МельникБуляндра.Теплотехніка_ДРУК
.pdf11
хімічного складу системи, її маси, термодинамічного стану і процесу, в якому відбувається підведення чи відведення теплоти. Тобто, кожне тіло по своєму «сприймає» теплоту і ця здатність тіла характеризується показником, який називається теплоємністю. Іншими словами: під теплоємністю робочого тіла – газу (а в загальному випадку і всякої іншої речовини) розуміють кількість теплоти, яку потрібно надати одиниці кількості газу (системи) або відняти від нього в даному процесі, щоб змінити його температуру на 1 град. Так як кількість речовини визначають масою, об’ємом за нормальних умов або по кількості кіломолів, то в технічній термодинаміці розрізняють три види
теплоємностей: масову - céë Дж(кг×К )ùû , об’ємну - c' éêë Дж(мн3 × К )ùúû та мольну
- c |
é |
Дж |
(кмоль×К )ù |
. Між цими |
теплоємностями існує чіткий зв’язок: |
μ |
ë |
|
û |
|
|
с = cμ μ ;c' = cμ 22,4;c' = cρo;c = c'υo . |
(1.10) |
Теплоємність ідеальних газів залежить від атомності газу, процесу і не залежить від їх властивостей. Теплоємність реальних газів залежить від їх властивостей, процесу, а також від тиску і температури. Ось чому, вона не є параметром стану (повним диференціалом), так як залежить як від властивостей тіла так і від виду процесу (тобто, є характеристикою процесу), і , в залежності від процесу, теплоємність може змінюватися в межах від −∞ до +∞ . Тому, щоб конкретизувати поняття теплоємності системи , необхідно вказувати за яких умов до системи підводиться чи відводиться енергія у вигляді теплоти. В термодинаміці важливе значення мають теплоємності за постійного тиску cp та за постійного об’єму cv , між якими існують
співвідношення |
сμ p |
сμυ |
= cp |
= k (показник адіабати) (1.11); |
c |
p |
− c |
|
= R |
|
|
|
cυ |
|
υ |
|
|||
( рівняння Майєра) (1.12). Потрібно відмітити, що для реальних |
газів ця |
залежність має інший вигляд - cp − cυ > R , так як при розширенні реальних
газів за постійного тиску здійснюється не тільки робота проти зовнішніх сил, але й внутрішня робота, пов’язана із зміною внутрішньої потенціальної енергії тіла, що й викликає більшу витрату теплоти.
Так як теплоємність залежить від температури (див. рис. 1.1) , то для знаходження кількості теплоти, яку підводять до системи чи відводять від неї при певному процесі використовують табличні дані середніх теплоємностей в
інтервалі температур |
t1...t2 . Визначення |
кількості |
теплоти проводять за |
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
_ t2 |
|
_ t1 |
|
|
|
|
|
_ t2 |
|
_ t1 |
|
|
|||||
формулою |
q1−2 = c |
t2 |
− c |
t1 |
|
|
|
|
(1.13), де |
c |
0 |
та |
c |
0 |
– табличні значення |
|||||||
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
t .Для визначення |
|||
теплоємностей у |
відповідному інтервалі |
від |
00 С |
до |
||||||||||||||||||
середньої теплоємності |
в |
|
діапазоні |
деяких температур |
використовують |
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
_ |
t2 |
_ |
|
|
t1 |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
c |
t |
-c |
|
t |
|
|
|
|
|
|
|
||||
_ |
|
t2 |
|
q |
|
|
|
t2 |
|
|
|
|
t |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
формулу: c |
|
|
= |
1−2 |
= |
|
|
0 |
|
|
0 |
. |
|
|
|
|
|
|
(1.14) |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
t1 |
|
dt |
|
|
|
t2 |
-t1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
12
Якщо вираз (1.13) записати для безмежно малої кількості теплоти δ q та
температури dt , то отримаємо так звану істинну теплоємність
заданій температурі (див рис. 1.1).
Теплоємності суміші газів визначають за формулами:
n |
n |
n |
ccм = ågi ×ci; cсм' |
= åri ×ci' |
; cμсм = åxi ×cμi . |
i=1 |
i=1 |
i=1 |
c = |
δ q |
при |
|
dt |
|||
|
|
(1.15)
Рис.1.1. Графічна залежність теплоємності від температури
Внутрішня енергія, ентальпія та ентропія.
В технічній термодинаміці використовують три основні функції стану: внутрішню енергію, ентальпію та ентропію. Ці функції залежать тільки від стану системи і їх зміна в будь якому термодинамічному процесі не залежить від виду процесу, а визначається тільки їх значеннями в початковому та кінцевому станах .
Під внутрішньою енергією термодинамічної системи розуміють енергію, яка міститься в самій системі і яка обумовлена рухом і взаємним положенням частинок, з яких компонується система (тіло). Ця енергія складається із хаотичного (теплового) руху і взаємодії молекул ( в технічній термодинаміці енергію електронів, внутріядерну енергію, енергію взаємодії між ядром молекули та електронами і т.п. не враховують, так як в процесах, які розглядає термодинаміка ці види енергії є незмінними). Для ідеальних газів зміна внутрішньої енергії залежить тільки від температури ( внутрішня енергія прямопропорційно зростає із ростом температури) , а для реальних газів - ще й від потенціальної енергії молекул, що взаємодіють між собою, яка залежить від середньої відстані між ними, тобто від його об’єму або тиску. Внутрішню енергію робочого тіла вимірюють в одиницях теплоти – Дж( Джоулях) і вона
являється екстенсивним параметром стану .
Ентальпія ( H ) – це функція стану термодинамічної системи, яка дорівнює сумі її внутрішньої енергії і добутку тиску на об’єм системи. Тобто – це повна енергія системи: E =U + pV = H . Вимірюють її, як і внутрішню
енергію, в Дж і вона також являється екстенсивним параметром стану .
13
Ентропія ( S )(від грецького entropia - поворот, перетворення) – в загальному, це координата термічної взаємодії системи, або міра необоротності процесу. Це параметр стану (екстенсивний). Вимірюють в ДжК. При підведенні теплоти в будь якому процесі ентропія завжди зростає ds > 0, а при
відведені – зменшується ds < 0 . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
Так як ці величини є параметрами стану, то їх зміна в процесах не |
|||||||||||||||||||||||||||||||
залежить |
від |
виду |
процесу і |
для |
усіх |
процесів, стосовно ідеальних газів, |
||||||||||||||||||||||||||
основні розрахункові формули для їх знаходження матимуть вигляд: |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
Du |
= c_ |
|
|
|
t2 (t |
-t ),або du = c dT ; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(1.16) |
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
1−2 |
|
|
υm |
|
2 |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
υ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
t1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Dh1−2 |
= |
|
pm |
|
t2 (t2 -t1 ),або |
|
dh = cpdT ; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(1.17) |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
c |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
t1 |
|
|
|
t2 |
|
|
æT |
ö |
æV |
ö |
|
|
|
|
t2 |
æT |
ö |
æ P |
|
ö |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
Ds1−2 = (s2 - s1 ) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
= сυ m |
t |
lnç |
2 T |
÷ + Rlnç |
2 V |
÷ |
= cpm |
|
t |
lnç |
2 T |
÷ |
- Rlnç 2 |
P |
÷ . |
(1.18) |
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
è |
1 |
ø |
è |
1 |
ø |
1 |
è |
1 |
ø |
è |
1 |
ø |
|
Задача 1. 1
1 м3 газової суміші - V1см (продукти згорання), яка складається із 70% СО2 і 30% СО (задано об’ємними частками), має початкові параметри – тиск p1см =0,2
МПа і температуру t 1см=57 оС. При сталому тиску ця суміш розширюється до об’єму V2см = 3V1см .
Визначити газову сталу суміші, її кінцеві параметри, зміну внутрішньої енергії, ентальпії, ентропії, теплоту і роботу розширення суміші в даному процесі. Побудувати цей процес в робочій ( p -υ) та тепловій
(T - s)діаграмах.
Розв’язування: Так як склад газової суміші заданий об’ємними частками, то знайдемо уявну молекулярну масу суміші за допомогою рівняння: μсум = åriμi , або після підстановки відповідних значень матимемо: μcум = 0,7×44+ 0,3×28 = 39,2кгкмоль .
Звідси, газова стала суміші: Rсум = Rμ μсум = 831439,2 = 212,09 Дж(кг ×К ). Маса
суміші |
при цьому становитиме: |
m |
= |
P1сум ×V1сум |
= |
200000×1 |
= 2,86кг . В кінці |
|||||||||||
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
сум |
|
Rсум ×T1 |
|
212,09×330 |
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
процесу |
об’єм |
суміші становитиме |
V |
|
= 3V |
|
= 3м3 |
, |
а температура - |
|||||||||
|
|
|
P2сум ×V2сум |
|
|
|
|
|
2сум |
|
1сум |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
200000×3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
T |
|
= |
|
= |
|
|
= 989,16K(t |
2сум |
» 716 C). |
Для |
ізобаричного |
|||||||
|
|
|
|
|||||||||||||||
2сум |
|
Rсум ×mсум |
|
212,09×2,86 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
процесу |
роботу |
|
|
|
визначимо |
|
|
за |
|
|
формулою: |
|||||||
L = P(V2 -V1 )= 200000×2 = 400000 Дж = 400кДж. |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
Для знаходження зміни внутрішньої енергії, ентальпії та ентропії в процесі, |
необхідно |
||||||||||||||||
знайти |
середні теплоємності суміші |
за |
різних |
процесів: срсум і |
сυсум |
- |
в даному |
14
температурному діапазоні за формулами (1.12 та 1.14). Для прикладу розглянемо знаходження ізобарної теплоємності суміші срсум , скориставшись таблицями
теплоємностей газів із збірника [7] : (див. с.320-321) . Методом інтерполяції знайдемо:
для температури 570 C |
- cp |
|
= 0,8439кДж (кг×К ) , |
cp |
=1,0408кДж (кг× К ) а |
||||||
|
|
|
CO |
|
|
|
CO |
|
|||
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
для |
|
температури |
|
|
t2 = 7160 C |
- |
cp |
|
=1,0675кДж (кг× К ), |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
CO |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
cp |
=1,0997кДж (кг× К ),. |
|
Скориставшись формулою (1.14) відповідно знайдемо |
||||||||
CO |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
: cp |
|
57716 =1,10479кДж (кг ×К ) |
та |
cp |
|
|
57716 |
=1,0868кДж (кг× К ). |
|||
|
|
|
|||||||||
CO |
|
|
|
|
|
|
CO |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
Використовуючи залежність об’ємних часток від масових, знайдемо склад суміші у
масових |
частках: |
g |
i |
= r ×æ μi |
μ |
ö . |
Для |
нашого |
випадку |
це |
буде: |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
i ç |
÷ |
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
è |
|
см ø |
|
|
|
|
|
|
g |
co |
= 0,3×28 |
39,2 |
= 0,214 |
і |
|
g |
= 0,7×44 |
39,2 |
= 0,786. |
Перевіряємо: |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
co2 |
|
|
|
|
|||
gco |
+ gco |
= 0,214+ 0,786 =1! Масова теплоємність газової суміші ізобарного процесу |
||||||||||||||
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
в |
|
|
даному |
|
|
|
температурному |
діапазоні |
становитиме: |
срсум = ågi ×ci = 0,214×1,10479+ 0,786×1,0868 =1,0906кДж(кг ×К ).
Для знаходження усіх параметрів суміші нам необхідно ще визначити теплоємність суміші при ізохоричному процесі. Для цього використаємо рівняння Майєра(1.12):
сυсум = срсум - Rсум =1,0906 -0,2121= 0,8785кДж(кг× К ).
Маючи ці значення знаходимо :
-зміну питомої внутрішньої енергії в процесі:
Du = сυсум (t2 -t1 )= 0,8785×(716 -57) = 578,93кДжкг ;
-зміну питомої ентальпії в процесі:
Dh = срсум (t2 -t1 ) =1,0906×(716-57) = 718,71кДжкг ;
-зміну питомої ентропії:
Ds = сυсум ln(Т2 Т1 )+ Rln(V2 V1 ) = 0,8785×ln(989330)+0,2121×ln (31) = .
5,33кДж(кг× К ).
Так як у нас маса газової суміші становить 2,86 кг, то для усієї суміші зміна цих параметрів становитиме відповідно: DU = m×Du = 2,86×578,93 =1655,79кДж ;
DH = m×Dh = 2,86×718,71= 2055,51кДж ;
DS = m×Ds = 2,86×5,33 =15,24кДжК .
15
Перевірка розрахунків згідно першого закону термодинаміки:Q = H = U + L ;
2055,51≈1655,79+ 400 = 2055,79кДж . Розрахунки проведені правильно.
Контрольне завдання :
Газова суміш, |
яка складається із СО2 і СО та знаходиться в герметичній |
||
посудині об’ємом |
V=5 м3 , задана масовими частками та має початкові |
||
параметри – тиск |
|
р = 0,5МПа , температуру t1 |
оС . |
|
|
1 |
|
Визначити газову сталу суміші, її масу, кінцеві параметри суміші, зміну внутрішньої енергії, ентальпії, ентропії, підведену теплоту та роботу процесу, якщо температура суміші в кінці процесу становить t20C . Побудувати процес
в робочій ( р −υ) та тепловій (T − s) діаграмах. Вихідні дані наведені у таблиці 1.1
|
|
|
|
|
|
Таблиця 1.1 |
|
Остання |
gCO |
|
gCO |
Передостання |
t 0C |
t 0C |
|
цифра |
|
2 |
|
цифра шифру |
1 |
2 |
|
шифру |
|
|
|
|
|
|
|
0 |
0,1 |
0,9 |
0 |
25 |
570 |
|
|
1 |
0,2 |
0,8 |
1 |
25 |
680 |
|
|
2 |
0,3 |
0,7 |
2 |
30 |
750 |
|
|
3 |
0,4 |
0,6 |
3 |
35 |
790 |
|
|
4 |
0,5 |
0,5 |
4 |
40 |
830 |
|
|
5 |
0,6 |
0,4 |
5 |
50 |
880 |
|
|
6 |
0,7 |
0,3 |
6 |
25 |
930 |
|
|
7 |
0,8 |
0,2 |
7 |
30 |
970 |
|
|
8 |
0,9 |
0,1 |
8 |
35 |
570 |
|
|
9 |
0,45 |
0,55 |
9 |
40 |
630 |
|
Завдання для самостійної роботи:
1. Манометр на балоні з киснем показує тиск 0,4 МПа. Визначити абсолютний тиск кисню, якщо барометричний складає 101 325Па? Яка маса цього кисню, якщо об’єм балону 250 л, а температура кисню в балоні становить 270 С ?
Відповідь: р = 901325Па,m = 2,89кг .
2. Манометр на установці показуюють тиск 0,22 МПа, а вакууметра – 50 кПа. Який абсолютний тиск в цих випадках, якщо барометричний тиск становить 101 325 Па?
Відповідь: р1 = 321325Па, р2 = 51325Па .
3. В посудині знаходиться 500 л повітря при розрідженні 0,5 бар та температурі 270 С . Барометр показує тиск 101,325 кПа. Який абсолютний тиск в посудині та яка маса повітря? Як зміниться абсолютний тиск, якщо в посудині встановиться надлишковий тиск 30
кПа? Rпов = 287 Дж(кг × К ) .
Відповідь: m = 0,29кг, р1 = 51325Па, р2 = 131325Па .
16
4. Який об’єм буде займати 900 л повітря, яке знаходиться при температурі 270 С і манометричному тискові 2 бар, якщо його за постійного тиску нагріти до 2500 С ? Яка маса цього повітря? рбар = 101,325кПа , Rпов = 287 Дж(кг × К ) .
Відповідь: V1 = 1,606м3 , m = 3,225кг .
5. 500 л повітря при тиску 1 МПа і температурі 250 С . нагрівають ізобарично до температури 1000 С . Який об’єм воно займатиме в кінці процесу нагрівання та яка маса цього повітря? Rпов = 287 Дж(кг × К ).
Відповідь: V2 = 0,626м3 , m = 5,846кг .
6. В закритій посудині об’ємом V=5 м3 знаходиться повітря при температурі 270 С .
Манометр на посудині |
показує тиск р1М = 0,2МПа . Як зміняться покази манометра, якщо |
||||||||||||||
посудину нагріти до 3000 С або |
охолодити до мінус |
500С |
та яка маса цього повітря? |
||||||||||||
рбар = 101,325кПа . Rпов |
= 287 Дж (кг × К ) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Відповідь: р2 = 491395Па, |
|
р3 = 122660Па, |
m = 17,498кг . |
|
|
|
|
|
|||||||
7. 1м3 |
повітря ізотермічно при температурі |
270 С стискають від 100 кПа до 1 МПа. Який |
|||||||||||||
об’єм |
повітря займатиме |
в |
кінці процесу |
та |
яка маса |
цього |
повітря, |
якщо |
|||||||
Rпов = 287 Дж (кг × К )? |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Відповідь: V = 0,1м3 , m = 1,161кг . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8.В балоні об’ємом V=0,4 |
м3 |
міститься вуглекислий газ при |
температурі 270 С . Покази |
||||||||||||
манометра на балоні становлять 2 бар. Як зміняться покази манометра |
після того, як балон |
||||||||||||||
нагріти до 2270 С або охолодити до мінус 230С ? Яка маса цього газу? |
р |
= 101,325кПа . |
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
бар |
|
|
Відповідь: р2 = 400883Па, |
|
р3 = 149779Па, |
m = 2,126кг . |
|
|
|
|
|
|
||||||
9. Яку кількість теплоти |
необхідно затратити, що нагріти 5 |
м3 повітря при постійному |
|||||||||||||
надлишковому тиску |
р |
|
=0,4МПа від |
t |
=90 |
до |
t = 5000 |
С ? |
Теплоємність |
повітря |
|||||
|
|
1М |
|
|
|
1 |
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
прийняти постійною - |
cp |
= 1006 Дж (кг × К ) . pбар |
= 101325Па . Rпов = 287 Дж (кг × К ). Яка |
||||||||||||
маса цього повітря? |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Відповідь: Q = 9923кДж, |
m = 24кг . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
10. 0,9 м3 повітря з початковою температурою 200 С підігрівають в циліндрі з поршнем діаметром 0,5 м при постійному тискові 150 кПа до температури 2500 С . На яку висоту переміститься при цьому поршень? Rпов = 287 Дж(кг × К ).
Відповідь: h = 3,4м
11. Повітря |
в кількості 10 кг |
при тиску 40 бар |
і температурі 400С |
розширяється |
ізотермічно |
до 3-х кратного |
об’єму. Визначити |
його кінцевий тиск |
та об’єм. |
Rпов = 287 Дж (кг × К ). Який об’єм займатиме це повітря на початку процесу? |
|
|||
Відповідь:V = 0,45м3; V = 1,35м3 ; р =1,333МПа. |
|
|
||
1 |
2 |
2 |
|
|
17
ЗАНЯТТЯ 2. “Основні ізопроцеси ідеальних газів. Поняття роботи і теплоти. Цикл Карно.”
Формули для розрахунків:
Ізопроцеси. Процеси, які відбуваються за умови незмінності одного з параметрів стану, називають ізопроцесами:
-ізохоричний – при постійному об’ємові (V = const);
-ізобаричний – при постійному тиску ( p = const);
-ізотермічний – при постійній температурі (T = const) ;
-адіабатичний – без теплообміну з навколишнім середовищем (δ q = 0) .
Вреальних умовах такі обмеження (незмінності одного з параметрів) практично не виконуються. Тому, в технічній термодинаміці використовують поняття політропного процесу, як найбільш загального випадку термодинамічного процесу. При цьому приймається, що політропний процес – оборотний процес, а теплоємність робочого тіла в такому процесі є постійною.
Так як внутрішня енергія , ентальпія та ентропія являються параметрами стану і їх зміна не залежить від характеру процесу, то розрахункові формули для їх обчислення будуть однаковими для усіх процесів ідеальних газів (правда, з виключенням деяких складових для окремих процесів), тобто,
загальні |
|
формули для |
усіх |
процесів – |
1.16 , 1.17 та |
1.18. Основні |
|||||
розрахункові формули для різних процесів наведено у таблиці 2.1. |
|||||||||||
|
Для адіабатичного процесу є додаткові формули для розрахунку питомої |
||||||||||
роботи: :l = -R×(T2 -T1 ) (k -1) = ( р1υ1 - р2υ2 ) |
(k -1); |
(2.1) |
|||||||||
та інші рівняння процесу: |
|
|
|
|
|
|
|||||
T T = ( p |
p )k −1 k (2.2) ; |
p V k = p V k (2.3) та T ×V k −1 = const . |
(2.4) |
||||||||
1 |
2 |
1 |
2 |
|
2 |
2 |
1 |
1 |
|
|
Таблиця 2.1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Термодинаміч- |
Показник |
|
Тепло- |
|
Робота |
|
Теплота |
||||
ний процес |
політропи |
ємність |
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ізотермічний |
1 |
|
Ізобаричний |
0 |
|
Ізохоричний |
|
|
Адіабатичний |
k |
0 |
Політропний |
п |
постійна |
æ |
V2 |
ö |
æ |
P1 |
ö |
|
mRT ç |
÷ |
= mRT ç |
÷ |
|||
|
P2 |
|||||
è V1 |
ø |
è |
ø |
p(V2 -V1 ) = mR (T2 -T1 )
0
PV |
|
é |
æV |
|
ök−1 |
ù |
||
1 |
1 |
k -1 |
1 |
- ç |
1 |
V |
÷ |
ú |
|
|
ê |
è |
|
ø |
|||
|
|
|
ë |
|
2 |
û |
||
PV |
|
é |
æV |
|
ön−1 |
ù |
||
1 |
1 |
|
1 |
- ç |
1 |
V |
÷ |
ú |
|
|
n -1ê |
è |
|
ø |
|||
|
|
|
ë |
|
2 |
û |
q = l
q = cp (T2 -T1 )
q = cv (T2 -T1 )
q = 0
q = cv nn--k1 (T2 -T1 )
18
Для політропного процесу формули для розрахунку роботи чи формули процесу аналогічні формулам для адіабатичного процесу з відповідною заміною показника адіабати k на показник політропи n. Крім того:
|
сп − ср |
= п |
, або n = |
ln( p2 p1 ) |
|
ln p -ln p |
|
|
||
|
|
|
|
2 |
1 |
|
|
|||
Показник політропи: |
|
|
= |
|
|
, |
(2.5) |
|||
сп -сυ |
ln(V V ) |
lnV |
-lnV |
|||||||
|
|
|
1 |
2 |
1 |
2 |
|
|
|
|
cp − ncυ |
|
c k − nc |
|
k - n |
|
|
|||
теплоємність процес:у c |
= |
|
|
= |
υ |
υ = c |
|
|
; |
|
|
1- n |
|
|
|
||||||||
n |
|
|
|
1- n |
υ 1- n |
|
|
||||
|
|
2 |
δ q |
|
T2 |
|
|
|
T |
|
= cυ |
зміна ентропії: Ds1−2 = s2 - s1 = ò |
T |
= ò cndT /T = cn ln |
2 T |
||||||||
|
|
1 |
|
|
T1 |
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(2.6) |
k - n lnT2 T |
. (2.7) |
|
1- n |
1 |
Цикл Карно. Це ідеальний цикл, який дає максимальне значення термічного ККД за певних температур нагрівача та холодильника:
ηt = (T1 -T2 ) T1 =1-T2 T1 . |
( 2.8) |
Холодильний коефіцієнт для випадку цикла Карно (потрібно пам’ятати, що це не ККД):
ε = q |
(q - q |
) =T (s - s ) |
éT (s - s )-T (s - s )ù |
=T |
(T -T ). |
( 2.9) |
2 |
1 2 |
2 2 1 |
ë 1 2 1 2 2 1 û |
2 |
1 2 |
|
Задача.2.1 В балоні об’ємом 2 м3 міститься повітря при температурі 270 C . Манометр показує тиск 5 бар. Знайти манометричний тиск і температуру повітря в балоні, після підведення до нього 500 кДж теплоти. Барометричний тиск становить 101325 Па. Теплоємність вважати незалежною від зміни температури. Показник адіабати для повітря становить k = 1,4 , молекулярна маса μпов = 28,97 кгкмоль.
Розв’язування: Знайдемо газову сталу та масову теплоємність повітря при сталому об’ємові: R = 8314/ μ = 8314/ 28,97 = 287 Дж / (кг ×К) , де μ = 28,97кгкмоль -
молекулярна маса повітря. Тоді cυ = R / (k -1) = 287 / (1,4 -1) = 717,5 Дж / (кг ×К ) . |
|
||
Знайдемо |
початковий |
абсолютний |
тиск |
р1 = рм + рбар = 500000+101325 = 601325Па . |
|
|
Маса повітря становитиме: m1 = р1V1 / RT1 = 601325×2 / (287×300) =13,97кг .
Кінцеву температуру повітря знайдемо із співвідношення: Q = mcυ (t2 -t1) , звідки
t |
2 |
= t +Q m×c |
= 27 +500000 13,97×717,5 = 76,880 C . |
|
||
|
1 |
υ |
|
співвідношення: р1 р |
=T1 T , звідки |
|
|
|
Так як |
процес ізохоричний, то маємо |
|||
р = р1 ×T2 |
|
|
2 |
2 |
||
= 601325×350/ 300 = 701545Па . |
Знаючи абсолютний |
тиск, знайдемо |
||||
|
|
2 |
T1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
манометричний: |
рм2 = р2 - рбар = 701545-101325 = 600220Па = 6,0022бар. |
19
Задача 2.2. Азот в кількості 10 кг охолоджують за атмосферного тиску (0,1 МПа) від температури 3600C до температури 100C . Знайти, як зміниться при цьому об’єм азоту, а також кількість відведеної теплоти та роботу процесу. Як зміниться ентропія в такому процесі? Показник адіабати для азоту становить k =1,4. Теплоємність в данному температурному діапазоні вважати незалежною від зміни температури.
Розв’язок: Знайдемо газову сталу азоту: RN2 = 8141/ 28 = 296,93 Джкг× К та масову
теплоємність при ізобаричному процесі:
cp = k × R(k -1) =1,4×296,93/ 0,4 =1039,2 Джкг ×К .
При початкових умовах азот займав об’єм:
V = |
mRN2T1 |
= |
10×296,93×(273+360) |
=18,796м3 . Звідси знайдемо об’єм азоту в кінці |
|
||||||||||
р1 |
|
|
|||||||||||||
1 |
|
|
|
|
100000 |
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
процесу: |
V1 |
|
= |
T1 |
; або V = |
V1T2 |
= 18,796×283 = 8,403м3 . |
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
V2 |
T 2 |
2 |
T1 |
633 |
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
Кількість |
теплоти, |
|
відведеної |
в |
процесі, |
знайдемо |
із |
|||||||
співвідношення:Q = mcp (t2 -t1) =10×1039,2×(10 -360) = -3637000 Дж . |
|
Зміну ентропії процесу знайдемо по формулі:
s2−1 = cp lnT2 T1 - Rln P2 P1 = cp lnT2 T1 =1039,2×ln0,477 = -836,75 Джкг ×К .
Задача 3.3. 1 кг повітря при температурі 270 C та манометричному тиску 4 бар ізотермічно стискають так, що покази манометра збільшуються в 5 разів. Визначити кінцевий об’єм, роботу процесу, кількість теплоти відведеної в процесі та зміну ентропії. Барометичний тиск становить 101325 Па.
μпов = 28,97кгкмоль
Розв’язування: Знайдемо газову сталу повітря: Rпов = 8314 / 28,96 = 287 Джкг ×К . Знайдемо абсолютний тиск на початку процесу:
р1 = рбар + рман1 =101325+ 400000 = 501325Па та в кінці процесу: р2 = рбар + рман2 =101325+ 2000000 = 2101325Па .
Початковий об’єм повітря становить:V1 = mRT1 = 1×287×300 = 0,172м3 .
р1 501325
Робота процесу складає:
L1−2 = mRT ln р1 р2 =1×287×300ln 0,239 = -125292,2 Дж .
Так як це ізотермічний процес, то вся підведена теплота іде на виконання роботи, тобто– теплота процесу становитиме L1−2 = Q1−2 = -125292,2Дж .
Кінцевий об’єм повітря становитиме:V2 = р1V1 = 501325×0,172 = 0,041м3 .
р2 2101325
20
Зміна ентропії в процесі становитиме:
DS2−1 = mRlnV2 V1 =1×287ln 0,0410,172 = -410,78 Дж К .
Задача 2.4. 3 кг повітря при початковій температурі 270 C та вакууметричному тиску 0,5 бар стискається адіабатично до тиску 500 кПа. Визначити об’єм повітря в кінці процесу стискання, його температуру та роботу процесу . Барометичний тиск становить 101325 Па. Показник адіабати повітря становить k=1,4.
Розв’язування: Знайдемо газову сталу повітря: Rпов = 8141/ 28,96 = 287 Джкг × К . Знайдемо абсолютний тиск на початку процесу:
р1 = рбар − рвак =101325−50000 = 61325Па .
Початковий об’єм повітря становить:V = |
mRT1 |
= 3×287×300 = 4,21м3 . |
||||||||||||||||
р1 |
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
61325 |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Із співвідношення: (2.2) знайдемо кінцеву температуру: |
||||||||||||||||||
|
æ |
р |
ö |
k−1 |
|
|
|
|
|
ö0,2857 |
|
|
|
|
|
|
|
|
T =T |
k |
|
æ |
500000 |
= 300×1,82 = 546K . |
|||||||||||||
ç |
2 |
÷ |
|
= 300ç |
|
|
|
÷ |
||||||||||
р |
|
61325 |
||||||||||||||||
2 1 |
ç |
÷ |
|
|
è |
ø |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
è |
1 |
ø |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Кінцевий обєм повітря становитиме:V = |
mRT2 |
|
= 3×287×546 = 0,94м3 . |
|||||||||||||||
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
р2 |
500000 |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Робота процесу: L |
= |
mR |
|
(T -T ) = |
3×287×(300 -546) |
= -529515 Дж. |
||||||||||||
k -1 |
1,4 -1 |
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
1−2 |
|
1 |
2 |
|
|
Задача 2.5. Робоче тіло здійснює цикл Карно. При цьому температура гарячого джерела становить 8000 C , а температура холодного – мінус 270 C . Який термічний ККД цього циклу Карно? Як він зміниться, якщо підняти температуру гарячого джерела до 15000 C .? Як потрібно змінити температуру холодного джерела теплоти в першому випадку, щоб досягнути величини ККД циклу як у другому випадку?
Розв’язування: ККД циклу Карно за (2.8) :ηt =1- Т2 =1- 300 = 0,72 .
Т1 1073
У другому випадку: η =1- |
Т |
2 |
=1- 300 = 0,83, тобто він зросте. Щоб досягнути |
|
|
||
t |
Т1 |
1773 |
|
|
такого ККД у першому випадку ми повинні понизити температуру холодного джерела до
величини: η =1- |
Т2 |
; |
звідки Т |
2 |
=Т |
(1-η ) =1073×0,17 =182К , або мінус |
910 C . |
||
|
|||||||||
t |
Т1 |
|
1 |
|
t |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Завдання для самостійної роботи: |
|
|
|||||||
Задача №2.6..В балоні |
об’ємом 5 |
|
м3 знаходиться вуглекислий газ при |
температурі |
|||||
t = 270 C . Манометр показує тиск р |
|
= 3кГ см2 |
. Після використання частини газу покази |
||||||
1 |
|
|
|
|
1м |
|
|
|