Фінансова грамотність

Розглядають такі дві концепції виникнення грошей: еволюційна і раціоналістична.

Представники еволюційної концепції вважали, що гроші виникли в результаті еволюційного процесу, який, незалежно від волі людей, призвів до виділення із загальної маси деяких предметів, що зайняли особливе місце, тобто отримали можливість обмінюватись на будь-які інші блага, стали загальним еквівалентом.

Представники раціоналістичної концепції стверджували, що гроші виникли внаслідок згоди між людьми. Вони називали гроші «продуктом правопорядку», творінням державної влади, встановленим законом платіжним засобом. На думку прихильників цієї концепції, створені державою гроші приймаються незалежно від їх металевого змісту, є умовними знаками, наділеними державною владою певною платіжною силою.

На ранніх етапах розвитку людського суспільства відбувався безпосередній обмін товару на товар (бартер). Спочатку це був випадковий і епізодичний обмін, коли в первісних людей унаслідок щасливого збігу обставин (наприклад, вдале полювання, риболовля) з’являлися деякі надлишки продуктів, якими можна було обмінятись.

ЦЕ ЦІКАВО!

У назвах сучасних грошей деяких країн збереглася старовинна назва тварин. Так, у Стародавній Індії худоба називалася «рупа», а сучасна грошова одиниця Індії – рупія.

Розвиток суспільного поділу праці, зокрема виділення скотарства і землеробства, сприяв подальшому розвиткові товарних відносин. Відбувся перехід від випадкового, епізодичного обміну до регулярного. Поступово із загальної маси товарів стихійно виділялися такі, які почали відігравати роль головних предметів обміну. Такими товарами в одних місцевостях була худоба, в інших – зерно, у третіх – хутро та інші найбільш ходові товари, які виконували роль загального еквіваленту.

У процесі подальшого розвитку обміну виділяється один товар на роль загального еквіваленту.

Слід зазначити, що ці дві концепції – еволюційна і раціоналістична – не виключають, а взаємодоповнюють одна одну. Отже, можна стверджувати, що гроші виникли у процесі еволюції, а люди прийняли закони, які забезпечують їх ефективне функціонування.

? Як відбувалась еволюція грошей

Історія грошей по суті є процесом поступового відбору окремих товарів, які виконували функції грошей у певних умовах. Загальний процес еволюції форм грошей схематично показано на рис. 1.1.

Неповноцінні гроші – це гроші, які не мають власної вартості. Основними формами неповноцінних грошей є білонна (розмінна) монета, паперові гроші (казначейські зобов’язання), банківські зобов’язання (банкноти), депозитні вклади, квазігроші. Не маючи внутрішньої вартості, усі вони застосовуються як гроші лише тому, що в людей, які їх одержують як платіж, є віра в можливість використати їх для здійснення своїх майбутніх платежів. Довіра до цих форм стає вирішальною для їх функціонування як грошей, тому часто їх називають кредитними грішми.

Кредитні гроші – це узагальнена назва різних видів грошей, що виникла внаслідок розвитку кредитних відносин. Залежно від форми виділяють паперові гроші, монети, депозитні гроші, квазігроші. Залежно від статусу емітента і характеру емісії – казначейські зобов’язання та банкноти.

Паперові гроші – вид нерозмінних на дорогоцінні метали знаків вартості, наділених примусовим курсом, і є обов’язковими до приймання для всіх видів платежів.

Депозитні гроші – різновид кредитних грошей, які існують у формі записів у бухгалтерських книгах банків на рахунках клієнтів і використовуються для платежів у безготівковій формі.

Електронні (цифрові) гроші – різновид депозитних грошей, платіжні засоби, що представлені й обертаються в електронному форматі, що зберігаються у формі записів у спеціалізованих системах електронних платежів.

«Квазігроші», або майже гроші, – специфічні грошові форми, в яких грошова суть істотно послаблена, відхиляється від загальноприйнятих, стандартних форм. До них відносять векселі, чеки. Вексель з’явився і почав використовуватися як платіжний інструмент раніше, ніж банкнота, яка бере свій початок з векселя. Чек з’явився після того, як банки стали приймати гроші на вклади, тобто приблизно одночасно з банкнотою.

? Що таке суспільна та економічна корисність грошей

Вартість грошей пов’язана з характеристикою їхньої економічної корисності. Корисність певного блага характеризується його здатністю задовольняти відповідні потреби людини. З урахуванням цього корисність грошей визначається опосередковано – через корисність інших товарів та послуг, що їх можна отримати на ці гроші.

Суспільна корисність грошей полягає у здатності бути загальним еквівалентом і формою вартості товарів, виражати затрати суспільно необхідної праці, що втілена в товарі, опосередковувати рух і обмін товарів, забезпечувати еквівалентність обміну між товаровиробниками.

Економічна корисність грошей полягає в тому, що вони виступають реальним зв’язком між товаровиробниками і визначають ефективність господарського механізму.

Наявність у розпорядженні окремої особи чи господарської структури певної суми грошей уже як така приносить їх власникові безпосередню користь. Це, по-перше, можливість з урахуванням абсолютної ліквідності грошей будь-коли замінити їх на інший товар; по-друге, гроші є найзручнішою формою нагромадження, а його зберігання в такій формі потребує мінімальних витрат; по-третє, безпосередня корисність грошей пов’язана з реалізацією їхньої унікальної функції – забезпечення зв’язку сучасного і майбутнього.

Корисність грошей безпосередньо пов’язана з їхньою купівельною спроможністю. Купівельна спроможність грошей – це кількість товарів і послуг, які можна придбати за грошову одиницю.

Маса товарів, які можна купити за одиницю грошей, визначається рівнем їхніх цін: що вищі ціни, то менше товарів можна купити на грошову одиницю, і навпаки. Отже, між вартістю (купівельною спроможністю) кредитних грошей і рівнем цін на товари існує обернена залежність.

Зміна вартості грошей – надзвичайно важливий економічний показник, що відчутно впливає на економіку України в цілому і добробут кожної людини.

А тому слід зосередити увагу на тому, що попит на гроші як на специфічний товар формується на засадах «портфельного підходу» володіння активами.

? У яких формах люди можуть зберігати гроші

Кожна людина визначає для себе залежно від поставленої мети, на що витрачати гроші та в яких формах їх зберігати: або покласти на депозит у банк чи іншу фінансову установу, чи в пенсійний фонд, чи застрахувати життя або ж тримати як готівку, цінні папери, золото тощо. Це формує портфель активів, які визначають потребу в доході і стимулюють трудову активність (рис. 1.2).

Отже, портфельний підхід розглядається індивідуально для кожного власника, який володіє певним фондом багатства і вирішує, в якій формі його зберігати протягом певного періоду.

Для грошей притаманні внутрішня і мінова вартість, що пов’язані між собою. Вартість – це виражена в грошах цінність будь-чого або величина витрат на будь-що.

Рис. 1.2. Схема портфельного підходу

Щоб показати, у скільки разів зросли ціни за певний період часу, обчислюється індекс цін. Індекс цін – це показник, що характеризує динаміку зміни середнього рівня цін у часі, або територіально-регіональному аспекті. Для оцінки динаміки ціни (P) конкретного товару обчислюється індивідуальний індекс цін (І).

I = P1 ,

P0

де P0, P1 – ціна товару в базовому періоді, з яким робимо порівняння, та у звітному періоді.

Індекс споживчих цін – це показник динаміки вартості споживчого кошика, що містить фіксований набір товарів і послуг, які потрібні для задоволення мінімальних першочергових потреб людини й орієнтовані для встановлення мінімального прожиткового мінімуму. Індекс споживчих цін є основним показником рівня інфляції у країні.

ЦЕ ЦІКАВО!

Поняття споживчого кошика існує в багатьох країнах світу. Ціна і національні особливості споживчого кошика в кожній країні свої: споживчий кошик американця нараховує 300 продуктів і послуг, француза – 250, англійця – 350, німця – 475. Український споживчий кошик нещодавно був розширений до 297 найменувань.

У нашій державі згідно з чинним законодавством розмір прожиткового мінімуму щорічно затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів і періодично переглядається з урахуванням індексу споживчих цін разом з уточненням показників Державного бюджету України.

В умовах зростання загального рівня цін купівельна спроможність кожної окремої грошової одиниці буде зменшуватись, тобто на кожну

грошову одиницю можна буде придбати все менше товарів. Знецінення грошей, що супроводжується зростанням цін на товари і послуги, називається інфляцією.

? Які функції виконують гроші

Функція – це прояв основного призначення грошей і її ототожнюють з роботою, яку вони виконують. Коли гроші мали внутрішню вартість, науковці визначали п’ять функцій грошей. На сьогодні ж виділяють три основні функції грошей (рис. 1.3).

Засіб обігу

Засіб обігу та платежу Засіб платежу

Рис. 1.3. Еволюція функцій грошей

Гроші як засіб рахунку. У цій функції гроші є вимірником вартості, у них виражаються ціни товарів і послуг, і вони служать посередником при визначенні ціни.

Не гроші роблять товари порівнюваними. Товари порівнювані за

!допомогою грошей тому, що вони, як і гроші, є продуктами людської праці. Виражена у грошах вартість товару є ціною.

Гроші як засіб обігу та платежу. Процес обміну товарами породжує потребу в грошах як засобу обігу і виражається формулою Т – Г – Т (товар – гроші – товар). Для виконання цієї функції гроші завжди повинні бути в наявності, тобто цю функцію можуть виконувати лише реально існуючі гроші.

Товари не завжди продають за готівку. Часто виникає необхідність купівлі-продажу товару з відстроченням платежу, тобто в кредит. Гроші як засіб платежу мають специфічну форму руху: Т – З, а через заздалегідь установлений строк: З – Г (де З – боргове зобов’язання). За такого обміну

немає зустрічного руху грошей і товарів, погашення боргового зобов’язання

єкінцевою ланкою у процесі купівлі-продажу.

Усучасних умовах господарство є кредитним за своєю суттю, тому кредитні гроші виконують функцію – гроші як засіб обігу і платежу водночас.

Гроші як засіб нагромадження. Гроші являють собою загальне втілення багатства, тому виникає прагнення до їхнього накопичення. У процесі виконання грошима функції обігу за продажем одного товару йде купівля іншого товару, проте певна частина грошей випадає з обігу і відкладається власниками, утворюючи заощадження в різних формах (готівка, депозити, золото, кредитні гроші, акції, предмети мистецтва, автомобілі, земля тощо).

Виконання грошима функції засобу нагромадження є важливою передумовою розвитку кредитних відносин, за допомогою яких стає можливим використання тимчасово вільних коштів, що утворюються в різних сферах господарства і населення для надання їх у позику підприємствам і організаціям інших галузей та окремим кредиторам. Кредитні відносини, що виникають і постійно відновлюються, сприяють доцільному використанню ресурсів господарства, розвиткові виробництва і більш повному задоволенню потреб населення. Такі результати використання грошей у функції засобу нагромадження в межах народного господарства.

При вирішенні проблеми доцільності нагромадження коштів слід ураховувати таке:

-можливість безперешкодного використання розміщених грошових

коштів;

-надійність вкладень;

-мінімізація ризику;

-можливість отримання доходу від вкладених коштів.

Гроші на світовому ринку виконують функції загального платіжного засобу, загального купівельного засобу і засобу перенесення багатства з однієї країни в іншу. Отже, світові гроші – це комплексна функція, що повторює, по суті, усі функції, властиві грошам на внутрішньому ринку. Ця обставина дала підстави взагалі не виділяти світові гроші як окрему функцію.

Усі функції грошей є проявом їх єдиної сутності як загального еквіваленту товарів і послуг, перебувають у тісному зв’язку та єдності. Логічно та історично кожна наступна функція є результатом розвитку попередніх функцій.

?Сучасна гривня та елементи її захисту

ЦЕ ЦІКАВО!

Перші руські монети (златники і срібники) були викарбувані наприкінці X – на початку XI ст., у часи правління князів Володимира

Святославовича (978–1015), Святополка Окаянного (1018), Ярослава Мудрого (1019–1054 pp.). За зразок для їхнього карбування було прийнято візантійські монети.

Мета випуску златників і срібників була суто пропагандистською і політичною, насамперед – проголосити на весь світ про суверенність Давньоруської держави. Ці монети були доволі поширені у грошовому обігу як на території Київської держави, так і поза її межами, а отже, мету возвеличення князя та його держави, можна вважати, було досягнуто.

Історія грошей незалежної України починається 1991 року з відривних купонів. Після розпаду СРСР Україна залишилася з рублями – грошима вже неіснуючої держави, емісія яких перейшла до Російської Федерації. З вересня 1991 року Центральний банк РФ перестав постачати в Україну готівку і молода незалежна держава, крім низки економічних проблем, постала перед проблемою відсутності власної грошової одиниці. У січні 1992 року паралельно з рублем в обіг було випущено тимчасову (як планувалося, на 4–6 місяців) грошову одиницю – купоно-карбованець багаторазового використання, який витіснив рубль і перебував в обігу до вересня 1996 року, до введення гривні.

Через гіперінфляцію – швидке знецінення грошей – коли ціни зростали за день по кілька разів, виникла потреба в заміні тимчасової грошової одиниці на сталу. Національний банк підготував і провів грошову реформу, і 2 вересня 1996 року було введено в обіг гривні. Відповідно до Указу Президента України «Про грошову реформу», грошова реформа проводилася з 2 до 16

вересня 1996 року. Початком реформи стало впровадження в обіг гривні, яка обмінювалась у співвідношенні 1 гривня за 100 000 купоно-карбованців.

ЦЕ ЦІКАВО!

Термін «гривня» був пов’язаний із нашийним обручем – жіночою прикрасою (гривна) із дорогоцінного металу. Пізніше він набуває нового значення – еквіваленту певної кількості (ваги) срібла, тобто з’являється срібна гривня. Найпоширеніші гривні – як платіжногрошові одиниці – були трьох типів: київська, чернігівська, новгородська; іноді трапляються литовські й татарські гривні.