book

маєт ах я орендарі, шин арі тощо. Хоч офіційні заборони постійно пор ш валися, проте вони призвели до неприродної сит ації, оли вели і маси єврейсь о о населення зосередж валися на одній території. До середини ХІХ ст. число євреїв на Пра-

лості, що остаточно б ла визначена в інці ХУІІІ – на поч. ХІХ ст. До неї війшли Катеринославсь а, Київсь а, Волинсь а, Подільсь а, Херсонсь а, Таврійсь а, Черні івсь а, Полтавсь а, Мінсь а, Віленсь а, Астрахансь а та Кав азь а бернії, Бесарабія,

ата ож К рляндія.

Упереселенсь ій політиці російсь о о ряд щодо євреїв визначилася о- ловна тенденція – зосередити єврейсь е населення переважно в західних районах

євреїв за своїми розмірами б ла більшою, ніж б дь-я а європейсь а раїна, хоч в різні часи вона змінювалася.

В. А. Козачен о. Єврейсь е населення Білої Цер ви ХУІІІ – на поч. ХХ ст. – Юріївсь ий літопис. На ово-поп лярне історичне видання Білоцер івсь о о державно о раєзнавчо о м зею, 1996. – № 1. – С.42

3. Галичина являла собою оловне місце осід єврейсь о о населення в Австрійсь ій імперії. У середині ХІХ ст. т т проживало близь о 70% всіх євреїв Габс-

єврейсь о о населення (до 40%) не мала о реслених занять і „жила з повітря“, становлячи чисельний пролетаріат.

52

...Не атолиць і віровизнання б ли дис риміновані: на їхні релі ійні відправи, б дівництво цер ов і сина о на ладалися обмеження, не атоли и не доп с алися до державної сл жби, а євреїв до то о ж зобов’язали носити спеціальний одя , спла- ч вати принизливий подато за переміщення по території монархії, я ий традиційно збирався з х доби та ін.

Я. Грица . Нарис історії У раїни. – К., 2000. – С. 23, 42

Завдання для р пи № 2:

1.) На основі віз альних джерел2 та те ст під от йте повідомлення „Повся - денне життя та заняття єврейсь о о народ “.

По ляд очевидця.

Дослідни и оворять.

7. У Польщі і Литві євреї селилися по селах і малень их містеч ах, займалися ремеслами, лихварством, брали від п на збір подат ів, тор івлю сіллю і спиртними напоями, сл жили правителями в маєт ах. У 16–18 ст. їх чисельність постійно зростала. У 1764 р. напередодні першо о поділ Польщі й ане сії частини її території

53

і поліпшення медично о обсл ов вання в мовах жорст о о обмеження простор меш ання вели до щодалі більшо о з божіння єврейсь о о населення. Масове виселення євреїв із сільсь ої місцевості за обмежень на професійн і омерційн діяльність посилювали он ренцію, зал чаючи до боротьби за місце під сонцем щораз більше людей.

подарством, але спеціально створювані для цієї мети поселення на півдні раїни б - ли просто не в змозі прийняти десят и тисяч євреїв, я их повсюди ви аняли із сіл.

....Звично в сільсь ій місцевості єврейсь а община творювала власне поселення – „містеч о“, що наліч вало ін оли де іль а тисяч меш анців. Центрами містечово о життя б ли сина о а і базарний майдан. „Містеч ові євреї“ б ли, оловно, дрібними тор овцями, власни ами лаво , лоточни ами і ремісни ами, до то о ж працювали вони часто цілою сім’єю, з жін ами і дітьми.

http://www.friends-partners.org/partners/beyond-the-pale

8. Містеч о різ о ділиться на дві протилежні одна одній частини: перша з

Завдання для р пи № 3:

1.) Визначіть особливості державної політи и щодо єврейсь о о населення в Російсь ій та Австро-У орсь ій імперіях. Порівняйте ставлення імперсь ої влади до єврейсь о о населення зі ставленням до інших національних меншин, том числі до раїнців.

Дослідни и оворять.

9.У 1802 р. для вирішення подальшої долі євреїв б в творений „Комітет

збла о строю євреїв“. Член цьо о омітет відомий поет Г. Державін пропон вав:

„1. Провести новий перепис єврейсь о о населення і зобов’язати євреїв носити прізвища… 4. С ас вати а ал3. 5. Для правління єврейсь ими общинами призна-

чити „Синедріон“ на чолі з оловним рабином4 Сан т-Петерб рзі. 6. С ас вати

54

особлив єврейсь одеж . 7. До менти на івриті5 або їдіш6 за онної сили не повинні мати. 8. Для дітей після 12-річно о ві єврейсь а освіта повинна б ти лише доповненням до народної освіти. 9. Запровадити ценз р єврейсь их ни ... 10. Забо-

до місцевих ор анів влади. 13. Призивати євреїв в армію тіль и я візни ів або м -

діяльністю я о о б ли пов’язані нові обмеження їхніх прав. У 1804 р. російсь ий ряд на підставі виснов ів зазначено о омітет видав „Положення про євреїв“, відповідно до я о о євреї „см зі осідлості“ позбавлялися права трим вати шин и, брати оренд й зобов’яз валися (за винят ом тих, хто займається землеробством) продовж трьох ро ів переселитися з села до міста. Щоправда, пізніше новий с лад Особливо о омітет с ас вав ці положення, визнавши позитивн роль євреїв в е о- номічном розвит раїни.

За Імператора Ми оли І наб ли сили обмеження щодо розселення євреїв містах. 1827 р. Київсь ий ма істрат виселив євреїв за межі міста. 1829 р. євреїв виселили з Ми олаєва та Севастополя. На почат 40-х рр. з’явилися „ етто“ – місь і вартали, в я их селилися лише євреї.

У ХІХ ст. в Росії діяла спеціальна система підвищено о оподат вання євреїв. 1794 р. б ло встановлено, що євреї за дозвіл на пець і промисли мають сплач вати подвійн , порівняно з особами християнсь о о віросповідання, подать. Та е

ходів від здачі в оренд лаво , амбарів і хатніх помеш ань, що їм належать. Сюди ж належали подат и за ви ористання єврейсь о о одя – я чоловічо о, та й жіночо- о. З 1844 р. почали збирати свіч овий подато – за запалення свічо для з стрічі с боти. Особливий подато збирався з єврейсь их др арень.

Нариси з історії та льт ри євреїв У раїни. – К., 2005. – С. 63, 69

11. За Ми оли I становище євреїв значно по іршилось. Пра н чи позбавити їх релі ійних оренів, цар на азав призвати євреїв в армію на термін не менше 25 ро ів.

ціальн під отов , з обов’яз овим вивченням християнсь о о атехизис і виснажливими фізичними впраамви. Кінцевою метою б ло схилити євреїв до прийняття християнства.

http://www.friends-partners.org/partners/beyond-the-pale

12. У світлі поширених тоді ідей просвітниць о о абсолютизм імператор Йосип II видав 1789 р. „Еди т про віротерпимість“, я ий формально зрівняв правах

55

Всесвітня історія

Фран о-пр ссь а війна. Вини нення Третьої респ блі и. Особливості е ономічно о розвит раїни. Констит ція Третьої респ блі и. Вн трішньополітичне становище. Справа Дрейф са. Зовнішня політи а Франції.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ

Після ви ористання цих матеріалів процесі вивчення зазначеної теми чні змож ть:

Розповідати про с ть „справи Дрейф са“ та реа цію с спільства на неї.

Пояснювати, чом „справа Дрейф са“ вважається першим проявом дер-

9Я ою б ла реа ція с спільства на „справ Дрейф са? Чим визначалася позиція часни ів цієї „справи“?

9Я можна назвати позицію та рішення влади щодо апітана Дрейф са? Від чо о залежало справедливе вирішення цієї справи?

9Я і цінності демонстр є Еміль Золя, п блічно захищаючи Дрейф са?

2. Я що навчальний час дозволяє виділити 30–40 хв., а та ож в чнів сформовані навич и р пової ооперативної роботи, то вивчення цьо о фра мент можна провести методом „а варі м“ з ідно з описаними методичними ре омендаціями. Об’єднати чнів малі р пи по 5–7 осіб і дати завдання протя ом 7–10 хв. ознайомитися з те стом. Потім ор аніз вати об оворення наведених питань за методом „а варі м“. Ор аніз йте орот е підс м ове об оворення в інці ро .

___________

1 Т т доречно на адати, що „Де ларація прав людини і ромадянина“ вже майже сто ро ів б ла с спільній свідомості франц зів.

57

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ УЧНІВ

1. По ляд дослідни а.

До ази з оши а для сміття:

що відб ває на маневри, і називав ті війсь ові до менти, я і він отримав.

За фа том шпи нства б ло почате розслід вання. Незабаром слідчий Паті де Клам доповідав війсь овом міністрові Мерсьє про те, що оловним підозрюваним справі для ньо о є апітан артилерії Альфред Дрейф с, я ий мав дост п до названих бордеро до ментів.

Не можна с азати, що Дрейф с мав по ан слав . Ні, всіх звітах він хара -

3.Фа ти.

Восени 1894 р. франц зь а онтррозвід а отримала інформацію про те, що один з їхніх офіцерів передає се ретні дані Німеччині, інформація про цю люди-

нобмеж валась лише першою літерою її прізвища – літерою „Д“.

Зрадни ом б ло визнано Альфреда Дрейф са, адже він б в єдиним євреєм, я ий досл жився до звання офіцера енерально о штаб Франції.

58

Хоч сі до ази вини Дрейф са ґр нт вались лише на прип щеннях, йо о б ло заарештовано. Уряд Франції б в зм шений пор шити римінальн справ .

Арешт Дрейф са не залишився поза ва ою преси, езети „Лібр пароль“, „Кр а“ а тивно омент вали цю справ , називаючи Дрейф са „...а ентом міжнародно- о єврейства, що мав на меті знищити франц зь ий народ та заволодіти йо о землею“.

В очах с спільства Дрейф с б в винним ще до почат с дово о процес : шовіністи ш али вин ватців пораз и війні з Німеччиною (1870 р.), євреїв вважали

тра, зо рема ни а Е. Дрюмона „Єврейсь а Франція“.

19 р дня 1894 р. розпочався за ритий с д, на я ом Дрейф са б ло визнано винним і зас джено до довічно о в’язнення на Чортовом острові в Атлантичном о еані.

5 січня 1895 ро відб лася п блічна процед ра розжал вання Дрейф са. Люди ричали „Смерть жидам!“.

4. По ляд с часни а.1

Листів и, присвячені

Кари ат ра на Дрейф са позбавленню війсь ово о звання та ромадянсь ій

страті Дрейф са

5. По ляд с часни а.2

З листа Еміля Золя:

Я звин вач ю пол овни а дю Паті де Клама том , що він б в вин ватцем с дової помил и…

Я звин вач ю енерала Мерсьє том , що він б в спів часни ом… однієї з найжахливіших несправедливостей, с оєнних нашом столітті.

Я звин вач ю енерала Більо том , що, маючи в р ах сі до ази невинності Дрейф са, він їх приховав, с оївши цей злочин з політичною метою і з тим, щоб вря- т вати енеральний штаб…

59

Історія У раїни

9 лас

Тема: Наддніпрянсь а У раїна на почат ХХ ст.

Уро : У раїна напередодні та під час російсь ої революції 1905– 1907 рр.

змож ть:

Називати фа ти, прояви антисемітизм я частини національної політи и

в Російсь ій імперії зазначено о період .

Пояснювати причини єврейсь их по ромів.

Сформ вати і висловити власне ставлення до єврейсь их по ромів я історично о явища.

Після вивчення матеріал про вн трішньополітичн сит ацію в Росії під час

нати це я пра тичн робот вдома (20–25 хв.) з наст пним об оворенням.

9Що та е „єврейсь і по роми“?

9Хто і чом б в часни ами єврейсь их по ромів ?

9Чи б ли по роми стихійними чи ор анізованими? На ом лежить відпо-

відальність?

9 Чом єврейсь і по роми, що мали місце ХІХ ст., наб ли та о о розмах саме під час революції 1905–1907 рр.?

9Що та е „антисемітизм“? Я російсь а влада ставилася до єврейсь их

по ромів? Я ви адаєте, чом вона їм не протистояла?

9Хто і нас іль и ефе тивно нама ався протистояти по ромам?

9Я і заходи влади, с спільства б ли потрібні для припинення та о о анебно о явища, я єврейсь і по роми?

61