Shpargalka_z_bukhgalterskogo_obliku_V1

 

20 Характеристика плану рахунків, його значення та будова. План рахунків (р-в) – це систематизований перелік р-в, який визначає організацію бухгалтерського обліку на підприємствах, в організаціях та установах з метою отримання інфор-ї, необхідної для управління та контролю. Затверджений у 1999 р. план рахунків є обов’язковим для всіх організацій та підприємств Укр. (крім банків та бюджетних установ). Р-ки за ек-м змістом групуються в 9 кл. В окремий клас виделені забалансові р-ки. Р-ки в Плані згруповані у визначеній послідовності: спочатку класи р-в госп. засобів, а потім – для обліку джерел формування цих засобів. Забалансові р-ки виділяють в окремий клас. До них відносять елементи які не є власністю підпр., але знаходяться на ньому і на них не розповсюдж. правило подвійного запису. Кожному синт. рахунку та субрахунку, окрім назви привласнюється  номер (код), для прискорення и зменшення облікової роботи. Номери синтетичних рахунків – двозначні. Кожному субрахунку привласнюється номер в межах відповідного синтетичного рахунку. Номер (код) кожного субрах-ку склад-ся з номера синт. р-ку и порядкового номера субр-ку. 1-ша цифра коду означає номер класу, 2 – номер синт. рах., 3 – номер субрах. Підприємства мають право вводити в себе будь-які субрахунки, зберігаючи нумерацію субр-х діючого Плану р-в. Для забеспеч. правиль-го викор-ня р-в при відображені госп. операцій Мін. фіном розработана інструкція к Плану р-в. План р-в і інструк. по його застосуванню є важливим засобом держ. керівництва б.о-м. на підпр. і орг-х всіх форм власності, можливості узагальнення показників обліку при складанні бал-су і інших форм звітності.

 

21  Документація як складова частина методу б.о. Документація – спосіб оформлення госп операцій документами. Док-ти – письмовий доказ дійсного здійснення госп операції або письмове розпорядження на право її здійснення. Від якості та своєчасного складання док-тів в занчній мірі залежить і якість обліку. Документація має важливе значення в управлінні діяльності п-ва. Док-тами даються розпорядження на здійснення госп операцій. Велике значення документів в процесі попереднього і подальшого контролю за законністю і доцільністю госп операцій. Попередній контроль здійснюють керівники, а послідуючий – робітники бухгалтерії. Важливе значення док-тів у забезпеченні контролю за майном п-ва, раціональним його вик-ням. Несвоєчасне оформлення док-тів може призвести до нестач, розтрат тощо. Документи мають і правове значення, як письмовий доказ госп операцій, що здійснюються. Судові органи визнають за док-ми доказову, юридичну силу, якщо вони складені своєчасно і вірно оформлені.

 

22  Визначення  первинного  документа, його  структура  та  реквізити. До первинних док. (п.д) належать такі, в яких фіксують господарські операції в момент їх здійснення. Це перший формальний доказ того , що госп. факт - явище або процес, т.б. операція, відбувся. Усі  госп. операції (касові ордери, накладні на сдачу продукції на склад і ін.)  відображаються в п.д. у момент їх здійснення Бух. док. має складну структуру. Його створення потребує грунтовних знань змісту госп. фактів, явищ і процесів, які формують одиниці первинного спостереження, а також законодавства країни про порядок оформлення майнових та правових відносин, які пов’язані з госп. фактом, що дає змогу систематизувати, групувати та перегрупувати дані. Реквізити- найважливіші відомості про певні госп. факти, які х-зують певну їх властивість. Осн. реквізитами, обов’язк. для всіх док. є: 1) назва док.(форми), код форми; 2) дата складання; 3) зміст госп. операції; 4) вимірники госп. опер.; 5) найменування  посад.осіб, які відповідають за виконання госп. опер., правильність її оформлення та їх розшифрування.

 

23   Вимоги до складання документу Реквізити  (показники, що містяться у док і хар-ть операцію). Вимоги до док: своєчасність складання, достовірність показників, правильність оформлення. Обовязкові: назва під-ва, від імені якого складено док; назва док-у, його номер, код форми; дата складання; зміст господ операції, її вимірники, підписи посод-х осіб, що відпов за правильність оформл. В зал від ситуації, можуть викор додаткові рекв. При викор-ні обчисл техніки рекв-ти можуть бути зафіксовані у вигл. спец. кодів (при умови надання їм юридичної сили). Первинні док. повинні складатись у момент складання госп. опер. (чи безпосер після її завершення). Док-ми складають на бланках типових форм, які утверджуються Мінфіном і Держкомстатом України, бланки спеціалізованих форм - міністерствами і відомствами. Без помарок, чітко, розбірливо... Вільні строки прокресл. Помилки виправляють коректуючим способом: неправильний текст закр тонкою рискою, зверху - правильний запис. Потрібен надпис «виправлено» + підписи тих, хто підписав док, +дата виправлення. +підпис оговорки (застереженн) тим, хто її зробив. В касових і банківських док ніякі випр не допуск. Якщо помилка у бланку суворого обліку - виписується новий, а старий перекресленим чи надрізаним зберіг до наступн перевірки. Відповідальні за складання ті, хто підписав.

 

24  Порядок прийняття, перевірки та обробки документів. Документи після виконання господ операцій передаються в бухгалтерію у порядку і строки, встановлені головним бух-ром. Далі обробка, мета якої - підготувати документи для наступних записів в регістри синт-го і аналіт-го обліку. Обробка складається з: 1)перевірки (у відпов з Положенням  про документальне забезп записів в бух обл): 1)перевірка по суті (встановлення законності і доцільності операції, дотримання кошторису, норм, розцінок, лімітів) 2)формальна (встановлює повноту і правильність заповнення реквізитів) 3)арифметична (перевірка правильності всіх арифметичних підрахунків в документі). Якщо виявляється помилки в оформленні, документи повертаються для дооформлення чи складання заново 2)розцінки (проставлення у відпов графах ціни і суми, тобто грошова оцінка натуральних показників операції). Документи, де грошовий вимірник є обовязковим, розцінці не підлягають 3)групування(обєднання однорідних первинних докиментів і запис у групувальні відомості для визначення результатів по кожній групі) 4)контировкі (складання бух-х проведень. Записи роблять в документах чи користуються спеціальними меморіальними ордерами). Оформлені проводками документи викор для відображ операцій в регістрах синт-го, аналіт-го обліку. Первинні документи повинні мати певну відмітку: дата запису до регістру (ручна обробка); штемпель штампу відповідального оператора (комп’ютерна обробка). Штамп «Отримано» або «Виплачено» з датою - для касових ордерів та документів, що були підставою для виплати зарплати і інших виплат. Необхідно прискорювати документооборот (рух док у процесі їх оперативного використання і обробки з моменту складання або надходж від інших підпр до передачі на збер в архів після регістрації). Потрібно складати (гол. бух-р) план документообороту.

 

25   Класифікація документів. За призначенням: 1)розпорядчі - містять розпорядження на здійснення господ опер, але не підтверджують факту її здійснення (чеки, платіжні доручення банку).2)виконавчі (виправдальні) - підтверджують факт здійснення операції (виписки банку з рахунку під-ва про зачислення чи списання грош. коштів, акти, квітанції...) 3)документи бухгалтерського оформлення - складаються самими працівниками бухгалтерії на підставі виправдальних документів або даних поточного обліку для техн-ї підготовки облікових записів (меморіальні ордери, бух справки, розрахунки). Не мають самостійного значення. Часто використовують док-ти з усіма трьома ознаками - комбіновані (касові ордери, вимоги, лімітно-збірні карти...) В залежності від порядку відображення госп. операцій: 1)первинні складають у момент здійснення госп. операції (касові ордери, накладні на сдачу продукції та ін.) 2)зведені склад-ся на основі однорідних первин-х док-тів шляхом групування і узагальнення їх показників (звіти касира, авансові звіти та ін.) По способу охоплення госп. операцій: 1)разовівикорист-ть для оформлення одної чи декількох операцій, які запис-ся в документ одночасно (грошові чекі, касові ордери та ін.) 2)накопичувальні викор-ся для оформлення однорідних,таких, що систематично повторюються операцій протягом певного періоду (лімітно-забірні накопичувальні наряди і ін.) За місцем складання: 1)внутрішні (склад-ся на самому підпр) 2)зовнішні (поступають з інших підпр. і орган-й) По способу склад-ня: 1)ті, які склад. вручну 2)за допомогою обчис. техніки.

 

27   Сутність і значення інвентаризації. Це спосіб виявлення (з подальшим обліком) господ засобів і їх джерел, не оформлених поточною документацією, для забезпечення достовірності показників обліку і контролю за збереженням  цінностей. Здійснюється шляхом перевірки в натурі наявності господ засобів (через взваження, перерахунок, обмірювання) і співставлення отриманих результатів з даними бух обліку. Дозволяє встановити розбіжність між даними обліку і фактичною наявністю засобів, тобто їх нестачу чи надлишок, які оформлюються відпов документами і приймаються в облік

28   Види інвентаризації. Порядок проведення та відображення в обліку її результатів. Інвентаризація — це спосіб виявлення та обліку тих засобів і джерел (або їх відсутності), які не знайшли документального відображення у поточному обліку. Технічно інвентаризація здійснюється шляхом визначення фактичної наявності господарських засобів і зіставлення їх з даними обліку. Слід розрізняти інвен-ю, як спосіб методу б.о. і як техніку (технічний прийом) її проведення. У результаті зіставлення виявляються надлишки, недостачі, встановлюються причини і винні особи у їх виник­ненні. В залежності від повноти охоплення перевіркою майна підпр.: 1)повна – суцільна  перевірка майна підпр. і стану розрах-в відносин 2)часткова – охоплює окремі види засобів (грош. кошти в касі та ін.) По характеру: 1)планові – проводиться за попередньо складеним планом згідно розработаного графіку її проведення) 2)позапланові – проводяться за розпорядження керівника підпр., за вимогою ревізійного органу, у випадках стихійного лиха, пожежі та ін. Інвент. проводить інвент. комісія, яка очолюється керівником підпр. чи його замом., з участю глав. буха у присутності матер-но відповідальних осіб. Інвент матер. цінностей провод за місцями їх зберігання. Дані по кожному виду цінностей заносяться в інвент-і описи, які склад-ся в двух екземплірах і підпис-ся членами комісії. При інвент. грошових з-бів до уваги беруться тільки іх фактична наявність. Виявлені надлишки в доход підпр. Нестача стягується з касира. Інвент. розрах-в відносин з інш. підпр. здійнсюється за даними документів. Результати інвент. відображуються в б.о. у 10-денний строк, після чого його показники приводяться у повну відповідність з фактич. навяністю госп. засобів. За даними результатів інвентаризації та зазначених письмових пояснень матеріально відповідальних осіб керівництво підприємства приймає рішення про врегулювання різниці між даними обліку та фактичною наявністю матеріальних цінностей. Нестача в межах норм природного зменшення списується на рахунки виробничих витрат, а понад витрат і з вини матеріально відповідальних осіб — за рахунок винних осіб. Залишки показують по дебету рахунків матеріальних цінностей і кредиту рахунків виробничих витрат.

 

29 Облікові реєстри їх значення в б.о. Уч.рег являются носителями инф-и спец. формата и строения (бумажные, машинные), предназначенные для регистрации, группирования и обобщения хоз. операций, оформленных соответствующими докум-ми. Записи хоз. операций в регистрах наз-ся учётной регистрацией. Инф-я, содержащаяся в уч..рег., исполь-ся для оперативного руководства, эк-го анализа, а также составления отчётности. По внешнему виду: 1)книги – отдельные листки крепко переплетены, страницы обязательно пронумерованы. Осн. преимущество – надёжность сохранения учётных записей. Недостаток – громоздкость 2)карточки – изготов-ся из плотной бумаги или картона спец. формы, стандарт-х размеров. Каждой карточке присваивается порядковый номер, они храняться в спец. ящиках – картотеках. 3)отдельные листки – от карточек отличаются тем что изготов-ся из менее плотной бумаги, большего формата и хранятся в папках (регистраторах). Исполь-ся для ведения журналов-ордеров, вспомогательных ведомостях к ним, составления машинограм. Преимущества карточ. и отдель. лист. – возможность любой группировки для получения необходимой инф-и, исполь-ся при автоматиз-и учёта на ЭВМ.  По характеру записей: 1)хронологические – хоз. опер. записывают в календар. последоват-и их осуществления и оформления.2)систематические – предназначены для группировки (систематиз-и) однородных по эк-му содержанию хоз. опер. на счетах б.учета 3)комбинированные – в них хронолог-е и системат-е записи ведут одновременно (книга Журнал-главная). По объёму содержания записей: 1)синт-го. учёта – для отражения эк-ки однород-х хоз. опер. на синт. счетах в денежном измерителе, с указанием даты, номера и суммы бух-й записи, как правило без пояснительного текста 2)аналит. учёта – для отражения хоз. опер. на аналит. счетах, детализирующих содержание показателей соответствующего синт. счёта 3)комбинированные – для одновременного осуществления синт. и аналит. учёта. Техника учётной регистрации. В соответствии с Положением о документальном обеспечении записей в б.учёте. хоз. опер. в уч. рег. записывают только на основании надлежаще оформленных и обработанных документов темного цвета чернилами (или пастой шариковых ручек), средствами механизации или иными средствами, обеспечивающими сохранение записей в течении длительного времени и предупреждающие внесение несанкционированных и незаметных исправлений.

 

30   Поняття про форми б.о. Под формой бух.учёта понимают определенную систему взаимосвязанных между собой учетных регистров установленной формы и содержания, обусловливающих последовательность и способы учетных записей. Современными формами бух.уч. применяемых на предпр. и орг-х, являются: 1)мемориально-ордерная 2)Журнал-главная 3)журнально-ордерная 4)автоматизированная (компьютерная). 1)мем-орд. хар-ся использованием книг для ведения синт. учёта и карточек – для аналит. На основании оформленных док-тов составляют мемориальные ордера. Они регистрируються в Регистрационном журнале. Недостатки: многократность записей хоз.опер., разобщенность синт. и аналит. учёта, отнесение значитель. объёма работ на конец месяца.  2) Жур-глав. является упрощённым вариантом мем-орд. формы и исполь-ся на небольших по объёму деятель. предпр. и в учреждениях, план счетов которых предусматривает незначительное кол-во счетов синт. учёта. Особенностью этой формы бух.учёта являются совмещения хронол-го и системат-го учёта по синт. счетам в одном комбинированном регистре – книге Журнал-главная, сочетающая в себе Регистрационный журнал и Главную книгу. Осн. преимущество – простота и наглядность записей в синт. учёте. Однако при исполь-и большого кол-ва синт.счетов эта форма теряет наглядность записей. 3)журн-орд – базируется на широком использовании системы накопительных и группировочных регистров – журнал-ордеров и вспомогательных ведомостей к ним. Записи в журн-орд.(основные регистры) осуществляют непосредственно на основании исполнительных документов по мере их обработке. В журн-орд. хронол-й и системат-й учёт совмещены. По внеш. строению они представляют отдельные листки – регистры многографной формы, предназначенные для кредитовых записей того балансового счёта, операции на котором учитываются в данном жур-орд. Существ. преимущество – приспособленность учётных регистров для составления отчётности 4)Комп. – первичная инф-ция о хоз. опер-х вводится в комп-ю сис-му программистом или бух-ом, который осуществляет визуальный и машинный контроль, ведёт диалог, исправляет ошибки, обрабатывает с помощью компьютера инф-цию; с помощью печатающего устройства получает соответстующие машинограммы. Такая сис-ма учёта обеспеч. совмещние документации и регистрации учет. инф-ции, снижение трудоёмкости учёта с одновременным повышением достоверности и оператив-ти инф-ции.

 

31  Спрощена форма бухгалтерського обліку. Для ведення бухгалтерського обліку на підприємствах невироб­ничої сфери з простим технологічним процесом виробництва та не­великою кількістю господарських операцій застосовують спрощену форму бухгалтерського обліку. Спрощена форма бухгалтерського обліку може застосовува­тися: 1)за простою формою (без використання реєстрів обліку майна підприємства); 2) за формою бухгалтерського обліку з використанням реєс. об. май. підп. Підприємства малого бізнесу, які застосовують просту форму обліку, реєструють первинні облікові документи, відображають операції на рахунках, визначають собівартість продукції і фінансовий результат в бухгалтерському реєстрі — книзі обліку господарських операцій (форма № К — 1), Для розрахунків з оплати праці працівників малі підприємства ведуть відомість обліку заробітної плати (форма № В — 8).

 

32  Меморіальна - ордерна форма бухгалтерського обліку характеризуется использованием книг для ве­дения синтетического учета и карточек — для аналитического. На основании оформленных и обработанных документов (первич­ных или сгруппированных) составляют мемориальные ордера. В них делается ссылка на документ, послуживший основанием для записей (или кратко излагается содержание операции), его номер и дата составления, указываются корреспондирующие счета и сумма. Это способствует упорядочению записей. Мемориальные ордера составляются на отдельных блан­ках или на самом документе, если на нем воспроизведена (печатным или иным способом) форма ордера. Мемориаль­ные ордера регистрируются в Регистрационном журнале. Регистра­ционный журнал предназначен для обеспечения сохранности мемориальных ордеров, а также для последующей проверки полноты и правильности учетных записей на синтетических счетах. После регистрации данные мемориальных ордеров записы­вают в Главную книгу, являющуюся систематическим регистром синтетического учета. При определённых преимуществах имеет ряд недостатков: многократность записей хоз.опер.; разобщенность синт. и аналит. учёта; отнесение значитель. объёма работ на конец месяца; недостаточная приспособленность учетных регистров для получения инф-ции, необходимой для составления очётности; составление значительного кол-ва мемориальных ордеров.

 

33  Журнально-ордерная форма бухгалтерского учета базируется на широком использовании системы накопительных и группировочных регистров — журналов-ордеров и вспомогательных ведомостей к ним. Записи в журналы-ордера (основные регистры) осуществля­ют непосредственно на основании исполнительных документов по мере их обработки (без составления мемориальных орде­ров). В журналах-ордерах хронологический и систематический учет совмещены. По внешнему строению журналы-ордера представляют от­дельные листки — регистры многографной формы, предназна­ченные для кредитовых записей того балансового счета, опера­ции на котором учитываются в данном журнале-ордере. В отдельных графах журнала-ордера указаны счета, корреспон­дирующие с дебетом данного счета. Формат этих регистров, размещение граф и порядок записей зависят от особенностей учитываемых операций. Каждому журналу-ордеру присвоен постоянный номер. Журналы-ордера для предупреждения повторных записей построены по кредитовому признаку: все операции отражают по кредиту данного синтетического счета и дебету корреспон­дирующих с ним счетов. Записи хозяйственных операций в журнале-ордере осуществ­ляют по шахматному принципу: в один рабочий прием сумму операции записывают одновременно по дебету и кредиту кор­респондирующих счетов. Это позволяет значительно сократить количество учетных записей, уменьшить объем учетной работы и повысить качество самого учета. В порядке исключения, с целью усиления контроля за со­хранностью и использованием денежных средств по отдельным счетам ("Касса", "Счета в банках", "Прочие средства" и др.) наряду с журналами-ордерами по кредитовому признаку ведут вспомогательные ведомости по дебету этих счетов.Одним из существенных преимуществ журнально-ордерной формы учета являются приспособленность учетных регистров для составления отчетности. Для этого заблаговременно в журна­лах-ордерах предусматривается перечень показателей отчетности, в разрезе которых и осуществляется текущий учет. Это дает воз­можность без дополнительных выборок и расчетов из учетных регистров получать необходимую информацию для составления отчетности.

 

34  Машинно – орієнтовані форми бухгалтерського обліку. Внедрение в учетный процесс компьютерной техники обусловило замену бумажных носителей информации техническими с приданием им, согласно Положению о документальном обеспечении запи­сей в бухгалтерском учете, юридической силы. Первичная информация о хозяйственных операциях вводится в компью­терную систему программистом или самим бух-м, ко­торый осуществляет визуальный и машинный контроль, ведет диалог, исправляет ошибки, обрабатывает с помощью компью­тера информацию; с помощью печатающего устройства по­лучает соответствующие машинограммы (документов, регист­ров синтетического и аналитического учета, оборотных и сальдовых ведомостей, отчетных форм). Документы и маши­нограммы для придания им юридической силы должны отвечать требованиям стандартов и быть закодированными согласно с утвержденной системой кодификации. Подписи лиц, ответст­венных за достоверность информации, выполняются в виде па­роля или иным способом авторизации, позволяющим одно­значно идентифицировать лицо, осуществившее операцию, и исключает возможность пользования чужими кодами. Таким образом, система учета, базирующаяся на использо­вании современной вычислительной техники, является особенной формой бух-го учета, отвечающей современным требованиям управления и обеспечивающей: совмещение доку­ментации и регистрации учетной информации, снижение тру­доемкости учета с одновременным повышением достоверности и оперативности информации; интеграцию всех видов учета — оперативного, бух-го, статист-го; своевременное представление информации, необходимой для управления.

 

35  Методологічне, інформаційне та технічне забеспечення ведення обліку в Укр. Методологічне регулювання б.ом. в країні здійснюється Мін. фіном. Укр., яке розробляє і затверджує план рах-ків і інші нормативні док-ти по орган-ї б.о., які обов’язкові для всіх підпр. на тер-рїї Укр. При Мін. фіні як дорадчий орган діє методологічна рада з бух. обліку. Вона займається удосконаленням організ-них форм і методів бух. обліку в Укр., розробкою рекомендацій методологічним забеспеченням, впровадженням сучасної технології збору та обробки обліково-ек-ї інф-ї. Мін-ва і відомства, в сферу керування яких входить підпр. і орг-ї загальнодержавної форми власності розробляють методичні рекомендації по обліку окремих видів майна і джерел його формування, дотримуючись єдиних методологічних принципів. До методологічного забеспечення слід віднести закон Укр “Про бух. облік та фін.звітність в Укр.”, Положення (стандарти) бух.обліку і інструкцію про застосування Плану рах-ків б.о. активів, капіталу, забов’язань і господарських підпр. і орг-й). До інфор-го забесп-ня слід віднести існуючі видавництва; журнали, газети та інші періодичні видання, які займаються питаннями б.о. Серед видавництв: Универсал-Бизнес(“ГлавБух”); журнали  Дебет-кредит, “Бух. учёт и аудит”, “Бух-р”, “Всё о бух. учёте” та ін; газета “плюс минус”, “галицькі контракти” та ін. До техн. забеспеч. слід віднести суцільне впровадження компьютерів для обліку, а також використання комп.программ (1:С Бухгалтерія, Парус, Галактика, Бест та ін.).

 

36  Основні засоби, критерії їх визначення. Неотъемлемым условием осуществления хозяйственной дея­тельности являются основные средства — здания, сооружения, оборудования, тран­спортные и другие средства. Отличительной особенностью основных средств является длительное время их использования, постепенный износ и пе­редача стоимости на себестоимость вновь созданного продукта (изготовленной продукции, выполненных работ и услуг). Методологические основы формирования в бухгалтерском учете информации об основных средствах и раскрытие инфор­мации о них в финансовой отчетности предприятий, других форм собственности регла­ментируется Положением (стандартом) бухгалтерского учета 7 "Основные средства". В соответствии с указанным Положением (стандартом) к ос­новным средствам относятся материальные активы, которые предприятие содержит с целью их использования в процессе производства или поставки товаров и услуг, предоставления в аренду другим лицам или для осуществления административ­ных и социальных функций, ожидаемый срок полезного ис­пользования (эксплуатации) которых больше одного года (или операционного цикла, если он длиннее года). Объект основных средств признается активом когда существует вероятность экономической выгоды для предприятия в буду­щем .

37   Класифікація основних засобів Классификация осн. средств используется при организации аналит. учета осн. средств, начислении амортиза­ции (износа), составлении отчетности. В зависимости от функционального назначения (характера участия в процессе производства): 1)производственные - средства, которые принимают участие в сфере матер. пр-ва и обслуживают его. Сте­пень  участия в процессе производства различна: одни участвуют в произ-ве в качестве орудий труда, другие обеспечивают беспере­бойность пр-го процесса, третьи создают необходимые усло­вия для пр-го процесса, хранения или перемещения произв-х за­пасов и готов. продукции. 2)непроиз-ные -  не участвуют прямо или косвенно в процессе пр-­ва, а предназначены для целей непроизводственного потребле­ния. В зависимости от натурально-вещественного хар-ра: 1)земельные участки 2)капитальные затраты на улучшение земель 3)здания и сооружения 4)машины и оборудование 5)транспорт. ср-ства 6)инструменты, приспособления, инвентарь 7)рабочий и продуктивный скот 8)многолетние насаждения 9прочие осн средства. По использованию: дей­ствующие и недействующие (находящиеся в запасе и на консер­вации). деление их в учете связано главным образом с использованием осн. средств и исчислением амортизации. В зависимости от принадлежности 1)собственные, т.е. принадлежащие данному предпри­ятию 2)арендованные, т.е. находящиеся во временном его поль­зовании. Собственные учитываются на балансе предп. на сч "Осн средства", а арендованные, как принадлежащие другим хоз-вам, отражаются на заба­лансовом сч "Арендованные необоротные активы". Также классификация осн средств дополняется их учетом по видам, месту использования или хранения, материально ответственным лицам. Этим обес­печивается контроль за сохранностью осн средств.