно. Це ідеальний цикл, який дає максимальне значення термічного ККД за певних температур нагрівача та холодильника:

ηt = (T1 -T2 ) T1 =1-T2 T1 .

( 2.8)

Холодильний коефіцієнт для випадку цикла Карно (потрібно пам’ятати, що це не ККД):

ε = q

(q - q

) =T (s - s )

éT (s - s )-T (s - s )ù

=T

(T -T ).

( 2.9)

2

1 2

2 2 1

ë 1 2 1 2 2 1 û

2

1 2

 

Задача.2.1 В балоні об’ємом 2 м3 міститься повітря при температурі 270 C . Манометр показує тиск 5 бар. Знайти манометричний тиск і температуру повітря в балоні, після підведення до нього 500 кДж теплоти. Барометричний тиск становить 101325 Па. Теплоємність вважати незалежною від зміни температури. Показник адіабати для повітря становить k = 1,4 , молекулярна маса μпов = 28,97 кгкмоль.

Розв’язування: Знайдемо газову сталу та масову теплоємність повітря при сталому об’ємові: R = 8314/ μ = 8314/ 28,97 = 287 Дж / (кг ×К) , де μ = 28,97кгкмоль -

молекулярна маса повітря. Тоді cυ = R / (k -1) = 287 / (1,4 -1) = 717,5 Дж / (кг ×К ) .

 

Знайдемо

початковий

абсолютний

тиск

р1 = рм + рбар = 500000+101325 = 601325Па .

 

 

Маса повітря становитиме: m1 = р1V1 / RT1 = 601325×2 / (287×300) =13,97кг .

Кінцеву температуру повітря знайдемо із співвідношення: Q = mcυ (t2 -t1) , звідки

t

2

= t +Q m×c

= 27 +500000 13,97×717,5 = 76,880 C .

 

 

1

υ

 

співвідношення: р1 р

=T1 T , звідки

 

 

Так як

процес ізохоричний, то маємо

р = р1 ×T2

 

 

2

2

= 601325×350/ 300 = 701545Па .

Знаючи абсолютний

тиск, знайдемо

 

 

2

T1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

манометричний:

рм2 = р2 - рбар = 701545-101325 = 600220Па = 6,0022бар.

19

Задача 2.2. Азот в кількості 10 кг охолоджують за атмосферного тиску (0,1 МПа) від температури 3600C до температури 100C . Знайти, як зміниться при цьому об’єм азоту, а також кількість відведеної теплоти та роботу процесу. Як зміниться ентропія в такому процесі? Показник адіабати для азоту становить k =1,4. Теплоємність в данному температурному діапазоні вважати незалежною від зміни температури.

Розв’язок: Знайдемо газову сталу азоту: RN2 = 8141/ 28 = 296,93 Джкг× К та масову

теплоємність при ізобаричному процесі:

cp = k × R(k -1) =1,4×296,93/ 0,4 =1039,2 Джкг ×К .

При початкових умовах азот займав об’єм:

V =

mRN2T1

=

10×296,93×(273+360)

=18,796м3 . Звідси знайдемо об’єм азоту в кінці

 

р1

 

 

1

 

 

 

 

100000

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

процесу:

V1

 

=

T1

; або V =

V1T2

= 18,796×283 = 8,403м3 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V2

T 2

2

T1

633

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кількість

теплоти,

 

відведеної

в

процесі,

знайдемо

із

співвідношення:Q = mcp (t2 -t1) =10×1039,2×(10 -360) = -3637000 Дж .

 

Зміну ентропії процесу знайдемо по формулі:

s2−1 = cp lnT2 T1 - Rln P2 P1 = cp lnT2 T1 =1039,2×ln0,477 = -836,75 Джкг ×К .

Задача 3.3. 1 кг повітря при температурі 270 C та манометричному тиску 4 бар ізотермічно стискають так, що покази манометра збільшуються в 5 разів. Визначити кінцевий об’єм, роботу процесу, кількість теплоти відведеної в процесі та зміну ентропії. Барометичний тиск становить 101325 Па.

μпов = 28,97кгкмоль

Розв’язування: Знайдемо газову сталу повітря: Rпов = 8314 / 28,96 = 287 Джкг ×К . Знайдемо абсолютний тиск на початку процесу:

р1 = рбар + рман1 =101325+ 400000 = 501325Па та в кінці процесу: р2 = рбар + рман2 =101325+ 2000000 = 2101325Па .

Початковий об’єм повітря становить:V1 = mRT1 = 1×287×300 = 0,172м3 .

р1 501325

Робота процесу складає:

L1−2 = mRT ln р1 р2 =1×287×300ln 0,239 = -125292,2 Дж .

Так як це ізотермічний процес, то вся підведена теплота іде на виконання роботи, тобто– теплота процесу становитиме L1−2 = Q1−2 = -125292,2Дж .

Кінцевий об’єм повітря становитиме:V2 = р1V1 = 501325×0,172 = 0,041м3 .

р2 2101325

20

Зміна ентропії в процесі становитиме:

DS2−1 = mRlnV2 V1 =1×287ln 0,0410,172 = -410,78 Дж К .

Задача 2.4. 3 кг повітря при початковій температурі 270 C та вакууметричному тиску 0,5 бар стискається адіабатично до тиску 500 кПа. Визначити об’єм повітря в кінці процесу стискання, його температуру та роботу процесу . Барометичний тиск становить 101325 Па. Показник адіабати повітря становить k=1,4.

Розв’язування: Знайдемо газову сталу повітря: Rпов = 8141/ 28,96 = 287 Джкг × К . Знайдемо абсолютний тиск на початку процесу:

р1 = рбар рвак =101325−50000 = 61325Па .

Початковий об’єм повітря становить:V =

mRT1

= 3×287×300 = 4,21м3 .

р1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

61325

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Із співвідношення: (2.2) знайдемо кінцеву температуру:

 

æ

р

ö

k−1

 

 

 

 

 

ö0,2857

 

 

 

 

 

 

 

T =T

k

 

æ

500000

= 300×1,82 = 546K .

ç

2

÷

 

= 300ç

 

 

 

÷

р

 

61325

2 1

ç

÷

 

 

è

ø

 

 

 

 

 

 

 

 

è

1

ø

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кінцевий обєм повітря становитиме:V =

mRT2

 

= 3×287×546 = 0,94м3 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

р2

500000

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Робота процесу: L

=

mR

 

(T -T ) =

3×287×(300 -546)

= -529515 Дж.

k -1

1,4 -1

 

 

 

 

 

1−2

 

1

2

 

 

Задача 2.5. Робоче тіло здійснює цикл Карно. При цьому температура гарячого джерела становить 8000 C , а температура холодного – мінус 270 C . Який термічний ККД цього циклу Карно? Як він зміниться, якщо підняти температуру гарячого джерела до 15000 C .? Як потрібно змінити температуру холодного джерела теплоти в першому випадку, щоб досягнути величини ККД циклу як у другому випадку?

Розв’язування: ККД циклу Карно за (2.8) :ηt =1- Т2 =1- 300 = 0,72 .

Т1 1073

У другому випадку: η =1-

Т

2

=1- 300 = 0,83, тобто він зросте. Щоб досягнути

 

 

t

Т1

1773

 

такого ККД у першому випадку ми повинні понизити температуру холодного джерела до

величини: η =1-

Т2

;

звідки Т

2

=Т

(1-η ) =1073×0,17 =182К , або мінус

910 C .

 

t

Т1

 

1

 

t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання для самостійної роботи:

 

 

Задача №2.6..В балоні

об’ємом 5

 

м3 знаходиться вуглекислий газ при

температурі

t = 270 C . Манометр показує тиск р

 

= 3кГ см2

. Після використання частини газу покази

1

 

 

 

 

1м