Фізичне виховання

Здоров'я за Статутом ВООЗ (1948 р.) — стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб або фізичних вад.

Сучасні науковці (Т.Андрющенко, Е.Вільчковський, Н.Денисенко та ін.) трактують здоров'я як природний стан організму, який характеризується відсутністю якихось хворобливих змін, що мають біологічні та соціальні причини. Воно є комплексною категорією, яка відображає адаптаційні резерви організму у взаєминах із зовнішнім середовищем.

Фізичний розвиток, як відзначають Т.Бабунова Е.Вільчковський, Т.Поніманська, В. Логинова, П. Саморукова та інші — це процес становлення та змін біологічних форм та функцій організму людини під час її індивідуального життя. В його основі лежать біологічні процеси, зумовлені спадковими генетичними факторами, а також умовами зовнішнього середовища та вихованням.

Показниками фізичного розвитку є:

• антропометричні та біометричні дані: зріст, маса тіла, життєва ємкість легень, об'єм грудної клітини;

• рівень фізичних якостей (швидкості, спритності, сили, витривалості, гнучкості, рівновага, окомір);

• рівень показників формування постави (вигинів хребта, відстані між кутами лопаток та ін.).

Ріст - це збільшення розмірів тіла та окремих його частин, а розвиток - диференціювання тканин і органів.

Акселерація - прискорений розвиток і збільшення антропометричних показників.

Реактивність - своєрідні захисні реакції, які протидіють шкідливим впливам навколишньої дійсності і дозволяють якнайкраще пристосуватися до зовнішнього середовища. (Т.Поніманська)

Рухова активність - це біологічна потреба організму в русі, яка може бути задоволена в процесі фізичного виховання. В дошкільному віці рухова діяльність дитини - один із стимулів розвитку всіх функцій організму, вдосконалення резервних можливостей усіх фізіологічних систем (Н.Денисенко, Т.Дмитренко, Т.Поніманська та ін.). Сучасні діти відчувають «руховий дефіцит», тобто кількість рухів, вироблених ними протягом дня, нижче вікової норми.

Фізичне виховання — це організований педагогічний процес, спрямований на морфологічне і функціональне удосконалення організму людини, формування і поліпшення її основних життєво-важливих рухових вмінь, навичок, фізичних якостей й пов'язаних з ними знань (Е.Вільчковський, В. Логинова, Т.Поніманська, П. Саморукова).

Фізичне виховання дошкільнят — як організований процес, спрямований на їхній фізичний розвиток, рухову, фізичну підготовку до творчої життєдіяльності, набуття знань, умінь та навичок з фізичної культури (Н.Денисенко).

Фізичне виховання — організований процес, спрямований на створення умов, що сприяють досягненню гарного здоров'я, фізичного й рухового розвитку дитини (Т.Бабунова).

Мета фізичного виховання: зміцнення фізичних сил людини, накопичення нею спеціальних знань, вмінь та навичок. (Е.Вільчковський, П.Ф.Лесгафт, Т.Поніманська).

Фізкультурна освіта - комплексний процес, організований дорослим і спрямований на оволодіння знаннями з фізичного виховання, руховими і гігієнічними вміннями та навичками, фізичними якостями, звичкою до здорового способу життя (Бабунова Т.М.).

Фізична підготовка - прикладна спрямованість фізичного виховання щодо трудової або іншої діяльності людини (наприклад, фізична підготовка моряка, спортсмена, космонавта та ін.).

Виокремлюється: загальна фізична підготовка - процес фізичного виховання, що створює загальні передумови для високопродуктивної праці людини та спеціальна фізична підготовка, яка спрямована на підготовку людини до професійної та спортивної діяльності (Е.Вільчковський, Т.Дмитренко, Д.Хухлаєва та ін.).

Результатом фізичної освіти й виховання є фізична (рухова) підготовленість. Під нею мається на увазі наявність у дитини певних рівнів компетентності в плані фізичного розвитку, розвитку рухових умінь і навичок, фізичних якостей (Бабунова Т.М.).

Фізична досконалість, що відображає ідеальну мету фізичного розвитку і розуміється по-різному на кожному історичному етапі розвитку суспільства, відображаючи умови економічного та соціального життя людей, їхнього світогляду. Але це поняття незмінно передбачає міцне здоров'я, гармонійний фізичний розвиток та всебічну фізичну підготовленість людини до життя, праці та захисту Батьківщини (Т.Бабунова, Е.Вільчковський, Т.Поніманська, В. Логинова, П. Саморукова та ін.).

Фізична культура - частина загальної культури, що полягає у сукупності матеріальних та духовних цінностей суспільства, які створюються та використовуються ним для фізичної досконалості людини. Вона історично зумовлена і змінюється на кожному новому етапі розвитку суспільства. До матеріальних цінностей належать: спортивні споруди (стадіони, спортивні зали, басейни, фізкультурні майданчики та ін.), фізкультурне обладнання та інвентар, а також рівень фізичної досконалості дитячого та дорослого населення, включаючи їх спортивні досягнення та ін. До духовних цінностей належать соціальні, політичні та практичні досягнення в галузі фізичного виховання (Е.Вільчковський).

Фізична культура має багато функцій:

• нормативна, яка полягає у закріпленні раціональних норм рухової діяльності;

• інформаційна, яка відображує властивості накопичувати культурну інформацію, бути засобом її розповсюдження та передачі їх від одного покоління до іншого;

• комунікативна, яка характеризується властивістю сприяти спілкуванню, встановленню міжособистих контактів;

• естетична — задоволення естетичних потреб особистості у красивих рухах, своєму гармонійному фізичному розвитку та ін.;

• біологічна, яка пов'язана з задоволенням природньої потреби людини (особливо дітей) у русі, покращення її фізичного стану та забезпечення високої працездатності організму.

Метою фізичного виховання, починаючи з раннього дитинства, є формування фізично досконалої людини, охорона й зміцнення здоров'я та підвищення її працездатності.

Завдання фізичного виховання підрозділяються науковцями (Е.Вільчковський, В.Логінова, Г.Хухласва, Т.Поніманська, Ю.Бабанський) на три групи: