электротехника 3476
.pdf31
до виміру реактивної потужності називають вольт-ампер реактивний (ВАр). Зокрема для котушки індуктивності маємо:
QL = UI sinϕ = UI , тому що ϕ = π2 .
З останнього видно, що реактивна потужність для ідеальної котушки індуктивності пропорційна частоті і максимальному запасу енергії в котушці. Аналогічно можна одержати для ідеального конденсатора:
Q = ω CIm2 . |
|
C |
2 |
|
Повна потужність
Крім понять активної і реактивної потужностей в електротехніці широко використовується поняття повної потужності:
S = UI (ВА).
Активна, реактивна і повна потужності зв'язані наступним співвідношенням:
S = P2 + Q2 .
Відношення активної потужності до повної називають коефіцієнтом потужності. З приведених вище співвідношень видно, що коефіцієнт
потужності cosϕ = PS дорівнює косинусу кута зсуву між струмом і напругою. Отже
cosϕ = PS
Комплексна потужність
Активну, реактивну і повну потужності можна визначити, користуючись комплексними зображеннями напруги і струму.
.
Нехай U = Ue jψ u
.
, а I = Ie jψ i . Тоді комплекс повної потужності:
. x
S = U I ,
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com
32
. x |
|
|
|
|
|
|
|
|
S =U I =Uejjψ Ie− jψ |
=UIejϕ = |
|
ϕ =ψU |
−ψI |
|
=UIcosϕ + jUIsinϕ = P + jQ |
||
|
|
|||||||
x |
|
|
|
. |
|
|
||
де I - комплекс, сполучений з комплексом I . |
|
|
||||||
Комплексної потужності можна поставити у відповідність |
||||||||
трикутник потужностей. Рис. 5.4 |
відповідає |
cosϕ > 0 |
(активно- |
|||||
індуктивне навантаження). |
|
|
|
|
|
|||
Застосування статичних конденсаторів для підвищення cosϕ |
||||||||
Як уже |
вказувалося, |
|
|
реактивна |
потужність |
|||
|
. |
|
|
. x |
= RI 2 + jXI 2 |
|||
Z = R + jX ;U = ZI;S |
= U I = ZI 2 |
циркулює між джерелом і споживачем. Реактивний струм, не роблячи корисної роботи, приводить до додаткових втрат у силовому устаткуванні і, отже, до завищення його встановленої потужності. У цьому зв'язку зрозуміло прагнення до збільшення cosϕ в силових
електричних колах.
Варто вказати, що переважна більшість споживачів (електродвигуни, електричні печі, інші різні пристрої і прилади) мають активноіндуктивний характер.
Рисунок 5..5 - Принцип |
Рисунок 5..6 - Векторні |
компенсації |
діаграмиструмів |
Якщо паралельно такому навантаженню Z H (див. рис.5.5),
.
включити конденсатор С, то загальний струм I , як видно з векторної
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com
33
діаграми (рис.5.6), наближається по фазі до напруги, тобто cosϕ збільшується, а загальна величина струму (а отже, утрати) зменшується при сталості активної потужності P = UI cosϕ . На цьому засноване застосування конденсаторів для підвищення cosϕ
Яку ємність С потрібно взяти, щоб підвищити коефіцієнт потужності від значення cosϕ до значення cosϕ > cosϕH .
|
. |
активну I Ha= IH cosϕH і реактивну |
Розкладемо |
I H на |
|
IHp = IH cosϕH |
|
. |
складові. Струм через конденсатор I C компенсує частина |
.
реактивної складової струму навантаження I H :
IP = IHp − IC
IHp =I HatgϕH = PUH tgϕH
IP = IHatgϕ = PUH tgϕ
Маємо що
IC = PUH (tgϕH − tgϕ) .
Але IC = ωCU , відкіля необхідна для підвищення cosϕ
ємність дорівнює:
C = UP2Hω (tgϕH − tgϕ) .
Баланс потужностей
Баланс потужностей є наслідком закону збереження енергії і може бути критерієм вірності розрахунку електричного кола:
а) постійний струм Для будь-якого кола постійного струму виконується співвідно-
|
n |
n |
шення: |
åRk Ik2 |
= åEk Ik . |
|
k =1 |
k =1 |
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com
34
Варто вказати, що в лівій частині рівняння додатки мають знак “+“, оскільки активна потужність розсіюється на резисторах. У правій частині сума більше нуля, але окремі члени тут можуть мати знак "-", що говорить про те, що відповідні джерела працюють у режимі споживачів енергії (наприклад, заряд акумулятора);
б) змінний струм З закону збереження енергії випливає, що сума всіх активних
потужностей, що віддаються, дорівнює сумі всіх споживаних активних потужностей, тобто
n |
n |
åRk Ik2 |
= åEk Ik cosϕkz (генератора). |
k =1 |
k =1 |
Можливо довести , що баланс дотримується і для реактивних потужностей:
n |
n |
å± Xk Ik2 |
= åEk Ik sin ϕkz |
k =1 |
k =1 |
де знак "+" відноситься до індуктивних елементів (X = ωL) , а ”--” до ємнісного XC = 1/(ωc) .
Аналітичний вираз балансу потужностей у колах синусоїдного струму (без обліку взаємної індуктивності):
n |
n |
|
|
n |
å(Rk ± jXk )Ik2 |
= åEk Ik (cosϕkz + jsinϕkz ) = åEk Ik e jϕkz , |
|||
k =1 |
k =1 |
|
|
k =1 |
чи : |
|
|
|
|
|
n |
|
n |
. |
|
|
x |
||
|
åZk Ik2 = åEk I k . |
|||
|
k =1 |
|
k=1 |
|
6 РЕЗОНАНСИ В КОЛАХ СИНУСОЇДНОГО СТРУМУ
Резонансом називається такий режим роботи кола, що включає в себе індуктивні і ємнісні елементи, при якому її вхідний опір (вхідна провідність) дійсний. Наслідком цього є збіг по фазі струму на вході кола з вхідною напругою.
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com
35
Резонанс в колах з послідовно з'єднаними елементами (резонанс напруг)
|
Рисунок 6.1 |
- Резонанс в колах з послідовно з'єднаними елементами |
|||||||
Для кола на рис.6.1 має місце |
|
|
|
|
|
||||
|
. . |
. |
. |
|
. é |
æ |
ωL - |
1 öù . |
|
|
U = U R +U L +U C = |
I êR + jç |
|
÷ú = I Z , |
|||||
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
ë |
è |
|
ωC øû |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
æ |
1 |
ö2 |
|
|
|
|
|
|
де: Z = |
R2 + çωL - |
|
÷ e jϕ . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
è |
ωC ø |
|
|
|
|
|
У залежності від співвідношення величин ωL i 1/(ωC) можливі три різних випадки.
1. У колі переважає індуктивність, тобто ωL > 1/(ωC), а отже
. |
. |
UL |
> UC . Цьому режиму відповідає векторна діаграма на рис.6.2,а. |
Рисунок 6.2 - Векторні діаграми
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com
36
2. У колі переважає ємність, тобто ωL < 1/(ωC) , виходить,
. |
. |
|
|
|
UL |
< UC . Цей випадок відбиває векторна діаграма на рис.6.2, б. |
|||
|
. |
. |
|
|
|
3. UL |
= UC - випадок резонансу напруг (рис.6. 2,в). |
||
Умова резонансу напруг: |
|
|
||
|
|
ωL = |
1 |
. |
|
|
|
||
|
|
|
ωC |
При цьому Z = R;ϕ = 0 .
При резонансі напруг чи режимах, близьких до нього, струм у колі різко зростає. У теоретичному випадку при R=0 його величина прагне до нескінченності. Відповідно зростанню струму збільшуються напруги на індуктивному і ємнісному елементах, що можуть у багато разів перевищити величину напруги джерела живлення.
Нехай, |
наприклад, |
у |
колі |
|
на |
|
рис.6.1 |
|
U = 10B'R = 1OM ; X L |
= X C |
= 1000OM . Тоді I = U |
|
Z = U |
|
R = 10A |
||
|
|
|||||||
і , відповідно: U L = UC |
= IX L |
= IX C |
= 104 B . |
|
|
|
|
Явище резонансу знаходить корисне застосування на практиці, зокрема в радіотехніці. Однак, якщо він виникає стихійно, то може привести до аварійних режимів унаслідок появи великих перенапруг і надструмів.
Фізична сутність резонансу полягає в періодичному обміні енергією між магнітним полем котушки індуктивності й електричним полем конденсатора, причому сума енергій полів залишається постійною,
Суть справи не міняється, якщо в колі є кілька індуктивних і ємнісних
|
n |
n |
|
елементів. Дійсно, у цьому випадку |
Lэ = åLk ;1/Cэ |
= å1/C і |
|
|
k =1 |
k =1 |
k |
співвідношення виконується для еквівалентних значень Lý³Cý .
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com
37
Як показує аналіз рівняння, режиму резонансу можна домогтися шляхом зміни параметрів L i C, а також частоти. Для резонансної час-
тоти можна записати fp = 2π 1LC .
Резонансними кривими називаються залежності струму і напруги від частоти. У якості приклада на рис.6.З приведені типові
криві l(f); UL (f ) і UC ( f ) для кола на рис. 6.1 при U=const.
Важливою характеристикою резонансного контуру є добротність Q, яка обумовлена відношенням напруги на індуктивному (ємнісному) елементі до вхідної напруги
Q = |
U |
L |
= |
U |
C |
= |
ωp L |
= |
1 |
|
|
|
|
R |
ωpCR |
||||
|
U |
U |
|
і характеризує "виборчі" властивості резонансного контуру, зокрема його смугу пропущення ω = ωp /Q
Іншим параметром резонансного контуру є характеристичний опір, зв'язаний з добротністю співвідношенням p=QR:
Для p можна записати |
|
|
|
|
|
p = ωp L = |
1 |
= |
|
L |
|
ωpC |
C |
||||
|
|
|
Рисунок 6.3-Резонансні графіки
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com
38
Резонанс у колі з паралельно з'єднаними елементами (резонанс струмів)
Рисунок 6.4 - Паралельне з'єднання R, L, С елементів
Для кола рис.6.4 маємо
I = I R + I L + I C =U ç 1 |
. |
+ jωC ÷ |
=U[g + |
||||||
+ 1 |
|||||||||
. . . . |
æ |
|
|
|
|
ö . |
|||
|
ç |
|
|
|
|
÷ |
|
|
|
|
|
|
|
jωL |
|
|
|||
де: |
è R |
|
|
ø |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Y = |
|
|
e− jϕ |
|||||
|
g2 + (b + b |
)2 |
|||||||
|
|
|
|
|
|
C L: |
|
|
|
ϕ = arctg bL - bC g
.
j(bc + bL )]= U Y
У залежності від співвідношення величин bLibC , як і в
розглянутому вище випадку послідовного з'єднання елементів, можливі три різних випадки:
Рисунок 6.5 – Векторні діаграми
Якщо у колі переважає індуктивність, тобто bL > bC , тоді IL > IC . Цьому режиму відповідає векторна діаграма на рис.6. 5,а.
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com
39
Якщо у колі переважає ємність, тобто bL < bC , виходить, IL < IC . Цей випадок ілюструє векторна діаграма на рис.6.5, б.
IL = IC - випадок резонансу струмів (рис.6.5,в).
Умова резонансу струмів b |
= b , чи |
1 |
= ωC . |
|
|||
L |
C |
ωL |
|
|
|
При цьому, Y = g = 1/ R;ϕ = 0 . Таким чином, при резонансі
струмів вхідна провідність кола мінімальна, а вхідний опір, навпаки, максимальний. Зокрема при відсутності в колі на рис. 6.4 резистора R його вхідний опір у режимі резонансу прагне до нескінченності, тобто при резонансі струмів, струм на вході кола мінімальний.
При визначенні резонансної частоти в колі довільної конфігурації, у загальному випадку, співвідношенням параметрів схеми в режимі резонансу, варто виходити з умови дійсного вхідного опору (вхідної провідності) кола.
|
|
|
Рисунок 6.6 - Реальний паралельний контур |
|
|
|
||||||
Наприклад, для кола на рис.6 6 маємо |
|
|
|
|
||||||||
|
1 |
|
|
R- jωL |
|
|
R |
æ |
|
ωL ö |
||
Y = jωC + |
|
|
= jωC + |
|
= |
|
|
+ jçωC |
- |
|
÷ |
|
R+ jωL |
R2 +ω2L2 |
R2 |
+ω2L2 |
R2 +ω2L2 |
||||||||
|
|
|
è |
|
ø |
Оскільки в режимі резонансу мнима частина Y повинна бути
рівна нулю, то умова резонансу має вид С = 2 L 2 , відкіля,
R + ωp L
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com
40
зокрема, знаходиться резонансна частота.
Резонанс у складному колі
Умова резонансу для складного кола зі змішаним з'єднанням декількох індуктивних і ємнісних елементів, що полягає в рівності
нулю мнимої частини вхідного (X (ω)= 0) опору чи вхідної провідності (b(ω)= 0) визначає наявність у відповідних цій умові
рівнянь, щодо ω , декількох дійсних коренів, тобто таким колам відповідає кілька резонансних частот.
При визначенні резонансних частот для реактивного двополюсника аналітичний вираз його вхідного реактивного X (ω) опору чи вхідної реактивної провідності b(ω) варто представити у виді відношення двох поліномів по ступенях, тобто X (ω)= P(ω)/Q(ω) чи b(ω) = Q(ω)/ P(ω). Тоді корені рівняння P(ω)= 0 дадуть значення частот, що відповідають резонансам напруг, а корені рівняння Q(ω) = 0 - значення частот, при яких виникають
резонанси струмів. Загальна кількість резонансних частот у колі на одиницю менше кількості індуктивних і ємнісних елементів у схемі, одержуваної з вхідної шляхом її зведення до кола (за допомогою еквівалентних перетворень) з мінімальним числом цих елементів. Характерним при цьому є той факт, що режими резонансів напруг і струмів чергуються.
Як приклад визначимо резонансні частоти для кола рис.6.7. Вираз вхідного опору даного кола має вигляд
|
|
|
|
|
|
|
|
jωL2 |
|
1 |
|
|
|
|
|
jωL2 |
|
|||
X (ω)= |
|
1 |
|
+ |
|
jωC3 |
|
|
= |
1 |
+ |
= |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
jωC |
|
jωL2 |
+ |
1 |
|
|
|
jωC1 |
1− ω2L2C3 |
|||||||
|
|
|
|
|
jωC3 |
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
1− ω2 (L C + L C |
) |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
= |
= |
P(ω) |
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
jωC |
(1− ω2L C ) |
|
Q(ω) |
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
2 |
3 |
|
|
2 |
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
2 |
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com