Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Oif_arch_Oliynik_2010

.pdf
Скачиваний:
53
Добавлен:
06.02.2016
Размер:
736.58 Кб
Скачать

 

600

500

1600

600

 

600

500

 

 

300

 

 

 

b

 

Рис.6.3. Розрахункова схема.

Визначаємо фактичний розрахунковий опір ґрунту:

R= γ c1 × γ c 2 [M

γ

× k

Ζ

× b × γ

II

+ М

g

× d × γ ¢

+ (М

g

- 1)d

в

× γ ¢

+ М

с

×С ],

k

 

 

 

1

II

 

 

II

 

II

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де γ c1 = 1.2 γ c 2 = 1.0 (див. табл. 3.2);

к=1,1-коефіцієнт надійності при визначенні характеристик ґрунтів по таблицям норм;

Mγ

= 0,72; Мq = 3.87; Мс = 6.45 - коефіцієнти, прийняті за табл.3.3 при ϕII = 240;

γ II

= 18,4 кН/м3 - питома вага ґрунту нижче підошви фундаменту;

d1 = 1.6 м - глибина закладання підошви фундаменту для будинку без підвалу; γ II¢ - середнє значення питомої ваги ґрунтів вище підошви фундаменту;

γ II = 14.8 ×1.1+ 18.4 × 0.5 = 15.9 кН/м3 1.6

сII = 13 кПа - питоме зчеплення ґрунту; kz=1, так як b 1= 1.99 м < 10 м;

db = 0 – для будинку без підвалу.

R1 = 1.2 ×1.0 (0.72 ×1×1.99 ×18.4 + 3.87 ×1.6 ×15.9 + 6.45 ×13) = 227.6 кПа. 1.1

Порівнюючи R1 з R0, бачимо, що різниця між ними менше 10 кПа, тому уточнення ширини підошви більше не виконуємо, а відразу приймаємо ширину фундаменту b = 2.0 м (з округленням в більшу сторону):

По ГОСТ 13580-85 (додаток 2) приймаємо подушку ФЛ 20-24-2. Висота цієї фундаментної подушки hпод = 0.5 м, вона має об’єм Vпод = 1.62 м3.

Так як подушка ФЛ 20... має висоту 0.5 м, а попередньо приймалась висота 0.3 м, то глибина закладання фундаменту збільшиться на 0.2 м (тепер складе d =1.8 м). Тоді уточнений розрахунковий опір:

R = 1.2 ×1.0 (0.72 ×1× 2,0 ×18,4 + 3,87 ×1,8 ×15,9 + 6,45 ×13) = 241.2 кПа. 1.1

41

Конструюємо фундамент (рис. 6.4).

 

600

500

1800

600

 

600

500

 

 

500

 

 

 

2000

Рис.6.4. Схема конструювання фундаменту.

3. Перевіряємо фактичний тиск під підошвою фундаменту

р= NII ; b ×1

де NII = NII + Gф + Gгр;

Об’єм фундаменту – фундаментна плита та три стінові блоки (умовно приймаємо фундаментну подушку прямокутного перерізу 2.0´0.5 м) на 1 м довжини:

Vф = 2.0´0.5 + (0.5´0.6)´3 = 1.0 + 0.9 = 1.9 м3

Питома вага бетонних стінових блоків 24 кН/м3, а фундаментної плити 25

кН/м3:

Gф = 1.0´25 + 0.9´24 = 46.6 кН/м.

Об’єм ґрунту на уступах фундаменту:

Vгр = (bпл - bф.бл)×(d - bф.бл) = (2.0 – 0.5)´(1.8 – 0.5) = 1.95м3

Приймаємо питому вагу ґрунту зворотної засипки 17 кН/м3;

Тоді: Gгр = 1.95´17 = 33.2 кН/м;

Середній тиск під підошвою фундаменту

= 375 + 46.6 + 28.05 =

p 227.4 кПа < R = 241.2 кПа; 2.0

Таким чином, розміри фундаменту достатні, конструюємо остаточно фундамент (рис. 6.5).

42

горизонтальна

1-1

 

 

 

 

0.000

300

 

гідроізоляція

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-0.800

 

 

 

500

 

 

 

 

 

 

 

1000

 

 

1300

1800

ФБС 24.5.6-Т

 

500

 

 

 

 

 

 

 

 

100

 

 

 

500

-2.600

 

 

 

 

 

100

1000

1000

 

бетонна

ФЛ 20.24-2

 

2000

 

 

 

 

 

підготовка

 

 

 

 

 

 

1000

 

1000

 

 

 

250

 

250

 

 

ФЛ 20.24-2

 

 

 

ФБС 24.5.6-Т

1

 

 

 

 

1

 

 

1

 

 

 

Рис.6.5. Конструкція фундаменту до прикладу №3.

Приклад 4.

Розрахунок пальового фундаменту під колону.

Вихідні дані: Необхідно запроектувати пальовий фундамент під колону перерізом 0.4× 0.6 м із забивних паль з навантаженнями на позначці – 0,15 м; NI=1700 кН; МI=150 кН×м; TI=120 кН.

Місце будівництва і ґрунтові умови прийняті по прикладу № 3.

Для наочності наносимо геологічну колонку в масштабі (див. рис. 6.6) Рішення.

1. Визначаємо глибину закладання підошви ростверку.

Згідно з кліматичними умовами dр = 1.35 м (див. приклад № 3.)

43

Згідно з конструктивними вимогами: позначка верхнього обрізу ростверку приймається – 0,15 м. Глибина стакану для колон приймається по типовому рішенню: для колон 0.4× 0.4 м; 0.5× 0.5 м і 0.5× 0.8 м – 0.9 м. В даному випадку приймаємо глибину стакану 0.9 м. Товщина ростверку нижче дна стакану приймається попередньо 0.4 м, а в подальшому уточнюється розрахунком на продавлювання.

По конструктивним вимогам dр = 0.15 + 0.9 + 0.4 = 1.45 м. Заокруглюючи до 0.1 м приймаємо глибину закладання ростверку dр = 1.5 м. 2. Визначаємо несучу здатність палі по ґрунту.

Визначимо довжину палі. Аналізуючи ґрунтові умови і фізико-механічні властивості ґрунтів, можна впевнитись, що супісок пластичний має невеликий розрахунковий опір під вістрям палі, тому його треба прорізати, заглибивши палю в пісок середньої крупності мінімум на 0.8...1.0 м.

Звідси необхідна довжина палі повинна бути l палі = 0.3 + (8.3 – 1.5) + 0.9 = 8.0 м. Приймаємо по ГОСТ (додаток 3) палю С80-30 (довжина 80 дм,

поперечним перерізом 30× 30 см).

Складаємо розрахункову схему поряд із геологічною колонкою (рис. 6.6) і визначаємо несучу здатність палі по ґрунту.

 

0.000

 

 

 

 

насипний

-1.100

 

 

 

 

грунт

0.3

=2.5

 

 

-1.500

 

 

 

 

 

=2.0

1

=4.5

 

 

 

H

2

 

 

 

1

 

H =6.5

 

 

 

h

 

=7.9

 

 

 

 

3

 

супісок

=2.0

 

H

=8.7

 

 

4

пластичний

 

 

2

 

 

H

ІL=0.32

 

 

h

 

 

 

4

 

 

 

 

 

H

 

=2.0

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

h

 

 

 

 

 

-8.300

 

 

 

 

 

h4=0.8

 

 

 

 

пісок

h5=0.9

 

 

 

-9.200

середньої

 

 

 

 

 

 

 

 

 

крупності,

 

 

 

 

 

середньої

 

 

 

 

 

щільності

 

 

 

 

 

е=0.64

 

 

 

 

 

Рис.6.6. Розрахункова схема до визначення несучої здатності палі по ґрунту.

44

Несуча здатність висячої палі визначається по формулі:

u

Fd = γ c (γ cRRA + uγ cf .i × hi × fi ) i =1

де -γ c = 1; γ cR = 1; γ cf = 1 - при зануренні паль дизель–молотами (див. табл. 4.1);

A = 0.3× 0.3 = 0.09 м2 – площа поперечного перерізу палі; U = 4× 0.3 = 1.2 м – зовнішній периметр палі;

Глибина нижнього кінця палі від природного рельєфу Н = 9.2 м.

Розрахунковий опір R ґрунту під нижнім кінцем палі визначаємо по табл.4.2 (для піску середньої крупності з інтерполяцією по глибині).

Глибина занурення кінця палі, м

Формула інтерполяції:

x x1

=

y y1

 

 

 

 

x1 - x2

y1 - y2

7 (y1)

9.2 (y)

10 (y2)

 

 

 

 

3700 (х1)

х

4000 (х2)

Rx=3700+

4000 3700

(9.2 - 7) = 3920 кПа

 

 

 

 

10 - 7

 

 

 

 

 

Розрахунковий опір ґрунту по бічній поверхні палі визначаємо по табл.4.3. Для цього розбиваємо товщу на шари (не більше 2.0 м) і визначаємо середню глибину розміщення шару від поверхні ґрунту. Шар супіску товщиною 6.8 м ділимо на чотири шари, а шар піску товщиною 0.9 м – на один:

h1 = 2.0 м; h2 = 2.0 м, h3 = 2.0 м, h4 = 0.8 м, h5 = 0.9 м.

В пісок паля заглиблена на h5 = 0.9 м < 2 м.

Середня глибина розміщення елементарних шарів буде:

H1

= 1.5+

2.0

= 2.5 м;

H2

= 1.5+2.0+

2.0

= 4.5 м;

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

H3

= 1.5+2× 2.0

+

2.0

= 6.5 м;

H4

= 1.5+3× 2.0 +

0.8

= 7.9 м;

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

2

 

H5

= 1.5+3× 2.0

+ 0.8 +

0.9

= 8.75 м (див. рис. 6.6).

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

Значення питомого тертя по бічній поверхні fi для кожного розрахункового елементу в межах шару супіску визначаємо подвійною інтерполяцією спочатку

по показнику текучості IL,

 

а потім

по

глибині

розміщення шару ґрунту Нi

(аналогічно визначенню величини R0 для суглинку по п. Б.5.2 прикладу № 1).

Для піску інтерполяцію робимо тільки по Н.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Середня

Показник текучості, IL

 

 

x x1

=

 

 

 

y y1

;

f2.5 f2

=

H2.5 H2

 

глибина

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0.3 (y1)

0.32 (y)

0.4 (y2)

 

 

 

 

 

 

 

f2 - f3

H2 - H3

шару, Н, м

 

 

x1 - x2

y1 - y2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 (Н )

30 (х )

x, або f

2

21 (х )

x = f

 

= 30 +

 

 

0.32 0.3

(30 - 21) = 28.2 кПа

2

 

 

 

2

1

 

 

2

 

 

 

 

 

0.3 - 0.4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.5 (Н )

 

f

2.5

 

 

f

 

= 28.2 +

33 28.2

(2.5 - 2) = 30.6 кПа

 

 

 

2.5

 

 

2.5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3 - 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3 (Н )

35 (х )

x, або f

3

25 (х )

x = f

 

= 35 +

0.32 0.3

(35 - 25) = 33.0 кПа

3

 

3

1

 

 

2

 

 

 

 

 

0.3 - 0.4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

45

 

Середня

 

Показник текучості, IL

 

 

 

x x1

=

 

 

 

 

y y1

 

;

 

f4.5 f4

=

 

H4.5 H4

 

 

 

 

глибина

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0.3 (y1)

0.32 (y)

0.4 (y2)

 

 

 

x1 x2

y1 y2

 

f4 f5

H4 H5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

шару, Н, м

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4 (Н )

 

 

38 (х )

x, або f

4

27 (х )

 

x = f

 

 

= 38 +

 

0.32 0.3

 

(38 27) = 35.8 кПа

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

1

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0.3 0.4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.5 (Н

4.5

)

 

 

 

f

4.5

 

 

 

 

f

 

= 35.8 +

 

4.5 4

(35.8 37.8) = 36.8 кПа

 

 

 

 

 

 

 

4.5

 

4 5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5 (Н )

 

 

40 (х )

x, або f

5

29 (х )

 

x = f

 

 

= 40 +

0.32 0.3

 

(40 29) = 37.8 кПа

 

 

5

 

 

 

 

 

 

5

 

1

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0.3 0.4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Середня

 

Показник текучості, IL

 

 

x x

 

=

 

y y

 

;

f6.5(7.9) f6

 

=

 

H6.5(7.9) H6

 

глибина

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0.3 (y1)

0.32 (y)

0.4 (y2)

 

 

 

 

 

 

 

y1 y2

 

 

 

 

f6 f8

 

H6 H8

шару, Н, м

 

 

 

x1 x2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6 (Н )

 

 

42 (х )

x, або f

6

31 (х )

 

 

x = f

 

= 42 +

0.32 0.3

(42 31) = 39.8 кПа

 

 

 

6

 

 

 

 

6

 

1

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0.3 0.4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6.5 (Н

6.5

)

 

 

 

f

6.5

 

 

 

 

f

 

= 39.8 +

6.5 6

 

(39.8 41.8) = 40.3 кПа

 

 

 

 

 

 

 

6.5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6 8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7.9 (Н

7.9

)

 

 

 

f

7.5

 

 

 

 

f

 

= 39.8 +

7.9 6

 

(39.8 41.8) = 41.7 кПа

 

 

 

 

 

 

 

7.9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6 8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8 (Н )

 

 

44 (х )

x, або f

8

33 (х )

 

x = f

 

 

= 44 +

0.32 0.3

(44 33) = 41.8 кПа

 

 

8

 

 

8

 

1

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0.3 0.4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Середня глибина шару, м

 

 

Формула інтерполяції:

x x1

 

=

y y1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x1 x2

y1 y2

 

 

8 (y1)

 

 

8.75 (y)

 

10 (y2)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

62 (х1)

 

х

 

 

65 (х2)

 

Rx=3700+

4000 3700

(9.2 7) = 3920 кПа

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10 7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Отримані дані заносимо в табл. 6.3.

Таблиця 6.3.

До визначення несучої здатності палі по бічній поверхні

Номер розрахункового елементу

Ні, м

fi , кПа

hi , м

γ cf

fi hiγ cf , кН/м

1

2.5

30.6

2.0

1.0

61.20

 

 

 

 

 

 

2

4.5

36.8

2.0

1.0

73.60

 

 

 

 

 

 

3

6.5

40.3

2.0

1.0

80.60

 

 

 

 

 

 

4

7.9

41.7

0.8

1.0

33.36

 

 

 

 

 

 

5

8.75

61.3

0.9

1.0

55.17

 

 

 

 

 

 

 

 

Разом: fi hiγ cf =

303.9

 

 

 

 

 

 

Визначаємо несучу здатність палі по ґрунту:

Fd = 1×(1×3920×0.09 + 1.2(1×30.6×2.0 + 1×36.8×2.0 + 1×40.3×2.0 + + 1×41.7×0.8 + 1×63.1×0.9)) = 352.8 + 1.2×303.9 = 717.5 кН.

46

Так як при визначенні величин R та f використовувались нормативні табличні значення, у відповідності до вимог [4] з врахуванням коефіцієнту надійності по ґрунту γ g = 1.4 гарантована несуча здатність палі складе:

F

=

Fd

=

717.5

= 512.5 кН.

γ g

 

d .g

 

1.4

 

 

 

 

Пальовий фундамент розраховується по I-му граничному стану, тому навантаження визначаємо при середньому коефіцієнті надійності по навантаженню рівному γ f = 1.2:

NI = Nn × γ f

= 1700´1.2 = 2040 кН;

 

MI = Mn × γ f = 150´1.2 = 180 кН×м;

 

TI = Tn × γ f

=120 ´1.2 = 144 кН;

 

Визначаємо кількість паль в фундаменті:

 

 

n=

 

NI × kм

=

2040 ×1.053

= 4.19 шт.;

 

 

Fd .g

512.5

 

 

 

 

 

 

 

де kМ=1+ M I

= 1 +

180 +144 × (1.5 - 0.15)

= 1.061 - коефіцієнт, що враховує

 

3 × N I

 

 

 

3 × 2040

 

 

позацентрове навантаження.

Приймаємо 5 паль в фундаменті і розміщуємо їх на мінімальній відстані

3d (рис.6.7).

919 > 3d = 900

250 650 650 250

1800

250

 

650

1800

650

 

250

 

Рис.6.7. Схема розміщення паль.

Відстань між осями паль:

Lос= 3d = 900 = 638 мм. Приймаємо Lос = 650 мм; кратним 50 мм.

2

1.41

Приймаємо звиси ростверку 0.10 м, що більше (0.05 + 0.15×0.3) = 0.095 м

47

Розміри ростверку в плані:

b = а = Lос + d + 2×100 = 2×650 + 300 + 200 = 1800 мм.

Конструюємо пальовий фундамент і перевіряємо навантаження на палю -

див. формули (4.9...4.11).

Визначаємо вагу ростверку і ґрунту на його обрізах:

FI,р =1.8× 1.8 × 1.5 × 1.1× 20 = 106.9 кН.

Загальне навантаження:

NI = NI + FI, р = 2040 + 106.9 = 2146.9 кН

М1 = MI +TI × hр = 180 +144 ×(1.5 - 0.15) = 374.4 кН.

Nmax,min =

2146.9

±

374.4 × 0.65

= 429.4 ± 144.0 кН м

 

 

5

 

0.65× 4

 

Nсер = 429.4 < Fd.g

= 509.9 кН;

Nmax = 429.4 + 144.0 = 573.4 кН < 1.2×512.5 = 615.0 кН;

Nmin = 429.4 – 144.0 = 285.4 кН > 0

Всі перевірки виконуються. Отже, фундамент запроектований вірно.

Примітка: у випадку, якби хоча б одна з умов не виконувалась, необхідно було б збільшити відстань між палями по напряму дії моменту. При цьому ширину ростверку можна зменшити.

 

 

 

250

 

 

 

 

750

2000

919 > 3d = 900

 

 

750

 

 

 

 

 

 

 

 

250

 

250

550

550

250

 

 

 

1600

 

 

Рис.6.8. Варіант розміщення паль в ростверку - зменшена відстань між палями.

Креслення прийнятого варіанту фундаменту див. на рис.6.9.

48

 

 

Розріз 1-1

 

 

 

 

 

 

75

200

75

 

 

 

 

 

225

225

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0.000

 

 

 

 

 

 

 

 

750

-0.150

 

 

 

 

 

 

 

900

 

250

 

 

 

 

 

 

600

-1.500

50

 

 

 

 

 

 

100

 

 

100

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

бетонна підготовка

 

 

 

 

 

 

 

з бетону класу В 3.5

 

 

500

500

 

250

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

006

 

 

 

 

 

650

900

 

Б

600

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

650

900

1

 

 

 

 

 

 

180

 

250

650

650

250

250

 

 

 

 

 

 

 

900

 

 

900

 

 

 

 

 

 

 

1800

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

Рис.6.9.

Креслення прийнятого варіанту фундаменту.

 

 

 

 

49

 

 

 

 

 

Приклад 5. Визначення осідання фундаменту.

Вихідні дані. Необхідно визначити осідання стрічкового фундаменту (рис. 6.10), що має такі геометричні розміри: ширина підошви b = 1.6 м; глибина закладання d = 1.2 м. Середній тиск під підошвою фундаменту р =186 кПа. Ґрунтові умови будівельного майданчика приведені в табл. 6.4.

 

 

 

 

 

Таблиця 6.4.

Номер

 

Товщина

Питома вага

Показник

Модуль

Назва ґрунту

текучості,

деформації,

шару

шару, м

ґрунту, γII, кН/м3

 

 

 

 

IL

Е, кПа

1

Рослинний

0.5

15.0

-

-

 

 

 

 

 

 

2

Супісок пластичний

3.0

19.2

0.17

24000

 

 

 

 

 

 

3

Пісок середньої

3.7

18.4

-

32000

крупності

10.1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

Глина напівтверда

7.9

19.0

0.24

18000

 

 

 

 

 

 

Примітка: в чисельнику дана питома вага піску вище рівня ґрунтових вод, в чисельнику – у виваженому стані (γsb).

Рішення.

1. Складаємо розрахункову схему для визначення осадок (М 1:50) і розбиваємо товщу ґрунтів починаючи від підошви фундаменту на 12...20 елементарних шарів (рис. 6.10) товщиною hі = 0.4b:

hі = 0.4b = 0.4×1.6 = 0.64 м.

2. Визначаємо напруження від власної ваги ґрунту в характерних точках:

на підошві першого шару

σzg .1 = γ1 × h1 = 15.0×0.5 = 7.5 кПа;

на рівні підошви фундаменту

σ zg.0 = σ zg .1 + γ 2 × h2I = 7.5 + 19.2×0.7 = 21.0 кПа;

на підошві другого шару

σ zg.2 = σ zg .1 + γ 2 × h2 = 7.5 + 19.2×3.0 = 65.1 кПа;

на рівні підземних вод

σ zg/ .3 = σ zg.2 + γ 3 × h3I = 65.1 + 18.4×1.9 = 100.1 кПа;

на підошві третього шару

σ //

= σ /

+ γ

3

× h = 100.1 + 10.1×1.8 = 118.3 кПа;

zg .3

zg .3

 

w

на покрівлі четвертого шару з врахуванням тиску води (питома вага води

γw = 10 кН/м3) на покрівлю четвертого шару, так як він є водоупором

(IL = 0.24 < 0.5):

50

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]