fin_menedzhment

продукції або послуг. Одночасно можуть продовжуватися роботи відповідно до інвестиційного плану, пов'язані з підготовкою виробництва і збуту інших видів продукції.)

Обґрунтування доцільності реальних інвестицій здійснюється на попередній або доінвестиційній стадії. Помилки на цій стадії дорого коштують інвесторам. У

ході доінвестиційного дослідження фінансовий менеджер повинен:

–оцінити загальні можливості реалізації проекту(на підставі попиту на

висококваліфікованих кадрах, строків реалізації проекту, рівня виробничих витрат та ін.); проаналізувати різноманітні економічні альтернативи(ринки сировини і готової продукції, виробничі потужності і технологічні рішення, виробничу програму, стратегії маркетингу, матеріальні затрати тощо);

–економічно обґрунтувати ефективність проекту за варіантами, відібраними в ході попередньої оцінки.

Основними критеріями оцінки інвестиційних ,проеякітів використовуються у світовій практиці є :

·чиста теперішня вартість (Net Present Value, NPV);

·індекс рентабельності інвестицій (Profitability Index, PI);

·внутрішня норма прибутку (Internal Rate of Return, IRR)

·модифікована внутрішня норма прибутку(Modified Internal Rate of Return, MIRR);

·строк окупності інвестицій (Payback Period, PP) ;

·розрахункова норма прибутку (Аccounting Rate of Return, ARR)

Чиста теперішня вартість (NPV) дозволяє отримати найбільш загальну характеристику ефективності інвестиційного проекту, тому що є його кінцевим результатом в абсолютній величині. Під чистою теперішньою вартістю розуміється різниця між перерахованим за рахунок дисконтування грошовим потоком за період експлуатації інвестиційного проекту та сумою інвестицій на його реалізацію. Розрахунок чистої теперішньої вартості інвестицій (Net Present Value, NPV):

безкінечним числом реалізацій:

NPV (k ,¥) = NPV (k )* (1+r )k / [(1+r )k -1] (8.2)

·якщо NPV < 0, то в разі прийняття проекту власники підприємства будуть нести збитки (проект не приймається);

131

·якщо NPV = 0, то в разі прийняття проекту власники підприємства свого капіталу не збільшать, хоча об’єм виробництва і зросте (буть-яке рішення);

·якщо , NPV>0, проект приймається і власники підприємства збільшать свою

власність.

Індекс прибутковості, (PI), це метод, що порівнює теперішню вартість майбутніх грошових потоків з сумою вкладених інвестицій, це відношення теперішньої вартості до інвестицій вкладених у проект. Розрахунок індексу рентабельності інвестицій (Profitability Index, PI):

виражений дисконтною ставкою, по якій майбутня вартість грошового потоку від інвестицій зрівнюється з теперішньою вартістю інвестиційних .витрат Розрахунок внутрішньої норми прибутку(Internal Rate of Return, IRR) IRR = r,

при якому NPV = f( r ) = 0:

якщо IRR > СС, проект приймається; IRR < СС, проект не приймається; IRR = СС, будь-яке рішення.

Логіка використання критеріюIRR: він показує максимальний рівень

132

нарощену величину притоків, причому дисконтування відтоків та притоків виконується з використанням ціни капіталу проекту.

Строк окупності інвестицій (Payback Period, PP):

n

Логіка використання показника РР (період окупності) така: він показує базові періоди, за які початкові інвестиції повністю повертаються за рахунок генеруючих грошових потоків, дає можливість дати попередню оцінку рівня ризику.

Цей критерій не враховує: а) вплив доходів останніх періодів, які виходять

Розрахункова норма прибутку (Accounting Rate of Return, ARR):

Де, PN - середньрічний прибуток, генереємій проектом; ІС - початкові інвестиції; RV - залишкова вартість активів.

Критерій ARR найменше підходить для аналізу інвестиційних проектів, його використовують для порівняння роботи підрозділів підприємства.

Показники оцінки інвестиційних проектів зв’язані між собо наступними співвідношеннями:

якщо NPV > 0 , то IRR > CC, PI > 1 ;

якщо NPV < 0 , то IRR < CC, PI < 1;

якщо NPV = 0 , то IRR = CC, PI = 1;

де СС - ціна капіталу, який використовується для реалізації проекту.

При аналізу альтернативних проектів критеріїNPV, IRR, PI, MIRR, можуть бути протирічними. Основні причини такого явища наступні:

·масштаб проекту - елементи грошових потоків одного проекту значно відрізняються від іншого;

·інтенсивність потоків грошових коштів- на який період( на початок експлуатації проекту, чи на кінець ) припадає основна частина надходжень.

Увипадку протирічних рекомендацій треба брати за основу NPV.

Наступним етапом економічного обґрунтування інвестиційного проекту є

визначення показників ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства після освоєння інвестицій (рентабельність активів, рентабельність власного капіталу, оборотність капіталу, оборотність товарно-матеріальних запасів, ліквідність та ін.) і порівняння їх:

—з середньогалузевими показниками;

—показниками конкурентів;

—показниками, прийнятними для окремих учасників інвестиційного проекту.

133

одиниці продукції, обсяг продажу, вартість позикових ресурсів, вартість сировини, рівень податків та ін.

У процесі аналізу чутливості проекту розраховуються темп зміни чистої теперішньої вартості при зміні окремих вихідних параметрів на5, 10, 15, 20 (і т. д.) відсотків і визначаються фактори, до яких проект найбільш чутливий. За

Для оцінювання ступеня інвестиційного ризику доцільно здійснювати аналіз сценаріїв розвитку проектів з урахуванням невизначеності умов його реалізації.

Як правило, цим методом визначається чиста теперішня вартість проекту при песимістичному, найбільш імовірному (нормальному) та оптимістичному сценаріях розвитку подій. Більш ризикованим вважається такий проект, у якого розмах варіації між оптимістичним і песимістичним прогнозами результату найбільший. Крім того, оцінюється інтегральний ефект інвестиційного проекту з урахуванням усіх можливих варіантів його .розвиткуПроект доцільно реалізовувати у тому випадку, коли сумарний очікуваний ефект позитивний.

Метод Монте-Карло дає змогу визначити імовірність отримання запланованих результатів піляхом моделювання багатьох сценаріїв розвитку подій у межах заданих параметрів ключових факторів. Механізм цього

методу полягає у побудові прогнозної моделі фінансового результату

як весь проект, так і окрема його частина на пайових засадах з іншими

134

оптимальна комбінація проектів знаходиться шляхом послідовного розрахунку всіх можливих у межах наявних інвестиційних ресурсів комбінацій проектів. Та комбінація, яка максимізує чисту теперішню вартість інвестиційного портфеля, вважається оптимальною.

(депозитні вклади в банках) та високоліквідні цінні папери. Як правило, в складі інвестиційного портфеля підприємств переважають інвестиції у цінні папери(акції, облігації, ощадні сертифікати, інвестиційні сертифікати тощо). Залежно від строку вкладень (до року або більше) вони можуть відображатися в складі довгострокових та поточних фінансових інвестицій.

забезпечують менший інфляційний захист і нижчий рівень дохіднос,тініж реальні інвестиційні об'єкти. До того ж, у випадку портфельних інвестицій,

Перелічені переваги і недоліки фінансових інвестицій зумовлюють специфіку їх використання суб'єктами господарювання, які не є професійними учасниками фінансового ринку. Як правило, до фінансових інвестицій підприємства вдаються у випадку, коли інвестиційний клімат у країні не сприяє розвитку реальних інвестицій або коли в окремі періоди часу в них зменшуються внутрішні інвестиційні потреби. Більшою мірою фінансові інвестиції цікавлять фінансових менеджерів як резерв грошових активів для підтримки технічної платоспроможності.

У процесі управління фінансовими інвестиціями вирішуються такі завдання:

—забезпечення надійності вкладень;

—підвищення дохідності інвестицій;

—збільшення ринкової вартості вкладень;

—забезпечення ліквідності фінансових інвестиції.

135

На надійність фінансових інвестицій впливають систематичні(ринкові) і несистематичні (портфельні) ризики. Незважаючи на те, що в умовах політичної нестабільності й спаду виробництва систематичний ризик фінансових вкладень

страхування. До специфічних методів внутрішнього страхування фінансових ризиків можна віднести формування спеціального страхового резерву з

кон'юнктури фондового ринку, а також від співвідношення між попитом і пропозицією окремих фондових інструментів. Відповідно до теорії асиметричної

інфляційного захисту вкладень та їх своєчасної трансформації у грошові активи. Ліквідність за облігаціями та ощадними сертифікатами пов'язана з періодом їх погашення, а за акціями та Інвестиційними сертифікатами залежить від попиту на фондовому ринку. Для підтримки високої ліквідності інвестиційного портфеля потрібно більш детально оцінювати інвестиційні якості цінних паперів і включати в портфель лише ті інструменти, ліквідність яких не викликає сумніву.

Таким чином, основна мета управління фінансовими інвестиціямиполягає у забезпеченні оптимального співвідношення між дохідністю, ризиком і ліквідністю цінних паперів відповідно до обраного типу інвестиційного портфеля.

Під інвестиційним портфелем розуміють сукупність інструментів, відібраних для вкладення коштів відповідно до стратегічних настанов інвестора.

Залежно від мети інвестиційної діяльності можна виділити портфель доходу,

портфель росту і портфель мінімізації пов'язаних з інвестуванням ризиків.

Портфель росту передбачає орієнтацію інвестора на збільшення його ринкової

інструментів, які в першу чергу забезпечують надійний інфляційний захист та високу ліквідність при невисокому рівні доходу.

Залежно від міри досягнення метиінвестування інвестиційний портфель може бути:

136

— збалансований (сформований з фінансових інструментів, які повністю відповідають меті його формування);

—незбалансований (включені в портфель інструменти суперечать меті його формування);

—розбалансований (портфель, який раніше був збалансованим, але через зміну ринкової кон'юнктури перестав відповідати меті інвестування).

Залежно від обраної стратегії інвестування інвестиційний портфель може бути

менеджменту при здійсненні диверсифікації портфеля цінних паперів за строками їх обігу найбільшого поширення набули два альтернативні методи:

1.Ступінчатий метод (метод "драбини") полягає у рівномірному розподілі інвестицій між цінними паперами різного терміну. Вивільнені кошти від короткострокових фінансових інструментів вкладаються у більш довгострокові цінні папери. В результаті забезпечується простота регулювання і контролю, зменшується сума інвестиційних ресурсів в обороті. До недоліків ступінчатого

методу слід віднести неможливість швидкого внесення змін у структуру інвестиційного портфеля. Відповідно виникає ризик упущеної вигоди від гри на курсових різницях цінних паперів.

2.Полярний метод (метод "штанги") полягає у концентрації інвестицій

уцінні папери полярного терміну. Основна частина коштів вкладається у цінні папери з дуже коротким строком(з метою забезпечення ліквідності) і цінні паперів з дуже довгим строком(для забезпечення доходу), і лише незначна частина інвестиційного портфеля формується за рахунок середньотермінових фінансових інструментів.

Незалежно від стратегії і тактики управління інвестиційним портфелем при його формуванні мають дотримуватисябазові принципи фінансового

менеджменту.

По-перше, інвестиційний портфель має відповідати наявним фінансовим ресурсам підприємства. Вибір інвестиційних інструментів обмежується рамками

інструменти керованість портфеля в основному залежить від можливості відслідковування зміни курсу цінних паперів і оперативного реінвестування наявних грошових коштів у більш дохідні інвестиційні об'єкти.

137

прибуток будь-якою ціною, незважаючи на ризик неплатоспроможності.

Відповідно до зазначеного принципу забезпечення керованості фінансових інвестицій підприємства можуть використовувати самостійне або трастове (довірче) управління портфелем цінних паперів.

Самостійне управління інвестиційним портфелемзастосовується при високому рівні кваліфікації спеціалістів підприємства і їх достат інформованості про кон'юнктуру фондового ринку. При цьому інвестор може сам здійснювати епізодичний вихід на ринок цінних паперів або користуватися послугами брокерів. Трастове (довірче) управління інвестиційним портфелем

розрахунків за цінними паперами, їх зберігання, посередництво при заставі, ведення бухгалтерського обліку, представництво інтересів підприємства на зборах акціонерів тощо. Трастове управління може здійснюватися на агентських засадах(на підставі попередніх розпоряджень клієнта) або з повним представництвом(без попереднього узгодження операцій з цінними паперами з підприємством-власником).

Основне завдання такого управління фінансовими інвестиціями полягає у збалансуванні обсягів першочергових поточних платежів підприємства з часткою фінансових активів у грошовій формі. Управління портфелем цінних паперів здійснюється шляхом поетапної реструктуризації фінансових активів, яка передбачає:

· збереження в портфелі найбільш дохідних і ліквідних паперів; · використання отриманих доходів від інвестицій для відшкодування поточних

витрат;

·реінвестування частини чистого прибутку в нові цінні папери і реальні проекти.

Зметою зменшення прямих втрат і збільшення поточних доходів від цінних паперів у періоди циклічних змін ставки процента на фінансових ринках потрібно вчасно регулювати розмір і склад інвестиційного портфеля підприємства. Можливі

138

Таблиця8.1

Стратегія управління портфелем цінних паперів у періоди циклічних змін ставки процента на фінансовому ринку

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1.Проведіть класифікацію методів оцінки інвестиційних проектів, визначте їх переваги та недоліки.

2.Який з методів найбільш поширений в аналітичній роботі і чому?

3.Чому прогноз реалізації є найбільш складним і відповідальним при плануванні інвестицій

4.Які з методів оцінки проектів зв’язані між собою і чому ?

5. Які дві характеристики проекту визначаються тільки з допомогою критерію РР і чому ?

6.В чому принципова різниця між критеріями IRR і MIRR?

7.Які переваги MIRR перед IRR ?

8.Охарактеризуйте типи портфелів фінансових інвестицій.

9.Які критерії формування портфелю доходу і портфелю росту?

10.У чому суть портфелю мінімізації пов'язаних з інвестуванням ризиків?

ТЕСТИ

1. Основна мета інвестиційного менеджменту –

1. Забезпечення високих темпів економічного розвитку за рахунок ефективної їнвестиційноїх діяльності.

2. Забезпечення максимізації доходів від інвестиційної діяльності.

139

3.Розробка інвестиційної стратегії та забезпечення найбільш ефективних шляхів її реалізації на окремих етапах.

4.Забезпечення фінансової стабільності і платоспроможності підпроиємств

впроцесі реалізації інвестиційної діяльності.

2.В Законі України“Про інвестиційну діяльність” визначено, що інвестиції – це:

1.Всі види майнових та інтелектуальних цінностей, які вкладаються в

об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або соціальний ефект.

2.Всі види майнових цінностей, які вкладаються в об’єкти підприємницької діяльності, в результаті якої створюється прибуток(доход) або соціальний ефект.

3.Всі види майнових та інтелектуальних цінностей, які вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності.

4.Всі види інтелектуальних цінностей, які вкладаються в об’єкти підприємницької діяльності, в результаті якої створюється прибуток.

3.Фактори, які впливають на об’єм інвестицій:

1.Розподіл доходу на споживання і збереження, рівень очікуваної норми чистого прибутку, ставка позичкового відсотку, рівень інфляції.

2.Розподіл доходу на споживання і збереження, рівень очікуваної норми чистого прибутку, ставка позичкового відсотку.

3.Розподіл доходу на споживання і збереження, рівень очікуваної норми чистого прибутку, рух грошових коштів, рівень інфляції.

4.Ббюджетне планування, рівень очікуваної норми чистого прибутку, ставка позичкового відсотку, рівень інфляції.

4.Які з цих витрат є інвестиціями?

1.Придбання акцій підприємства його працівниками;

2.Придбання житлового будинку для проживання у ньому;

3.Придбання автомобіля суб’єктом підприємницької діяльності для транспортування продукції;

4.Придбання житлового будинку для здачі його в оренду.

5.Що є результатом інвестиційної діяльності з точки зору інвестора?

1.Отримання прибутку (доходу);

2.Досягнення соціального ефекту;

3.Задоволення власних фізіологічних потреб;

4.Реалізація підприємницької ідеї.

6.Початкові інвестиції - це

1. Номінальна вартість проекту капітальних вкладень з урахуванням результатів від продажу діючого устаткування та податків.

2.Реальна вартість проекту капітальних вкладень з урахуванням результатів від продажу діючого устаткування та податків

3.Реальна вартість капітальних вкладень без урахування результатів від продажу діючого устаткування та податків

4. Первинна вартість проекту капітальних вкладень без урахування результатів від продажу діючого устаткування та без податків

140