Olexandr Kyrychok_Phylosophy_atlas
.pdf9. ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ
1. КОНЦЕПЦІЇ КУЛЬТУРИ |
|
2. МОРФОЛОГІЯ |
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
КУЛЬТУРИ |
|
||||||
|
|
|
|
|
|
1. |
|
|
Розуміння |
1. |
Побут |
|
– |
система |
||||||
|
|
|
|
|
|
культури у філософії |
різноманітних предметів, засобів, |
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
Геґеля, |
Маркса |
та |
процедур та ідей, пов’язаних із |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
неомарксистів. |
життєдіяльністю |
|
людини |
та |
|||||||||
|
|
|
|
Культура |
є |
одним |
із |
трудовою активністю. |
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
моментів |
2. Екологія – історичний тип |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
саморозвитку |
відношення суспільства до природи. |
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
Духу, |
що |
реалі- |
3. |
Економіка |
– |
система |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
зується |
|
в |
цінностей, норм, способів діяльності, |
||||||||||
|
Ціцерон |
|
|
|
|
|
|
що регулюють обмін продукцією, |
||||||||||||
(106–63 до. н.е.). |
|
історії, |
науці, |
економічну |
поведінку й |
економічні |
||||||||||||||
Вважають, що саме він |
|
|
техніці, |
відносини в суспільстві. |
|
|
||||||||||||||
вперше вжив слово |
|
|
релігії, |
4. Мораль – система правил і |
||||||||||||||||
«культура» в близькому до |
мистецтві |
та |
||||||||||||||||||
сьогодення значенні. |
норм регулювання міжособових від- |
|||||||||||||||||||
му житті. |
|
|
|
|
|
в |
|
державно- |
носин |
між |
|
людьми |
та |
людської |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
поведінки. |
|
|
|
|
|
|
||||
2. Антропологічні |
|
|
концепції |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
культури. |
Творцем |
|
культури |
5. Наука – спосіб отримання |
||||||||||||||||
|
нових знань за допомогою раціо- |
|||||||||||||||||||
вважається не якийсь там Дух, а |
нальних |
та |
|
експериментальних |
||||||||||||||||
людина. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
методів пізнання. |
|
|
|
|
|||||
3. |
Концепції |
|
|
культури |
|
– |
діяльність |
|||||||||||||
Шопенґауера та Ніцше. Культура |
6. |
Мистецтво |
||||||||||||||||||
людини, спрямована на створення |
||||||||||||||||||||
ґрунтується |
на |
здатності людини |
духовних надбань і цінностей, а |
|||||||||||||||||
протистояти |
темній |
ірраціональній |
також на способи та результат цієї |
|||||||||||||||||
волі (Шопенґауер). Апполонійське та |
діяльності. |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
діонісійське |
|
начала |
в |
культурі |
7. |
Релігія |
– |
сукупність різних |
||||||||||||
(Ніцше). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
переконань людей, пов’язаних із |
||||||||||
4. |
Психоаналітична |
|
концепція |
|||||||||||||||||
|
надприродним |
світом, |
що |
|||||||||||||||||
культури. Культура є продукт |
сприймається без доказів на віру. |
|
||||||||||||||||||
сублімації енергії інстинктів. |
|
|
8. Освіта – сукупність загальних |
|||||||||||||||||
5. |
Неокантіанські |
|
концепції |
|||||||||||||||||
|
способів передачі досвіду, знань, |
|||||||||||||||||||
культури. Культура ґрунтується на |
умінь та навичок, формування |
|||||||||||||||||||
апріорних структурах (умінні форму- |
визначених |
соціальних |
норм |
по- |
||||||||||||||||
вати символи та цінності). |
|
|
|
ведінки. |
|
|
|
|
|
|
||||||||||
6. |
Ігрова |
|
|
концепція |
культури. |
|
– |
сукупність |
усіх |
|||||||||||
Культура є гра (система правил). |
|
9. |
Право |
|||||||||||||||||
|
правил, норм, заборон, а також зви- |
|||||||||||||||||||
7. Концепція |
культури |
Шпенґлера |
||||||||||||||||||
чок і традицій, що регулюють життя |
||||||||||||||||||||
та Тойнбі. Цивілізація вбиває культуру, |
людей у державі. |
|
|
|
|
|||||||||||||||
якарозвиваєтьсяциклічно. |
|
|
|
|
10. |
Політика – |
це |
знання і |
||||||||||||
8. Структуралізм, |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
вміння здійснювати й здобувати дер- |
|||||||||||||||
постструктуралізм і постмодернізм |
||||||||||||||||||||
жавну владу, або протидіяти цьому. |
||||||||||||||||||||
у дослідженні культури. Культура є |
11. Філософія – не зводиться до |
|
||||||||||||||||||
набором «структур» і «хаосом». |
|
жодної з інших частин. |
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3.ДИНАМІКА КУЛЬТУРИ
1.Питання характеру розвитку культури:
а) культура прогресує (марксизм,
тощо);
б) культура регресує
(постмодерністи);
в) культура розвивається по колу, циклічно (традиціоналісти)
Рене Генон
(1886–1951) –
яскравий представник традиціоналізму
2. Питання чинників розвитку культури:
а) внутрішній саморозвиток; б) взаємодія з іншими культурами.
4. ТИПИ КУЛЬТУР
Всі типології культур поділяються на:
синхронічні діахронічні
- Геродота
(варварська й еллінську
-за країнами,
-за етносами чи народами
-західна і східна -за релігійною
ознакою
-традиційна і модерна;
-елітарна, народна і масова;
-офіційна і субкультура.
-«П’ять царств»: (Дан. 2: 4);
-Аврелія Авґустіна;
-Жана Боссюе;
-Канта , Локка, Руссо, Гоббса;
-Геґеля;
-Маркса;
-постмодерніст.
Геродот |
Аврелій Авґустін |
|
(між 490–480 рр. д. н.е. – |
||
(354–430) – |
||
бл. 425 р. д. н.е.) – |
||
автор однієї з найперших |
||
автор однієї з найперших |
||
діахронічих типологій |
||
синхронічних типологій |
||
культури. |
||
культури. |
||
|
10.ФЛОСОФІЯ РЕЛІГІЇ
1. СУТНІСТЬ ТА ГОЛОВНІ ОЗНАКИ |
2. ФІЛОСОФСЬКІ ПІДХОДИ ДО ПРОБЛЕМИ |
||
РЕЛІГІЇ |
ПОХОДЖЕННЯ РЕЛІГІЇ |
||
Релігія (від лат. religio – зв'язок) особлива форма |
1. |
Теологічні теорії походження релігії. Релігія існує тому, що існує надприродне. |
|
світогляду людини, що ґрунтується на вірі в надприродне. |
Воно часто саме надає людині релігію (християнство, іслам) |
||
Головними ознаками релігії є: |
2. |
Релігію придумала влада, щоб тримати людей в покорі (Лактацій, Вольтер, Руссо, |
|
1. |
Віра у надприродне. |
евгемеризм). |
|
2. |
Віра у безсмертя душі. |
3. |
Релігія виникає через страх перед явищами природи (Демокріт, Петроній: «Перших |
3. |
Релігійне прочуття – особливі емоції, які переживає |
богів на землі створив страх», Діодор Сіцілійський, Г’юм, Геґель, Ніцше й ін.) |
|
людина, і які пов'язані з надприродним. |
4. |
Релігія є колективним неврозом (психоаналіз, Фройд). |
|
4. |
Релігійний культ (ритуальні дії, направлені на |
5. Релігія допомагає людям об’єднуватися в суспільство (Дюркгайм). |
|
встановлення зв'язку з надприродним). |
6. |
Релігія слугує задоволенню економічних інтересів (Маркс й ін). |
|
|
|
7. |
Релігія має терапевтичний ефект (знищує страх перед смертю, позбавляє людину |
|
|
відповідальності, дає змогу почуватися захищеною. |
|
|
|
8. |
Існує інстинкт релігійності, або навіть ген релігійності. |
3. КЛАСИФІКАЦІЯ РЕЛІГІЙ
Первісні вірування |
Етнонаціональні релігії |
Світові релігії |
|
1. Анімізм – вірування в одухотвореність всієї |
Етнонаціональні релігії – релігії, чия |
Світові релігії — це релігії, які поширені по всьому світу, |
|
природи. |
поява і функціонування, межі |
серед різних етносів і країн. За критеріями ЮНЕСКО світова |
|
2. Фетишизм – вірування у надприродні |
поширення та основні символи |
релігія має відповідати вимогам: |
|
властивості окремих предметів. |
пов'язані з певною етнонаціональною |
об'єднання великої спільноти людей; |
|
3. Магія – вірування у здатність вплинути на |
спільнотою. |
наявності послідовників у багатьох країнах і серед різних |
|
природу за допомогою певних ритуальних дій. |
Їх головні ознаки, які відрізняють їх |
народів; |
|
4. Тотемізм – вірування у те, що |
від первісних вірувань: |
неможливість бути ознакою національної ідентичності; |
|
першопредком племені чи людини є тварина. |
1. Наявність священної книги (книг); |
наявність на її онові філософської школи, з подібними |
|
5. Табу – система первісних заборон, |
2. Наявність релігійної організації |
течіями; |
|
наявність впливу на хід розвитку світової історії, світового |
|||
пов’язана з віруваннями. |
|
||
|
мистецтво й ін., при цьому культура світової релігії не |
||
6. Шаманізм – вірування у надприродні можливості окремих |
|
||
|
повинна бути абсолютно однаковою у всіх регіонах. |
||
людей. |
|
||
|
|
||
Буддизм |
Християнство |
Іслам |
|
Виник в VІ-V ст.. до н.е.) в Індії |
Виникло в І ст.) в Палестині (Римська |
Виник в VІІ ст. н.е.) |
|
Поширення – більшість регіонів Азії, а також |
Імперія) |
Поширення – весь світ. |
|
Америка і Європа. |
Поширення – майже весь світ. |
Кількість прихильників – 1,6 млрд. |
|
Кількість прихильників – 300-400 млн. |
Кількість прихильників – бл. 2,2 млрд. |
Засновник – Мухама(е)д (Магомет) (570/1- |
|
Засновник – Сіддхартха Гаутама (за од. з версій |
Засновник – Ісус Христос (між 7 до н.е. |
632 рр. до н.е.) |
|
560-480 рр. до н.е.) |
та 1 до н.е. — між 26 н.е. та 36 н.е.) |
Священні книги – «Коран» (“Читання в |
|
Священні книги – «Тіпітаки» (Корзини мудрості), |
Священні книги – «Біблія». |
глос, настанова»). |
|
об’єднані в «Трипітаці» (Три корзини мудрості). |
Вчення – 1) Ісус Христос втілений Бог, що |
Вчення – 1) Існує єдиний бог Алах, |
|
Вчення – 1) Людське буття сповнене |
прийшов на землю для спасіння, був |
Мухамед його останній пророк, доля |
|
стражданнями. 2) Причина страждань – людські |
розп’ятий і воскрес. Людство очікує 2-го |
кожного вирішується на небесах (бути йому |
|
прагнення. 3) Подолати в собі прагнення – означає |
пришестя (кінця світу) і Страшного Суду. |
в раю чи пеклі), людина повинна |
|
подолати страждання. 4) Подолати страждання |
Жити слід дотримуючись десяти |
дотримуватись законів шаріату. |
|
можна, дотримуючись «вісімкового шляху». |
заповідей. |
Течії – Сунізм, Шиїзм. |
|
Течії – Нікая (Хінаяна), Махаяна та Ваджраяна. |
Течії – Католицизм, православ’я та |
|
|
|
Протестантизм. |
|
1. ФІЛОСОФСЬКІ ПІДХОДИ ДО РОЗУМІННЯ ЦІННОСТІ
1.Неокантіанський підхід. В основу цінностей покладено трансцендентальні, апріорніструктури.
2.Соціологічна теорія цінностей. На цінностях ґрунтується суспільне життя. Вони – вищі принципи, що забезпечують згоду в суспільстві.
3.«Онтологічне» тлумачення цінностей. Намагається розглядати цінності не як вмонтовані в наш розум,
аяк притаманні самим речам зовнішнього світу.
4.«Суб’єктивістське» розуміння цінностей. Цінність встановлює тільки окремий людський індивід, тільки ми самі для себе вирішуємо, що є для нас цінним, що ні.
5.«Волюнтаристське» розуміння цінностей. Єдина основа цінностей – воля до влади: Цінним є те, що сприяє задоволенню людського потягу до влади.
6.Ціннісний релятивізм. Ця теорія заперечує існування будь-якої основи для цінностей. Походження систем цінностей може бути довільним.
7.«Психологічно-утилітаристська» теорія цінностей. Прихильники цього підходу пов’язують цінність із корисністю, тобто, людині фактично видається цінним все те, що є корисним, що сприяє задоволенню її власних потреб. Біопсихологічні процеси, які виникають внаслідок задоволення утилітарної потреби, стають фактично «сигналом» про цінність даного предмету або дії.
11. АКСІОЛОГІЯ
2. МОРФОЛОГІЯ ЦІННОСІ |
3. БАЗОВІ ЦІННОСТІ |
коґнітивний елемент –
сприйняття, уявлення чи знання цінності;
емоційний елемент –
емоційні переживання, що супроводжують ціннісне ставлення;
оцінковий елемент – процес з’ясування, чи є даний предмет або знання цінним і настільки (шляхом порівняння з певним еталоном);
соціальний елемент – процес з’ясування, чи є даний предмет або знання цінним і настільки для певної спільноти людей, до якої себе відносить дана людина.
(за формою)
а) істина; б) добро;
в) краса.
Іммануїл Кант
(1724–1804).
Дослідження істини, добра і краси – це три головні частин його філософії
4. ЦІНОСТІ І ДУХОВНІСТ Ь
|
Цінності покладено в основу |
|||||||
|
вибору. |
|
|
|
|
|
||
|
|
Цінності |
|
пов’язані |
з |
|||
|
переживаннями, потребами, емо- |
|||||||
|
ціями, вірою, волею. |
|
|
|
||||
|
|
Цінності |
задають |
|
смисл |
|||
Макс Шелер |
людського життя. |
|
|
|
|
|||
(1874–1928) – |
|
|
|
|
||||
|
Цінності |
регулюють |
поведінку |
|||||
автор вчення про ієрархію |
||||||||
цінностей, критик |
людини. |
|
|
|
|
|
||
кантівського формалізму |
|
Цінності |
спрямовують |
людську |
||||
|
||||||||
|
діяльність. |
|
|
|
|
|
||
|
Цінності |
можуть |
встановлювати |
|||||
|
норми взаємин між людьми. |
|
|
5.ЦІННІСНІ ОРІЄНТАЦІЇ
етико-релігійна (етизм) –
коли людина надає перевагу цінностям, пов’язаним із добром;
образно-естетична (есте-
тизм) – коли людина надає перевагу цінностям, пов’язаним із красою;
утилітарна – тип орієнтації, за якої людина надає перевагу матеріальним цінностям (будинок, автомобіль тощо);
науково-теоретична – за якою для людини найвищою цінністю є наукове пізнання.
Володимир Іванович Вернадський
(1863–1945) –
видатний український мислитель, котрий вперше проголосив зміну цінностей техногенної цивілізації на цінності цивілізації антропо-
генної.
УДК 1(07)
ББК 87 я 73
К 43 Киричок О.Б. Філософія: атлас / О.Б. Киричок. – Полтава, 2012. – 13 с.
Літературне редагування, дизайн та комп’ютерна верстка
Наталії Киричок
______________________________________
Папір офсетний. Друк різографія. Формат 60х90. Ум. друк. арк. 0,88.
Гарнітура Times New Roman Cyr.
Тираж 300.