Фізіологія_навч.посіб._О.А.Кащенко, О.М.Поспєлов та ін., за ред. О.А.Шандри_ОНМедУ, 2013-288 с

Наявність у розчині простих цукрів позначають як «+», відсутність — як «–».

Методика проведення якісної проби слини на вміст муцину

Для роботи необхідні: 2 мл слини людини, 10%-й розчин оцтової кислоти, пробірка, стакан з водою.

Об’єкт дослідження — людина.

Проведення роботи. Випробовуваний прополіскує рот. У нього збирають 2 мл слини і поміщають у пробірку, потім туди додають кілька крапель 10%-го розчину оцтової кислоти і спостерігають за реакцією. Якщо у слині є муцин, він випадає в осад.

Результати роботи та їх оформлення. Отри-

маний результат записують у протокол і роблять висновок.

Тестові завдання до самоконтролю рівня знань

1.У якому відділі ЦНС знаходиться центр слиновиділення?

A.У проміжному мозку

B.У корі великих півкуль

C.У середньому мозку

D.У спинному мозку

E.У довгастому мозку

2.Рецептори, подразнення яких спричинює рефлекс ковтання, розташовані на:

A.Бічній поверхні язика

B.Передній третині язика

C.Поверхні кореня язика

D.Середній третині язика

E.Гортані

3.Чи може здійснюватися всмоктування в ротовій порожнині?

A.Лише деяких речовин

B.Всмоктування починається лише у шлунку

C.Всмоктування починається лише у тонкому кишечнику

D.Всмоктування починається лише у товстому кишечнику

E.Жодні речовини не всмоктуються

4.У якому діапазоні знаходиться рН слини в нормі?

A.3,7–5,7

B.5,8–7,8

C.7,9–9,0

D.1,8–3,3

E.9,2–11,4

5.Ферменти слини здебільшого гідролізують:

A.Білки

B.Жири

C.Вітаміни

D.Вуглеводи

E.Усі відповіді правильні

6.Виділення великого об’єму малоконцентрованої слини спричинює подразнення:

A.Додаткового нерва

B.Симпатичного нерва

C.Парасимпатичного нерва

D.Лицьового нерва

E.Слухового нерва

7.Виділення більш концентрованої, але меншого об’єму слини спричинює подразнення:

A. Додаткового нерва B. Симпатичного нерва

C. Парасимпатичного нерва D. Трійчастого нерва

E. Усі відповіді неправильні

8.Які регуляторні механізми відіграють провідну роль у виділенні слини?

A. Місцеві B. Гуморальні

C. Нервові, місцеві, гуморальні D. Нервові

E. Місцеві та гуморальні

9.Швидкість утворення слини у спокої та при

їїмаксимальному стимулюванні дорівнює:

A.2,0–2,5 і 8–10 мл/хв

B.8–10 і 15–20 мл/хв

C.0,2–0,3 і 6–7 мл/хв

D.4–5 і 7–10 мл/хв

E.Швидкість слиноутворення однакова

10. Найбільш важливою стимул-реакцією для перистальтики у стравоході є:

A.Їжа, що потрапила у стравохід

B.Ковтання

C.Регургітація їжі з шлунка

D.Закриття верхнього стравохідного сфінктера

E.Відкриття нижнього стравохідного сфінктера

Відповіді

1.Е, 2.C, 3.А, 4.В, 5.D, 6.C, 7.B, 8.D, 9.C, 10.B.

Тестові завдання до самоконтролю рівня знань за програмою «Крок-1»

1.Кінцева слина порівняно з первинною є гіпотонічною, оскільки в епітелії проток слинних залоз зменшується:

A. Реабсорбція натрію B. Секреція калію

C. Реабсорбція води D. Секреція хлору

E. Секреція бікарбонатів

2.У собаки з фістулою слинної залози отримали слину, яка мала більшу концентрацію іонів К+, ніж плазма. Яка причина цього збільшення?

A. Секреція калію в ацинусах B. Секреція калію в протоках C. Проникність клітин ацинусів

D. Проникність клітинних проток E. Реабсорбція води у протоках

3.У собаки з фістулою привушної слинної залози за умов подразнення еферентних волокон IX пари черепних нервів виявили, що слина

була майже ізотонічна по відношенню до плазми крові. Це сталося внаслідок збільшення:

A.Кількості слини в ацинусах

B.Секреції білків

C.Секреції солей

D.Швидкості руху слини у протоках

E.Секреції калікреїну

4.У собаки з фістулою слинної залози після введення альдостерону в слині збільшилася концентрація:

A.Na+

B.Cl-

C.K+

D.Бікарбонатів

E.Н+

5.У лектора під час лекції «пересохло у горлі», оскільки зменшилося виділення слини внаслідок впливу на слинні залози:

A.Дегідратації

B.Гіперосмії

C.Кортизолу

D.Парасимпатичних нервів

E.Симпатичних нервів

6.У дитини виявили виразку на слизовій оболонці ротової порожнини. Під час аналізу плазми крові та слини виявили зменшення концентрації речовин. Це, швидше за все, дефіцит:

A.Са++

B.α -амілази

C.Лізоциму

D.Бікарбонатів

E.Фосфатів

7.Збільшення секреції слини у собаки з фістули слинної залози виявлене за умов подразнення еферентних парасимпатичних волокон після того, як був уведений атропін. Збільшення слиновиділення стало наслідком формування і впливу:

A.Брадикініну

B.Вазоінтестинального пептиду

C.Кортизолу

D.Серотоніну

E.Простагландинів

8.Після зрошування ротової порожнини анестетиком (лідокаїном) людині важко ковтати. Причина — відсутність інформації від рецепторів, внаслідок чого пригнічена, в першу чергу:

A.Глоткова фаза ковтання

B.Ротова фаза ковтання

C.Стравохідна фаза ковтання

D.Координація ковтання

E.Усі відповіді неправильні

9.Після зрошування ротової порожнини анестетиком (лідокаїном) і вживання їжі зменшується:

A.Секреція кишкового соку

B.Моторика тонкої кишки

C.Моторика шлунка

D.Секреція підшлункового соку

E.Всмоктування в кишках

10. Центр жування знаходиться:

A.У вентромедіальних ядрах гіпоталамуса

B.На дні ромбоподібної ямки довгастого мозку

C.У нижніх горбах чотиригорбкового тіла

D.У латеральних ядрах гіпоталамуса

E.У передніх рогах спинного мозку крові

Відповіді

1.С, 2.В, 3.D, 4.C, 5.E, 6.C, 7.A, 8.B, 9.D, 10.B.

Ситуаційні завдання

1.Тварині у ротову порожнину потрапив пісок. Поясніть, чи виділятиметься за цих умов слина.

2.Одного собаку годують м’ясом, другого — хлібом. Поясніть, чи будуть склад і кількість слини у них однаковими, якщо маса продуктів однакова.

3.Двом собакам у годівниці поклали м’ясо, але одному у вигляді шматка, другому — м’ясний порошок. Поясніть, чи спостерігатиметься відмінність у складі та кількості слини, якщо маса продуктів однакова.

4.Аби перевірити, чи заряджена батарея, електроди її полюсів інколи прикладають до язика. Поясніть, на чому ґрунтується цей спосіб.

5.Поясніть, чи можна у собаки з неушкодженим стравоходом спостерігати в чистому вигляді першу фазу шлункової секреції.

6.Поясніть, що відбувається з ферментами слини, шлункового та підшлункового соку в кишечнику.

7.Травна сила ферментів слини, шлункового

іпідшлункового соків у дитини наближається до такої у дорослої людини. Поясніть, який приблизно вік цієї дитини.

8.Цуценяті 3–4-тижневого віку вперше показали м’ясо. Поясніть, як це позначиться на секреції слини, шлункового та підшлункового соків.

9.Батьки стурбовані наявністю постійної слинотечі у дитини віком 5 міс. Як Ви можете пояснити дане явище батькам?

10.У давнину підозрюваному у злочині пропонували проковтнути жменю сухого рису. Якщо це не вдавалося, винуватість вважалася доведеною. Дайте фізіологічне пояснення даному явищу.

11.Собаки і кішки — хижаки. У природних умовах вони добувають їжу полюванням. Поясніть, у кого з них найбільше виражений натуральний умовний рефлекс слиновиділення.

12.Студент знаходиться на іспиті. Він сильно хвилюється. В роті у нього пересохло. Поясніть, чому це сталося і як за цих умов відбувається регуляція виділення слини.

13.Поясніть, чому у вищих тварин і людини при відчутті голоду слиновиділення виникає ще до потрапляння їжі в організм (за умов її запаху, обговорення тощо).

14.Фермент слини амілаза діє в слаболужній реакції рН. Проте у ротовій порожнині їжа знаходиться короткий час, а в шлунку — вже кисле середовище. Поясніть, де і коли діє амілаза слини.

Фактори, що впливають на результат, — кофеїн, солі кальцію, АКТГ, етиловий спирт, препарати раувольфії — підвищують кислотність. Ацетазоламід, атропін, діазепам, гангліоблокатори, глюкагон, інсулін, пропанолол, секретин, 5-окси- триптамін знижують кислотність. Діагностичне значення: підвищується за умов виразки ДПК, у деяких випадках виразки шлунка, синдромі Золінгера — Елісона. Вільна соляна кислота відсутня за умов перніціозної анемії.

5. рН-метрія. Нормальний показник — 1,5– 3,5. Фактори, що впливають на результат, — кофеїн, солі кальцію, АКТГ, етиловий спирт, препарати раувольфії — підвищують кислотність. Ацетазоламід, атропін, діазепам, гангліоблокатори, глюкагон, інсулін, пропанолол, секретин, 5-окситриптамін знижують кислотність. Діагностичне значення: підвищується за умов виразки ДПК, у деяких випадках виразки шлунка, синдромі Золінгера — Елісона. Вільна соляна кислота відсутня за умов перніціозної анемії. Для підтвердження діагнозу ахлоргідрії необхідно визначити максимальну стимуляцію, оскільки помилкова ахлоргідрія можлива в результаті нейтралізації соляної кислоти їжею або за умов регургітації лужного соку з кишечнику.

6. Швидкість секреції. Базальна секреція: нор-

мальна величина 0–5 ммоль/год. Фактори, що впливають на результат, — атропін, гангліоблокатори, інсулін, діазепам, 5-окситриптамін — знижують швидкість секреції. Діагностичне значення: показник менше 5 ммоль/год може спостерігатися у деяких людей, які страждають на виразку шлунка. Швидкість від 5 до 15 ммоль/год буває за умов виразки ДПК, більше 20 ммоль/год характерна для синдрому Золінгера — Елісона (гастринома).

Пікова і максимальна секреція: нормальна ве-

личина — 5–20 ммоль/год. Пікова секреція розраховується на основі двох максимальних значень, отриманих при аналізі проб протягом 15 хв. Максимальна секреція кислоти розраховується на основі аналізу перших 4 проб протягом 15 хв, отриманих після стимуляції. Оскільки у деяких людей максимальна секреція не досягається раніше ніж через 1 год після стимуляції, краще проводити визначення пікової секреції. Фактори, що впливають на результат, — атропін, гангліоблокатори, інсулін, діазепам, 5-окситриптамін — знижують величину секреції. Діагностичне значення: швидкість 20–60 ммоль/год буває у здорових, у осіб, які страждають на виразку ДПК, шлунка, при синдромі Золінгера — Елісона; більше 60 ммоль/год — вірогідна ознака синдрому Золінгера — Елісона. Відсутність наростання секреції реєструється у хворих із перніціозною анемією: знижена секреція відзначається у деяких хворих на виразку чи рак шлунка, хронічний гастрит. Співвідношення базальна секреція / пікова секреція: нормальна величина менше 0,2 (20 %). Фактори, що впливають на результат, — атропін, гангліоблокатори, інсулін, діазепам,

5-окситриптамін — знижують величину секреції. Діагностичне значення: величини менше 0,2 можуть також спостерігатися у хворих на виразку або рак шлунка; 0,2–0,4 — за умов виразки шлунка і ДПК. За умов виразки ДПК або при синдромі Золінгера — Елісона показник становить 0,2–0,4, а більше 0,6 є характерною ознакою синдрому Золінгера — Елісона.

Тестові завдання до самоконтролю рівня знань

1.Людині була виконана резекція шлунка з видаленням пілоричного відділу. Які процеси у ШКТ були порушені?

A. Перехід хімусу в ДПК

B. Перистальтика кишечнику C. Всмоктування у ДПК

D. Секреція соку в ДПК E. Всі відповіді правильні

2.Людині видалили частину шлунка. Якого режиму харчування вона має дотримуватися?

A. Приймати їжу на ніч

B. Великими порціями двічі на день

C. Звичайний режим харчування тричі на день

D. Невеликими порціями 6–8 разів на день E. Приймати їжу під час обіду 1 раз

3.Людині з гіперсекрецією шлункового соку лікар порекомендував виключити з дієти наваристі бульйони і овочеві відвари, оскільки вони містять речовини, що стимулюють шлункову секрецію. Які?

A. Соляну кислоту

B. Екстрактивні речовини і гістамін C. Велику кількість вуглеводів

D. Велику кількість жирів E. Гастрин

4.Людині з гіперсекрецією шлункового соку лікар порекомендував виключити з дієти наваристі бульйони й овочеві відвари, оскільки вони містять речовини, які стимулюють шлункову секрецію переважно за таким механізмом:

A. Стимулюють продукцію секретину в ДПК B. Подразнюють смакові рецептори

C. Подразнюють механорецептори ротової порожнини

D. Подразнюють механорецептори шлунка E. Стимулюють продукцію гастрину

5.Людині необхідно провести зондування шлунка для дослідження шлункової секреції. За цих умов дають пробний сніданок. Які з перерахованих продуктів не можна використовувати?

A. Сало B. Гістамін C. Сухарі D. Спирт

E. Капустяний сік

6.Під час ковтання у людини спостерігаються зміни моторної діяльності шлунка. Що з перерахованого характеризує стан шлунка під час ковтання і відразу після нього?

A. Посилення перистальтики B. Прискорення евакуації

C. Харчова рецептивна релаксація D. Зниження ритму скорочень

E. Зменшення амплітуди скорочень

7.Оперативне втручання на шлунку, метою якого є селективна ваготомія, застосовується за умов:

A. Гіпоацидного гастриту B. Атрофічного гастриту

C. Шлунково-стравохідного гастриту D. Виразкової хвороби шлунка

E. Раку шлунка

8.Відомо, що синтез НСl парієтальними клітинами слизової оболонки шлунка відбувається за участі вторинних месенджерів:

A. Аденілатциклази (цАМФ) B. Гуанілатциклази (цГМФ) C. Іонізованого Са++

D. Інозитол-трифосфату E. Кальмодуліну

9.У двомісячної дитини, яка знаходиться на штучному вигодовуванні, спостерігаються періодичні відрижки. Порушення функціонування якого ферменту можна припустити?

A. Катепсину слини

B. Шлункового катепсину C. Реніну (пептидази D) D. Трипсину

E. Карбоксипептидази А

10.У пацієнта виявлено ураження додаткових клітин слизової оболонки шлунка та порушення мукозо-бікарбонатного бар’єру. Це може спричинити розвиток:

A. Атрофічного гастриту

B. Шлунково-стравохідного рефлюксу C. Гіпоацидного гастриту

D. Гіперацидного гастриту E. Виразки шлунка

Відповіді

1.А, 2.D, 3.В, 4.E, 5.А, 6.С, 7.D, 8.A, 9.C, 10.E.

Тестові завдання до самоконтролю рівня знань за програмою «Крок-1»

C.EC-клітин

D.Головних клітин

E.Мукоцитів

2.Через 40 хв після вживання знежиреної їжі, яка містить білки, в ДПК впродовж 10 хв крізь зонд уводили емульсію жирних кислот. Внаслідок цього спостерігається:

A.Прискорення евакуації хімусу з шлунка

B.Збільшення виділення мотиліну

C.Збільшення частоти скорочень

D.Зменшення секреції холецистокініну

E.Розслаблення проксимального відділу шлунка

3.Періодичне скорочення каудального відділу шлунка й евакуація його вмісту до ДПК здійснюється завдяки періодичному виділенню:

A.Гастрину

B.НСl

C.Гістаміну

D.Мотиліну

E.Холецистокініну

4.Після введення в ДПК гіпертонічного розчину солі швидкість евакуації хімусу з шлунка зменшилася завдяки:

A.Ваго-вагальним рефлексам

B.Симпатичним рефлексам

C.Метасимпатичним рефлексам

D.Виділенню холецистокініну

E.Виділенню секретину

5.В експерименті на собаках з «маленьким шлуночком» виявили, що після вживання м’яса кількість шлункового соку збільшується через 1 год і стає максимальною на 2-й годині. Максимум секреції досягається завдяки:

A.Умовним рефлексам на запах їжі

B.Безумовним парасимпатичним рефлексам

C.Метасимпатичним рефлексам

D.Симпатичним рефлексам

E.Стимуляції виділення гастрину

6.При гіперсекреції хлористоводневої кислоти парієтальними клітинами доцільно взяти препарат тривалої дії, який блокує:

A.М-холінорецептори

B.Н2-рецептори

C.Гастринові рецептори

D.Водневий насос

E.К+/Na+насос

8.За умов потрапляння соляної кислоти у дуоденум пілоричний сфінктер шлунка:

A. Відкривається B. Без змін

C. Посилюється перистальтика D. Різко розслабляється

E. Закривається

9.Гастрин здійснює різні дії, крім:

A.Стимуляції моторики шлунка

B.Стимуляції секреції в шлунку

C.Гальмування спорожнення шлунка

D.Збільшення тонусу нижнього стравохідного сфінктера

E.Зменшення тонусу гастродуоденального сфінктера

10. Швидкість евакуації хімусу з шлунка до ДПК прискорюється завдяки збільшенню:

A.Концентрації у крові холецистокініну

B.Концентрації у крові секретину

C.Частоти скорочення антрального відділу

D.Частоти скорочення дуоденального сфінк-

тера

E.Частоти мігруючого рухового комплексу

Відповіді

1.C, 2.Е, 3.D, 4.C, 5.E, 6.D, 7.D, 8.E, 9.D, 10.C.

Ситуаційні завдання

1.Перед споживанням великої кількості м’яса один випробовуваний випив стакан води, другий — стакан вершків, третій — стакан бульйону. Поясніть, як це вплине на перетравлювання м’яса.

2.Собаці з фістулою шлунка заздалегідь промивають його, а потім уводять в одному досліді розчин соди, а в другому аналогічному досліді

—таку ж кількість розчину соляної кислоти. Поясніть, який розчин швидше евакуювався зі шлунка. Як довести це експериментально?

3.Є три варіанти обіду з двох страв: м’ясний бульйон і жирне м’ясо з картоплею; овочевий суп і курка з кашею; молочний суп і пісне м’ясо з макаронами. Розміри порцій у всіх варіантах однакові. Поясніть, в якому випадку перетравлювання другої страви здійсниться швидше і чому.

4.У хірургічній практиці існують оперативні втручання, рекомендовані за умов тяжких форм ожиріння. Поясніть, які з них найбільш поширені. У чому їх фізіологічний сенс?

5.Відомий біолог Кох встановив, що збудником холери є холерний вібріон. Його опонент Петтенкоффер, аби довести помилковість поглядів Коха, випив у присутності студентів рідину, що містила чисту культуру вібріона, і не лише не помер, але навіть не захворів. Проте Кох мав рацію. Поясніть, чому ж не захворів Петтенкоффер.

6.Поясніть, чи можна отримувати інформацію про властивості травних секретів організму,

не виконуючи жодних оперативних втручань і навіть не доторкнувшись до досліджуваного.

7.У собаки зроблена операція ізольованого малого шлуночка. Поясніть, як встановити експериментальним шляхом, виконана вона за Павловим або за Гейденгайном.

8.За умов уявного годування собаки вимірювали кількість шлункового соку, що виділяється. Потім була видалена пілорична частина шлунка. Поясніть, як зміниться секреція за умов повторення досліду з уявним годуванням.

9.У пілоричній частині шлунка соляна кислота не виділяється, оскільки у ній відсутні клітини. Поясніть, у чому фізіологічний сенс цієї особливості.

10.Один із співробітників академіка І. П. Павлова виявив, що у собаки виділяється шлунковий сік навіть без їжі, у «спокійному» періоді, проте І. П. Павлов поставив під сумнів ці дані. У відповідь на критику співробітник повторив дослід, але заздалегідь ретельно вичистив зуби, перевірив вміст кишень і одягнув свіжовипраний халат. Результати підтвердилися, і Павлов погодився з ними. Поясніть, у чому ж полягали його первинні заперечення.

11.Основним іоном, який стимулює процеси збудження і скорочення гладких м’язів шлунка,

єСа++. Залежно від швидкості наростання концентрації Са++ у клітинах цих м’язів змінюється сила і частота хвиль перистальтики в шлунку. Виходячи з цього, як можна пояснити дію препаратів, що підсилюють скоротливу діяльність шлунка?

12.Двом собакам внутрішньовенно введена кров від інших собак. У першого почав відділятися шлунковий сік, у другого — ні. Поясніть, чим відрізнялися собаки-донори перед узяттям у них крові.

13.Назвіть, які з перерахованих нижче речовин є природними ендогенними стимуляторами шлункової секреції: гістамін, гастрин, ентерогастрон, соляна кислота, аскорбінова кислота, овочеві соки, пептони, ентерокіназа, секретин.

14.Собаці через фістулу шлунка в його порожнину вкладено 500 г дрібних намистин. Поясніть, чи спостерігатиметься при цьому секреція шлункових залоз.

15.Поясніть, що станеться зі слизовою оболонкою шлунка тварини, якщо з її поверхні прибрати шар Холендера.

16.Собака проковтнув шматок сала. Поясніть, чи буде воно перетравлене в шлунку.

17.Поясніть, які з наведених показників кислотності шлункового соку натщесерце відповідають нормі для дорослої людини?

Проба А: загальна кислотність 40 ммоль/л, вільна кислота 30, зв’язана кислота 10.

Проба В: загальна кислотність 40 ммоль/л, вільна кислота 10, зв’язана кислота 30.

Проба С: загальна кислотність 40 ммоль/л, вільна кислота 10, зв’язана кислота 30.

18.Поясніть, які з перерахованих нижче подразників шлункової секреції, які використовують за умов фракційного шлункового зондуван-

Мета заняття. Знати:

1.Склад, властивості та механізми регуляції активності соку тонкого кишечнику.

2.Фізіологічні основи клінічних способів дослідження функціонального стану ДПК, печінки, жовчного міхура і підшлункової залози.

Питання до усного і тестового контролю:

1.Охарактеризуйте роль печінки у травленні.

2.Опишіть механізми жовчоутворення і жовчовиділення.

3.Опишіть роль жовчі у травленні.

4.Склад і властивості печінкової та міхурової жовчі.

5.Охарактеризуйте механізми регуляції утворення жовчі та її виділення в ДПК.

6.Методи дослідження виділення жовчі у людини.

7.Охарактеризуйте секреторну функцію підшлункової залози.

8.Опишіть склад, властивості та кількість панкреатичного соку.

9.Охарактеризуйте роль панкреатичного соку в травленні.

10.Нервова та гуморальна регуляція панкреатичної секреції.

11.Фази регуляції панкреатичної секреції — цефалічна, шлункова, кишкова.

12.Методи дослідження секреції панкреатичного соку в людини.

Питання до письмової відповіді:

1.Охарактеризуйте механізми жовчоутворення і виділення жовчі.

2.Дайте порівняльну характеристику печінкової та міхурової жовчі.

3.Перерахуйте методи дослідження жовчоутворення.

4.Перерахуйте фактори регуляції жовчоутворення і виділення жовчі.

5.Вкажіть кількість, склад і властивості панкреатичного соку.

6.Перерахуйте функції панкреатичного соку

втравленні.

7.Перерахуйте методи дослідження зовнішньосекреторної функції підшлункової залози.

8.Опишіть фази і види панкреатичної секреції та механізми їх регуляції.

Програма практичної роботи на занятті: до-

слідження емульгування жирів.

Методика проведення дослідження

За добу у людини відділяється 1000–1500 мл жовчі, одна з функцій якої — емульгування жирів, яке робить водорозчинними жирні кислоти.

Для роботи необхідні: лупа, предметні стекла, штатив, пробірки, лійки, піпетки, свіжа жовч, рослинна олія, паперові фільтри, вода.

Об’єкт дослідження — людина. Проведення роботи. Вплив жовчі на жири

можна спостерігати двома способами.

1. На предметне скло піпеткою наносять краплю води і краплю жовчі. До кожної краплі додають невелику кількість рослинної олії, перемішують і розглядають вміст обох крапель під лупою.

2. Поміщають у лійки паперові фільтри та змочують один водою, другий — жовчю. Встановлюють лійки в пробірки, що стоять у штативі, і в кожну лійку наливають по 10 мл рослинної олії. Через 45 хв визначають кількість жиру, що профільтрувалася, в обох пробірках.

Результати роботи та їх оформлення. Зама-

люйте в зошиті, як розподіляється жир у краплі води та в краплі жовчі. Визначте і запишіть результати фільтрації рослинної олії через фільтри, змочені водою та жовчю. На підставі отриманих результатів поясніть дію жовчі на жири.

Тестові завдання до самоконтролю рівня знань

1.Де утворюється секретин?

A.У нирці

B.У підшлунковій залозі

C.У печінці

D.У шлунку

E.У ДПК

2.Секретин стимулює виділення секрету підшлунковою залозою, в якому переважають:

A.Ферменти

B.Слиз і органічні компоненти

C.Бікарбонати

D.Кислота (соляна й ін.)

E.Кальцій

3.Утворення секретину головним чином стимулює:

A.Соляна кислота

B.Трипсиноген

C.Продукти гідролізу

D.Продукти ліполізу

E.Жоден із них

4.Які фактори мають пусковий вплив на виділення підшлункового соку?

A.Гуморальні

B.Нервові

C.Трофічні

D.Ендокринні

E.Жоден із них

5.Який вплив мають гуморальні фактори на діяльність підшлункової залози?

A.Корегувальний

B.Трофічний

C.Рефлекторний

D.Пригнічувальний

E.Пусковий

6.Трипсиноген активується під впливом:

A.Секретину

B.Соляної кислоти

C.Ентерокінази

D.Гастрину

E.Усіх перерахованих

7.Які ферменти підшлункової залози активує трипсин?

A. Лише трипсиноген

B. Усі ферменти, крім трипсиногену C. Амілазу, хімотрипсиноген

D. Трипсиноген, профосфоліпазу А, проеластазу, прокарбоксипептидазу А і В

E. Ліполітичні

8.Які впливи є головними у регуляції секреції підшлункової залози?

A. Місцеві B. Нервові

C. Гуморальні

D. Нервові, гуморальні, місцеві E. Жоден із них

9.Які ферменти підшлункової залози синтезуються в активному стані?

A. Трипсиноген, хімотрипсиноген B. Прокарбоксипептидази

C. Протеази

D. Амілаза, нуклеази E. Усі перераховані

10.Провідне значення у регуляції секреції підшлункової залози належить:

A. Рефлекторним механізмам

B. Гастроінтестинальним гормонам C. Усі відповіді неправильні

D. Місцевим механізмам E. Усі відповіді правильні

Відповіді

1.E, 2.C, 3.A, 4.B, 5.A, 6.C, 7.D, 8.C, 9.D, 10.B.

Тестові завдання до самоконтролю рівня знань за програмою «Крок-1»

1.Найбільш концентрованою за своїм складом є жовч:

A.Печінкова і міхурова

B.Змішана

C.Печінкова

D.Міхурова

E.Печінкова та змішана

2.Жовчоутворення (холерез) відбувається:

A.Постійно

B.Періодично

C.У такт зі скороченнями шлунка

D.Залежно від вмісту цукру в крові

E.Залежно від вмісту кисню в повітрі

3.Жовчовиділення (холекінез) відбувається:

A.Постійно

B.Залежно від вмісту кисню в повітрі

C.У такт зі скороченнями шлунка

D.Залежно від вмісту цукру в крові

E.Періодично

4.До складу жовчі практично не входять:

A.Жирні кислоти

B.Жовчні кислоти

C.Білірубін

D.Холестерин

E.Бікарбонат

5.Жовчні пігменти утворюються з: A. Холестерину

B. Муцину

C. Жовчних кислот D. Лецитину

E. Гемоглобіну

6.За умов захворювань печінки у крові визначають вміст білків та їх фракцій, тому що в печінці відбувається:

A. Утилізація білків крові

B. Посилення екстракції білків гепатоцитами C. Депонування білків

D. Синтез білка

E. Дезамінування амінокислот

7.Під впливом жовчі всмоктуються:

A.Моносахариди

B.Продукти гідролізу білків

C.Ліпіди і жиророзчинні вітаміни

D.Мінеральні солі

E.Цукор

8.Хіломікрони і ліпопротеїни з ентероцитів всмоктуються:

A.У кров

B.У лімфу

C.У ліквор

D.У синовіальну рідину

E.У плевральну рідину

9.Для вивчення жовчовиділення і складу жовчі використовують метод:

A.pH-метрії

B.Мастикаціографії

C.Зондування і холецистографії

D.Гастроскопії

E.Дуоденоскопії

10.Під час дуоденального зондування виявлено підвищення вмісту лейкоцитів у найбільш концентрованій порції жовчі. За цих умов найбільш вірогідне ураження:

A.Внутрішньопечінкових жовчних шляхів

B.Жовчного міхура

C.ДПК

D.Підшлункової залози

E.Печінки

Відповіді

1.D, 2.А, 3.E, 4.А, 5.E, 6.D, 7.C, 8.B, 9.C, 10.B.

Ситуаційні завдання

1. У людини порушений процес згортання крові. Лікування не давало результатів, поки не вдалося з’ясувати, що пацієнт страждає також на захворювання печінки з порушенням жовчоутворення. Після проведення ефективної терапії