Oif_arch_Oliynik_2010
.pdf
|
600 |
500 |
1600 |
600 |
|
600 |
500 |
|
|
||
|
300 |
|
|
|
b |
|
Рис.6.3. Розрахункова схема. |
Визначаємо фактичний розрахунковий опір ґрунту:
R= γ c1 × γ c 2 [M |
γ |
× k |
Ζ |
× b × γ |
II |
+ М |
g |
× d × γ ¢ |
+ (М |
g |
- 1)d |
в |
× γ ¢ |
+ М |
с |
×С ], |
|
k |
|
|
|
1 |
II |
|
|
II |
|
II |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
де γ c1 = 1.2 γ c 2 = 1.0 (див. табл. 3.2);
к=1,1-коефіцієнт надійності при визначенні характеристик ґрунтів по таблицям норм;
Mγ |
= 0,72; Мq = 3.87; Мс = 6.45 - коефіцієнти, прийняті за табл.3.3 при ϕII = 240; |
γ II |
= 18,4 кН/м3 - питома вага ґрунту нижче підошви фундаменту; |
d1 = 1.6 м - глибина закладання підошви фундаменту для будинку без підвалу; γ II¢ - середнє значення питомої ваги ґрунтів вище підошви фундаменту;
γ II = 14.8 ×1.1+ 18.4 × 0.5 = 15.9 кН/м3 1.6
сII = 13 кПа - питоме зчеплення ґрунту; kz=1, так як b 1= 1.99 м < 10 м;
db = 0 – для будинку без підвалу.
R1 = 1.2 ×1.0 (0.72 ×1×1.99 ×18.4 + 3.87 ×1.6 ×15.9 + 6.45 ×13) = 227.6 кПа. 1.1
Порівнюючи R1 з R0, бачимо, що різниця між ними менше 10 кПа, тому уточнення ширини підошви більше не виконуємо, а відразу приймаємо ширину фундаменту b = 2.0 м (з округленням в більшу сторону):
По ГОСТ 13580-85 (додаток 2) приймаємо подушку ФЛ 20-24-2. Висота цієї фундаментної подушки hпод = 0.5 м, вона має об’єм Vпод = 1.62 м3.
Так як подушка ФЛ 20... має висоту 0.5 м, а попередньо приймалась висота 0.3 м, то глибина закладання фундаменту збільшиться на 0.2 м (тепер складе d =1.8 м). Тоді уточнений розрахунковий опір:
R = 1.2 ×1.0 (0.72 ×1× 2,0 ×18,4 + 3,87 ×1,8 ×15,9 + 6,45 ×13) = 241.2 кПа. 1.1
41
Конструюємо фундамент (рис. 6.4).
|
600 |
500 |
1800 |
600 |
|
600 |
500 |
|
|
||
|
500 |
|
|
|
2000 |
Рис.6.4. Схема конструювання фундаменту.
3. Перевіряємо фактичний тиск під підошвою фундаменту
р= ∑ NII ; b ×1
де ∑NII = NII + Gф + Gгр;
Об’єм фундаменту – фундаментна плита та три стінові блоки (умовно приймаємо фундаментну подушку прямокутного перерізу 2.0´0.5 м) на 1 м довжини:
Vф = 2.0´0.5 + (0.5´0.6)´3 = 1.0 + 0.9 = 1.9 м3/м
Питома вага бетонних стінових блоків 24 кН/м3, а фундаментної плити 25
кН/м3:
Gф = 1.0´25 + 0.9´24 = 46.6 кН/м.
Об’єм ґрунту на уступах фундаменту:
Vгр = (bпл - bф.бл)×(d - bф.бл) = (2.0 – 0.5)´(1.8 – 0.5) = 1.95м3/м
Приймаємо питому вагу ґрунту зворотної засипки 17 кН/м3;
Тоді: Gгр = 1.95´17 = 33.2 кН/м;
Середній тиск під підошвою фундаменту
= 375 + 46.6 + 28.05 =
p 227.4 кПа < R = 241.2 кПа; 2.0
Таким чином, розміри фундаменту достатні, конструюємо остаточно фундамент (рис. 6.5).
42
горизонтальна |
1-1 |
|
|
|
|
|
0.000 |
300 |
|
||
гідроізоляція |
|
|
|||
|
|
|
|||
|
|
|
|
||
-0.800 |
|
|
|
500 |
|
|
|
|
|
|
|
|
1000 |
|
|
1300 |
1800 |
ФБС 24.5.6-Т |
|
500 |
|||
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
100 |
|
|
|
500 |
-2.600 |
|
|
|
|
|
|
100 |
1000 |
1000 |
|
бетонна |
|
ФЛ 20.24-2 |
|
2000 |
|
|
|
|
|
|
підготовка |
||
|
|
|
|
|
|
|
1000 |
|
1000 |
|
|
|
250 |
|
250 |
|
|
ФЛ 20.24-2 |
|
|
|
ФБС 24.5.6-Т |
|
1 |
|
|
|
|
1 |
|
|
1 |
|
|
|
Рис.6.5. Конструкція фундаменту до прикладу №3. |
Приклад 4.
Розрахунок пальового фундаменту під колону.
Вихідні дані: Необхідно запроектувати пальовий фундамент під колону перерізом 0.4× 0.6 м із забивних паль з навантаженнями на позначці – 0,15 м; NI=1700 кН; МI=150 кН×м; TI=120 кН.
Місце будівництва і ґрунтові умови прийняті по прикладу № 3.
Для наочності наносимо геологічну колонку в масштабі (див. рис. 6.6) Рішення.
1. Визначаємо глибину закладання підошви ростверку.
Згідно з кліматичними умовами dр = 1.35 м (див. приклад № 3.)
43
Згідно з конструктивними вимогами: позначка верхнього обрізу ростверку приймається – 0,15 м. Глибина стакану для колон приймається по типовому рішенню: для колон 0.4× 0.4 м; 0.5× 0.5 м і 0.5× 0.8 м – 0.9 м. В даному випадку приймаємо глибину стакану 0.9 м. Товщина ростверку нижче дна стакану приймається попередньо 0.4 м, а в подальшому уточнюється розрахунком на продавлювання.
По конструктивним вимогам dр = 0.15 + 0.9 + 0.4 = 1.45 м. Заокруглюючи до 0.1 м приймаємо глибину закладання ростверку dр = 1.5 м. 2. Визначаємо несучу здатність палі по ґрунту.
Визначимо довжину палі. Аналізуючи ґрунтові умови і фізико-механічні властивості ґрунтів, можна впевнитись, що супісок пластичний має невеликий розрахунковий опір під вістрям палі, тому його треба прорізати, заглибивши палю в пісок середньої крупності мінімум на 0.8...1.0 м.
Звідси необхідна довжина палі повинна бути l палі = 0.3 + (8.3 – 1.5) + 0.9 = 8.0 м. Приймаємо по ГОСТ (додаток 3) палю С80-30 (довжина 80 дм,
поперечним перерізом 30× 30 см).
Складаємо розрахункову схему поряд із геологічною колонкою (рис. 6.6) і визначаємо несучу здатність палі по ґрунту.
|
0.000 |
|
|
|
|
насипний |
-1.100 |
|
|
|
|
грунт |
0.3 |
=2.5 |
|
|
-1.500 |
|
|
|
|
||
|
=2.0 |
1 |
=4.5 |
|
|
|
H |
2 |
|
|
|
|
1 |
|
H =6.5 |
|
|
|
h |
|
=7.9 |
|
|
|
|
|
3 |
|
|
супісок |
=2.0 |
|
H |
=8.7 |
|
|
|
4 |
|||
пластичний |
|
|
|||
2 |
|
|
H |
||
ІL=0.32 |
|
|
|||
h |
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
H |
|
=2.0 |
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
h |
|
|
|
|
|
-8.300 |
|
|
|
|
|
h4=0.8 |
|
|
|
|
пісок |
h5=0.9 |
|
|
|
-9.200 |
середньої |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
крупності, |
|
|
|
|
|
середньої |
|
|
|
|
|
щільності |
|
|
|
|
|
е=0.64 |
|
|
|
|
|
Рис.6.6. Розрахункова схема до визначення несучої здатності палі по ґрунту. |
44
Несуча здатність висячої палі визначається по формулі:
u
Fd = γ c (γ cRRA + u∑γ cf .i × hi × fi ) i =1
де -γ c = 1; γ cR = 1; γ cf = 1 - при зануренні паль дизель–молотами (див. табл. 4.1);
A = 0.3× 0.3 = 0.09 м2 – площа поперечного перерізу палі; U = 4× 0.3 = 1.2 м – зовнішній периметр палі;
Глибина нижнього кінця палі від природного рельєфу Н = 9.2 м.
Розрахунковий опір R ґрунту під нижнім кінцем палі визначаємо по табл.4.2 (для піску середньої крупності з інтерполяцією по глибині).
Глибина занурення кінця палі, м |
Формула інтерполяції: |
x − x1 |
= |
y − y1 |
|
|||||
|
|
|
x1 - x2 |
y1 - y2 |
||||||
7 (y1) |
9.2 (y) |
10 (y2) |
||||||||
|
|
|
|
|||||||
3700 (х1) |
х |
4000 (х2) |
Rx=3700+ |
4000 − 3700 |
(9.2 - 7) = 3920 кПа |
|||||
|
||||||||||
|
|
|
10 - 7 |
|
|
|
|
|
Розрахунковий опір ґрунту по бічній поверхні палі визначаємо по табл.4.3. Для цього розбиваємо товщу на шари (не більше 2.0 м) і визначаємо середню глибину розміщення шару від поверхні ґрунту. Шар супіску товщиною 6.8 м ділимо на чотири шари, а шар піску товщиною 0.9 м – на один:
h1 = 2.0 м; h2 = 2.0 м, h3 = 2.0 м, h4 = 0.8 м, h5 = 0.9 м.
В пісок паля заглиблена на h5 = 0.9 м < 2 м.
Середня глибина розміщення елементарних шарів буде:
H1 |
= 1.5+ |
2.0 |
= 2.5 м; |
H2 |
= 1.5+2.0+ |
2.0 |
= 4.5 м; |
|||||||
|
|
|
||||||||||||
|
5 |
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
||
H3 |
= 1.5+2× 2.0 |
+ |
2.0 |
= 6.5 м; |
H4 |
= 1.5+3× 2.0 + |
0.8 |
= 7.9 м; |
||||||
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
2 |
|
||||
H5 |
= 1.5+3× 2.0 |
+ 0.8 + |
0.9 |
= 8.75 м (див. рис. 6.6). |
||||||||||
|
||||||||||||||
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
Значення питомого тертя по бічній поверхні fi для кожного розрахункового елементу в межах шару супіску визначаємо подвійною інтерполяцією спочатку
по показнику текучості IL, |
|
а потім |
по |
глибині |
розміщення шару ґрунту Нi |
||||||||||||||||||
(аналогічно визначенню величини R0 для суглинку по п. Б.5.2 прикладу № 1). |
|||||||||||||||||||||||
Для піску інтерполяцію робимо тільки по Н. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Середня |
Показник текучості, IL |
|
|
x − x1 |
= |
|
|
|
y − y1 |
; |
f2.5 − f2 |
= |
H2.5 − H2 |
|
|||||||||
глибина |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
0.3 (y1) |
0.32 (y) |
0.4 (y2) |
|
|
|
|
|
|
|
f2 - f3 |
H2 - H3 |
||||||||||||
шару, Н, м |
|
|
x1 - x2 |
y1 - y2 |
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 (Н ) |
30 (х ) |
x, або f |
2 |
21 (х ) |
x = f |
|
= 30 + |
|
|
0.32 − 0.3 |
(30 - 21) = 28.2 кПа |
||||||||||||
2 |
|
|
|
||||||||||||||||||||
2 |
1 |
|
|
2 |
|
|
|
|
|
0.3 - 0.4 |
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
2.5 (Н ) |
|
f |
2.5 |
|
|
f |
|
= 28.2 + |
33 − 28.2 |
(2.5 - 2) = 30.6 кПа |
|||||||||||||
|
|
|
2.5 |
|
|
||||||||||||||||||
2.5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 - 2 |
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
3 (Н ) |
35 (х ) |
x, або f |
3 |
25 (х ) |
x = f |
|
= 35 + |
0.32 − 0.3 |
(35 - 25) = 33.0 кПа |
||||||||||||||
3 |
|
||||||||||||||||||||||
3 |
1 |
|
|
2 |
|
|
|
|
|
0.3 - 0.4 |
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
45
|
Середня |
|
Показник текучості, IL |
|
|
|
x − x1 |
= |
|
|
|
|
y − y1 |
|
; |
|
f4.5 − f4 |
= |
|
H4.5 − H4 |
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
глибина |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
0.3 (y1) |
0.32 (y) |
0.4 (y2) |
|
|
|
x1 − x2 |
y1 − y2 |
|
f4 − f5 |
H4 − H5 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
шару, Н, м |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
4 (Н ) |
|
|
38 (х ) |
x, або f |
4 |
27 (х ) |
|
x = f |
|
|
= 38 + |
|
0.32 − 0.3 |
|
(38 − 27) = 35.8 кПа |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
4 |
|
1 |
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0.3 − 0.4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
4.5 (Н |
4.5 |
) |
|
|
|
f |
4.5 |
|
|
|
|
f |
|
= 35.8 + |
|
4.5 − 4 |
(35.8 − 37.8) = 36.8 кПа |
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
4.5 |
|
4 − 5 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
5 (Н ) |
|
|
40 (х ) |
x, або f |
5 |
29 (х ) |
|
x = f |
|
|
= 40 + |
0.32 − 0.3 |
|
(40 − 29) = 37.8 кПа |
||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
5 |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
5 |
|
1 |
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0.3 − 0.4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
Середня |
|
Показник текучості, IL |
|
|
x − x |
|
= |
|
y − y |
|
; |
f6.5(7.9) − f6 |
|
= |
|
H6.5(7.9) − H6 |
||||||||||||||||||||||||||||||||
|
глибина |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
0.3 (y1) |
0.32 (y) |
0.4 (y2) |
|
|
|
|
|
|
|
y1 − y2 |
|
|
|
|
f6 − f8 |
|
H6 − H8 |
|||||||||||||||||||||||||||||||
шару, Н, м |
|
|
|
x1 − x2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
6 (Н ) |
|
|
42 (х ) |
x, або f |
6 |
31 (х ) |
|
|
x = f |
|
= 42 + |
0.32 − 0.3 |
(42 − 31) = 39.8 кПа |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
6 |
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
6 |
|
1 |
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0.3 − 0.4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
6.5 (Н |
6.5 |
) |
|
|
|
f |
6.5 |
|
|
|
|
f |
|
= 39.8 + |
6.5 − 6 |
|
(39.8 − 41.8) = 40.3 кПа |
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
6.5 |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6 − 8 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
7.9 (Н |
7.9 |
) |
|
|
|
f |
7.5 |
|
|
|
|
f |
|
= 39.8 + |
7.9 − 6 |
|
(39.8 − 41.8) = 41.7 кПа |
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
7.9 |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6 − 8 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
8 (Н ) |
|
|
44 (х ) |
x, або f |
8 |
33 (х ) |
|
x = f |
|
|
= 44 + |
0.32 − 0.3 |
(44 − 33) = 41.8 кПа |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
8 |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
8 |
|
1 |
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0.3 − 0.4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Середня глибина шару, м |
|
|
Формула інтерполяції: |
x − x1 |
|
= |
y − y1 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x1 − x2 |
y1 − y2 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
8 (y1) |
|
|
8.75 (y) |
|
10 (y2) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
62 (х1) |
|
х |
|
|
65 (х2) |
|
Rx=3700+ |
4000 − 3700 |
(9.2 − 7) = 3920 кПа |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
10 − 7 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Отримані дані заносимо в табл. 6.3.
Таблиця 6.3.
До визначення несучої здатності палі по бічній поверхні
Номер розрахункового елементу |
Ні, м |
fi , кПа |
hi , м |
γ cf |
fi hiγ cf , кН/м |
1 |
2.5 |
30.6 |
2.0 |
1.0 |
61.20 |
|
|
|
|
|
|
2 |
4.5 |
36.8 |
2.0 |
1.0 |
73.60 |
|
|
|
|
|
|
3 |
6.5 |
40.3 |
2.0 |
1.0 |
80.60 |
|
|
|
|
|
|
4 |
7.9 |
41.7 |
0.8 |
1.0 |
33.36 |
|
|
|
|
|
|
5 |
8.75 |
61.3 |
0.9 |
1.0 |
55.17 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Разом: ∑fi hiγ cf = |
303.9 |
||
|
|
|
|
|
|
Визначаємо несучу здатність палі по ґрунту:
Fd = 1×(1×3920×0.09 + 1.2(1×30.6×2.0 + 1×36.8×2.0 + 1×40.3×2.0 + + 1×41.7×0.8 + 1×63.1×0.9)) = 352.8 + 1.2×303.9 = 717.5 кН.
46
Так як при визначенні величин R та f використовувались нормативні табличні значення, у відповідності до вимог [4] з врахуванням коефіцієнту надійності по ґрунту γ g = 1.4 гарантована несуча здатність палі складе:
F |
= |
Fd |
= |
717.5 |
= 512.5 кН. |
γ g |
|
||||
d .g |
|
1.4 |
|
||
|
|
|
Пальовий фундамент розраховується по I-му граничному стану, тому навантаження визначаємо при середньому коефіцієнті надійності по навантаженню рівному γ f = 1.2:
NI = Nn × γ f |
= 1700´1.2 = 2040 кН; |
|
|||||
MI = Mn × γ f = 150´1.2 = 180 кН×м; |
|
||||||
TI = Tn × γ f |
=120 ´1.2 = 144 кН; |
|
|||||
Визначаємо кількість паль в фундаменті: |
|
||||||
|
n= |
|
NI × kм |
= |
2040 ×1.053 |
= 4.19 шт.; |
|
|
|
Fd .g |
512.5 |
|
|||
|
|
|
|
|
|
||
де kМ=1+ ∑ M I |
= 1 + |
180 +144 × (1.5 - 0.15) |
= 1.061 - коефіцієнт, що враховує |
||||
|
|||||||
3 × N I |
|
|
|
3 × 2040 |
|
|
позацентрове навантаження.
Приймаємо 5 паль в фундаменті і розміщуємо їх на мінімальній відстані
3d (рис.6.7).
919 > 3d = 900
250 650 650 250
1800
250 |
|
650 |
1800 |
650 |
|
250 |
|
Рис.6.7. Схема розміщення паль.
Відстань між осями паль:
Lос= 3d = 900 = 638 мм. Приймаємо Lос = 650 мм; кратним 50 мм. |
|
2 |
1.41 |
Приймаємо звиси ростверку 0.10 м, що більше (0.05 + 0.15×0.3) = 0.095 м
47
Розміри ростверку в плані:
b = а = 2×Lос + d + 2×100 = 2×650 + 300 + 200 = 1800 мм.
Конструюємо пальовий фундамент і перевіряємо навантаження на палю -
див. формули (4.9...4.11).
Визначаємо вагу ростверку і ґрунту на його обрізах:
FI,р =1.8× 1.8 × 1.5 × 1.1× 20 = 106.9 кН.
Загальне навантаження:
∑NI = NI + FI, р = 2040 + 106.9 = 2146.9 кН
∑М1 = MI +TI × hр = 180 +144 ×(1.5 - 0.15) = 374.4 кН.
Nmax,min = |
2146.9 |
± |
374.4 × 0.65 |
= 429.4 ± 144.0 кН м |
|
|
|
||||
5 |
|
0.652× × 4 |
|
||
Nсер = 429.4 < Fd.g |
= 509.9 кН; |
Nmax = 429.4 + 144.0 = 573.4 кН < 1.2×512.5 = 615.0 кН;
Nmin = 429.4 – 144.0 = 285.4 кН > 0
Всі перевірки виконуються. Отже, фундамент запроектований вірно.
Примітка: у випадку, якби хоча б одна з умов не виконувалась, необхідно було б збільшити відстань між палями по напряму дії моменту. При цьому ширину ростверку можна зменшити.
|
|
|
250 |
|
|
|
|
750 |
2000 |
919 > 3d = 900 |
|
|
750 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
250 |
|
250 |
550 |
550 |
250 |
|
|
|
1600 |
|
|
Рис.6.8. Варіант розміщення паль в ростверку - зменшена відстань між палями.
Креслення прийнятого варіанту фундаменту див. на рис.6.9.
48
|
|
Розріз 1-1 |
|
|
|
|
|||
|
|
75 |
200 |
75 |
|
|
|
|
|
|
225 |
225 |
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0.000 |
|
|
|
|
|
|
|
|
750 |
-0.150 |
|
|
|
|
|
|
|
900 |
|
|
250 |
|
|
|
|
|
|
600 |
-1.500 |
|
50 |
|
|
|
|
|
|
100 |
|
|
|
100 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
бетонна підготовка |
||
|
|
|
|
|
|
|
з бетону класу В 3.5 |
||
|
|
500 |
500 |
|
250 |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
006 |
|
|
|
|
|
650 |
900 |
|
Б |
600 |
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
650 |
900 |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
180 |
|||
|
250 |
650 |
650 |
250 |
250 |
|
|
||
|
|
|
|
||||||
|
900 |
|
|
900 |
|
|
|
|
|
|
|
|
1800 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
Рис.6.9. |
Креслення прийнятого варіанту фундаменту. |
||||||||
|
|
|
|
49 |
|
|
|
|
|
Приклад 5. Визначення осідання фундаменту.
Вихідні дані. Необхідно визначити осідання стрічкового фундаменту (рис. 6.10), що має такі геометричні розміри: ширина підошви b = 1.6 м; глибина закладання d = 1.2 м. Середній тиск під підошвою фундаменту р =186 кПа. Ґрунтові умови будівельного майданчика приведені в табл. 6.4.
|
|
|
|
|
Таблиця 6.4. |
|
Номер |
|
Товщина |
Питома вага |
Показник |
Модуль |
|
Назва ґрунту |
текучості, |
деформації, |
||||
шару |
шару, м |
ґрунту, γII, кН/м3 |
||||
|
|
|
|
IL |
Е, кПа |
|
1 |
Рослинний |
0.5 |
15.0 |
- |
- |
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
Супісок пластичний |
3.0 |
19.2 |
0.17 |
24000 |
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
Пісок середньої |
3.7 |
18.4 |
- |
32000 |
|
крупності |
10.1 |
|||||
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
4 |
Глина напівтверда |
7.9 |
19.0 |
0.24 |
18000 |
|
|
|
|
|
|
|
Примітка: в чисельнику дана питома вага піску вище рівня ґрунтових вод, в чисельнику – у виваженому стані (γsb).
Рішення.
1. Складаємо розрахункову схему для визначення осадок (М 1:50) і розбиваємо товщу ґрунтів починаючи від підошви фундаменту на 12...20 елементарних шарів (рис. 6.10) товщиною hі = 0.4b:
hі = 0.4b = 0.4×1.6 = 0.64 м.
2. Визначаємо напруження від власної ваги ґрунту в характерних точках:
на підошві першого шару
σzg .1 = γ1 × h1 = 15.0×0.5 = 7.5 кПа;
на рівні підошви фундаменту
σ zg.0 = σ zg .1 + γ 2 × h2I = 7.5 + 19.2×0.7 = 21.0 кПа;
на підошві другого шару
σ zg.2 = σ zg .1 + γ 2 × h2 = 7.5 + 19.2×3.0 = 65.1 кПа;
на рівні підземних вод
σ zg/ .3 = σ zg.2 + γ 3 × h3I = 65.1 + 18.4×1.9 = 100.1 кПа;
на підошві третього шару
σ // |
= σ / |
+ γ |
sв3 |
× h = 100.1 + 10.1×1.8 = 118.3 кПа; |
zg .3 |
zg .3 |
|
w |
на покрівлі четвертого шару з врахуванням тиску води (питома вага води
γw = 10 кН/м3) на покрівлю четвертого шару, так як він є водоупором
(IL = 0.24 < 0.5):
50