Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Olexandr Kyrychok_Phylosophy_atlas

.pdf
Скачиваний:
18
Добавлен:
19.05.2015
Размер:
1.07 Mб
Скачать

9. ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ

1. КОНЦЕПЦІЇ КУЛЬТУРИ

 

2. МОРФОЛОГІЯ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КУЛЬТУРИ

 

 

 

 

 

 

 

1.

 

 

Розуміння

1.

Побут

 

система

 

 

 

 

 

 

культури у філософії

різноманітних предметів, засобів,

 

 

 

 

 

 

Геґеля,

Маркса

та

процедур та ідей, пов’язаних із

 

 

 

 

 

 

 

неомарксистів.

життєдіяльністю

 

людини

та

 

 

 

 

Культура

є

одним

із

трудовою активністю.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

моментів

2. Екологія – історичний тип

 

 

 

 

 

 

 

саморозвитку

відношення суспільства до природи.

 

 

 

 

 

 

Духу,

що

реалі-

3.

Економіка

система

 

 

 

 

 

 

 

зується

 

в

цінностей, норм, способів діяльності,

 

Ціцерон

 

 

 

 

 

 

що регулюють обмін продукцією,

(106–63 до. н.е.).

 

історії,

науці,

економічну

поведінку й

економічні

Вважають, що саме він

 

 

техніці,

відносини в суспільстві.

 

 

вперше вжив слово

 

 

релігії,

4. Мораль – система правил і

«культура» в близькому до

мистецтві

та

сьогодення значенні.

норм регулювання міжособових від-

му житті.

 

 

 

 

 

в

 

державно-

носин

між

 

людьми

та

людської

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

поведінки.

 

 

 

 

 

 

2. Антропологічні

 

 

концепції

 

 

 

 

 

 

культури.

Творцем

 

культури

5. Наука – спосіб отримання

 

нових знань за допомогою раціо-

вважається не якийсь там Дух, а

нальних

та

 

експериментальних

людина.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

методів пізнання.

 

 

 

 

3.

Концепції

 

 

культури

 

діяльність

Шопенґауера та Ніцше. Культура

6.

Мистецтво

людини, спрямована на створення

ґрунтується

на

здатності людини

духовних надбань і цінностей, а

протистояти

темній

ірраціональній

також на способи та результат цієї

волі (Шопенґауер). Апполонійське та

діяльності.

 

 

 

 

 

 

діонісійське

 

начала

в

культурі

7.

Релігія

сукупність різних

(Ніцше).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

переконань людей, пов’язаних із

4.

Психоаналітична

 

концепція

 

надприродним

світом,

що

культури. Культура є продукт

сприймається без доказів на віру.

 

сублімації енергії інстинктів.

 

 

8. Освіта – сукупність загальних

5.

Неокантіанські

 

концепції

 

способів передачі досвіду, знань,

культури. Культура ґрунтується на

умінь та навичок, формування

апріорних структурах (умінні форму-

визначених

соціальних

норм

по-

вати символи та цінності).

 

 

 

ведінки.

 

 

 

 

 

 

6.

Ігрова

 

 

концепція

культури.

 

сукупність

усіх

Культура є гра (система правил).

 

9.

Право

 

правил, норм, заборон, а також зви-

7. Концепція

культури

Шпенґлера

чок і традицій, що регулюють життя

та Тойнбі. Цивілізація вбиває культуру,

людей у державі.

 

 

 

 

якарозвиваєтьсяциклічно.

 

 

 

 

10.

Політика

це

знання і

8. Структуралізм,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

вміння здійснювати й здобувати дер-

постструктуралізм і постмодернізм

жавну владу, або протидіяти цьому.

у дослідженні культури. Культура є

11. Філософія – не зводиться до

 

набором «структур» і «хаосом».

 

жодної з інших частин.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.ДИНАМІКА КУЛЬТУРИ

1.Питання характеру розвитку культури:

а) культура прогресує (марксизм,

тощо);

б) культура регресує

(постмодерністи);

в) культура розвивається по колу, циклічно (традиціоналісти)

Рене Генон

(1886–1951) –

яскравий представник традиціоналізму

2. Питання чинників розвитку культури:

а) внутрішній саморозвиток; б) взаємодія з іншими культурами.

4. ТИПИ КУЛЬТУР

Всі типології культур поділяються на:

синхронічні діахронічні

- Геродота

(варварська й еллінську

-за країнами,

-за етносами чи народами

-західна і східна -за релігійною

ознакою

-традиційна і модерна;

-елітарна, народна і масова;

-офіційна і субкультура.

-«П’ять царств»: (Дан. 2: 4);

-Аврелія Авґустіна;

-Жана Боссюе;

-Канта , Локка, Руссо, Гоббса;

-Геґеля;

-Маркса;

-постмодерніст.

Геродот

Аврелій Авґустін

(між 490–480 рр. д. н.е. –

(354–430) –

бл. 425 р. д. н.е.) –

автор однієї з найперших

автор однієї з найперших

діахронічих типологій

синхронічних типологій

культури.

культури.

 

10.ФЛОСОФІЯ РЕЛІГІЇ

1. СУТНІСТЬ ТА ГОЛОВНІ ОЗНАКИ

2. ФІЛОСОФСЬКІ ПІДХОДИ ДО ПРОБЛЕМИ

РЕЛІГІЇ

ПОХОДЖЕННЯ РЕЛІГІЇ

Релігія (від лат. religio – зв'язок) особлива форма

1.

Теологічні теорії походження релігії. Релігія існує тому, що існує надприродне.

світогляду людини, що ґрунтується на вірі в надприродне.

Воно часто саме надає людині релігію (християнство, іслам)

Головними ознаками релігії є:

2.

Релігію придумала влада, щоб тримати людей в покорі (Лактацій, Вольтер, Руссо,

1.

Віра у надприродне.

евгемеризм).

2.

Віра у безсмертя душі.

3.

Релігія виникає через страх перед явищами природи (Демокріт, Петроній: «Перших

3.

Релігійне прочуття – особливі емоції, які переживає

богів на землі створив страх», Діодор Сіцілійський, Г’юм, Геґель, Ніцше й ін.)

людина, і які пов'язані з надприродним.

4.

Релігія є колективним неврозом (психоаналіз, Фройд).

4.

Релігійний культ (ритуальні дії, направлені на

5. Релігія допомагає людям об’єднуватися в суспільство (Дюркгайм).

встановлення зв'язку з надприродним).

6.

Релігія слугує задоволенню економічних інтересів (Маркс й ін).

 

 

7.

Релігія має терапевтичний ефект (знищує страх перед смертю, позбавляє людину

 

 

відповідальності, дає змогу почуватися захищеною.

 

 

8.

Існує інстинкт релігійності, або навіть ген релігійності.

3. КЛАСИФІКАЦІЯ РЕЛІГІЙ

Первісні вірування

Етнонаціональні релігії

Світові релігії

1. Анімізм – вірування в одухотвореність всієї

Етнонаціональні релігії – релігії, чия

Світові релігії — це релігії, які поширені по всьому світу,

природи.

поява і функціонування, межі

серед різних етносів і країн. За критеріями ЮНЕСКО світова

2. Фетишизм – вірування у надприродні

поширення та основні символи

релігія має відповідати вимогам:

властивості окремих предметів.

пов'язані з певною етнонаціональною

об'єднання великої спільноти людей;

3. Магія – вірування у здатність вплинути на

спільнотою.

наявності послідовників у багатьох країнах і серед різних

природу за допомогою певних ритуальних дій.

Їх головні ознаки, які відрізняють їх

народів;

4. Тотемізм – вірування у те, що

від первісних вірувань:

неможливість бути ознакою національної ідентичності;

першопредком племені чи людини є тварина.

1. Наявність священної книги (книг);

наявність на її онові філософської школи, з подібними

5. Табу – система первісних заборон,

2. Наявність релігійної організації

течіями;

наявність впливу на хід розвитку світової історії, світового

пов’язана з віруваннями.

 

 

мистецтво й ін., при цьому культура світової релігії не

6. Шаманізм – вірування у надприродні можливості окремих

 

 

повинна бути абсолютно однаковою у всіх регіонах.

людей.

 

 

 

Буддизм

Християнство

Іслам

Виник в VІ-V ст.. до н.е.) в Індії

Виникло в І ст.) в Палестині (Римська

Виник в VІІ ст. н.е.)

Поширення – більшість регіонів Азії, а також

Імперія)

Поширення – весь світ.

Америка і Європа.

Поширення – майже весь світ.

Кількість прихильників – 1,6 млрд.

Кількість прихильників 300-400 млн.

Кількість прихильників – бл. 2,2 млрд.

Засновник Мухама(е)д (Магомет) (570/1-

Засновник Сіддхартха Гаутама (за од. з версій

Засновник Ісус Христос (між 7 до н.е.

632 рр. до н.е.)

560-480 рр. до н.е.)

та 1 до н.е. — між 26 н.е. та 36 н.е.)

Священні книги – «Коран» (“Читання в

Священні книги – «Тіпітаки» (Корзини мудрості),

Священні книги – «Біблія».

глос, настанова»).

об’єднані в «Трипітаці» (Три корзини мудрості).

Вчення – 1) Ісус Христос втілений Бог, що

Вчення – 1) Існує єдиний бог Алах,

Вчення – 1) Людське буття сповнене

прийшов на землю для спасіння, був

Мухамед його останній пророк, доля

стражданнями. 2) Причина страждань – людські

розп’ятий і воскрес. Людство очікує 2-го

кожного вирішується на небесах (бути йому

прагнення. 3) Подолати в собі прагнення – означає

пришестя (кінця світу) і Страшного Суду.

в раю чи пеклі), людина повинна

подолати страждання. 4) Подолати страждання

Жити слід дотримуючись десяти

дотримуватись законів шаріату.

можна, дотримуючись «вісімкового шляху».

заповідей.

Течії – Сунізм, Шиїзм.

Течії – Нікая (Хінаяна), Махаяна та Ваджраяна.

Течії – Католицизм, православ’я та

 

 

Протестантизм.

 

1. ФІЛОСОФСЬКІ ПІДХОДИ ДО РОЗУМІННЯ ЦІННОСТІ

1.Неокантіанський підхід. В основу цінностей покладено трансцендентальні, апріорніструктури.

2.Соціологічна теорія цінностей. На цінностях ґрунтується суспільне життя. Вони – вищі принципи, що забезпечують згоду в суспільстві.

3.«Онтологічне» тлумачення цінностей. Намагається розглядати цінності не як вмонтовані в наш розум,

аяк притаманні самим речам зовнішнього світу.

4.«Суб’єктивістське» розуміння цінностей. Цінність встановлює тільки окремий людський індивід, тільки ми самі для себе вирішуємо, що є для нас цінним, що ні.

5.«Волюнтаристське» розуміння цінностей. Єдина основа цінностей – воля до влади: Цінним є те, що сприяє задоволенню людського потягу до влади.

6.Ціннісний релятивізм. Ця теорія заперечує існування будь-якої основи для цінностей. Походження систем цінностей може бути довільним.

7.«Психологічно-утилітаристська» теорія цінностей. Прихильники цього підходу пов’язують цінність із корисністю, тобто, людині фактично видається цінним все те, що є корисним, що сприяє задоволенню її власних потреб. Біопсихологічні процеси, які виникають внаслідок задоволення утилітарної потреби, стають фактично «сигналом» про цінність даного предмету або дії.

11. АКСІОЛОГІЯ

2. МОРФОЛОГІЯ ЦІННОСІ

3. БАЗОВІ ЦІННОСТІ

коґнітивний елемент

сприйняття, уявлення чи знання цінності;

емоційний елемент

емоційні переживання, що супроводжують ціннісне ставлення;

оцінковий елемент – процес з’ясування, чи є даний предмет або знання цінним і настільки (шляхом порівняння з певним еталоном);

соціальний елемент – процес з’ясування, чи є даний предмет або знання цінним і настільки для певної спільноти людей, до якої себе відносить дана людина.

(за формою)

а) істина; б) добро;

в) краса.

Іммануїл Кант

(1724–1804).

Дослідження істини, добра і краси – це три головні частин його філософії

4. ЦІНОСТІ І ДУХОВНІСТ Ь

 

Цінності покладено в основу

 

вибору.

 

 

 

 

 

 

Цінності

 

пов’язані

з

 

переживаннями, потребами, емо-

 

ціями, вірою, волею.

 

 

 

 

Цінності

задають

 

смисл

Макс Шелер

людського життя.

 

 

 

 

(1874–1928) –

 

 

 

 

Цінності

регулюють

поведінку

автор вчення про ієрархію

цінностей, критик

людини.

 

 

 

 

 

кантівського формалізму

Цінності

спрямовують

людську

 

 

діяльність.

 

 

 

 

 

 

Цінності

можуть

встановлювати

 

норми взаємин між людьми.

 

 

5.ЦІННІСНІ ОРІЄНТАЦІЇ

етико-релігійна (етизм) –

коли людина надає перевагу цінностям, пов’язаним із добром;

образно-естетична (есте-

тизм) – коли людина надає перевагу цінностям, пов’язаним із красою;

утилітарна – тип орієнтації, за якої людина надає перевагу матеріальним цінностям (будинок, автомобіль тощо);

науково-теоретична – за якою для людини найвищою цінністю є наукове пізнання.

Володимир Іванович Вернадський

(1863–1945) –

видатний український мислитель, котрий вперше проголосив зміну цінностей техногенної цивілізації на цінності цивілізації антропо-

генної.

УДК 1(07)

ББК 87 я 73

К 43 Киричок О.Б. Філософія: атлас / О.Б. Киричок. – Полтава, 2012. – 13 с.

Літературне редагування, дизайн та комп’ютерна верстка

Наталії Киричок

______________________________________

Папір офсетний. Друк різографія. Формат 60х90. Ум. друк. арк. 0,88.

Гарнітура Times New Roman Cyr.

Тираж 300.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]